Вирок № 76952574, 04.10.2018, Ізяславський районний суд Хмельницької області

Справа № 675/606/18

Провадження № 1-кп/675/56/2018

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" жовтня 2018 р. м.Ізяслав

Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі колегії суддів: головуючого - судді Трасковського С.Л., суддів – Пашкевича Р.В., Короля О.В., за участю: секретаря судового засідання – Ящука О.І., прокурора – Якушко Н.А., потерпілої ОСОБА_1, її представника – адвоката ОСОБА_2, обвинуваченого — ОСОБА_3, його захисника – адвоката ОСОБА_4, обвинуваченого - ОСОБА_5, його захисника – адвоката ОСОБА_6, обвинуваченої – ОСОБА_7, її захисника – адвоката ОСОБА_8, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ізяслав кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017240000000257 від 25.12.2017 року, про обвинувачення:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, громадянина України, неодруженого, непрацюючого, ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше неодноразово судимого, останні рази:

-22.11.2017 року Ізяславським районним судом Хмельницької області за ст.185 ч.1 КК України у виді штрафу в розмірі 850 грн.;

-26.12.2017 року Ізяславським районним судом Хмельницької області за ст.ст.185 ч.2, 75, 76, 70 ч.4 КК України до 2 років позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки;

-01.03.2018 року Ізяславським районним судом Хмельницької області за ст.ст. 125 ч.2, 185 ч.2, 70 ч.1, 70 ч.4 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки 4 місяці;

-05.05.2018 року Ізяславським районним судом Хмельницької області за ст.ст.185 ч.2, 70 ч.4 до позбавлення волі строком на 3 роки;

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6, жителя ІНФОРМАЦІЯ_7, українця, громадянина України, неодруженого, непрацюючого, ІНФОРМАЦІЯ_8, раніше судимого:

-12.10.2017 року Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області за ч.1 ст.185 КК України до штрафу в розмірі 850 грн., який станом на 03.10.2018 року сплачений,

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_10, жительки АДРЕСА_1, українки, громадянки України, незаміжньої, ІНФОРМАЦІЯ_11, в силу ст.89 КК України раніше несудимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

25.12.2017 близько 17.30 год., ОСОБА_3, ОСОБА_7 та ОСОБА_5, який перебував в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в квартирі АДРЕСА_2, з метою заволодіння чужим майном, вирішили вчинити розбійний напад на жительку м.Ізяслав ОСОБА_1

Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом нападу, 25.12.2017 року, близько 18 години 20 хв., ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_7, діючи з корисливих мотивів, за попередньою змовою між собою, одягнувши для маскування одяг темного кольору та для приховування обличчя маски типу «балаклава», зайшли на територію господарства ОСОБА_1С, що розташоване в м.Ізяслав, по вул. В.Стуса, 1 Хмельницької області та, скориставшись тим, що ОСОБА_1 вийшла з будинку, залишивши при цьому відчинені двері, проникли всередину житлового будинку та заховалися у ванній кімнаті.

В подальшому, ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_7, маючи на меті протиправне заволодіння майном ОСОБА_1, поєднані єдиним умислом, дочекавшись коли остання повернеться у будинок, вчинили напад на неї, який виразився у тому, що ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 за допомогою власної фізичної сили кинули потерпілу на підлогу, після чого зв'язали руки потерпілої за спиною за допомогою електричного кабелю, а за допомогою поясу від жіночого халату зв'язали ноги останньої. Після чого троє обвинувачених застосували до потерпілої ОСОБА_1 насильство небезпечне для життя і здоров'я в момент заподіяння, що виразилося у нанесенні кулаками чотирьох ударів в область носа, лівого ока, лівої щоки, лівої щелепи потерпілої, в результаті чого останній спричинено тілесні ушкодження у вигляді синця в ділянці спинки носа, синця навколо лівого ока, синця на поверхні лівої щоки, синця в ділянці кута нижньої щелепи зліва, струсу головного мозку, що є легкими тілесними ушкодженнями, які спричинили короткочасний розлад здоров'я потерпілої. Після того ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 почали вимагати грошові кошти та золоті вироби в потерпілої. Боячись за своє життя та здоров'я ОСОБА_1 вказала нападникам місцезнаходження грошей. Надаліобвинувачені перекрили дихальні шляхи потерпілої, вставивши в порожнину рота кляп з ганчір'ям.

Надалі, ОСОБА_3 продовжував насильно утримувати потерпілу притиснувши її до підлоги, а в цей час, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 почали відшукувати грошові кошти та інші цінні речі в будинку ОСОБА_1С, де в одній з кімнат під дерев'яним столом у гаманці, який знаходився в сумці, та в шафі виявили грошові кошти в загальній сумі 1500 гривень, а на столі у кімнаті мобільний телефон марки «Нокіа» моделі С2-01 вартістю 366 грн. 67 коп.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення визнав частково, цивільний позов не визнав. Вказав, що 25.12.2017 року зустрів ОСОБА_9 та запропонував йому сходити та придбати алкогольні напої. По дорозі вони вдвох прийшли до місця проживання ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_12, де ОСОБА_3 віддав пляшку алкогольного напою матері останньої. ОСОБА_5 до будинку ОСОБА_7 не заходив. В цей час туди ж прийшли ОСОБА_7 та ОСОБА_10

Після цього ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_10 вирушили разом в напрямку місця проживання ОСОБА_1 по вул.В.Стуса з метою придбання алкогольних напоїв. ОСОБА_5 надав ОСОБА_3 для придбання алкогольних напоїв 35 гривень.

