Ухвала суду № 76952436, 04.10.2018, Рубіжанський міський суд Луганської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.10.2018 420/118/17

1-кп/425/69/18

Рубіжанський міський суд Луганської області у складі колегії суддів:

головуючого судді Козюменської В.В.,

суддів Романовського Є.О., Синянської Я.М.,

при секретарі Рогожкіній І.Ю.,

за участю прокурора Линник С.О.,

захисника адвоката ОСОБА_1,

розглянувши в відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Рубіжанського міського суду Луганської області кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 (Красний Луч), вул. П. Морозова, 2 А,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Рубіжанського міського суду Луганської області надійшов обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України.

В підготовчому судовому засіданні прокурор просив постановити ухвалу про здійснення спеціального судового провадження відносно ОСОБА_2, обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, оскільки на думку прокурора, обвинувачена переховується від слідства та суду, перебуває на території, яка є тимчасово окупованою територією України, при цьому доказів такого перебування не надав, як не надав доказів щодо перебування обвинуваченої в міждержавному або міжнародному розшуку.

Захисник в судовому засіданні заперечував проти здійснення спеціального судового провадження відносно обвинуваченої ОСОБА_2, обґрунтовуючи це тим, що він жодного разу не спілкувався зі своєю підзахисною, її місцезнаходження йому не відомо, тому позиція захисту між ним та обвинуваченою не обговорювалась та не узгоджувалась. Взагалі, на думку захисника, не відомо, чи згодна обвинувачена, щоб її захист здійснював адвокат ОСОБА_1 Також, повідомлення про підозру, обвинувальний акт вручався йому, а не ОСОБА_2 та вважає, що ОСОБА_2 невідомо про здійснення щодо неї розслідування та судового розгляду.

Вислухавши думку прокурора та захисника, вивчивши надані матеріали, суд приходить до наступного.

Відповідно до вимог Розділу ІV КПК України, участь обвинуваченого під час підготовчого судового засідання та судового розгляду є обов'язковою, що відповідає гарантіям, закріпленим міжнародними нормативно-правовими актами в сфері захисту прав людини.

Право обвинуваченого захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, є істотним елементом засобів процесуального захисту, гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р..

Міжнародний пакт про громадянські та політичні права 1966 р. передбачає, що кожний має право при розгляді будь-якого пред'явленого йому обвинувачення на ряд гарантій на основі повної рівності й, зокрема, бути засудженим у його присутності та захищати себе особисто або за допомогою обраного ним захисника.

Таким чином, особиста присутність особи у судовому процесі виділена як одна з найбільш фундаментальних гарантій права на справедливий розгляд справи, гарантований ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., відповідно до якої «кожна людина має право під час будь-якого кримінального обвинувачення, що їй пред'явлене, на справедливий розгляд справи судом».

Відповідно до ч. 3 ст. 323 КПК України, судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297-1 КПК України, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук. За наявності таких обставин за клопотанням прокурора, до якого додаються матеріали про те, що обвинувачений знав або повинен був знати про розпочате кримінальне провадження, суд постановляє ухвалу про здійснення спеціального судового провадження стосовно такого обвинуваченого.

Процедури іn absentia неминуче припускають деякий відступ від загальних правил кримінального процесу. Особливе значення при цьому надається питанню про забезпечення прав відсутнього в залі судового засідання обвинуваченого. У прецедентній практиці Європейського Суду з прав людини були вироблені критерії, яким має відповідати таке провадження.

Суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував на необхідності забезпечення процесуальних прав і гарантій осіб, що беруть участь у кримінальному процесі. До таких прав, що підлягають безумовному дотриманню, насамперед, відносяться: право бути присутнім під час розгляду справи, право на захисника, право бути вислуханим, право оскаржити заочний вирок.

У рішенні «Меденіца проти Швейцарії» ЄСПЛ зазначив, що існування процедури заочного кримінального провадження не викликає заперечень лише за умови, що при цьому дотримуються гарантії, що забезпечують права людини, закріплені Конвенцією.

