Вирок № 76953208, 03.10.2018, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.10.2018 Справа №607/14548/18

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі:

головуючого судді Кунцьо С.В.

за участю секретаря Ліщинського О.І.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018210180000304 від 17 червня 2018 року відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, неодруженого, пенсіонера, зареєстрованого та проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого в силу ст.89 КК України,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 301 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Барилко М.С.

обвинуваченого ОСОБА_1

та захисника адвоката ОСОБА_2

В С Т А Н О В И В:

10 червня 2018 року обвинувачений ОСОБА_1, за місцем свого проживання ІНФОРМАЦІЯ_4, виявив оптичний диск із відеопродукцією порнографічного характеру, який він зберігав протягом тривалого часу. В цей же день переглянувши даний оптичний диск за місцем свого проживання у обвинуваченого ОСОБА_1 виник злочинний намір спрямований на збут відеопродукції порнографічного характеру.

Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на збут відеопродукції порнографічного характеру, 15 червня 2018 року близько 15 год. 00 хв. обвинувачений ОСОБА_1, перебуваючи поблизу магазину по вул. Тернопільській в с. Ступки, Тернопільського району, Тернопільської області, маючи в наявності оптичний диск із надписом «цікаве відео парнушка», який містить відеофайли порнографічного характеру, продав його ОСОБА_3, за що отримав від нього грошові кошти в сумі 35 гривень, таким чином здійснивши його збут.

Своїми діями обвинувачений ОСОБА_1 порушив вимоги ст. 2 Закону України «Про захист суспільної моралі» від 20.11.2003 року відповідного до якої виробництво та обіг у будь-якій формі продукції порнографічного характеру в Україні забороняються.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_1 своїми умисними діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 301 КК України, тобто зберігання, переміщення та збут відеопродукції порнографічного характеру.

26 липня 2018 року між прокурором Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_1 укладено угоду про визнання винуватості, згідно умов якої вони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 2 ст. 301 КК України за встановлених у висунутій підозрі обставин, істотних для даного кримінального провадження, ОСОБА_1 беззастережно визнав свою винуватість у зазначеному діянні у повному обсязі.

Також вказаною угодою визначено покарання, яке повинен понести обвинувачений ОСОБА_1, а саме за ч. 2 ст. 301 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки. На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитовий строк.

В угоді передбачені наслідки укладання та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання.

Під час підготовчого судового засідання обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник адвокат ОСОБА_2 підтримали угоду про визнання винуватості та просять суд її затвердити. При цьому, обвинувачений у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за обставин, викладених в обвинувальному акті, щиро розкаявся, а також надав свою згоду на призначення йому узгодженого угодою покарання.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні не заперечував проти затвердження угоди та призначення обвинуваченому узгодженої міри покарання.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України в кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Ч.4 вказаної статті також передбачає, що укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 301 КК України, який згідно ст. 12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості.

При цьому судом з’ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 цілком розуміє відмову від здійснення прав, передбачених абзацами 1 та 4 п. 1 ч. 4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення та вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені угодою.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам норм КПК України.

Дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 301 КК України кваліфіковані вірно, оскільки він зберігав та розповсюджував відеопродукцію порнографічного характеру.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про можливість затвердження укладеної між прокурором Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_1 угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Суд вважає, що відповідно до ст.100 КПК України речовий доказ у даному кримінальному провадженні, оптичний диск марки «Verbatin» CD-R 700 мб із рукописним надписом виконаним барвником чорного кольору «Цікаве відео парнушка», який зберігається при матеріалах кримінального провадження №12018210180000304 від 17 червня 2018 року, згідно постанови про визнання предметів речовими доказами від 18.06.2018 р. – залишити при матеріалах кримінального провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018210180000304 від 17 червня 2018 року.

У кримінальному провадженні є процесуальні витрати за проведення судової мистецтвознавчої експертизи №7-180/18 від 13.07.2018 року в сумі 858, 00 грн., які суд вважає слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 в користь держави, оскільки такі витрати виникли при проведенні експертизи в межах даного кримінального провадження.

Керуючись наведеним, а також ст.ст. 100, 131, 314, 370, 373, 374, 475, 476 КПК України, суд –

З А С У Д И В:

Затвердити укладену між прокурором Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_1 угоду про визнання винуватості.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 301 КК України та призначити йому за даним кримінальним правопорушенням узгоджене сторонами покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку на 1 (один) рік.

Згідно п.п. 1,2 ч. 1, п.п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов’язки:

- періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речовий доказ - оптичний диск марки «Verbatin» CD-R 700 мб із рукописним надписом виконаним барвником чорного кольору «Цікаве відео парнушка»на якому містяться відеозаписи із сценами схожими на сцени порнографічного характеру - залишити при матеріалах кримінального провадження №12018210180000304.

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати за проведення судової мистецтвознавчої експертизи №7-180/18 від 13.07.2018 року в сумі 858, 00 (вісімсот п’ятдесят вісім) грн. в користь держави (УК У м. Тернополі, м. Тернопіль, 24060300, р/р31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726).

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Головуючий суддяОСОБА_5