Підійшовши до місця проживання потерпілої ОСОБА_1, зайшли на подвір’я її домогосподарства всі четверо. Але ОСОБА_3, піднявшись з ОСОБА_7 на ганок будинку, сказав всім вийти з подвір’я. ОСОБА_5 та ОСОБА_10 вийшли, а ОСОБА_7 залишилась поряд з ОСОБА_3 Постукавши у вхідні двері будинку потерпілої, в останнього раптово виник умисел на заволодіння її майном, а тому він наказав сховатися ОСОБА_7 Остання пішла до протилежного від хвіртки краю будинку, де ОСОБА_3 до неї приєднався. Потерпіла вийшла з будинку та пішла в протилежному від них напрямку. В цей час ОСОБА_3, залишивши ОСОБА_7, зайшов до будинку ОСОБА_1, заховався у ванній кімнаті та, дочекавшись повернення потерпілої, повалив її на підлогу, зв’язав руки і ноги та вимагав гроші та золоті вироби. При цьому їй ударів не наносив, шапки типу «балаклава» в нього не було, але ОСОБА_1 його не бачила, так як він закрив їй очі в’язаною шапкою. Забравши грошові кошти та мобільний телефон потерпілої, одразу вийшов на вулицю і пішов в сторону автобусної зупинки. По дорозі зустрів ОСОБА_5 та ОСОБА_7, а на зупинці - ОСОБА_10

ОСОБА_3 віддав ОСОБА_5 грошові кошти в сумі, яка перевищувала 35 грн. та які він витягнув з кишені куртки потерпілої. Телефон потерпілої він віддав ОСОБА_7 в неї дома цього ж вечора.

Також ОСОБА_3 повідомив, що в той вечір був вдягнутий в темний одяг.

Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні своєї вини не визнав, вказав, що 25.12.2017 року вживав алкогольні напої на подвір’ї ОСОБА_11 неподалік ресторану «Горинь» в м.Ізяслав, де зустрів ОСОБА_3, який запропонував придбати алкогольні напої домашнього виготовлення в іншому місці, на що він погодився. По дорозі зайшли до місця проживання ОСОБА_7, де до будинку він не заходив. Після цього він, ОСОБА_3, ОСОБА_7 та ОСОБА_10 вирушили до місця проживання ОСОБА_1 Зайшовши на подвір’я будинку останньої, він та ОСОБА_10 за наказом ОСОБА_3 повернулися на вулицю та відійшли від хвіртки на кілька метрів, звідки вхід до будинку ОСОБА_1 видно не було. При цьому ОСОБА_10 пішов на пошуки цигарок, а він, почекавши 5-7 хвилин, повернувся до хвіртки, де побачив ОСОБА_7, якій допоміг відкрити хвіртку та вийти за межі двору потерпілої. З ОСОБА_7, яка повідомила, що ОСОБА_3 зайшов до будинку ОСОБА_1, попрямували в сторону автобусної зупинки. Через 10-12 хвилин їх наздогнав ОСОБА_3 та віддав йому грошові кошти в сумі, що перевищувала 35 грн.

Крім того, обвинувачений повідомив, що був одягнутий в одяг темного кольору, а також визнав, що при повідомлених ним обставинах був в стані алкогольного сп’яніння.

Проти задоволення цивільного позову ОСОБА_1 заперечив в повному обсязі.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_7 своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення не визнала. Пояснила суду, що 25.12.2017 року прийшла з ОСОБА_10 до себе додому, де були ОСОБА_3В та ОСОБА_5 З ними пішли, тому що їй і ОСОБА_10 було по дорозі, але згодом вирішили йти з ними до місця проживання потерпілої з метою придбання алкогольних напоїв домашнього виготовлення. Коли зайшли на подвір’я ОСОБА_1, вона з ОСОБА_3 піднялась на сходи ганку до вхідних дверей будинку, а ОСОБА_5 та ОСОБА_10 вийшли з подвір’я. ОСОБА_3 сказав їй сховатись і вона за зайшла за кут будинку, куди одразу до неї прийшов ОСОБА_3, потім він вийшов і пропав. Через 2 хвилини вона вийшла зі схованки і пішла до хвіртки, яку не могла відчинити. В цей момент підійшов ОСОБА_5 та відкрив хвіртку. З ним разом пішли на автобусну зупинку. По дорозі їх наздогнав ОСОБА_3

Проти задоволення цивільного позову ОСОБА_1 заперечила в повному обсязі.