Ключове значення в цьому випадку відіграє повідомлення особи про порушене проти неї кримінальне провадження, яке мало бути здійсненне відповідно до процесуальних і матеріальних вимог, що гарантують ефективне здійснення її прав, при тому, що неясна і неофіційна інформація є недостатньою (справа «Сейдовіч проти Італії»). Повідомлення має бути зроблене офіційно, а твердження про наявність повідомлення з листів родичів (справа «Т. проти Італії») або від співробітників засобів масової інформації (справа «Шомоді проти Італії»), є необґрунтованими.

У справі «Сейдович проти Італії» Суд зазначив, що питання, яке слід вирішити в даній справі, полягає в тому, чи можна за відсутністю офіційного повідомлення про справу вважати заявника в достатній мірі проінформованим про те, що він був притягнутий до кримінальної відповідальності та відбудеться судовий розгляд його справи, щоб він мав можливість вирішити: відмовитися від свого права приймати участь в слуханні справи чи ухилитися від правосуддя.

В даній справі Суду не було продемонстровано, що заявник був в достатній мірі проінформований про притягнення його до кримінальної відповідальності, про пред'явлення йому обвинувачення. З цих підстав неможна робити висновок, що він намагався ухилитися від суду чи недвозначно відмовився від свого права прибути в судове засідання. Така ситуація може мати місце, зокрема, коли обвинувачений публічно або в письмовій формі заявляє про те, що не має наміру реагувати на повістку про явку до суду, яка була отримана не від властей, а з інших джерел, або, коли обвинуваченому вдалося уникнути арешту.

У справі «Колоцца проти Італії» Суд зауважив, що гарантії, які містяться у статті 6 п. 3 Конвенції, є складовими елементами серед інших загального поняття "справедливий розгляд у суді" (рішення у справі «Годди проти Італії»). Це право необхідно поєднувати, шляхом пошуку "розумного співвідношення", з суспільним інтересом і, зокрема, з інтересами відправлення правосуддя. На аргумент Уряду про те, що неможливість проведення судового засідання у разі неявки сторони здатна паралізувати розгляд кримінальних справ, оскільки, наприклад, з часом може закінчитися термін давності кримінального переслідування, Суд зазначив, що ніщо не виправдовує в очах Суду повну і непоправну втрату права на участь у судових слуханнях.

Значущим у розумінні практики ЄСПЛ видається знаходження компромісу між санкціями, що вводяться законодавцем щодо обвинуваченого, який не з'явився до суду, і його процесуальними правами, що гарантують справедливість судового розгляду. Європейський суд у подібних справах окремо досліджує як заходи, що були вжиті владою для запобігання відмов від присутності на слуханнях справи, так і в цілому наявність у влади можливості вживати будь-які заходи. Крім того, обвинувачений, що не з'явився до зали судового засідання, ні за яких обставин не може бути позбавлений права на захист за посередництвом обраного ним захисника. При цьому Суд зазначає, що у будь-якому разі, до яких би заходів не вдавалася влада для забезпечення належної явки обвинуваченого, вона не вправі застосовувати несумірні засоби для досягнення зазначеної мети.

Як зазначено ЄСПЛ в рішенні «Колоцца проти Італії» підпункти (с), (d) та (е) п. 3 гарантують кожній людині, якій пред'явлено кримінальне обвинувачення, право «захищати себе особисто», «допитувати свідків, що показують проти неї, або мати право на те, щоб ці свідки були допитані», «користуватися безкоштовною допомогою перекладача, якщо вона не розуміє мови, що використовується в суді, або не говорить на цій мові», і важко уявити собі, як обвинувачений може здійснювати ці права, не будучи присутнім. В даному випадку Суду не доводиться встановлювати, відмовився і за яких обставин обвинувачений від здійснення свого права бути присутнім при розгляді справи, оскільки в будь-якому випадку, відповідно до усталеної прецедентної практики Суду, відмова від здійснення права, гарантованого Конвенцією, повинна бути встановлена недвозначним чином (рішення у справі Неймастера» від 7 травня 1974 р.; рішення у справі ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 від 23 червня 1981 р.; рішення по справі Альберта і ОСОБА_3 від 10 лютого 1983 р.).

