Ухвала суду № 76948281, 27.09.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 11-сс/785/1555/18

Номер справи місцевого суду: 501/1634/18

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Кадегроб А. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.09.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області в складі:

головуючий суддя – Кадегроб А.І.,

судді: Котелевський Р.І., Прібилов В.М.,

секретар судового засідання – Стоянова Л.І.,

за участю:

прокурора – Полтавця В.М.,

захисника – ОСОБА_2,

підозрюваного – ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Іллічівського міського суду Одеської області від 21.09.2018 року про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_3, підозрюваного у кримінальному провадженні №12017160160000442, внесеному до ЄРДР 14.04.2017 року за ч.3 ст.185 КК України, -

встановив:

Оскаржуваною ухвалою слідчого судді задоволено клопотання прокурора Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_4 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, одруженого, працюючого на посаді диспетчера по станції «Одеса-Пересип», зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого,

підозрюваного у кримінальному провадженні №12017160160000442, внесеному до ЄРДР 14.04.2017 року за ч.3 ст.185 КК України.

Органом досудового розслідування ОСОБА_3 підозрюється в тому, що 11.12.2017 року, 12.12.2017 року, 23.12.2017 року та 24.07.2018 року він за попередньою змовою з ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та іншими невстановленими особами умисно, таємно, шляхом проникнення до вагонів, викрали насіння сої у кількості відповідно: 6310 кг., вартістю 70 648 грн. 49 коп., чим спричинили ТОВ «АДМ Трейдінг Україна» матеріальну шкоду на вказану суму; 9700 кг., вартістю 108 213 грн. 20 коп., чим спричинили ТОВ «СІЕЙТІ» матеріальну шкоду на вказану суму; 9700 кг., вартістю 42 532 грн., чим спричинили ТОВ «Диннастія» матеріальну шкоду на вказану суму.

25.07.2018 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України.

Ухвалою слідчого судді Іллічівського міського суду Одеської області від 26.07.2018 року до підозрюваного ОСОБА_3 застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 23.08.2018 року.

Постановою керівника Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_8 від 20.09.2018 року строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжений до 25.10.2018 року.

20.09.2018 року прокурор звернувся до Іллічівського міського суду Одеської області з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо підозрюваного ОСОБА_3, мотивуючи його наявністю у кримінальному провадженні обґрунтованої підозри щодо ОСОБА_3 у вчиненні тяжкого злочину, незмінністю заявлених у кримінальному провадженні ризиків, а також неможливістю запобігання їм шляхом застосування більш м’яких запобіжних заходів,.

Ухвалою слідчого судді Іллічівського міського суду Одеської області від 21.09.2018 року вказане клопотання було задоволено, та строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту продовжений до 23.10.2018 року.

Слідчий суддя мотивував своє рішення тим, що під час розгляду клопотання прокурором було доведено наявність у кримінальному провадженні обґрунтованої підозри щодо ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, незмінність заявлених у кримінальному провадженні ризиків, а також неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м’яких запобіжних заходів.

Не погоджуючись з рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги захисник зазначає, що висунута ОСОБА_3 підозра є необґрунтованою, досудове розслідування провадиться неналежним органом досудового розслідування, а у продовженні строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту немає правових підстав, оскільки дані про особу підозрюваного свідчать про відсутність у кримінальному провадженні заявлених слідчим ризиків.

Заслухавши суддю-доповідача; виступ підозрюваного та його захисника, які підтримали доводи апеляційної скарги і просили її задовольнити; доводи прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги і просив залишити оскаржувану ухвалу без змін; дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить таких висновків.

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий і прокурор; недостатність підстав для застосування більш м’якого запобіжного заходу для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Частиною другою вказаної норми передбачено, що слідчий суддя, суд зобов’язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Згідно вимог ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов’язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров’я підозрюваного; міцність його соціальних зв’язків в місці постійного проживання, у тому числі наявність родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; його майновий стан; наявність судимостей та інші.

