Рішення № 76951649, 28.09.2018, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.09.2018 Справа №607/13008/18

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого: Дзюбановського Ю.І.

при секретарі судового засідання: Гончаренко Л.С.

за участю:

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача - Кондрат Л.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УПП в Тернопільській області ДПП, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, надалі позивач, звернувся до УПП в Тернопільській області ДПП, надалі відповідач, з адміністративним позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 30.06.2018р. серії ВР №072470, винесену поліцейським роти №2 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП Морозом К.М.

У судовому засіданні ОСОБА_1 заявлений адміністративний позов підтримав, просить його задовольнити, постанову інспектора поліції скасувати, а провадження в адміністративній справі закрити. В обґрунтування поданого адміністративного позову посилається на ті обставини, що інспектор поліції виніс неправомірну постанову, якою притягнено його до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху, якого він не вчиняв. Так, він дійсно перетнув вузьку суцільну лінію дорожньої розмітки, проте керувався положеннями ПДР України, які дозволяють перетинати суцільну лінію розмітки при об'їзді малорухомого транспортного засобу, який рухається із швидкістю до 30 км/год., що в даному випаду і зробив. Поліцейському було надано відповідне пояснення щодо причин перетину суцільної лінії розмітки, однак інспектором поліції його пояснення проігноровані, останній не зупинив транспортний засіб, який рухався із швидкістю руху менше 30 км/год. для отримання пояснень по суті справи, а прийняв постанову без достатніх доказів в підтвердження наявності в діях водія складу адмінправопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнає і просить відмовити у їх задоволенні з підстав, які вказані у відзиві та доповненні в засіданні, а саме інспектором правомірно було зупинено автомобіль під керуванням ОСОБА_1, який перетнув вузьку суцільну лінію розмітки, це зафіксовано на відеореєстраторі і того факту, що транспортний засіб, який рухався із швидкістю меншою за 30 км/год. і якого обігнав ОСОБА_1 не доведено.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, 30 червня 2018 року поліцейський роти №2 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП Мороз К.М. виніс постанову серії ВР №072470, згідно якої встановлено, що водій ОСОБА_1 30.06.2018р. о 08 год. 36 хв. на АД М19 355км., керуючи автомобілем марки «Фольксваген Туран» номерний НОМЕР_1 здійснив обгін та перетнув суцільну розмітки 1.1, чим порушив п.п. 34.1.1 Правил дорожнього руху України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП. Даною постановою застосовано до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.

Суд, дослідивши зібрані по справі докази та оцінивши норми чинного законодавства прийшов до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити з наступних підстав.

Згідно вимог ст.ст. 33, 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до ст. 283 КУпАП постанова повинна містити, зокрема, опис обставин, установлених під час розгляду справи, відомості про особу, стосовно якої розглядається справи, зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення, транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення у відповідності до ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При дослідженні матеріалів справи встановлено та не заперечено позивачем, що водій ОСОБА_1 дійсно керував автомобілем марки «Фольксваген Туран» по АД М19 355км. і перетнув вузьку суцільну лінію розмітки 1.1 п. 34 ПДР України, яку заборонено перетинати, та як наслідок був зупинений працівниками поліції, які слідували в потоці транспортних засобів. Тобто, працівники поліції при виявленні порушенні та зупинці транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_1 діяли правомірно, що визнав і сам позивач.

Однак, як стверджує позивач та вбачається із оглянутого в судовому засіданні відео із камери відеорестратора патрульного автомобіля, ОСОБА_1 перетнув суцільну лінію розмітки, щоб обігнати транспортний засіб (маловантажний), який за його твердженням рухався із швидкістю меншою за 30 км/год. Обгін був здійснений в безпечній ділянці дороги, без перешкод іншим учасникам дорожнього руху. Працівники поліції не вчинили дій, зокрема, зупинення даного автомобіля, щоб отримати пояснення у водія з приводу вказаних ОСОБА_1 обставин.

Відповідно до вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов"язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час судового розгляду відповідачем в порядку ст. 77 КАС України не подано доказів в спростування доводів позивача, патрульним інспектором не зупинявся автомобіль, обгін якого здійснив ОСОБА_1, перетнувши суцільну лінію розмітки для отрмиання пояснення водія з приводу обставин події, оскільки за вимогами ПДР України, як виняток, за умови забезпечння безпеки дорожнього руху, дозволяється перетинати лінію 1.1 для об'їзду нерухомої перешкоди, розміри якої не дають змоги здійснити її безпечний об'їзд, не перетинаючи цю лінію, а також обгону поодиноких транспортних засобів, що рухаються із швидкістю менше 30 км/год.

Постанова інспектора не дає суду достатніх підстав зробити висновок про те, що позивач вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, а відтак, застосовуючи положення ст. 62 Конституції України суд прийшов до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення, а постанова інспектора поліції від 30.06.2018р. серії ВР №072470 - скасуванню із закриттям провадження в адміністративній справі.

Посилання представника відповідача у відзиві проти позову на нібито інші порушення Правил дорожнього руху, які вчинив ОСОБА_1 до уваги судом не беруться та не розглядаються, так як порушення ПДР України, вчинення якого інкримінується ОСОБА_1 чітко вказане інскпетором у постанові, яка є предметом даного позову, а щодо інших порушень інспектором поліції не приймалися ніякі рішення.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 77, 242, 244, 250, 255, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 77, 247, 251, 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов ОСОБА_1 до УПП в Тернопільській області ДПП про скасування постанови задовольнити.

2.Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесену поліцейським роти №2 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП Мороз К.М. від 30.06.2018р. серії ВР №072470про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в розмірі 255 грн. штрафу за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.

3.Провадження в адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1, АДРЕСА_1

Відповідач: УПП в Тернопільській області ДПП, м. Тернопіль, вул. Котляревського,24, код ЄДРПОУ 40108646.

Рішення суду складено 01 жовтня 2018 року.

Головуючий суддяЮ. І. Дзюбановський