Рішення № 76953172, 05.10.2018, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/7213/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2018 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі

головуючого судді Бароніна Д.Б.,

за участю секретаря Бондаренко І.С.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сєвєродонецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Комунальної установи «Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня» про визнання інформації недостовірною та зобов’язання вчинити певні дії, треті особи - ОСОБА_4, Військова прокуратура Луганського гарнізону сил антитерористичної операції, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулася до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з позовною заявою до Комунальної установи «Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня», треті особи - ОСОБА_4, Військова прокуратура Луганського гарнізону сил антитерористичної операції, в якій просить про наступне:

- визнати недостовірною та такою, що принижує честь та гідність ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який помер 24 травня 2015 року, інформацію Комунальної установи «Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня» про його перебування в стані алкогольного сп’яніння, яка міститься в протоколі медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп’яніння № 728/19033 від 16 червня 2015 року, складеного медичним працівником Комунальної установи «Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня», а також в листі головного лікаря Комунальної установи «Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня» № 827 від 08 липня 2015 року, в якому міститься фраза в описі діагнозу ОСОБА_5 - «Алкогольне сп’яніння», а також зазначена в усіх інших документах та листах, які видавались та надсилались зазначеною установою, в яких є посилання на «алкогольне сп’яніння ОСОБА_5»;

- зобов’язати Комунальну установу «Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня» спростувати всі документи та листи, в яких зазначено про перебування ОСОБА_5 в стані алкогольного сп’яніння 16 червня 2015 року шляхом направлення відповідних листів-спростувань до Військової прокуратури Луганського гарнізону Сил Антитерористичної операції для поміщення до матеріалів кримінального провадження, що було внесено до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 12015220480003197 від 25 червня 2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 415 КК України, а також до усіх інших установ та органів, до яких направлялись такі листи та документи.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказує, що 25 березня 2014 року її син, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, був призваний на військову службу та з 26 березня 2015 року був призначений на посаду дільничного інспектора прикордонної служби 2 категорії ВПС «Станично-Луганське». 24 червня 2015 року під час проходження військової служби ОСОБА_5 загинув. Його загибель, згідно офіційних відомостей, є наслідком травми, отриманої 16 червня 2015 року при наступних обставинах. При цьому, після отримання травми, 16 червня 2015 року, близько 15-30 год. ОСОБА_5 було доставлено до міської лікарні м. Щастя на обстеження. В подальшому ОСОБА_5, 16 червня 2015 року, близько 18-30 год., каретою швидкої допомоги польового шпиталю було доставлено в м. Сєвєродонецьк для подальшого лікування. Після проведення огляду поставлено діагноз: відкрита черепно-мозкова травма, перелом основи черепа, забій лобних долей, субарахноїдальний крововилив, аспіраційний синдром. Стан здоров’я тяжкий. 24.06.2015 року ОСОБА_5 від отриманих травм під час дорожньо-транспортної пригоди помер. За фактом смерті ОСОБА_5 військовою прокуратурою Луганського гарнізону Сил Антитерористичної операції було внесено відомості до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за №12015220480003197 від 25.06.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 415 КК України. Під час ознайомлення із матеріалами кримінального провадження за № 12015220480003197 стало відомо, що прокуратурою висновок про перебування ОСОБА_5 16.06.2015 року здійснено на підставі пояснень ОСОБА_6 (які він в подальшому спростував), а також протоколу № 728/19033 від 16.06.2015 року медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп’яніння, складеного медичним працівником Комунальної установи «Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня», а також листа головного лікаря КУ СМБЛ № 827 від 08.07.2015 року, в якому міститься фраза в описі діагнозу ОСОБА_5 - «Алкогольне сп’яніння». Ознайомившись з протоколом № 728/19033 від 16.06.2015 року медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп’яніння, складеним медичним працівником Комунальної установи «Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня», а також листом головного лікаря КУ СМБЛ № 827 від 08.07.2015 року позивач вважає, що зазначені в даних документах висновки є неправдивими та такими, що порушують честь, гідність та ділову репутацію покійного ОСОБА_5 так і її особисто. Так, в протоколі не вказано яким методом досліджувалася кров, час забору проби та кількісні показники досліджень, огляд відбувся у неробочий час. Факт сп’яніння ОСОБА_5 викладено у документі, який не передбачено діючими нормативними актами на той час.