Згідно з ч.6 ст.181 КПК України, у разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст.199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з’явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

З матеріалів судового провадження вбачається, що слідчий суддя відповідно до вищевказаних вимог кримінального процесуального Закону вірно встановив наявність правових підстав для продовження строку тримання підозрюваного ОСОБА_9 під домашнім арештом, на підставі чого обґрунтовано задовольнив клопотання прокурора.

ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, за яке законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років.

Обґрунтованість підозри щодо ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується долученими до клопотання доказами, а саме: протоколами огляду місця події від 25.07.2018 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 12.09.2018 року, в яких свідок дав показання щодо фактів неодноразового придбання ним у ОСОБА_3 та ОСОБА_11 зернових культур у значних об’ємах; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 17.09.2018 року, в яких свідок дає показання щодо обставин вивезення ним зернових культур з належного ОСОБА_6 гаражного приміщення, спілкування з ОСОБА_3 та передачі йому грошових коштів за зернові культури; протоколами про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних систем) від 25.07.2018 року, в яких відображений зміст телефонних розмов між ОСОБА_3 та ОСОБА_6, а також іншими особами.

Разом з тим, в апеляційній скарзі та в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, сторона захисту стверджувала про відсутність обгрунтованої підозри ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, але ці твердження захисника та підозрюваного апеляційний суд вважає безпідставними, з огляду на таке.

При розгляді апеляційних скарг сторони захисту, виконуючи вимоги ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», апеляційний суд застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.

Відповідно до практики ЄСПЛ, «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.F. проти Німеччини, 27.11.1997 р., § 57).

Відповідно до п. 219 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» («Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine») від 21 квітня 2011 року, заява №42310/04 суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об’єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

На думку апеляційного суду, обґрунтованість підозри щодо ОСОБА_3 у скоєні кримінального правопорушення на даній стадії досудового розслідування підтверджується зібраними по справі доказами, які долучені до матеріалів клопотання.

Апеляційний суд наголошує, що на даній стадії кримінального провадження, судом лише вирішується питання про обґрунтованість підозри та наявність ризиків для обрання або продовження відповідного запобіжного заходу, а тому суд не може давати оцінку допустимості та належності доказів, оскільки справа не розглядається судом по суті пред’явленого обвинувачення.

Відповідно до ст.ст. 89, 94 КПК України, оцінка допустимості та належності доказів буде надана судом першої інстанції при розгляді кримінального провадження по суті. При цьому підстав для визнання доказів недопустимими, які передбачені в ч. 2 ст. 87 КПК України, стороною захисту апеляційному суду не наведено.

Крім того, в судовому засіданні апеляційного суду прокурор надав для огляду постанову про визначення підслідності кримінального провадження за Чорноморським ВП Овідіопольського ВП ВП ГУНП в Одеській області, що спростовує доводи адвоката про те, що досудове розслідування провадиться неуповноваженим органом поліції.

З урахуванням конкретних обставин кримінального провадження, в якому ОСОБА_3 оголошено про підозру, та практики ЄСПЛ, апеляційний суд вважає, що надані органом досудового розслідування до клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу докази, в своїй сукупності, на даній стадії досудового розслідування вказують на обґрунтованість висунутої останньому підозри у вчиненні інкримінованих йому дій, а тому доводи захисника та підозрюваного в частині відсутності обґрунтованої підозри колегія суддів вважає безпідставними.

Слідчим суддею повно, всебічно та об’єктивно з’ясовані обставини та досліджені докази, необхідні для з’ясування правових підстав для продовження строку тримання підозрюваного ОСОБА_3 під домашнім арештом.

Наявність заявлених у кримінальному провадженні ризиків, також підтверджується наявними в матеріалах судового провадження доказами вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.

Зокрема, ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачене покарання від трьох до шести років позбавлення волі, що свідчить про наявність обґрунтованого ризику того що він, будучи обізнаним про притягнення його до кримінальної відповідальності та можливість призначення йому покарання, може здійснити спроби переховуватись від органу досудового розслідування та суду.

Також у кримінальному провадженні наявний ризик можливого незаконного впливу ОСОБА_3 на свідків, експертів та інших учасників даного кримінального провадження з метою викривлення їх показань та уникнення кримінальної відповідальності, що підтвердив у судовому засіданні прокурор.

