Рішення № 76952410, 04.10.2018, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 668/3612/15-ц

н/п 2/766/2244/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.10.2018 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючої судді Дорошинської В.Е.

при секретарі Рєпи А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Херсонської міської ради, ОСОБА_2 містобудування та землекористування Херсонської міської ради про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та різниці між заробітною платою та виплатами по безробіттю, -

в с т а н о в и в :

В березні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що розпорядженням Херсонського міського голови від 06.06.2011 року №859-к її було звільнено з посади головного спеціаліста відділу земельно - кадастрового обліку управління земельних відносин департаменту містобудування та землекористування Херсонської міської ради у зв'язку із закінченням строку трудового договору згідно з пунктом 2 статті 36 КЗпП України.

Не погоджуючись із розпорядженням міського голови про її звільнення, оскільки на час його прийняття вона була вагітною, а тому відповідно до ч.3 ст.184 КЗпП України має гарантії щодо обов'язкового працевлаштування при звільненні, звернулася до суду з адміністративним позовом до Херсонського міського голови, Виконавчого комітету Херсонської міської ради про визнання дій щодо відмови у працевлаштуванні неправомірними, зобов'язання працевлаштувати, стягнення заробітної плати, середнього заробітку, матеріальної та моральної шкоди.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2014 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано неправомірними дії Херсонського міського голови щодо відмови у її працевлаштуванні на підставі частини 3 статті 184 КЗпП України; зобов'язано Херсонського міського голову працевлаштувати її з 08.06.2011 року (без розриву трудового стажу по спеціальності) у ОСОБА_2 містобудування та землекористування Херсонської міської ради або інших органах виконавчої влади, у підзвітних Херсонській міській раді установах, підприємствах, організаціях на посаді відповідно до її спеціальності, з заробітною платою не менше ніж вона отримувала за попередньою посадою (з урахуванням коефіцієнту інфляції та збільшенням мінімальної заробітної плати), та не гіршими умовами праці, відповідно до вимог ч.3 ст.184, ч.2 ст.232 та ст.235 КЗпП України; стягнуто з Виконавчого комітету Херсонської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 08.06.2011 року по день виходу у відпустку у зв'язку з пологами та родами; зобов'язано Виконавчий комітет Херсонської міської ради нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 допомогу по вагітності та пологах, як застрахованій особі, з урахуванням проведених виплат Управлінням праці та соціальної політки; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Відповідно до розпорядження міського голови від 03.03.2014 року №141-К її призначено на посаду відповідального чергового служби оперативного реагування Херсонської міської ради з 05.03.2015 року із заробітною платою згідно з штатним розписом.

Посилаючись на те, що постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2014 року в частині працевлаштування виконана 05.03.2015 року, позивач просила на підставі ст.235,236 КЗпП України стягнути на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу у зв'язку з затримкою виконання рішення суду про працевлаштування за період з 06.12.2011 по 31.01.2012 рік з урахуванням збільшення мінімальної заробітної плати в сумі 2958,51 грн. та за період з 01.04.2014 року по 04.03.2015 рік з урахуванням збільшення мінімальної заробітної плати в сумі 12639,89 грн.

Ухвалою суду від 23.05.2017 року по справі залучено у якості співвідповідача – ОСОБА_2 містобудування та землекористування Херсонської міської ради.

Ухвалою суду від 17.07.2018 року вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 279 ЦПК України сторони в судове засідання не викликалися, проте відповідачу було встановлено строк в п’ятнадцять днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження на подачу відзиву на позовну заяву.

На адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позов не визнав та просив суд відмовити у його задоволенні.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити рішення.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 згідно контракту від 27.01.2011 року працювала на посаді головного спеціаліста відділу земельно - кадастрового обліку управління земельних відносин департаменту містобудування та землекористування Херсонської міської ради. Строк дії контракту визначений сторонами до 07.06.2011 року. Розпорядженням Херсонського міського голови від 06.06.2011 року №859-к ОСОБА_1 було звільнено із займаної посади у зв'язку із закінченням строку трудового договору згідно із п.2 ст.36 КЗпП України.

05.09.2011 року ОСОБА_1 народила дитину, період надання державної допомоги становить з 22.11.2011 по 05.12.2011 рік.

За період з 01.02.2012 року по 01.04.2014 рік ОСОБА_1 отримувала державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в загальній сумі 3380,00 грн.