Представник відповідача надав письмовий відзив на позов, в якому вказав, що під час прийому до госпіталізації хворого ОСОБА_5, який знаходився в тяжкому стані, лікарем КУ СМБЛ було встановлено, що хворий знаходиться у несвідомому стані, кома 1, із інтубінаційної трубки чути різкий запах алкоголю. З метою подальшого надання медичної допомоги, для встановлення загального стану, у хворого було взято на дослідження кров. Експрес лабораторним дослідженням у відібраній крові, наряду з іншим, було встановлено наявність алкоголю, про що вказано в листі експрес лабораторії. Про факт медичного огляду хворого та встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп’яніння складено протокол № 728/19033. Таким чином, інформація, яка викладена в протоколі медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп’яніння № 728/19033 від 16.06.2015 року, складеного медичним працівником КУ СМБЛ, а також в листі головного лікаря КУ СМБЛ за № 827 від 08.07.2015 року, в якому міститься фраза в описі діагнозу ОСОБА_5 - «Алкогольне сп’яніння», є достовірна, підтверджена лабораторним дослідженням та висновками спеціалістів. Хворий ОСОБА_5 не був водієм транспортного засобу, а перебував «в якості пасажира, який під час руху на повороті (вибоїни на дорозі) не втримавшись, випав з автомобіля». Хворий ОСОБА_5 був доставлений до лікувального закладу каретою швидкої допомоги польового шпиталю не для огляду як водій транспортного засобу, а для госпіталізації і подальшого лікування.

Позивач надала письмову відповідь на відзив, в якому вказала, що у відповідача не було жодних правових підстав для складання протоколу № 728/19033 та внесення записів в «Журнал регистрации исследований алкоголя в биологических жидкостях». Адже ж відібрання у особи даних аналізів проводиться лише за відповідним направленням. Підтвердженням цієї обставини є і відповідний запис у самому протоколі. Відповідно до другої колонки висновку експрес-лабораторії на стан алкогольного сп’яніння, в якій визначаються показники, які згідно діючих нормативно-правових актів у галузі медицини, є нормою, в графі «алкоголь крові» , норма - до 0,2%, мається рукописний текст «обн.», тобто в крові був виявлений алкоголь в межах норми. Тобто, у випадку виявлення в крові алкоголю поза нормою, медичні працівники, які проводили аналіз крові, зазначили би кількісні показники, що перевищують дану норму. Такий висновок підтверджується і даними протоколу, де в графі наявність алкоголю... у біологічному середовищу організму, досліджувалось (рукописне) кров, в графі методом стоїть прочерк, отже, аналіз крові кількісним методом не був проведений, оскільки у випадку його проведення медичний працівник зміг би вписати у графу висновок огляду діагноз: алкогольне сп’яніння з посиланням на кількісний метод та кількісні показники виявленого алкоголю в крові. Таким чином, стан алкогольного сп’яніння свідчить наявність в крові алкоголю понад 0,2 %, що свідчить в залежності від кількісного показника, про ступень алкогольного сп’яніння (легке, середнє тощо), а також про його відсутність. Проведений аналіз крові якісним методом може свідчити лише про наявність в крові алкоголю, а не про виявлений у обстежуваного стан алкогольного сп’яніння, при цьому виявлений алкоголь в крові, може, зокрема, свідчити і про вживання обстежуваним квасу, кефіру, вміст в крові ефірів, альдегідів, ацетону, фітонцидів тощо. Крім того, не було жодних підстав для проведення медичного огляду для встановлення стану сп’яніння. Відповідач не навів у відзиві обставини того, чи пройшов лікар відповідне тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством, чи проводились ці дослідження на вимірювальній техніці та обладнанню, дозволених МОЗ, чи підтверджується ця техніка свідоцтвами про державну реєстрацію, свідоцтвами про повірку тощо.