Не зважаючи на часткове визнання своєї вини ОСОБА_3 та на повне заперечення своєї винуватості ОСОБА_5 та ОСОБА_7, їх вина у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення доводиться сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів.

Так, з показів потерпілої ОСОБА_1, які вона дала в судових засіданнях, судом встановлено, що 25.12.2017 року приблизно о 18 годині 30 хвилин вона знаходилась за місцем свого проживання ІНФОРМАЦІЯ_13. В цей час почула гавкіт собаки та вийшла з будинку в двір. Коли повернулася, то з ванної кімнати вибігли троє осіб, які були в чорних масках з прорізями в районі очей та чорному одязі, повалили її на підлогу, зв’язали руки та ноги. Наносячи удари по голові, вимагали гроші та золоті вироби. Вона вказала, де знаходяться грошові кошти, після чого ОСОБА_3, якого вона впізнала по голосу, засунув в порожнину роту ганчір’я, щоб вона не кричала, та утримував її на підлозі обличчям вниз. В цей час інші двоє осіб пішли по кімнатах будинку в пошуку цінних речей. Знайшовши грошові кошти в загальній сумі 1500 гривень, мобільний телефон, забрали їх та вийшли з будинку. ОСОБА_3, покинувши її зв’язану на підлозі, вийшов за ними. При цьому, під час нападу потерпіла чула розмови обвинувачених та по голосу визначила, що один з них був жіночої статі.

Під час проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_1 остання пояснила, що на неї напали троє осіб, обличчя яких були закриті чорними масками. Серед них була жінка невисокого зросту. Всі троє, поки вона знаходилась на дворі будинку, заховались у ванні кімнаті, звідки і напали на неї, кола вона повернулася. Поки один з нападників утримував її на підлозі із зв’язаними руками та ногами та кляпом в роті, інші двоє шукали цінні речі. Під час цього нападу в неї забрали 1200 грн. з гаманця, що знаходився в сумці, яка була під столом, 300 грн. в шафі та мобільний телефон. Після того, як всі троє залишили її будинок, вона зателефонувала сусідці ОСОБА_12, яка одразу прийшла до неї з чоловіком та викликала поліцію. Зазначене підтверджується протоколом проведення слідчого експерименту від 12.02.2018 року з доданим відеозаписом (т.2 а.с.126-130).

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 повідомила суду, що проживає по сусідству з ОСОБА_1 по вул.В.Стуса, 3 в м.Ізяслав. Біля 19 години до неї зателефонувала потерпіла та повідомила, що на неї напали в її будинку. Вона зі своїм чоловіком ОСОБА_13 одразу прийшли до неї додому. Обличчя в ОСОБА_1 було припухле із саднами. При цьому потерпіла повідомила свідку, що нападників було точно більше одного. Двоє чи троє свідок не змогла пригадати. ОСОБА_1 розповіла, що їй зв’язали руки за допомогою електричного кабелю, а ротову порожнину закрили ганчір’ям. ОСОБА_12 викликала поліцію та швидку медичну допомогу.

З рапорту від 25.12.2017 року (т.2 а.с.9) вбачається, що 25.12.2017 року о 18 годині 40 хвилин на службу «102» надійшло повідомлення від ОСОБА_12 про те, що 25.12.2017 року о 18 годині 39 хвилин до сусідки ОСОБА_1 за адресою: м.Ізяслав, вул.Василя Стуса, 1 зайшли троє невідомих осіб у балаклавах та одязі чорного кольору, нанесли тілесні ушкодження, викрали грошові кошти та мобільний телефон.

Заявою від 25.12.2017 року на ім’я начальника Ізяславського ВП Славутського ВП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_1 просить притягнути до відповідальності саме трьох невідомих осіб, які вчинили розбійний напад на неї, поєднаний з проникненням у житло (т.2 а.с.10).

Свідок ОСОБА_13, допитаний в судовому засіданні, повідомив, що ввечері, приблизно о 18 – 19 годині побачив неподалік будинку, де він проживає, ОСОБА_10, який ходив по вулиці. Від’їхав у справах на автомобілі, а повернувшись додому через 10-15 хвилин, бачив як троє осіб, одягнутих в шапки чорного кольору, відходили від хвіртки сусідки ОСОБА_1 ОСОБА_12 із вказаних осіб була нижча за ростом, приблизно 1,50 м – 1,60 м. Як тільки ОСОБА_13 зайшов до свого будинку, зателефонувала ОСОБА_1, з якою розмовляла його дружина. Одразу з нею прийшли до потерпілої, яка повідомила, що на неї напало троє осіб, зв’язали її електричним кабелем. Обличчя ОСОБА_1 було в саднах.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_10 повідомив суд, що в кінці грудня 2017 року (точну дату не пам’ятає) ввечері він з ОСОБА_7 прийшли до її будинку по вул.Миколи Микитюка 12/2 в м.Ізяслав, де крім матері та вітчима останньої перебували ОСОБА_3 та ОСОБА_5 При цьому ОСОБА_7, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 виходили в коридор будинку і про щось розмовляли. Потім він, ОСОБА_7, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 вийшли з будинку та пішли разом. В цей час ОСОБА_3 запропонував піти і придбати алкогольні напої домашнього виготовлення, на що ОСОБА_10 погодився. Щоб хтось з присутніх давав грошові кошти ОСОБА_3 для придбання алкогольних напоїв, свідок не бачив.

