Рішення № 76951255, 04.10.2018, Кремінський районний суд Луганської області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2018 року м. Кремінна

Справа № 414/2333/18

Провадження № 2/414/566/2018

Кремінський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Безкровного І.Г.,

за участю секретаря с/з ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кремінна Луганської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Центр надання адміністративних послуг виконавчого комітету Кремінської міської ради Луганської області, про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до Кремінського районного суду Луганської області з позовом до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, вказавши третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Центр надання адміністративних послуг виконавчого комітету Кремінської міської ради Луганської області.

В обґрунтування позову зазначається позову зазначається, що ОСОБА_2 є власником житлового будинку, розташованого за адресою: Луганська область, м. Кремінна, вул. Піддубна, 15, де він зареєстрований. За вказаною адресою також зареєстрований син дружини позивача від першого шлюбу ОСОБА_3, який з 2015 року за вказаною адресою не проживає. Так, у 2015 році ОСОБА_3 зібрав свої речі та виїхав закордон, його місцезнаходження позивачу невідоме.

В той же час, факт реєстрації відповідача створює перешкоди для позивача в реалізації права власності на будинок, зокрема в оформленні субсидії на сплату житлово-комунальних послуг, оскільки позивач не має можливості отримати довідку про доходи відповідача.

У зв’язку із викладеними обставинами позивач просив суд визнати відповідача таким, що втратив право користування зазначеним жилим приміщенням.

У судове засідання позивач не з’явився, надала заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності, а також зазначив, що позовні вимоги підтримує та наполягає на їх задоволенні, проти заочного розгляду не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причину неявки суду не повідомив, будь-яких заяв чи клопотань від нього не надходило, відзив на позов не подав.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Кремінської міської ради Луганської області в судове засідання не з’явився, голова Кремінської міської ради Луганської області ОСОБА_4 надав суду письмову заяву, в якій вказав, що проти позову не заперечує та просить розглянути справу за відсутності представника третьої особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з’явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв’язку із неявкою в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлявся про дату, час і місце розгляду справи, причини неявки ним не повідомлялися, відзиву на позову він не подав, а позивач не заперечував проти вирішення справи у заочному порядку, розгляд справи здійснювався за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів, про що судом була постановлена відповідна ухвала.

Розглянувши цивільну справу в межах заявлених позовних вимог, повно, всебічно та об’єктивно дослідивши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані докази як окремо, так і в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 на підставі договору дарування житлового будинку від 21.01.2011 набув права власності на житловий будинок з будівлями і спорудами, що розташований за адресою: Луганська область, м. Кремінна вул. Піддубна, 15, що також підтверджується витягом КП «Кремінське районне бюро технічної інвентиризації» про державну реєстрацію прав № 29079266 від 22.02.2011 та технічним паспортом на зазначений житловий будинок (а.с. 11, 12, 16).

Відповідно до довідки про склад сім’ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб № 4599 від 25.07.2018, виданої адміністратором відділу адміністративних послуг виконавчого комітету Кремінської міської ради Луганської області, позивач ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. За вказаною адресою також зареєстрований син дружини позивача ОСОБА_3, що також підтверджується домовою книгою на вказаний житловий будинок (а.с. 13-15, 17).

З характеристики житлово-побутових умов від 03.08.2018, підписаною сусідами позивача, а також депутатом та секретарем Кремінської міської ради Луганської області вбачається, що з 2015 року ОСОБА_3 не проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 18).

Як зазначається у ст. 72 Житлового кодексу Української РСР, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки провадиться в судовому порядку.

Статтею 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналась 17 липня 1997 р. відповідно до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., Першого протоколу та протоколів № 2, № 4, № 7 та № 11 до Конвенції» № 475/97-ВР від 17.07.1997, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст.ст. 316, 317, 319, 321 ЦК України). Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння.

Згідно з ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до п. 34 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» № 5 від 07.02.2014, оскільки право власності є абсолютним правом, яке включає право володіння, користування та розпорядження майном, якого ніхто не може бути позбавлений, крім випадків, передбачених законом (стаття 41 Конституції України, статті 316, 319 ЦК), то власник на підставі статті 391 ЦК не може бути визнаний таким, що втратив право користування своїм майном, зокрема жилим приміщенням або виселений із нього, оскільки це не відповідає характеру спірних правовідносин. У зв’язку з цим під час розгляду позовів про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, необхідно чітко розмежовувати правовідносини, які виникають між власником та попереднім власником житла, і правовідносини, які виникають між власником житла та членами його сім’ї, попередніми членами його сім’ї, а також членами сім’ї попереднього власника житла.

Згідно з ч.ч. 1, 4 ст. 156 ЖК Української РСР члени сім’ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. До членів сім’ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу. Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням.

Відповідно до ст. 3 Сімейного кодексу України сім’ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки.

У ч. 2 ст. 64 ЖК Української РСР зазначається, що до членів сім’ї належать дружина наймача (власника), їхні діти, батьки та інші особи, якщо вони проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Права члена сім’ї має також і особа, яка перестала бути членом сім’ї наймача, але продовжує проживати в займаному ним житловому приміщенні.

Відповідно до ст. 405 ЦК України члени сім’ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Член сім’ї власника втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім’ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 є власником житлового будинку з будівлями і спорудами за адресою: Луганська область, м. Кремінна, вул. Піддубна, 15, в якій залишається зареєстрованим син дружини позивача від першого шлюбу – відповідач ОСОБА_3, що позбавляє позивача права вільно користуватися та розпоряджатися належною йому власністю.

Враховуючи зазначені обставини, а також той факт, що ОСОБА_3 без поважних причин не проживає за адресою своєї реєстрації понад рік, що підтверджується дослідженою в судовому засіданні характеристикою житлово-побутових умов від 03.08.2018, суд дійшов висновку, що відповідач втратив право користування жилим приміщенням за місцем реєстрації, а тому позов підлягає повному задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10-13, 76-81, 89, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1; місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1) до ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2; місце реєстрації: Луганська область, м. Кремінна, вул. Піддубна, 15), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Центр надання адміністративних послуг виконавчого комітету Кремінської міської ради Луганської області (ідентифікаційний код 37796309; місцезнаходження: Луганська область, м. Кремінна, проспект Дружби, 13), про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, – задовольнити повністю.

Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, таким, що втратив право користування жилим приміщенням, а саме житловим будинком, розташованим за адресою: Луганська область, м. Кремінна, вул. Піддубна, 15.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його складення позивач не подав апеляційної скарги, а відповідач не подав письмової заяви про перегляд заочного рішення. У випадку подання позивачем апеляційної скарги, заочне рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У випадку подання відповідачем заяви про перегляд заочного рішення, якщо його не скасовано, воно набирає законної сили у випадку подання відповідачем апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Луганської області безпосередньо або через Кремінський районний суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його складення. Заява про перегляд цього заочного рішення може бути подана до Кремінського районного суду Луганської області протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя І.Г. Безкровний