Рішення № 76949657, 04.10.2018, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/2231/18

Номер провадження 2/585/862/18

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2018 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючої - судді Машини І.М.

за участю секретаря – Дмитренко М.О.,

позивача – ОСОБА_1,

третьої особи – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ромни цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_2, Управління адміністративних послуг Роменської міської ради Сумської області, про визнання особи такої, що втратила право на користування житловим приміщенням,-

ВСТАНОВИВ:

08 червня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати ОСОБА_3 таким, що втратила право користування квартирою № 2 в будинку № 54 по бульвару Свободи в м. Ромни Сумської області. Вимоги позову мотивовані реєстрацією відповідача у вищевказаній квартирі, в якій він протягом 10 років не проживає, чим створює перешкоди у реалізації права власності позивача.

У судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовільнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про розгляд справи повідомлявся належним чином, відзив на позов не подавав.

Представник управління адміністративних послуг в судове засідання не з’явився, від начальника управління надійшло клопотання про розгляд справи у відсутності їхнього представника, при винесенні рішення покладається на розсуд суду.

Третя особа ОСОБА_2 в судовому засіданні проти задоволення позову не заперечувала.

На підставі ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що позивач відповідно до договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 13.12.2004 р. приватним нотаріусом Роменського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстр. № 5002, є власницею ? частини квартири за адресою: Сумська область, м. Ромни, бульв. Свободи (раніше – Жовтневої революції)АДРЕСА_1. Право власності позивача на цю частку квартири зареєстроване в реєстрі прав власності на нерухоме майно Державним комунальним підприємством Роменське міжміське бюро технічної інвентаризації 21.01.2005 р. реєстраційний номер 8790424, номер запису 774, в книзі 69 (а.с.7,8).

З довідки про склад сім’ї з місця реєстрації, виданої Управлінням адміністративних послуг Роменської міської ради Сумської області 29.05.2018 р. № 01-35/4715, за адресою: Сумська область, м. Ромни, бульв. Свободи, 54/2 крім позивачки, зареєстровані відповідач та ОСОБА_5 (а.с.9).

Відповідно до Акту проведення обстеження сімей міста на предмет фактичного проживання для призначення субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, виходячи з обставин, які склалися від 26.12.2016 року, за підписами голови квартального комітету ОСОБА_6 та мешканців міста ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, встановлено, що ОСОБА_3 за місцем його реєстрації в м. Ромни по бульв. Свободи, 54/2 фактично не проживає, а мешкає в Російській Федерації в м. Оренбург (а.с. 10).

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, суду пояснив, що з позивачем є сусідами, підтвердив факт, що ОСОБА_3 в квартирі АДРЕСА_2 не проживає.

Відповідно до ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки провадиться в судовому порядку.

Відповідно дост. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17 липня 1997 року, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (статті 316, 317, 319, 321 ЦК України).

Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його прав. Способи захисту права власності передбачені нормами ст. ст. 16, 386, 391 ЦК України.

Об’єктом власності особи може бути, зокрема, житло: житловий будинок, садиба, квартира (ст.ст. 379, 382 ЦК України).

Обмеження чи втручання у право власника можливе лише на підставах, передбачених законом. В розумінні зазначених норм законодавства, позивач має право на захист свого права власності.

Статтею 383 ЦК України та статтею 150 ЖК України передбачено право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сімї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд. Обмеження чи втручання в права власника можливе лише з підстав, передбачених законом.

Відповідно до пункту 34 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» № 5 від 07 лютого 2014 року, під час розгляду позовів про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, судам необхідно чітко розмежовувати правовідносини, які виникають між власником та попереднім власником житла, і правовідносини, які виникають між власником житла та членами його сім’ї, попередніми членами його сім'ї, а також членами сім’ї попереднього власника житла. Усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, зокрема жилим приміщенням, шляхом зняття особи з реєстраційного обліку, залежить від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства, а саме від вирішення однієї із таких вимог: про позбавлення права власності на жиле приміщення; про позбавлення права користування жилим приміщенням; про виселення; про визнання особи безвісно відсутньою; про оголошення фізичної особи померлою.

Аналогічна правова позиція висловлена і Верховним судом України у постановах від 16.11.2016 у справі № 6-709цс16, 01.03.2016 року у справі №825/1335/13-а, від 30.06.2015 року у справі №21-1438а15, від 16 січня 2012 року у справі № 6-57цс11.

Відповідно до ст. 150 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Факт реєстрації відповідача у квартирі, 1/2 частка якої належить позивачу, порушує її право власності, відповідач вибув у інше місце проживання близько 10 років тому, в зв’язку з чим втратив право на користування житлом за вказаною адресою.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Згідно ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений нею судовий збір в розмірі 704 грн. 80 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5, 10-13, 19, 76-82, 141, 142, 200, 258, 259, 264, 265, 268, 273, 279, 280-284 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: 42000, АДРЕСА_3, ІДН - НОМЕР_1) до ОСОБА_3 (зареєстроване місце проживання за адресою: 42000, м. Ромни, бул. Свободи, 54/2, фактично проживаючого за адресою: Російська Федерація, м. Оренбург, вул. В. Терешкової, 41/5), треті особи: ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: 42000, АДРЕСА_4, ІДН - НОМЕР_2), Управління адміністративних послуг Роменської міської ради Сумської області (місце знаходження: Сумська область, м. Ромни, бульв. Шевченка, 8, код ЄДРПОУ 41325226) - задовольнити.

Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, таким, що втратив право користування квартирою № 2 в будинку № 54 по бульвару Свободи в місті Ромни Сумської області.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 704 грн. 80 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Учасники, які не були присутні в судовому засіданні мають право на поновлення строку на апеляційне оскарження. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду виготовлено 05.10.2018 року.

Суддя підпис:

Копія вірна…

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ ОСОБА_10