Рішення № 76947400, 05.10.2018, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/4192/18

Провадження № 2-а/346/103/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2018 року м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд

Івано-Франківської області

у складі: головуючого - судді Веселова В.М.

секретаря - Максим'юк М.А.

представника відповідача Кернера А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломиї справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області., Коломийського відділу поліції про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач посилається на те, що його притягнуто до адміністративної відповідальності постановою по справі про адміністративне правопорушення серії ДП 18 № 098391 від 16.08.2018 року поліцейського Коломийського ВП Кернер П.Р. за ч. 1 ст. 126 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. В даній постанові зазначено, що він вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП за наступних обставин: 16.08.2018 року в м. Коломия, по вул. Карпатській, керував мікроавтобусом марки «Mercedes-Benz 208», д.н.з. «НОМЕР_1», не маючи при собі обов'язкового страхування власників наземних технічних засобів та посвідчення водія відповідної категорії на право керування даним технічним засобом.

Вважає, що вказана постанова є незаконною та сфальсифікованою та підлягає скасуванню з наступних підстав. Так, вказаного дня він керував зазначеним мікроавтобусом та зупинився на вимогу працівника поліції і став чекати поліцейського автоінспектора,однак останній до нього не підходив, а махнув рукою щоб він підійшов до службового автомобіля. Коли він підійшов до поліцейського, той не відрекомендувавшись, як того вимагають ПДР, вказав надати йому документи для перевірки. На запитання позивача про причину зупинки поліцейський агресивно відповів, що перевіряє транспортні засоби на угон, оскільки у Чернівецькій області викрали автомобіль марки «Mercedes-Benz 208» (при цьому не показав жодного наказу або орієнтування на викрадену машину). Після перевірки документів він сказав позивачу сісти в службовий автомобіль для написання постанови про адміністративне правопорушення, оскільки він керував автомобілем не користуючись ременем пасивної безпеки та без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та посвідчення водія.

На його заперечення, що він не буде сідати у службовий автомобіль оскільки це суперечить ПДР і що він не порушував правил дорожнього руху, оскільки в нього в автомобілі є поліс обов'язкового страхування, страховий сертифікат по свідчення водія. Поліцейський вказав, що потрібно було відразу ж нести вказані документи як виходив до інспектора, а його припущення щодо не користування ним ременем пасивної безпеки не підтверджено жодним доказом,автоінспектор не реагував, сів у службовий автомобіль де написав оскаржувану постанову.

При написанні вказаної постанови автоінспектор жодних доказів його вини не вказав. Оскільки згідно ст. 251 КУпАП пояснення потерпілих, свідків є доказами у справі,то відсутність у адміністративній справі не тільки пояснень, а й даних потерпілих, свідків протирічить ст. 256 КУпАП та призводить до відсутності у справі доказів вини правопорушника.

Крім того, згідно інструкції з оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення особі роз'яснюються її права та обов'язки, передбачені ст.268 КУпАП, що в даному випадку не було зроблено. На його прохання вказати свідків цієї ситуації (адже він та інспектор зацікавлені особи) інспектор відмовився.

Зазначає також, що в графі пояснень хотів вказати свідка, який їхав з ним та щоб він записав свої пояснення, однак даний інспектор не дозволив йому цього зробити, забравши в нього постанову. Він повідомив останньому, що його дії та незаконну постанову буде оскаржувати в судовому порядку, на що поліцейський повідомив, що винесе йому усне зауваження. Крім того, в порушення ст. 258 КУпАП постанова у справах про адміністративне правопорушення та матеріали справи не були надіслані йому протягом трьох днів з дня винесення постанови.

Вважає дану постанову незаконною і просить суд її скасувати, поновивши йому процесуальний строк для звернення до суду з даним позовом, оскільки останній день подачі позову припав на вихідний день та вказує, що він не порушував Правила дорожнього руху. В судове засідання позивач подав письмове клопотання,в якому позовні вимоги підтримав та просить визнати незаконною та скасувати постанову від 16.08.2018 року серії ДП 18 № 098391, справу просить слухати у його відсутність.

