Ухвала суду № 76948631, 03.10.2018, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/1209/18

Провадженя № 2/352/1093/18

УХВАЛА

03 жовтня 2018 року м. Івано-Франківськ

Суддя Тисменицького районного суду м. Івано-Франківськ Гургула В.Б., розглянувши заяву ОСОБА_1 Ростислава-Броніслава Богдановича про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 Ростислава-Броніслава Богдановича до АТ КБ «ПриватБанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису недійсним та таким, що не підлягає виконанню, -

в с т а н о в и в:

23.08.2018 року з апеляційного суду Івано-Франківської області до Тисменицького районного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 Ростислава-Броніслава Богдановича до АТ КБ «ПриватБанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису недійсним та таким, що не підлягає виконанню (в провадженні судді Гургули В.Б. з 03.10.2018 року).

Ухвалою суду від 03.10.2018 року за вказаним позовом відкрито провадження.

Разом із позовною заявою позивач ОСОБА_1-Б. Б. подав заяву про забезпечення позову, в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 №23305 щодо стягнення заборгованості із ОСОБА_1 Ростислава-Броніслава Богдановича на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором від 08.04.2008 року №114К в сумі 2 997 185, 96 грн. в межах виконавчого провадження №55810984, порушеного державним виконавцем Гаєвським В.В. 28.01.2016 року.

Учасники справи, в силу ч. 1 ст. 153 ЦПК України, про дату, час та місце судового засідання щодо розгляду заяви про забезпечення позову, не повідомлялись. Необхідності у виклику особи, яка подала заяву про забезпечення позову, для дачі прояснень, у суду не виникало.

Дослідивши заяву про забезпечення позову, матеріали позовної заяви, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти будь-які дії.

Разом з тим, приписами ч. 2 ст. 149 ЦПК України встановлено, що забезпечення позову допускається у разі, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до вимог п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» суддя, розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем, пересвідчитися, зокрема, що між сторонами дійсно виник спір, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Таким чином, керуючись наведеними нормами цивільного процесуального законодавства та враховуючи роз'яснення Верховного Суду України, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Оскільки позивачем не надано доказів, підтверджуючих наявність реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову по цій цивільній справі, виходячи з змісту позовних вимог, суд приходить до висновку про необхідність відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись Постановою Пленуму ВСУ № 9 від 22.12.2006 р., ст. 151-153, 260, 261, 354 ЦПК України, суддя, -

у х в а л и в:

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 Ростислава-Броніслава Богдановича про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 Ростислава-Броніслава Богдановича до АТ КБ «ПриватБанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису недійсним та таким, що не підлягає виконанню.

Ухвала, що постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до апеляційного суду Івано-Франківської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя В.Б. Гургула