Рішення № 76949672, 20.09.2018, Вишгородський районний суд Київської області

20.09.2018 Справа № 363/4065/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2018 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого–судді ОСОБА_1,

при секретарі Гавриленко Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Вишгородської районної державної адміністрації Київської області, третя особа – Приватний нотаріус Вишгородського районного нотаріального округу ОСОБА_3, про визнання права власності на спадкове майно,

встановив:

позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому, порушує питання про визнання за ним в порядку спадкування після смерті 12 березня 2015 року матері ОСОБА_4 права власності на земельну частку (пай), площею 3.74 га в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї земельної ділянки (на місцевості), яка перебуває у колективній власності СВК «Димерський», згідно сертифікату серія РН № 335922, виданого Вишгородською районною державною адміністрацією 21 листопада 2004 року.

В суді представник позивача звернулась до суду з заявою в якій просила розглядати справу за її відсутності, просила про задоволення позову з викладених у ньому підстав.

Представник відповідач будучи неодноразово повідомленим про розгляд справи, в судове засідання не прибув.

Третя особа - приватний нотаріус Вишгородського районного нотаріального округу ОСОБА_3 до суду не з’явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, поти задоволення позову не заперечив.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

Як убачається з матеріалів справи, 12 березня 2015 року померла ОСОБА_4 (мати позивача), що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії І-ОК № 328736 від 13.03.2015 року.

Згідно свідоцтва про народження серія ІІ-БК № 260071 від 01 березня 1976 року батьками ОСОБА_2 є ОСОБА_5 та ОСОБА_4.

Належність земельна ділянка (пай) померлій ОСОБА_4Встверджується даними свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті 09 квітня 2018 року ОСОБА_6 від 29 грудня 2003 року.

Згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії РН №335922 в СВК «Димерський», виданого на підставі рішення Вишгородської районної державної адміністрації Київської області №526 від 04 грудня 2000 року ОСОБА_7 належить право на земельну частку (пай) розміром 3,74 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості).

25 вересня 2017 року ОСОБА_2В звернувся до приватного нотаріуса Вишгородського районного нотаріального округу ОСОБА_3з заявою про прийняття спадщини.

Постановою приватного нотаріуса Вишгородського районного нотаріального округу ОСОБА_3 позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на спадщину у зв’язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно - земельну частку (пай).

При цьому позивачу відмовлено на підставі того, що у нього відсутній правовстановлюючий документ на право на земельну часку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності СВК «Димерський» розміром 3,74 умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї земельної ділянки (на місцевості), а саме сертифікат на право на земельну частку (пай) серії РН № 335922, виданий Вишгородською районною державною адміністрацією від 21 листопада 2004 року.

Згідно довідки № 958/02-33 від 25.09.2017 року виданої виконавчим комітетом Димерської селищної ради Вишгородського району, Київської області ОСОБА_2 зареєстрований та проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з ним у вказаному будинку проживала на день смерті ОСОБА_4

У зв’язку з тим, що сертифікат на право на земельну частку (пай) складений лише в одному примірнику, місцезнаходження якого позивачу невідоме, позивач змушений звернутися до суду.

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкування є перехід прав і обов’язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за законом або заповітом.

Згідно ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися внаслідок його смерті.

На підставі ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Як убачається з ч. 5 ст. 1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця лише з моменту державної реєстрації цього майна (ч. 2 ст. 1299 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов’язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, тобто зміна власника майна, що підлягає державній реєстрації, неможлива без перереєстрації права власності. Тому свідоцтво про право на спадщину є обов’язковим, коли об’єктом спадкування є нерухоме майно, що підлягає обов’язковій державній реєстрації.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 ЗУ України громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод.

Встановлено, що право на земельну частку (пай) належало спадкодавцю ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 29 грудня 2003 року.

Разом з тим, що у позивача відсутній правовстановлюючий документ, що посвідчує право на земельну частку (пай), а саме зазначений сертифікат, який отримала ОСОБА_4 у спадок після смерті ОСОБА_7, що перешкоджає позивачу отримати свідоцтво про право власності на вказану земельну частку (пай).

Отже позивач довів у суді, що право на спірну земельну ділянку належало спадкодавцеві, а відтак має бути ним успадковане.

Оскільки позивач позбавлений можливості отримати свідоцтво про право власності на спадщину в позасудовому порядку, визнання за ним прав на спадкування земельної ділянки має відбутися в суді.

Таким чином, заявлене позивачем право підлягає визнанню, а пред’явлений позов – задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись статтями 259, 265, 268 ЦПК України,

вирішив:

Визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом, після смерті 12 березня 2015 року ОСОБА_4 право власності на земельну ділянку (пай) площею 3,74 га, в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яка перебуває у колективній власності СВК «Димерський», згідно сертифікату серія РН № 335922, виданого Вишгородською районною державною адміністрацією 21.11.2004 року.

Повне судове рішення складено 1 жовтня 2018 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області протягом 30 днів з дня складання повного рішення шляхом подання в зазначений строк апеляційної скарги через Вишгородський районний суд Київської області.

Позивач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт серія СК 992133 виданий Вишгородським РВ ГУ МВС України в Київській області, 20 березня 1999 року, проживає ІНФОРМАЦІЯ_3.

Відповідач: Вишгородська районна державна адміністрація Київської області, місце знаходження Київська область, м. Вишгород, пл. Шевченка, 1.

Третя особа: приватний нотаріус Вишгородського районного нотаріального округу ОСОБА_3, місце знаходження АДРЕСА_1.

Суддя