Представник відповідача надав письмові заперечення проти відповіді відповідь на відзив, в яких вказав, що у протоколі № 728/19033 від 16.06.2015 року було вказано, що при зовнішньому огляді ОСОБА_5 було встановлено, що хворий знаходиться у несвідомому стані, кома 1, із інтубінаційної трубки чути різкий запах алкоголю, а під час лабораторного дослідження у відібраній крові, наряду з іншим було встановлено наявність алкоголю. Перебування в стані алкогольного сп’яніння не є тотожнім, встановлено лише наявність алкоголю. В листі експрес-лабораторії, відділення анестезіології, інтенсивної терапії та реанімації в графі «алкоголь крові», мається рукописний текст «обн.» - скорочено російською мовою «обнаружено». Вказаний запис повідомляє про те, що в крові було виявлено наявність алкоголю та жодним чином не стверджує про виявлений у обстежуваного стан алкогольного сп’яніння. Згідно вимог позовної заяви обставинами, що підлягають доказуванню, є визнання інформації, а саме фрази «перебування ОСОБА_5 в стані алкогольного сп’яніння», недостовірною та зобов’язання вчинити певні дії. Обставини проведення медичного огляду ОСОБА_5В, для встановлення стану сп’яніння, а саме - метод досліджування відібраного біологічного середовища, час забору проби та кількісні показники, чи проводились ці дослідження на вимірювальній техніці та обладнанню, дозволених МОЗ, чи підтверджується ця техніка свідоцтвами про державну реєстрацію, свідоцтвами про повірку, тощо - не є предметом доказування вимог позовної заяви.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, які викладені у позовній заяві та відповіді на відзив. Додатково пояснив, що задоволення цього позову призведе до відновлення порушених прав позивача та її онуків, честь та гідність яких постраждала внаслідок тверджень про перебування ОСОБА_5В.у сані алкогольного сп’яніння.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову з підстав, які викладені в письмову відзиві на позов та у запереченнях проти відповіді на відзив.

Третя особа ОСОБА_4 в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник третьої особи Військової прокуратури Луганського гарнізону сил антитерористичної операції в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_5 народився 04 березня 1973 року, його матір’ю є ОСОБА_3, а батьком – ОСОБА_7, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії І-БВ № 294067, виданого 06 липня 2017 року Славутським міськрайонним відділом ДРАЦС ГТУЮ у Хмельницькій області.

В постанові про закриття кримінального провадження за №12015220480003197 від 25.06.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 415 КК України, вказано, що 16 червня 2015 року приблизно о 13 год. під час руху на транспортному засобі - автомобілі ГАЗ-69 реєстраційний номер ВХ 3424 AI під керуванням інспектора прикордонної служби 3 категорії ВПС «Станично-Луганське» молодшого сержанта ОСОБА_6, в районі н.п. Петрівка Луганської області, внаслідок необережного відчинення пасажирської двері дільничним інспектором прикордонної служби 2 категорії ВПС «Станично-Луганське» старшиною ОСОБА_5, який перебував в кабіні в якості пасажира та перебував у стані алкогольного сп'яніння, останній випав з автомобіля на проїжджу частину дороги.

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії І-БВ № 258783, виданого 26 червня 2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Нетішинського міського управління юстиції у Хмельницькій області, ОСОБА_5 помер 24 червня 2015 року у віці 42 років, про що складено відповідний актовий запис № 102.