Зайшовши на подвір’я потерпілої через хвіртку, ОСОБА_3 та ОСОБА_7 підійшли до вхідних дверей, а він та ОСОБА_5 повернулися на вулицю та відійшли в сторону. Через короткий проміжок часу, менше ніж через хвилину, ОСОБА_5 сказав, що піде забере ОСОБА_7 з території домогосподарства ОСОБА_1, а ОСОБА_10 пішов наліво від входу у двір останньої, так як побачив на вулиці двох осіб, у яких хотів попросити сигарету. Не наздогнавши їх, ОСОБА_10 повернувся і, не побачивши нікого біля входу в двір ОСОБА_1, пішов в сторону автобусної зупинки. Через хвилин 5-10 на автобусну зупинку прийшли ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 та повідомили, що алкогольних напоїв немає. При цьому ОСОБА_7 показала мобільний телефон «Нокіа» темно-сірого кольору та повідомила, що його дав ОСОБА_3 За твердженням свідка вказаний мобільний телефон не був схожий на ті, що були у ОСОБА_3

Крім того свідок ОСОБА_10 повідомив, що ОСОБА_7 в той вечір була вдягнута в темний верхній одяг та темну шапку.

Також 25.12.2017 року було проведено огляд місця події – будинок потерпілої, під час якого в кімнаті №1, де зі слів ОСОБА_1, на неї був вчинений напад, виявлено, що обстановка порушена, а на підлозі знаходяться жіночі халат та хустка, пояс від халату, металевий дріт з ізоляцією білого кольору. Крім того в кімнаті №2 виявлено, що обстановка порушена, на підлозі знайдено вітальну листівку, металевий ґудзик, у кімнаті №3 виявлено порушене розташування предметів, а також виявлено жіночу сумку білого кольору, у якій наявний гаманець чорного кольору із вставкою у вигляді квітки. Вказані предмети було вилучено в ході огляду. Крім того зроблено та вилучено змиви з дверної ручки ванної кімнати та ручки дверей шафи. Зазначене підтверджується протоколом огляду місця події від 25.12.2017 року з доданими фототаблицями та відеозаписом (т.2 а.с.12-41), ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 26.12.2017 року (т.2 а.с.44), заявою потерпілої (т.2 а.с.11).

Відповідно до протоколу огляду місця події від 25.12.2017 року з фототаблицями (т.2 а.с.84-99) під час огляду помешкання по провул.Горинському, 9/2 в м.Ізяслав, яким користується ОСОБА_14, проведеного з її дозволу (т.2 а.с.82) та на підставі ухвали слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 26.12.2017 року (т.2 а.с103), ОСОБА_5 відповідно до письмової заяви від 25.12.2017 року (т.2 а.с.83) добровільно під час проведення огляду помешкання видав грошові кошти в сумі 144 гривні, які за його твердженням, викладеним в письмовій заяві, викрав цього ж дня в м.Ізяслав в невідомої йому особи жіночої статі.

На зазначені грошові кошти в сумі 144 грн. накладено арешт та визнано речовими доказами відповідно до ухвали слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 26.12.2017 року (т.4 а.с.101) постанови про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 16.02.2018 року (т.3 а.с.113), акту прийому – передачі майна на зберігання від 26.02.2018 року (т.3 а.с.114).

Згідно протоколу огляду місця події від 25.12.2017 року (т.2 а.с.107-108), проведеного з дозволу користувача житлового приміщення по вул.Миколи Микитюка,12/2 в м.Ізяслав ОСОБА_15 (т.2 а.с.109), та на підставі ухвали слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 26.12.2017 року (т.2 а.с.112) було проведено огляд житлового будинку, де проживає ОСОБА_7, яка відповідно до письмової заяви (т.2. а.с.110) добровільно під час огляду житла видала працівникам поліції мобільний телефон марки «Nokia» моделі С2-01 темного кольору із вставками сірого кольору.

03.01.2018 року вилучений у ОСОБА_7 мобільний телефон марки «Nokia» моделі С2-01 був оглянутий слідчим Ляшуком О.С., що підтверджується протоколом від 03.01.2018 року з відеозаписом (т.2 а.с.65-67) та пред’явлений для впізнання потерпілій ОСОБА_1 відповідно до протоколу пред’явлення речей для впізнання від 03.01.2018 року з відеозаписом (т.2 а.с.62-64), яка впевнено ствердила, що пред’явлений для упізнання серед інших телефон належить їй на праві власності та був викрадений під час вчиненого на неї нападу 25.12.2017 року. Як свідчить відеозапис проведеного упізнання, ОСОБА_1 упізнала мобільний телефон за індивідуальними ознаками (потертостями на корпусі), а тому в суду відсутні сумніви щодо правдивості її твердження.