Представники відповідачів надали відзив на позовну заяву та надали пояснення в судовому засіданні, в якому позовні вимоги заперечили в повному обсязі, вказавши, що діяли у відповідності до чинного законодавства. Представник відповідача Коломийського ВП вказує, що позивач порушив правила дорожнього руху, керував автомобілем без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та посвідчення водія,за що передбачена адміністративна відповідальність згідно ч.1 ст.126 КУпАП. Вважає,що діяв в межах закону і всі процесуальні документи склав у відповідності до діючого законодавства. Просить відмовити у позовних вимогах.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 підтримав пояснення представника, вказавши , що він діяв у відповідності до чинного законодаства, позивач не мав при собі поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності та посвідчення водія.

Суд, дослідивши матеріали справи,заслухавши представника відповідача та свідка., дослідивши відзив по справі , приходить до наступних висновків.

Як вбачається з оскаржуваної постанови від 16.08.2018 р., позивач 16.08.2018 року о 19:31 год., в м. Коломия, по вул. Карпатській, Івано-Франківської області, керував мікроавтобусом марки «Mercedes-Benz 208», д.н.з. «НОМЕР_1», не маючи при собі поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та посвідчення водія відповідної категорії на право керування даним транспортним засобом, у зв'язку із чим позивача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень.

Позивач в позовній заяві вказав, що Правила дорожнього руху не порушував, мотивуючи тим, що інспектор при складанні постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності не вислухав його пояснень та доводів, не залучив свідків та не навів жодних доказів, як то показання свідків чи технічних приладів, що доводили б його вину у порушенні ПДР, крім того інспектор відмовився прийняти письмові пояснення , чим грубо порушив порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення.

Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, потерпілих свідків, речовими доказами, показаннями технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

У відповідності до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Так, як вбачається з матеріалів справи, при складанні вказаної вище постанови, інспектор жодних свідків та доказів вини ОСОБА_2 не вказав. До матеріалів справи також не додано показання технічних засобів, що мають функції фото- та кінозйомки, відеозапису, які могли б підтвердити чи спростувати наведені в оскаржуваній постанові дані. Згідно ст.251 КУпАП пояснення потерпілих, свідків та показання технічних засобів є доказами у справі, відповідно відсутність у адміністративні справі не тільки пояснень свідків, даних технічних приладів,які фіксують порушення ПДР, протирічить ст. 256 КУпАП та призводить до відсутності у справі доказів вини особи, що притягується до адміністративної відповідальності.

У правовій позиції Верховного Суду постанова від 30.05.2018 у справі №337/3389/16-а(2-а/337/154/2016) зазначено,що порушення норм процесуального права суб'єктом владних повноважень (в даному випадку - інспектором патрульної поліції) при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює,а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об'єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Беручи до уваги посилання позивача на причини пропуску строку оскарження постанови, а саме, що останній день подачі позову припав на вихідний день, то суд вважає можливим поновити йому строк звернення до суду з даним позовом, як пропущений з поважних причин.

Суд бере також до уваги той факт,що правопорушення, вчинене позивачем не є значним , він не створив аварійної обстановки, відповідно його можна звільнити від адміністративної відповідальності, обмежившись адміністративним зауваженням.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.12,19-20,121,244-250 Кодексу адміністративного судочинства України, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 року, правової позиції Верховного Суду постанова від 30.05.2018 у справі № 337/3389/16-а(2-а/337/154/2016), ст.ст.126 ч.1,251,268,280,285 Кодексу про адміністративні правопорушення України,-

В И Р І Ш И В :

Поновити ОСОБА_2 строк на оскарження постанови про адміністративне правопорушення серії ДП 18 № 098391 від 16.08.2018 року.

Звільнити ОСОБА_2 від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення згідно постанови серії ДП18 № 098391 від 16.08.2018 року, про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП України і накладення штрафу в розмірі 510 грн. та обмежитись усним зауваженням, в решті позовних вимог відмовити.

Рішення вступає в законну силу після закінчення термінів на апеляційне оскарження.

Рішення може бути оскаржене до Львівського Апеляційного Адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлено 5 жовтня 2018 року.

Суддя Веселов В. М.