Ухвала суду № 76947605, 11.09.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 2/1522/8358/11

Провадження № 4-с/522/158/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2018 року Приморський районний суд м. Одеси

у складі: головуючого судді Бойчука А. Ю.

за участю секретаря Іскрич В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за скаргою ОСОБА_1 (65010, м.Одеса, вул. Венгерська (Угорська), 3) на дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області ОСОБА_2 (65082, м. Одеса, вул. Гоголя,19), стягувач ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» в особі Одеської філії АТ «ОСОБА_3 Аваль» (65000, м.Одеса, вул. В.Арнаутська, 72/74), -

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся до суду зі скаргою на неправомірні дії приватного виконавця відповідно до якої просить: визнати дії приватного виконавця ОСОБА_2 по винесенню постанови по відкриттю виконавчого провадження ВП № 56647627 від 21.06.2018 року, постанови про арешт коштів боржника ВП № 56647627 від 21.06.2018 року, постанови про арешт майна боржника ВП № 56647627 від 21.06.2018 року, постанови про звернення стягнення на майно боржника ВП № 56647627 від 21.06.2018 року – неправомірними; скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №56647627 від 21.06.2018 року якою відкрито виконавче

провадження з виконання: виконавчого листа № 2-8358/11 виданого 16.01.2015 документ видав: суддя Приморського районного суду м. Одеси В.Я. Бондар про: Стягнення з ОСОБА_4 іпн. НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_3 Аваль" заборгованість на загальну суму 1310149,91 грн.; скасувати постанову про арешт коштів боржника ВП № 56647627 від 21.06.2018 року, відповідно до виконавчого провадження ВП № 56647627 за виконавчим листом від 16 січня 2015 року по справі №2- 8358/11 виданого Приморським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_4 іпн. НОМЕР_1 на користь ПАТ «ОСОБА_5 Аваль» (65000, м.Одеса вул., Садова,10/8, МФО 328351, код СДРПОУ 23876031, р/р 2909949) заборгованість за Кредитним договором № 014/0030/74/84454 від 19 жовтня 2007 року на загальну суму 1310149 (один мільйон триста десять тисяч сто сорок дев’ять грн) 91 коп. Відповідно якої накладено арешт у сумі з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 1441664.9 гривень (один мільйон чотириста сорок одна тисяча шістсот шістдесят чотири гривні 90 коп.). Накладено арешт на кошти які містяться на всіх рахунках боржника в наступних банківських установах: Акціонерний банк "Південний", МФО 328209 АТ "Місто Банк", МФО 328760 АТ "ОТП БАНК", МФО 300528 АТ "Ощадбанк", МФО 300465 АТ "ОСОБА_6 МКБ" МФО 300658 АТ "ОСОБА_3 Аваль", МФО 300335 АТ "Укрексімбанк", МФО 322313 АТ "УкрСиббанк", МФО 351005 ПАТ "ІНГ ОСОБА_3 Україна", МФО 300539 ПАТ "А - БАНК", МФО 307770 ПАТ "АЛЬФА-БАНК". МФО 300346 ПАТ "БАНК ВОСТОК", МФО 307123 ПАТ "ОСОБА_7 ДНІПРО", МФО 305749 ПАТ "БТА БАНК", МФО 321723 ПАТ "ВТБ БАНК", МФО 321767 ПАТ "Ідея Банк", МФО 336310 ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", МФО 305299 ПАТ "КРЕДІ ОСОБА_8", МФО 300614 ПАТ "МТБ БАНК", МФО 328168 ПАТ "МЕГАБАНК", МФО 351629 ПАТ "Промінвестбанк", МФО 300012 ПАТ "ПУМБ", МФО 334851 ПАТ "СБЕРБАНК", МФО 320627 ПАТ "УКРСОЦБАНК", МФО 300023 ПАТ "УНІВЕРСАЛ БАНК", МФО 322001 ПАТ КБ "ПРАВЕКС-БАНК", МФО 380838. Скасувати постанову про арешт майна боржника ВП № 56647627 від 21.06.2018 року, якою було винесено постанову та звернуто стягнення на майно боржника, що належить боржнику відповідно до провадження ВП № 56647627 за виконавчим листом від 03 листопада 2011 року по справі №2-8358/11 виданого Приморським судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_9 іпн. НОМЕР_1 на користь ПАТ «ОСОБА_5 Аваль» (65000, м. Одеса вул.,Садова,10/8, МФО 328351, код ЄДРПОУ 23876031, р/р 2909949) заборгованість за Кредитним договором № 014/0030/74/84454 від 19 жовтня 2007 року на загальну суму 1310149 (один мільйон триста десять тисяч сто сорок дев’ять ) гривень, 91 копійка відповідно до якої звернуто стягнення у сумі з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження,штрафів 1441664.9 гривень (один мільйон чотириста сорок одна тисяча шістсот шістдесят чотири гривні 9 коп). Скасувати постанову про звернення стягнення на майно боржника ВП № 56647627 від 21.06.2018 року що належить боржнику відповідно до провадження ВП № 56647627 за виконавчим листом від 03 листопада 2011 року по справі №2-8358/11 виданого Приморським судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_4 іпн. НОМЕР_1 на користь ПАТ «ОСОБА_5 Аваль» (65000, м.Одеса вул., Садова,10/8, МФО 328351, код ЄДРПОУ 23876031, р/р 2909949) заборгованість за Кредитним договором № 014/0030/74/84454 від 19 жовтня 2007 року на загальну суму 1310149 (один мільйон триста десять тисяч сто сорок дев’ять) гривень, 91 копійка. Відповідно до якої звернуто стягнення у сумі з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження,штрафів 1441664.9 гривень (один мільйон чотириста сорок одна тисяча шістсот шістдесят чотири гривні 9 коп).