Під час проведеного огляду мобільного телефону марки «Nokia» моделі С2-01 було встановлено, що сім-карта мобільного оператора в ньому відсутня, а номером ІМЕІ є №358650/04/866892/5, що підтверджується протоколом огляду предмету від 10.01.2018 року з доданим відеодиском (т.2 а.с.68-70).

Відповідно до висновку експерта №12.1-0038:18 від 22.01.2018 року ринкова вартість мобільного телефону марки «Nokia» моделі С2-01, який належить ОСОБА_1, станом на 25.12.2017 року становить 366 грн. 67 коп.

Зазначений мобільний телефон визнано речовим доказом в кримінальному провадженні, що підтверджується постановою про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 12.02.2018 року.

Під час затримання 26.12.2017 року в якості підозрюваного ОСОБА_3 в останнього було вилучено грошові кошти в загальній сумі 313 грн., які визнано речовими доказами в кримінальному провадженні та на які накладено арешт, що підтверджується протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 26.12.2017 року (т.2 а.с.132-136), постановою про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 16.02.2018 року (т.3 а.с.113), актом прийому – передачі майна на зберігання від 26.02.2018 року (т.3 а.с.115), ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 26.12.2017 року (т.2 а.с.140).

Відповідно до висновку №584 проведеної з 26.12.2017 року по 28.12.2017 року судово-медичної експертизи ОСОБА_1, в останньої виявлено такі тілесні ушкодження:

-синець в ділянці спинки носа, синець навколо лівого ока, синець на поверхні лівої щоки, синець в ділянці кута нижньої щелепи зліва, струс головного мозку. Дані тілесні ушкодження виникли від, щонайменше, чотирьох ударних травмуючих дій тупих твердих предметів, могли виникнути внаслідок ударів кулаками рук, в строк та при обставинах вказаних в постанові та обстежуваною, за своїм характером належать до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості, як такі, що спричиняють короткочасний розлад здоров'я;

-садно в ділянці правого кута рота, синець на слизовій оболонці нижньої губи, синець на червоній каймі та шкірі нижньої губи. Дані тілесні ушкодження виникли від дії тупих твердих предметів, могли виникнути при перекритті отвору рота та його порожнини сторонніми предметами, в строк та при обставинах вказаних в постанові та обстежуваною, за своїм характером належать до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості;

-синці на поверхнях обох зап'ястків. Дані тілесні ушкодження виникли від дії тупих твердих предметів з обмеженими травмуючими поверхнями, могли виникнути внаслідок зв'язування мотузкою, тощо, в строк та при обставинах вказаних в постанові та обстежуваною, за своїм характером належать до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості;

-сім синців на поверхні лівого передпліччя, синець на поверхні лівого плеча, п'ять синців на поверхні правого передпліччя. Дані тілесні ушкодження виникли від, щонайменше, тринадцяти травмуючих дій тупих твердих предметів з обмеженими травмуючими поверхнями, могли виникнути від дії пальців та кулаків рук сторонньої особи (осіб), в строк та при обставинах вказаних в постанові та обстежуваною, за своїм характером належать до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості.

Утворення тілесних ушкоджень, що виявлені у ОСОБА_1, внаслідок падіння з висоти власного зросту виключено.

Відповідно до висновків судово-психіатричної експертизи №77 від 07.02.2018 року, №78 від 07.02.2018 року, №79 від 07.02.2018 року ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_7 могли в період вчинення інкримінованого їм злочину усвідомлювати свої дії, передбачати їх наслідки та керувати ними.

Таким чином, суд, дослідивши всі вказані докази в їх сукупності, вважає, що розбійний напад на потерпілу ОСОБА_1 вчинили всі троє обвинувачених. Їх покази про те, що такий напад вчинив лише ОСОБА_3, суд оцінює як намагання ОСОБА_5 та ОСОБА_7 уникнути відповідальності за скоєне в дійсності. При цьому покази обвинувачених повністю спростовуються показами потерпілої, яка не мала жодних підстав для обмови обвинувачених, наданими нею в судових засіданнях та під час проведення з нею слідчого експерименту, показами свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13, яким одразу після нападу потерпіла повідомила, що нападників було троє. Також покази обвинувачених спростовуються і твердженням ОСОБА_13, який бачив, що від хвіртки домогосподарства ОСОБА_1 відходило саме троє осіб, а свідок ОСОБА_10, проходячи по вулиці В.Стуса повз двір ОСОБА_1 в сторону автобусної зупинки, мав би побачити ОСОБА_5 та ОСОБА_7 за межами вказаного двору, які за їх словами, в будинок потерпілої не заходили.

Суд критично ставиться до показів ОСОБА_5, наданих ним під час проведення слідчого експерименту, оформлених протоколом проведення слідчого експерименту від 12.02.2018 року з відеозаписом (т.2 а.с.241-245), згідно яких він ствердив, що не заходив до будинку потерпілої, так як такі покази спростовуються сукупністю досліджених судом та перерахованих доказів.