З 25.03.2014 року ОСОБА_1 зареєстрована як безробітна в Херсонському міському центрі зайнятості та за період з 01.04.2014 рік по 31.12.2014 рік отримувала допомогу в загальній сумі 4896 грн., 01.01.2015 року по 05.03.2015 рік в сумі 1158,19 грн.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2014 року встановлена неправомірність дій Херсонського міського голови щодо відмови у працевлаштуванні ОСОБА_1 на підставі ч.3 ст.184 КЗпП України. Зобов'язано Херсонського міського голову працевлаштувати ОСОБА_3 з 08.06.2011 року без розриву трудового стажу за спеціальністю у департаменті містобудування та землекористування Херсонської міської ради або інших органах виконавчої влади, у підзвітних Херсонській міській раді установах, підприємствах, організаціях на посаді відповідно до її спеціальності із заробітною платою не менше, ніж вона отримувала за попередньою посадою, та не гіршими умовами праці. Стягнуто з Виконавчого комітету Херсонської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 08 червня 2011 року по день виходу у відпустку у зв'язку із вагітністю та пологами; зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 допомогу у зв'язку із вагітністю та пологами як застрахованій особі. Постанова набрала законної сили та фактично виконана.

Так, розпорядженням Херсонського міського голови від 03 березня 2015 року ОСОБА_1 призначено на посаду відповідального чергового служби оперативного реагування Херсонської міської ради з 05 березня 2015 року з посадовим окладом згідно із штатним розписом.

Таким чином, постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2014 року виконана лише 05 березня 2015 року.

Відповідно до ст.236 КЗпП України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, має бути здійснена виплата середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки за цей період заробітної плати.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є законними та обгрунтованими в частині стягнення на її користь середньої заробітної плати за період з 01.04.2014 року по 04.03.2015 рік, оскільки у вказаний період відповідачем судове рішення не виконувалось, ОСОБА_1 не була працевлаштована, в зазначений період знаходилася на обліку в Херсонському міському центрі зайнятості як безробітна та отримувала державну допомогу в загальному розмірі 6054 грн.19 коп., отже зазначений період є вимушеним прогулом.

Беручи до уваги, що ОСОБА_1 працювала на посаді головного спеціаліста відділу земельно - кадастрового обліку управління земельних відносин департаменту містобудування та землекористування Херсонської міської ради на умовах контракту, відповідно до якого оплата праці позивача чітко встановлена у розмірі 1400 грн., суд вважає, що вимоги ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з урахуванням збільшення мінімальної заробітної плати безпідставними та такими, що не можуть бути враховані при визначені розміру середньої заробітної плати.

Також суд вважає, що позовні вимоги позивачки про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 06.12.2011 року по 31.01.2012 рік з урахуванням збільшення мінімальної заробітної плати у розмірі 2958 грн.51 коп. є такими, що не підлягають задоволенню у зв'язку з тим, що не одержання позивачкою в цей період соціальних виплат по догляду за дитиною по досягненню нею 3-річного віку не пов'язано з діями відповідача, а є наслідком бездіяльності самої позивачки, яка звернулася за зазначеною допомогою лише 01.02.2012 року.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 01.04.2014 року по 04.03.2015 рік у сумі 10672 грн.88 коп., яка розрахована позивачем відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100, і становить різницю між заробітною платою позивачки та виплатами по безробіттю.

Разом з тим суд, встановив, що ОСОБА_1 була працевлаштована до відділу земельно-кадастрового обліку управління земельних відносин департаменту містобудування та землекористування Херсонської міської ради на посаду головного спеціаліста та заробітна плата їй нараховувалася та виплачувалася за рахунок департаменту, до складу якого входило управління з питань регулювання земельних відносин.

Згідно з п. п. 1.1, 1.5 Положення про департамент містобудування та землекористування Херсонської міської ради, затвердженого рішенням Херсонської міської ради від 28 листопада 2014 року за № 1589, департамент містобудування та землекористування є виконавчим органом Херсонської міської ради, утворюється і діє відповідно до чинного законодавства, підпорядковується міському голові, першому заступнику міського голови, виконавчому комітету міської ради, є підзвітним і підконтрольним міській раді, а з питань здійснення делегованих йому повноважень органів виконавчої влади - підконтрольним структурному підрозділу містобудування та архітектури Херсонської обласної державної адміністрації.

ОСОБА_2 є правонаступником усіх прав та обов'язків управління містобудування та архітектури Херсонської міської ради та управління регулювання земельних відносин Херсонської міської ради.

Відповідно до п.п. 1.4, 2.3 Положення про департамент містобудування та землекористування Херсонської міської ради департамент є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із зображенням державного герба України та своїм найменуванням, печатки для документів, штампи та бланки встановленого зразка.

Таким чином, суд вважає, що юридичну відповідальність за вимогами позивача повинен нести саме відповідач ОСОБА_2 містобудування та землекористування Херсонської міської ради.

Керуючись Конституцією України, 235,236 КЗпП України, ст.ст. 6-13, 81, 133, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 279, 354 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 містобудування та землекористування Херсонської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01 квітня 2014 року по 04.03.2015 року в сумі 10672 грн.88 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 містобудування та землекористування Херсонської міської ради на користь держави судовий збір в сумі 371 грн. 40 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя В.Е. Дорошинська