При цьому посилається на те, що постановою приватного виконавця було відкрито виконавче провадже з виконання виконавчого листа № 2- 8358/11 виданий 16.01.2015 документ видав: суддя Приморського районного суду м. Одеси В.Я. Бондар про: Стягнення з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_3 Аваль" заборгованість на загальну суму 1310149,91 грн. Зобов’язано боржника подати декларацію про доходи та майно та попередити Реєстраційний номер виконавчого провадження: 56647627 Ідентифікатор доступу: 3Б5ГГ6А1А0В4, адреса для ознайомлення: http://asvpweb.nais.gov.ua/ боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Накладено стягнення з боржника основну винагороду приватного виконавця у розмірі десяти відсотків суми, що підлягає стягненню за виконавчим документом.

Боржнику виконати вимоги виконавчого документа, перерахувавши кошти, основну винагороду приватного виконавця та витрати виконавчого провадження на депозитний рахунок приватного виконавця (Одержувач: Приватний виконавець ОСОБА_2, ЄДРПОУ/ДРФО НОМЕР_2, банк: ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 328704, р/р 26223054300199) та надати підтвердження сплати боргу.

Вважає, що приватним виконавцем ОСОБА_2, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та інші постанови в супереч чинному законодавству, а саме з порушення строку пред’явлення виконавчого листа до виконання ст. 22 ЗУ «Про виконавче провадження» №606-ХІУ від 21.04.1999р якій був чинний на момент винесення даного рішення та видачі виконавчого листа по справі № 2-8358/11. Строк пред’явлення виконавчого листа до виконання сплинув 13.06.2018 року відповідно до ст. 22 ЗУ «Про виконавче провадження» №606-ХІУ від 21.04.1999р.

Представник скаржника до судового засідання не з’явився, надавши заяву про розгляд скарги за його відсутністю, просив її задовольнити.

Суб’єкт оскарження до судового засідання не з’явився, надав відзив на скаргу відповідно до яких у задоволенні скарги просив відмовити з огляду на її необґрунтованість.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 21.06.2018 року за заявою стягувача було відкрите виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-8358/11 виданого Приморським районним судом м. Одеси 16 січня 2015 року про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ «ОСОБА_5 Аваль» заборгованості за Кредитним договором № 014/0030/74/84454 від 19 жовтня 2007 року на загальну суму 1310149 (один мільйон триста десять тисяч сто сорок дев’ять) гривень 91 копійка.

На даному виконавчому листі є відмітки про виконання рішення або повернення виконавчого листа стягувану із зазначенням причини повернення:

18.05.2015 року року було виконавчий документ було повернуто до суду на підставі ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-ХІV від 21.04.1999р.;

24.05.2016 року виконавчий документ було повернуто стягувачу на підставі п. 2 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-ХІVвід 21.04.1999р.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України «Про виконавче провадження», визначено умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає зокрема, обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби.

Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби України під час виконання судового рішення, ухваленого за правилами ЦПК України, визначено розділом VІІ цього Кодексу у статтях 447-453 в рамках здійснення судового контролю за виконанням судових рішень.

Згідно з положеннями ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 22 Закону № 606-ХІV виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, з наступного дня після його постановления.

Згідно з вимогами статті 23 Закону № 606-ХІV строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються: 1) пред'явленням виконавчого документа до виконання; 2) частковим виконанням рішення боржником; 3) наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення. Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

З аналізу зазначених статей вбачається, що строк пред'явлення виконавчого документа до виконання переривається пред'явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється, а повернення стягувачу виконавчого документа на підставі заяви не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання.

Таким чином, якби 05.10.2016 року не набув чинності Закон України «Про виконавче провадження» № 1404-УІІІ від 02.06.2016 року в новій редакції (далі - Закон № 1404-VIII), вищевказаний виконавчий лист міг би бути пред’явлено стягувачем до примусового виконання на протязі року з дня його повернення, тобто до 25.05.2017 року.

Однак, згідно з пунктом 5 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII, виконавчі документи, видані до набрання чинності тім законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Відповідно ж до статті 12 Закону № 1404-VIII, виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Такої ж думки (щодо трирічного строку пред’явлення виконавчих документів до виконання, які видані до набрання чинності Закону № 1404-VIII) дотримується і Верховний суд в своїх ухвалах від 30.07.2018 року по справі №464/175/17 та від 30.07.2018 року по справі №442/4840/14-ц.Зокрема, в останній ухвалі, суд зробив наступний висновок:

На час відкриття виконавчого провадження Закон України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року втратив чинність у зв'язку з прийняттям Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року (далі - Закон), який набрав чинності 05 жовтня 2016 року.

Відповідно до статті 11 Закону строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов'язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем. Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом. Строки, встановлені цим Законом, обчислюються в робочих днях, місяцях і роках, а також можуть визначатися посиланням, на подію, яка повинна неминуче настати.

Згідно з частиною першою статті 12 Закону виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Частиною другою статті 12 Закону передбачено, що строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Згідно з пунктом 5 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону виконавчі документи, видані до набрання чинності цим законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Установивши, щодо закінчення однорічного строку пред'явлення виконавчого листа до виконання (що був виданий 05 лютого 2016 року) у зв'язку із прийняттям та набрання чинності новим законом, - такий строк заявнику було продовжено до трьох років, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про те, що дії державного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження є законними та вчиненими в межах повноважень та відповідно до вимог чинного на час відкриття виконавчого провадження Закону, оскільки стягувачем був пред'явлений виконавчий лист до виконання у строк, передбачений Законом.

Доводи касаційної скарги про те, що стягував пропустив річний строк пред ’явлення виконавчого листа до виконання, передбачений статтею 22 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року, є безпідставними, оскільки у цьому випадку застосуванню підлягають норми Закону від 02 червня 2016року, яким передбачено трирічний строк пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.

Також, безпідставним є посилання скаржника на те, що Закон зворотної дії в часі не має, оскільки норми Закону від 02 червня 2016 року не поширюються на правовідносини, що виникли за виконавчими провадженнями, що були розпочаті та завершені, строки пред'явлення виконавчих документів за якими завершилися до набрання ним чинності у новій редакції, однак норми такого застосовуються до правовідносин, що виникли за виконавчими провадженнями, що тривають, тобто і у випадках не завершення строків пред'явлення виконавчих документів до виконання, що має місце у цьому випадку.

Таким чином, приватним виконавцем не було порушено вимог законодавства при відкритті вищевказаного виконавчого провадження, оскільки не сплив трирічний строк з дня повернення виконавчого документа стягувачу, який міг би сплисти (в разі не пред’явлення до примусового виконання) 24.05.2019 року.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Враховуючи викладене, суд вважає що скарга є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись: ст.ст. 4, 18 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 347-451 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_4 (65010, м.Одеса, вул. Венгерська (Угорська), 3) на дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області ОСОБА_2 (65082, м. Одеса, вул. Гоголя,19), стягувач ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» в особі Одеської філії АТ «ОСОБА_3 Аваль» (65000, м. Одеса, вул. В. Арнаутська, 72/74) – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області шляхом подання апеляційної скарги через Приморський районний суду міста Одеси протягом пятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: А.Ю. Бойчук