При цьому суд також враховує, що результати, викладені у висновках судово-імунологічної експертизи №39 від 09.01.2018 року, №40 від 09.01.2018 року, №41 від 09.01.2018 року, №68 від 12.01.2018 року (т.2 а.с.60-61, 165-166, 236-237, т.3 а.с.52-53), висновку судово-медичної експертизи №30 від 26.02.2018 року (т.4 а.с.3-5), а також висновку молекулярно-генетичної експертизи №44 від 15.05.2018 року (т.4 а.с.7-31), не містять обставин, які підтверджують вину обвинувачених, та спростовуються сукупністю інших доказів, що підтверджують вину обвинувачених, досліджених в судовому засіданні.

Не приймаються судом в якості доказів протокол огляду місця події з фототаблицями від 26.12.2017 року (т.2 а.с.114-120), протокол огляду предмета від 17.01.2018 року (т.2 а.с.121-124), так як відеозаписи, які мали міститися на доданій до протоколу карті пам’яті «Micro SD HC TEAM» (т.2 а.с.125) з відеореєстратора, належного ОСОБА_13, з технічних причин в судовому засіданні не були досліджені, що не дає можливості суду надати оцінку їх змісту.

Крім того, згідно ч.ч.11, 12 ст.290 КПК України, сторони кримінального провадження зобов’язані здійснювати відкриття одне одній додаткових матеріалів, отриманих до або під час судового розгляду. Якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як доказ.

Ухвали слідчого судді Апеляційного суду Хмельницької області від 28.12.2017 року про надання дозволу на здійснення заходів, які тимчасово обмежують права фізичної особи, в зв’язку з проведенням негласних слідчих (розшукових) дій відносно кожного з трьох обвинувачених, не відкривалися стороні захисту на досудовому розслідуванні в порядку, передбаченому ст.290 КПК України. А як наслідок, результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій на підставі таких ухвал визнаються судом недопустимими, що відповідає правовій позиції Верховного Суду України, висловлені в постанові від 16.03.2017р. по справі № 5-364кс16.

Наведені докази та їх оцінка у своїй сукупності переконують суд, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 необхідно кваліфікувати за ч.3 ст.187 КК України як вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров’я особи, яка зазнала нападу, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у житло.

Дії обвинуваченого ОСОБА_5 слід кваліфікувати за ч.3 ст.187 КК України як вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров’я особи, яка зазнала нападу, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у житло.

Дії ОСОБА_7 необхідно кваліфікувати за ч.3 ст.187 КК України як вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров’я особи, яка зазнала нападу, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у житло.

При цьому суд знаходить за необхідне виключити з обвинувачення ОСОБА_3 та ОСОБА_7 обставину, що обтяжує покарання, - вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння, оскільки така обставина не знайшла свого підтвердження в ході судового розгляду.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченим покарання, суд керується вимогами ст.ст.65-67 КК України, роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Зокрема, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_3 злочину, який згідно із ст.12 КК України є особливо тяжким злочином, особу винного, який неодноразово судимий, в тому числі за злочини проти власності, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, що підтверджується довідками з Ізяславської ЦРЛ від 26.12.2017 року, посередньо характеризується за місцем утримання в Хмельницькому СІЗО, що підтверджується характеристикою від 22.02.2018 року неодружений, непрацюючий.

При визначенні обставин, які пом’якшують покарання ОСОБА_3, суд враховує, що він хоча частково визнав вину, але не вибачився перед потерпілою, дав неправдиві покази про обставини вчинення злочину щодо участі інших обвинувачених, а тому щиро не розкаявся та не сприяв розкриттю злочину, тобто обставин, що відповідно до ст.66 КК України пом'якшують йому покарання, судом не встановлено.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 згідно зі ст. 67 КК України, судом не встановлено.

З урахуванням суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення та особи винного, суд приходить до висновку, що йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі, яке слід відбувати реально, з конфіскацією всього належного йому майна, крім житла.

На думку суду, таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.

Враховуючи тяжкість вчиненого злочину та обставини справи, підстав для звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням згідно з ст.75 КК України та підстав для призначення йому покарання із застосуванням ст.69 КК України суд не вбачає.

Також, на думку суду, у зв’язку з призначенням ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі, з метою забезпечення виконання останнім покладених на нього обов'язків по відбуванню покарання, до набрання вироком законної сили йому слід залишити запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Що стосується питання призначення покарання ОСОБА_5, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який згідно із ст.12 КК України є особливо тяжким злочином, особу винного, який раніше судимий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, що підтверджується довідкою з наркологічного диспансеру від 27.12.2017 року №2501 та відміткою Хмельницького обласного психоневрологічного диспансеру від 27.12.2107 року, посередньо характеризується за місцем утримання в Хмельницькому СІЗО, що підтверджується характеристикою від 22.02.2018 року неодружений, непрацюючий.