Крім того, в умовах відсутності обмежень у пересуванні у підозрюваного є можливість знищити, сховати, спотворити будь-яку з речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, оскільки місцезнаходження частини викраденого майна досі не встановлене, що може зашкодити досудовому розслідуванню.

У кримінальному провадженні також наявний ризик перешкоджання підозрюваним досудовому розслідуванню іншим чином, оскільки усі особи, причетні до вчинення злочину, не встановлені, тому підозрюваний має змогу інформувати їх про здійснення слідчих (розшукових) дій.

Під час апеляційного розгляду було встановлено, що наявні у кримінальному провадженні ризики не зменшились.

В сукупності з зазначеним, у відповідності до ст. 178 КПК України, слідчий суддя взяв до уваги тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому злочину, в якому він обґрунтовано підозрюється, та дані про особу підозрюваного, про які зазначено у клопотанні прокурора.

Обставин, передбачених ч. 3 ст. 199 КПК України, які б слугували перешкодою для продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, під час розгляду клопотання, слідчим суддею встановлено не було.

В матеріалах провадження відсутні та стороною захисту не надано апеляційному суду будь-яких доказів, які свідчать про можливість застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу.

У клопотанні прокурора зазначено, що завершити досудове розслідування до закінчення строку тримання ОСОБА_3 під домашнім арештом неможливо у зв'язку з необхідністю проведення низки слідчих (розшукових) дій, отримання результатів експертиз, виконання вимог ст.ст.283 та 290 КПК України, складення обвинувального акту та направлення його до суду, та для забезпечення досягнення цілей кримінального провадження подальше тримання підозрюваного під домашнім арештом є цілком виправданим, що вірно було взято до уваги слідчим суддею.

На підставі аналізу викладених обставин слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про те, що прокурором надано достатню кількість доказів для переконання, що жоден з більш м’яких запобіжних заходів не здатний запобігти доведеним у кримінальному провадженні ризикам, а завершити досудове розслідування до закінчення строку дії запобіжного заходу з об’єктивних причин неможливо, у зв’язку з чим строк тримання підозрюваного ОСОБА_3 під домашнім арештом підлягає продовженню.

Крім того, апеляційний суд вважає, що продовження строку запобіжного заходу підозрюваного ОСОБА_3 у вигляді домашнього арешту в даній справі узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною ОСОБА_5 України, є частиною національного законодавства України.

Згідно із ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Окрім цього, відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Положеннями ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практикою Європейського суду з прав людини, передбачено, що обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Апеляційний суд вважає, що тяжкість та обґрунтованість пред'явленої у відповідності до вимог ОСОБА_2 22 КПК України підозри ОСОБА_3 на даній стадії досудового розслідування, необхідність завершення досудового розслідування та виконання вимог ст.290 КПК України, а також існування ризиків, а саме: підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, знищити, сховати або спотворити важливі для кримінального провадження речі та документи, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином - виправдовують продовження строку дії запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_3, що дає можливість апеляційному суду дійти висновку про обґрунтованість рішення слідчого судді та про наявність по справі реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, навіть з урахуванням презумпції невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного.

Таким чином, апеляційним судом встановлено, що при вирішенні питання про продовження строку тримання під домашнім арештом, слідчий суддя обґрунтовано врахував, обставини передбачені ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_3 у разі визнання його винуватим, вік та стан його здоров’я, існуючі ризики.

Обставин, які є перешкодою для продовження строку тримання під домашнім арештом, як слідчим суддею районного суду, так і колегією суддів апеляційного суду встановлено не було. При апеляційному розгляді будь-яких порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали суду, не встановлено.

Аналізуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, апеляційний суд вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.

Керуючись ст.ст. 181, 199, 376, 404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК України, Апеляційний суд Одеської області, -

постановив:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 – залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Іллічівського міського суду Одеської області від 21.09.2018 року, якою задоволено клопотання прокурора Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_4 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_3, підозрюваного у кримінальному провадженні №12017160160000442, внесеному до ЄРДР 14.04.2017 року за ч.3 ст.185 КК України, - залишити без змін.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Апеляційного суду Одеської області

А.І. ОСОБА_13 ОСОБА_14 Прібилов