Відповідно до копії листа № 827 від 08.07.2015 року, складеного головним лікарем КУ «Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня» ОСОБА_8, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, надійшов до відділення анестезіології та інтенсивної терапії КУ «Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня» 16.06.2015р. о 18 год. 30 хв. Діагноз: Відкрита черепно-мозкова травма. Забій головного мозку важкого ступеня з формуванням геморагічних вогнищ в обох лобових частках. Осколковий перелом піраміди правої скроневої кістки з лінійним переходом на лімбовидний шов справа і основу черепа в передню і середню черепну яму зліва. Набряк-набухання речовини головного мозку. Компресійно – дисклокаційний синдром. Пневмоцефалія. Назогематорія, отогематорія справа. Аспіраційний синдром. ДН ІІІ. Двосторонній гнійний ендобронхіт. Садна обличчя та тулуба. Алкогольне сп’яніння. Протокол огляду на наявність алкоголю в крові № 728/19033 від 16.06.2015 р. Відправлений до військового шпиталю в м. Сватово19.06.2015 р.

Згідно із копією протоколу медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп’яніння №728/19033 від 16.06.2015 року, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, надійшов до КУ «Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня» 16.06.2015 року о 18 годині 30 хвилин. ОСОБА_5 знаходився у несвідомому стані, кровотеча з правового уха, садна на обличчі, на правовому боці, в стані кома І, різкий запах алкоголю з інтубаційної трубки. Досліджувалася кров ОСОБА_5, час та результат дослідження – 19-30 год., виявлений алкоголь. Висновок огляду – алкогольне сп’яніння. Огляд проведено лікарем ОСОБА_9

В матеріалах справи наявна копія з журналу реєстрації досліджень алкоголю в біологічних рідинах лабораторії ОАІТ КУ «Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня», в якому навпроти запису даних від 16.06 о 18-55 год. щодо ОСОБА_5 (№19033) зазначений запис на вміст алкоголю – 5,0 кр., «виявлений», а також наявне прізвище лікаря «Поздняков».

З копії відомостей експрес лабораторії № 19033 вбачається, що у відібраній крові ОСОБА_5 16.06 о 18-55 год. виявлено наявність алкоголю та проставлено позначку «обн», що згідно із запереченнями проти відповіді на відзив означає російською мовою «обнаружен».

Відповідно до статей 28, 31 Конституції України кожен має право на повагу до його гідності. Кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Відповідно до статті 297 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Згідно із статтею 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації щодо особи, яка померла, належить членам її сім'ї, близьким родичам та іншим заінтересованим особам.

Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.

Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов'язків, вважається юридична особа, у якій вона працює.

Якщо недостовірна інформація міститься у документі, який прийняла (видала) юридична особа, цей документ має бути відкликаний.

Відповідно до п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» (далі – Постанова Пленуму ВСУ від 27.02.2009 року № 1), при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Отже, для вирішення цього спору та прийняття правильного рішення необхідно встановити:

- чи мало місце поширення відповідачем інформації;

- чи стосувалася поширена інформація позивача;

- чи є підстави для визнання поширеної інформації недостовірною, тобто такою, що не відповідає дійсності;

- чи призвело поширення інформації до порушення особистих немайнових прав позивача.

На думку суду, в даному випадку існує декілька підстав для визнання позову необґрунтованим та відмови у його задоволенні.

По-перше, відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ від 27.02.2009 року № 1 позови про захист гідності, честі чи ділової репутації вправі пред'явити фізична особа у разі поширення про неї недостовірної інформації, яка порушує її особисті немайнові права, а також інші заінтересовані особи (зокрема, члени її сім'ї, родичі), якщо така інформація прямо чи опосередковано порушує їхні особисті немайнові права.

Якщо поширено недостовірну інформацію про особу, яка померла, з відповідним позовом вправі звернутися члени її сім'ї, близькі родичі та інші заінтересовані особи, навівши у заяві такі обставини: характер свого зв'язку з особою, щодо якої поширено недостовірну інформацію; у який спосіб це порушило особисті немайнові права особи, яка звертається до суду.

На думку суду, вищевказане роз’яснення відповідає змісту частин 1, 2 статті 277 ЦК України, з яких вбачається, що правом на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації, в тому числі стосовно померлої особи, володіє не будь-яка особа, а лише та, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації.

