Рішення № 76949693, 28.09.2018, Вишгородський районний суд Київської області

"28" вересня 2018 р. Справа № 363/4811/17

РІШЕННЯ

Іменем України

(ЗАОЧНЕ)

28 вересня 2018 року м. Вишгород

Вишгородський районний суд Київської області у складі: головуючого судді: Баличевої М.Б., за участю секретаря Кашоїди М.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Вишгород цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Комунальне підприємство «Управляюча компанія» Вишгородської міської ради та Вишгородська міська рада Київської області про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням,-

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, треті особи: Комунальне підприємство «Управляюча компанія» Вишгородської міської ради та Вишгородська міська рада Київської області про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням, в якому просить зобов’язати ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні житловим приміщенням, шляхом надання позивачу вільного доступу до кімнати № 139, в будинку № 6, по проспекту Шевченко у м. Вишгород Київської області та вселити позивача у кімнату № 139 в будинку № 6 по проспекту Шевченко у м. Вишгород Київської області.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 17.09.2009 року ОСОБА_1 уклав договір на проживання в гуртожитку з Вишгородським районним комунальним підприємством «Комунальник». Згідно вказаного договору позивачу надана в строкове платне користування кімната в гуртожитку № 164, в 2016 році нумерація кімнат була змінена на № 139 в будинку № 6 по проспекту Шевченко у м. Вишгород Київської області, житловою площею 8,85 кв.м. На момент вселення позивача, в цій кімнаті ніхто не проживав. У 2014 році відповідач ОСОБА_2, самовільно, без згоди позивача встановив металеві двері у кімнаті № 139 та поміняв замки. Через дії відповідача, ОСОБА_1 змушений був звертатися до Вишгородського ВП ГУ НП в Київській області, але у висновках поліції йому було рекомендовано звернутися за захистом своїх прав до суду. На підставі викладеного, позивач змушений звернутися до суду за захистом свої прав.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про місце, час та дату розгляду справи був повідомлений належним чином, а також шляхом розміщення оголошення про його виклик на сайті суду, заяви про розгляд справи за його відсутністю до суду не надходило, а тому суд, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 280 ЦПК України, вважає можливим вирішити справу на підставі наявних доказів без участі відповідача.

Представник третьої особи КП «Управляюча компанія Вишгородської міської ради» в судове засідання не з’явився, через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи без його участі та письмові пояснення, з яких видно, що між КП «Управляюча компанія Вишгородської міської ради» та позивачем було укладено договір найму житлового приміщення у гуртожитку № 195/139 Н від 03.10.2016 року та договір про надання житлово – комунальних послуг № 195а/139 К від 03.10.2016 року. Станом на 16.04.2018 року ОСОБА_1 має заборгованість перед КП «Управляюча компанія Вишгородської міської ради» за надані житлово – комунальні послуги в сумі 8 328, 53 грн. та перед КП ЖКГ заборгованість в сумі 597, 85 грн. Між КП «Управляюча компанія ВМР» та ОСОБА_2 було укладено договір найму житлового приміщення у гуртожитку № 195/139 Н від 03.10.2016 року та договір про надання житлово – комунальних послуг № 195/139 К від 03.10.2016 року. Станом на 16.04.2018 року ОСОБА_2 не має заборгованості перед КП «Управляюча компанія ВМР». Під час розгляду справи було встановлено, що фактично в кімнаті гуртожитку за адресою: Київська область, м. Вишгород, проспект Шевченко, 6 проживає ОСОБА_2

Представник третьої особи Вишгородської міської ради Київської області в судове засідання не з’явився, через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи без його участі на підставі поданих документів та наявних доказів у справі.

28 вересня 2018 року відповідно до ч. 1 ст. 281 ЦПК України постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Суд, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов заявлений обґрунтовано і підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч.1, ч. 2, ч. 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що 17.09.2009 року між ВРКП «Комунальник» та ОСОБА_1 було укладено договір на проживання в гуртожитку, відповідно до умов якого, ОСОБА_1 надана в строкове платне користування кімната в гуртожитку № 164, в 2016 році нумерація кімнат була змінена на № 139 в будинку № 6 по проспекту Шевченко у м. Вишгород Київської області, житловою площею 8,85 кв.м.