Обставин, що відповідно до ст.66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_5, судом не встановлено.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_5 згідно зі ст.67 КК України, судом визнається вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп’яніння.

З урахуванням всіх обставин справи та особи винного, суд приходить до висновку, що йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі, яке слід відбувати реально, з конфіскацією всього належного йому майна, крім житла.

На думку суду, таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 та запобігання вчиненню ним нових злочинів.

Враховуючи тяжкість вчиненого злочину та обставини справи, підстав для звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням згідно зі ст.75 КК України та підстав для призначення йому покарання із застосуванням ст.69 КК України суд не вбачає.

В зв’язку з призначенням ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі, з метою забезпечення виконання останнім покладених на нього обов'язків по відбуванню покарання, до набрання вироком законної сили йому слід залишити запобіжний захід у виді тримання під вартою.

При призначенні покарання ОСОБА_7 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, який згідно із ст.12 КК України є особливо тяжким злочином, особу винної, яка в силу ст.89 КК України є раніше несудимою, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, що підтверджується довідками з Ізяславської ЦРЛ від 18.01.2018 року, посередньо характеризується за місцем проживання, що підтверджується характеристиками Ізяславської міської ради від 18.01.2018 року №12 та КП «Житлосервіс» від 18.01.2018 року №415, є особою молодого віку, неодруженою, непрацюючою.

Обставин, що відповідно до ст.66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченій ОСОБА_7, судом не встановлено.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_7 згідно зі ст.67 КК України, судом не встановлено.

З урахуванням суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення та особи винної, суд приходить до висновку, що їй слід призначити покарання у виді позбавлення волі, яке слід відбувати реально, з конфіскацією всього належного їй майна, крім житла.

На думку суду, таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та запобігання вчиненню нею нових кримінальних правопорушень.

Враховуючи тяжкість вчиненого злочину та обставини справи, підстав для звільнення обвинуваченої ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням згідно з ст.75 КК України та підстав для призначення їй покарання із застосуванням ст.69 КК України суд не вбачає.

Також, на думку суду, у зв’язку з призначенням ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі, з метою забезпечення виконання нею покладених обов'язків по відбуванню покарання, до набрання вироком законної сили їй слід залишити запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_7 про стягнення матеріальної та моральної шкоди слід задовольнити частково.

В поданому позові потерпіла – цивільний позивач просить стягнути з обвинувачених – цивільних відповідачів солідарно 1866, 67 грн. матеріальної шкоди та 60000, 00 грн. моральної шкоди, завданої їй злочином.

Відповідно до встановлених під час судового розгляду обставин, обвинувачені ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_7 під час розбійного нападу на ОСОБА_1 заволоділи грошовими коштами в сумі 1500, 00 грн. та мобільним телефоном, вартість якого відповідно до висновку експертизи становить 366, 67 грн.

Отже, ОСОБА_1 вчиненим злочином завдано матеріальної шкоди на загальну суму 1866, 67 грн.

В той же час, під час досудового розслідування мобільний телефон та грошові кошти в загальній сумі 457, 00 грн. (144+313) було вилучено в обвинувачених та визнано речовими доказами, які на підставі ст.100 КПК України підлягають поверненню ОСОБА_1

Таким чином вимогу ОСОБА_1 щодо відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином слід задовольнити частково та стягнути з обвинувачених солідарно на її користь 1043 грн. (1866, 67 – 366, 67 – 144 – 313).

Вимога про відшкодування моральної шкоди в сумі 60000,00 грн. також підлягає частковому задоволенню.

Так, відповідно до вимог ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Статтею 23 ЦК України встановлено, що моральна шкода полягає у фізичному болі та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з ушкодженням здоров'я. Факт нанесення тілесних ушкоджень легкого ступеню тяжкості потерпілій підтверджена висновком судово-медичного експерта, показами потерпілої. Потерпіла, яка зазнала розбійного нападу, перенесла фізичний біль. Було порушено її звичайний спосіб життя. Вказане негативно позначилось на її психологічному стані, тобто нею отримано моральну шкоду, розмір відшкодування якої, враховуючи глибину та тривалість перенесених страждань, пов'язаних з наслідками злочину, виходячи з вимог розумності і справедливості, слід визначити в сумі 20000, 00 грн., яку необхідно стягнути солідарно з обвинувачених.

Долю речових доказів по справі слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Накладений ухвалами Хмельницького міськрайонного суду від 26.12.2017 року арешт на грошові кошти, вилучені у ОСОБА_3 в сумі 313 грн. та в ОСОБА_5 в сумі 144 грн., підлягає скасуванню на підставі ч.4 ст.174 КПК України.

Витрати на залучення експерта для проведення судової товарознавчої експертизи №12.1-0038:18 від 22.01.2018 року в сумі 429 грн. у відповідності до ст.124 КПК України підлягають стягненню з обвинувачених на користь держави в повному обсязі.