Крім того, вищевказане роз’яснення відповідає змісту частини 1 статті 2 ЦПК України, де вказано, що завданням цивільного судочинства є, зокрема, розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб. Тобто, позивач в кожному випадку звернення до суду повинен обґрунтувати яким чином порушуються його права у спірних правовідносинах.

В даному випадку позивач ОСОБА_3 або її представник не довели того, що будь-які особисті немайнові права ОСОБА_3 порушуються внаслідок поширення інформації про перебування її сина в стані алкогольного сп’яніння 16.06.2015 року. На думку суду, честь, гідність або ділова репутація ОСОБА_3 не порушується внаслідок поширення вищевказаної інформації.

Посилання у позовній заяві на порушення відповідачем статті 286 ЦК України суд вважає повністю неспроможними, адже порушення статті 286 ЦК України, навіть в разі його наявності, не має відношення до заявлених позивачем вимог та не тягне за собою необхідності спростування або визнання недостовірною будь-якої інформації. Стаття 286 ЦК України стосується права на таємницю про стан здоров’я, проте порушення цієї таємниці не означає недостовірності інформації про стан здоров’я пацієнта.

Стосовно рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 22 квітня 2016 року по справі № 679/1894/15-ц, в якому було вирішено питання про можливість відшкодування матеріальної шкоди ОСОБА_10 після смерті її сина, суд зазначає, що вимога ОСОБА_10 про виплату їй матеріальної шкоди пов’язана з її намаганням відновити свої майнові права. Тобто, факт намагання ОСОБА_10 отримати певні виплати після смерті її сина не доводить того, що будь-які особисті немайнові права ОСОБА_3 порушуються внаслідок поширення інформації про перебування її сина в стані алкогольного сп’яніння 16.06.2015 року. Суд повторює, що умовою застосування частин 1, 2 статті 277 ЦК України є доведення факту порушення саме особистих немайнових прав позивача.

По-друге, на думку суду, не можуть бути визнані обґрунтованими позовні вимоги про захист гідності, честі чи ділової репутації, приниження яких, на думку позивача, відбулося внаслідок наведення діагнозу або результатів певних медичних оглядів в медичних документах пацієнта. Діагноз стану здоров’я пацієнта та результати медичних оглядів являють собою точку зору лікаря на стан пацієнта, яку лікар формує під час здійснення своїх трудових функцій на підставі отриманих раніше спеціальних медичних знань, результатів певних аналізів, огляду пацієнта та наявних у нього інших медичних документів. Вказані позовні вимоги по суті означають вимогу судової оцінки медичної компетентності лікаря або іншого працівника медичної установи, який проводив аналіз або формував діагноз.

Посилання представника позивача на порушення порядку проведення огляду ОСОБА_5 суд вважає необґрунтованими. По-перше, предметом доказування в цій справі є достовірність твердження про стан алкогольного сп’яніння ОСОБА_5, а не дотримання порядку проведення його огляду. По-друге, твердження про порушення порядку проведення огляду ОСОБА_5 саме по собі не спростовує факту достовірності стану алкогольного сп’яніння ОСОБА_5 І по-третє, та що є найголовнішим – порушення порядку проведення огляду ОСОБА_5 могло б мати правове значення для визнання протоколу за результатами такого огляду незаконним (протиправним) або для визнання певних постанов, актів, складених на підставі цього протоколу, незаконними (протиправними) з метою відновлення певних майнових прав позивача. Проте, таких вимог позивач не заявляла.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні всіх заявлених вимог у зв’язку із не доведенням позивачем факту порушення своїх особистих немайнових прав у спірних правовідносинах.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує, що у задоволенні позову відмовлено, а отже підстав для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат немає. Відповідач будь-яких клопотань про відшкодування судових витрат не заявляв.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_3 до Комунальної установи «Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня» про визнання інформації недостовірною та зобов’язання вчинити певні дії, треті особи - ОСОБА_4, Військова прокуратура Луганського гарнізону сил антитерористичної операції.

Із урахуванням пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції, яка набрала чинності 15.12.2017 року) рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 05 жовтня 2018 року.

Суддя Д.Б. Баронін