05.01.2011 року між ВРКП «Комунальник» та ОСОБА_1 було повторно укладено договір на проживання в гуртожитку, відповідно до умов якого, ОСОБА_1 надана в строкове платне користування кімната в гуртожитку № 164, в 2016 році нумерація кімнат була змінена на № 139 в будинку № 6 по проспекту Шевченко у м. Вишгород Київської області, житловою площею 8,85 кв.м.

03.05.2016 року між КП "Управляюча компанія" Вишгородської міської ради та ОСОБА_1 було укладено договір на проживання в гуртожитку, відповідно до умов якого, ОСОБА_1 надана в строкове платне користування кімната в гуртожитку № 139, в будинку № 6 по проспекту Шевченко у м. Вишгород Київської області, житловою площею 8,85 кв.м.

03.05.2016 року між КП "Управляюча компанія" Вишгородської міської ради та ОСОБА_1 було укладено договір договір № 195/139 к про надання житлово – комунальних послуг за адресою: кімната № 139 в будинку № 6 по проспекту Шевченко у м. Вишгород Київської області.

Як зазначив ОСОБА_1 в позовній заяві, що у 2014 році відповідач ОСОБА_2, самовільно, без його згоди встановив металеві двері у кімнаті № 139 в будинку № 6 по проспекту Шевченко у м. Вишгород Київської області та поміняв замки.

Відповідно до висновків Вишгородського ВП ГУ НП в Київській області від 14.11.2015 року, 10.11.2016 року та 21.09.2018 року видно, що ОСОБА_1 звертався до поліції з приводу того, що відповідач ОСОБА_2, самовільно, без його згоди встановив металеві двері у кімнаті № 139 в будинку № 6 по проспекту Шевченко у м. Вишгород Київської області та поміняв замки та ОСОБА_1 було порекомендовано звернутися до суду за захистом свої прав, оскільки у даному випадку вбачається цивільно – правові відносини .

З письмових пояснень ОСОБА_2, які були надані останнім у Вишгородському ВП ГУ НП в Київській області вбачається, що ОСОБА_1 дійсно звертався до нього з проханням надати йому дублікат ключів від кімнати № 139, але він йому відмовив.

Крім того, 03.10.2016 року між КП «Управляюча компанія ВМР» та ОСОБА_2 було укладено договір найму житлового приміщення у гуртожитку № 195/139 Н та договір про надання житлово – комунальних послуг № 195/139 К, відповідно до умов якого, ОСОБА_2 надана в строкове платне користування кімната в гуртожитку № 164, в 2016 році нумерація кімнат була змінена на № 139 в будинку № 6 по проспекту Шевченко у м. Вишгород Київської області, житловою площею 8,85 кв.м.

Станом на 16.04.2018 року ОСОБА_2 не має заборгованості перед КП «Управляюча компанія ВМР».

Під час розгляду справи було також встановлено, що фактично в кімнаті № 139 гуртожитку за адресою: Київська область, м. Вишгород, проспект Шевченко, 6 проживає ОСОБА_2

Відповідно до довідки про склад сім’ї та реєстрації № 2454 від 27.09.2018 року виданої виконавчим комітетом Вишгородської міської ради видно, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, пр-т. Шевченка, 6АДРЕСА_1, займає площу 8,8 кв.м., загальної площі 12,21 кв.м. у 1 кімнатній квартирі, яка розташована на 6 поверсі 9 поверхового будинку. ОСОБА_1 є наймачем вказаної кімнати та зареєстрований в ній з 17.09.2009 року.

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 31.01.2018 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи: КП «Управляюча компанія Вишгородської міської ради», Відділ державної реєстрації та Вишгородська міська рада Київської області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, зняття з реєстрації місця проживання відмовлено. Рішення суду набрало законної сили 05.03.2018 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Перелік способів захисту цивільних прав та інтересів визначено у ч. 2 ст. 16 ЦК України.