Крім того, в даному кримінальному провадженні сторона обвинувачення не надала беззаперечних доказів, з яких можна зробити висновок, що обвинувачена намагалась ухилитися від суду, недвозначно відмовилась від свого права прибути в судове засідання, перебування обвинуваченої на тимчасово окупованій території України, оголошення обвинуваченої у міждержавний та\або міжнародний розшук.

Відповідно до кримінально-процесуального законодавства України, до загальних засад кримінального провадження, зокрема, відносяться: законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, безпосередність дослідження показань. При цьому зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у ст. 7 КПК України, з урахуванням особливостей, встановлених законом. Сторона обвинувачення зобов'язана використати всі передбачені законом можливості для дотримання прав підозрюваного чи обвинуваченого (зокрема, прав на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя) у разі здійснення кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia).

Згідно з ч. 6 ст. 9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.

У відповідності до ст.. 335 КПК України суд зупиняє судове провадження до розшуку обвинуваченого.

Крім того, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.

У справі «Годди проти Італії», в рамках якого встановлено не повідомлення обраного підсудним захисника про судовий розгляд та не з'ясування в достатньому обсязі про причини неявки обвинуваченого, ЄСПЛ була сформульована наступна позиція: факт неявки підсудного в судове засідання, а також відсутність повідомлення його захисника вимагають від суду прояви активності в цілях досягнення належної реалізації процесуальних прав зацікавленої особи. Отже, суд повинен за власною ініціативою призупинити розгляд справи через необхідність з'ясування причин неявки сторін.

В даному кримінальному провадженні відсутні беззаперечні докази, що обвинувачена ОСОБА_2 в достатній мірі проінформована про те, що вона була притягнута до кримінальної відповідальності та відбудеться судовий розгляд даного кримінального провадження, та на підставі яких можна було б зробити висновок, що обвинувачена недвозначно відмовилась від свого права приймати участь в слуханні справи, перебування обвинуваченої на тимчасово окупованій території України, оголошення обвинуваченої у міждержавний та\або міжнародний розшук.

З урахуванням норм міжнародного законодавства в сфері захисту прав людини, а також вищенаведеної практики Європейського Суду, яка є частиною національного законодавства, є обґрунтовані підстави вважати, що здійснення спеціального судового провадження на даній стадії може призвести до порушення ст. 6 Конвенції, оскільки обвинувачена позбавлена права висловити бажання на розгляд її справи судом, захищати себе особисто чи скористатися правовою допомогою захисника, обраного нею особисто, допитувати свідків, що показують проти неї, або мати право на те, щоб ці свідки були допитані, надавати суду докази в обґрунтування своєї правової позиції та користуватися безкоштовною допомогою перекладача, якщо вона не розуміє мови, що використовується в суді, або не говорить на цій мові.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги, що проведення судового засідання за відсутності обвинуваченої неможливо та на даний час її місцезнаходження органом досудового розслідування не встановлено, суд вважає за необхідне на підставі п. п. 2, 10, 13, 14, 15, 16 ч. 1, ч. 2 ст. 7, ст. 335 КПК України оголосити обвинувачену ОСОБА_2 в розшук, провадження по справі зупинити до розшуку обвинуваченої.

Керуючись ст. ст. 314 - 315, 323, 335, 372 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження відносно ОСОБА_2, обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України.

Судове провадження у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_2, обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, зупинити до розшуку обвинуваченої.

Оголосити розшук обвинуваченої ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 (Красний Луч), вул. П. Морозова, 2 А.

Організацію виконання розшуку обвинуваченої ОСОБА_2 доручити прокурору прокуратури Луганської області ОСОБА_6, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42016130000000141 від 26.07.2016 року за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України та старшому слідчому в ОВС першого слідчого відділу управління з розслідувань кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Луганської області майору юристу 1 класу ОСОБА_7.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В.В. Козюменська

Судді ОСОБА_8

ОСОБА_9