Витрати на проведення судової молекулярно-генетичної експертизи в сумі 22411, 47 грн. слід покласти на рахунок держави, так як її висновки не покладені в основу обвинувачення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.368, 370, 373, 374 КПК України, суд, –

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 10 (десять) років з конфіскацією всього належного йому майна, крім житла.

У відповідності до ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань за даним вироком та вироком Ізяславського районного суду Хмельницької області від 05 травня 2018 року, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді 11 (одинадцяти) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна, крім житла.

На підставі ч.4 ст.70 КК України вирок Ізяславського районного суду Хмельницької області від 26 грудня 2017 року, яким ОСОБА_3 засуджено за ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки, на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням та встановлено іспитовий строк тривалістю два роки, та штраф у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн., виконувати самостійно.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з 04 жовтня 2018 року, зарахувавши в цей строк термін його попереднього ув'язнення з 26 грудня 2017 року по 03 жовтня 2018 року включно.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити попередній - тримання під вартою.

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 9 (дев’ять) років з конфіскацією всього належного йому майна, крім житла.

Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з 04 жовтня 2018 року, зарахувавши в цей строк термін його попереднього ув'язнення з 25 грудня 2017 року по 03 жовтня 2018 року включно.

Запобіжний захід ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити попередній - тримання під вартою.

ОСОБА_16 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, та призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком 8 (вісім) років з конфіскацією всього належного їй майна, крім житла.

Строк відбування покарання ОСОБА_16 рахувати з 04 жовтня 2018 року, зарахувавши в цей строк термін її попереднього ув'язнення з 26 грудня 2017 року по 03 жовтня 2018 року включно.

Запобіжний захід ОСОБА_16 до набрання вироком законної сили залишити попередній - тримання під вартою.

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_16 на користь держави витрати на проведення судової товарознавчої експертизи з кожного по 143 грн.

Витрати на проведення судової молекулярно-генетичної експертизи в сумі 22411, 47 грн. покласти на рахунок держави.

Цивільний позов задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_7 солідарно на користь ОСОБА_1 1043 грн. матеріальної шкоди та 20000 грн. моральної шкоди. В решті позову відмовити.

Накладений ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 26.12.2017 року арешт на грошові кошти, вилучені у ОСОБА_3 в сумі 313 грн. купюрами номіналом по 50 грн. ТЄ 4416277, УН 9650020, СК 8681350, УЖ 8948113, номіналом 20 грн. ТВ 1664320, номіналом по 10 грн. ХГ 6990173, ХГ 6990170, ХГ 6990171, ХГ 6990172, ЦИ 2422222, ХГ 6990169, ХГ 6990166, ХГ 6990167, ХГ6990168, номіналом по 1 грн. НИ 2793911, ТЕ 8447557, ПЖ 2974335, скасувати.

Накладений ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 26.12.2017 року арешт на грошові кошти, вилучені у ОСОБА_5 в сумі 144 грн. купюрами номіналом 100 грн. СЗ 4443445, номіналом 20 грн. ТЛ 3162367, номіналом по 5 грн. РВ 7390741, РГ 2257643, СА 1730360, ПЕ 0119105, номіналом 2 грн. ТЄ 2349521, номіналом по 1 грн. УЗ 1081279, ТД 0711736, скасувати.

Речові докази:

-мобільний телефон марки «Nokia» моделі С2-01 ІМЕІ №358650/04/866892/5, переданий на зберігання потерпілій ОСОБА_1, залишити у її власності;

-грошові кошти в сумі 313 грн. купюрами номіналом по 50 грн. ТЄ 4416277, УН 9650020, СК 8681350, УЖ 8948113, номіналом 20 грн. ТВ 1664320, номіналом по 10 грн. ХГ 6990173, ХГ 6990170, ХГ 6990171, ХГ 6990172, ЦИ 2422222, ХГ 6990169, ХГ 6990166, ХГ 6990167, ХГ6990168, номіналом по 1 грн. НИ 2793911, ТЕ 8447557, ПЖ 2974335, що поміщені в сейф-пакет №4294043, та в сумі 144 грн. купюрами номіналом 100 грн. СЗ 4443445, номіналом 20 грн. ТЛ 3162367, номіналом по 5 грн. РВ 7390741, РГ 2257643, СА 1730360, ПЕ 0119105, номіналом 2 грн. ТЄ 2349521, номіналом по 1 грн. УЗ 1081279, ТД 0711736, поміщені в сейф-пакет №4286642, та які знаходяться на зберіганні в Південно-Західному РУ ПАТ КБ «Приватбанк», повернути потерпілій ОСОБА_1;

-зразки букального епітелію ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_7 та два контрольних зразка, жіночий халат, латексні рукавиці, що знаходяться на зберіганні в Ізяславському ВП Славутського ВП ГУНП в Хмельницькій області, знищити;

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку через Ізяславський районний суд Хмельницької області до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченим, їх захисникам та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Головуючий суддя: С.Л. Трасковський

Судді: Р.В. Пашкевич

ОСОБА_17