Зокрема, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.

Згідно статті 29 Цивільного Кодексу України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Відповідно до положень ст.65 ЖК України наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім'ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 9 Постанови від 12 квітня 1985 року №2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України», вирішуючи спори про право користування жилим приміщенням осіб, які вселилися до наймача, суд повинен з'ясувати, чи дотриманий встановлений порядок при їх вселенні, зокрема: чи була письмова згода на це всіх членів сім'ї наймача, чи прописані вони в даному жилому приміщенні, чи було це приміщення постійним місцем їх проживання, чи вели вони з наймачем спільне господарство, тривалість часу їх проживання, чи не обумовлювався угодою між цими особами, наймачем і членами сім'ї, що проживають з ним, певний порядок користування жилим приміщенням.

Суд, з огляду на встановлені під час розгляду справи обставини, вважає, що встановлений порядок вселення відповідача не був дотриманий: позивач письмової згоди на вселення не надавав; відповідач не зареєстрований в даному жилому приміщенні (кімнаті № 139); відповідач з позивачем не вели спільне господарство; між відповідачем та позивачем певний порядок користування жилим приміщенням не обумовлювався.

При цьому суд зазначає, що відсутність згоди наймача про вселення другого наймача до спірної кімнати, не може вважатись безумовною підставою для визнання вселення відповідача правомірним, оскільки на таке вселення тимчасових жильців необхідна взаємна згода первісного наймача.

Оскільки судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 вселився до спірної кімнати та проживає в ній лише за згоди КП «Управляюча компанія ВМР» на підставі укладеного договору найму житлового приміщення у гуртожитку № 195/139 Н від 03.10.2016 року, який був укладений пізніше ніж з первісним наймачем – позивачем ОСОБА_1, то в такому разі суд вважає, що підстав вважати таке вселення правомірним у відповідача відсутні.

У відповідності до ст. 47 Конституції України ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Відповідно до ст. 9 ЖК України ніхто не може бут виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим примушенням інакше, як з підстав і порядку передбачених законом.

Відповідно до ч. 2,3, ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідачем не надано жодних доказів по справі та не спростовано доводи позивача, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги.

Оскільки судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 чинить позивачу перешкоди у користуванні житловим приміщенням – кімнатою № 139, в будинку № 6 по проспекту Шевченко, у м. Вишгород Київської області, якою користується позивач на праві Договору на проживання в гуртожитку, який був укладений між позивачем та КП «Управляюча компанія ВМР», то відповідача ОСОБА_2 слід зобов’язати усунути такі перешкоди шляхом вселення позивача у спірне житло.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати понесені у вигляді судового збору в розмірі 640 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4,5,12,1,82,89,141, 280-284, 352,354 ЦПК України, ст. ст. 16,29 ЦК України, 65 ЖК України, Пленумом Верховного Суду України в п. 9 Постанови від 12 квітня 1985 року №2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України», суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Комунальне підприємство «Управляюча компанія» Вишгородської міської ради та Вишгородська міська рада Київської області про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням – задовольнити.

Усунути перешкоди у здійсненні ОСОБА_1 права користування кімнатою № 139, в будинку № 6 по проспекту Шевченко, у м. Вишгород Київської області з боку ОСОБА_2.

Зобов’язати ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні житловим приміщенням, шляхом надання ОСОБА_1 вільного доступу до кімнати № 139, в будинку № 6 по проспекту Шевченко, у м. Вишгород Київської області.

Вселити ОСОБА_1 до кімнати № 139, в будинку № 6 по проспекту Шевченко, у м. Вишгород Київської області.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 640 (шістсот сорок) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вишгородського районного суду Київської області.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Вишгородський районний суд Київської області.

Відповідно до п. 15.5 Розділу XIII ЦПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, паспорт громадянина України серія МЮ № 078360, адреса реєстрації: АДРЕСА_2, адреса проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3.

Відповідач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2, паспорт громадянина України серія СМ № 698616, адреса реєстрації: АДРЕСА_3.

Суддя М.Б. Баличева