Ухвала суду № 76947330, 04.10.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/17464/18

Провадження № 2/522/8358/18

УХВАЛА

04 жовтня 2018 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду м.Одеси Шкамерда К. С. дослідивши матеріали заяви представника позивача ОСОБА_1 – адвоката ОСОБА_2 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про розірвання шлюбу, визнання угод недійсними, поділ майна подружжя та усунення перешкод,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про розірвання шлюбу, визнання угод недійсними, поділ майна подружжя та усунення перешкод.

Як вбачається із заявлених позовних вимог позивач просить:

- розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, який був зареєстрований 17.10.1998 року Чорноморським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис №336;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири №95 в будинку 11 корпус 4 по вул.. Армійській в м.Одесі від 11.05.2018 року , посвідчений ПНОМНО ОСОБА_5, р.№673;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу автомобіля AUDI Q5,2017 року випуску, р/н НОМЕР_1 від 12.09.2018 року;

- визнати право власності за ОСОБА_1 на :

1). 1/2 частину квартири №95 в будинку №11 корпус 4 по вул. Армійській в м.Одесі, загальною площею 48,9 кв.м., житловою площею 11, 3 кв.м.;

2). ? частину квартири №44 в будинку 13-А по Французькому бульвару в м.Одесі, загальною площею 87,4 кв.м., житловою площею 25,8 кв.м.;

3). ? частину автомобіля AUDI Q5,2017 року випуску, р/н НОМЕР_1;

4). ? частину машиномісця №36 в будинку №13-А по Французькому бульвару в м.Одесі, загальною площею 16,8 кв.м.;

5). ? частину нежитлового приміщення в будинку №13-А по Французькому бульвару в м.Одесі, загальною площею 12,8 кв.м.;

- визнати право власності за ОСОБА_3 на :

1). 1/2 частину квартири №95 в будинку №11 корпус 4 по вул. Армійській в м.Одес, загальною площею 48,9 кв.м., житловою площею 11, 3 кв.м.;

2). ? частину квартири №44 в будинку 13-А по Французькому бульвару в м.Одесі, загальною площею 87,4 кв.м., житловою площею 25,8 кв.м.;

3). ? частину автомобіля AUDI Q5,2017 року випуску, р/н НОМЕР_1;

4). ? частину машиномісця №36 в будинку №13-А по Французькому бульвару в м.Одесі, загальною площею 16,8 кв.м.;

5). ? частину нежитлового приміщення в будинку №13-А по Французькому бульвару в м.Одесі, загальною площею 12,8 кв.м.;

- виділити у власність позивачу речі домашнього начиння, які знаходяться в квартирі 44 будинку 13-а по Французькому бульвару в м.Одесі, загальною вартістю 700 000 грн., а саме:

1). спальний гарнітур виробництва Румунії, вартістю 120 000 грн.;

2). диван для вітальні виробництва Італія, вартістю 150 000 грн.;

3). меблі для передпокію, вартістю 70 000 грн.;

4). пральна машина автомат «BOSCH», вартістю 30 000 грн.;

5). телевізор «Samsung», вартістю 20 000 грн.;

6). штори та фіранки, вартістю 160 000 грн.;

7). телевізори «Sony»(2 штуки), вартістю 60 000 грн.;

8). кондиціонери «Mitsubishi» (2 штуки), вартістю 60 000 грн.;

9). кофеварочна машина, виробництва «Delongi Prima», вартістю 30 000 грн.

- виділити у власність відповідачу речі домашнього начиння, які знаходяться в квартирі 44 будинку 13-а по Французькому бульвару в м.Одесі, загальною вартістю 700 000 грн., а саме:

1). кухонний гарнітур з вбудованою технікою (холодильник, посудомийна машина, мікрохвильова піч, варильна панель, духова шафа), виробництва Італії, вартістю 600 000 грн.;

2). дитячий гарнітур виробництва Іспанії, вартістю 100 000 грн.;

- зобов’язати ОСОБА_3 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у користуванні квартирою №44 в будинку №13-А по Французькому бульвару в м.Одесі, а також речами домашнього начиння, які знаходяться в квартирі №44 будинку 13-А по Французькому бульвару в м.Одесі, загальною вартістю 700 000 грн., а саме:

1). спальний гарнітур виробництва Румунії, вартістю 120 000 грн.;

2). диван для вітальні виробництва Італія, вартістю 150 000 грн.;

3). меблі для передпокію, вартістю 70 000 грн.;

4). пральна машина автомат «BOSCH», вартістю 30 000 грн.;

5). телевізор «Samsung», вартістю 20 000 грн.;

6). штори та фіранки, вартістю 160 000 грн.;

7). телевізори «Sony»(2 штуки), вартістю 60 000 грн.;

8). кондиціонери «Mitsubishi» (2 штуки), вартістю 60 000 грн.;

9). кофеварочна машина, виробництва «Delongi Prima», вартістю 30 000 грн.

Одночасно, представник позивача - адвокат ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на:

1). квартиру №95 в будинку №11 корпус 4 по вул. Армійській в м.Одесі, загальною площею 48,9 кв.м., житловою площею 11, 3 кв.м.;

2). квартиру №44 в будинку 13-А по Французькому бульвару в м.Одесі, загальною площею 87,4 кв.м., житловою площею 25,8 кв.м.;

3). машиномісце №36 в будинку №13-А по Французькому бульвару в м.Одесі, загальною площею 16,8 кв.м.;

4). нежитлове приміщення в будинку №13-А по Французькому бульвару в м.Одесі, загальною площею 12,8 кв.м.;

5). автомобіль AUDI Q5,2017 року випуску, р/н НОМЕР_1;

6). домашнє начиння, які знаходяться в квартирі 44 будинку 13-а по Французькому бульвару в м.Одесі, загальною вартістю 1 400 000 грн., яке складається з:

а) кухонного гарнітуру з вбудованою технікою (холодильник, посудомийна машина, мікрохвильова піч, варильна панель, духова шафа), виробництва Італії, вартістю 600 000 грн.;

b). спального гарнітуру виробництва Румунії, вартістю 120 000 грн.;

c). дитячого гарнітуру виробництва Іспанії, вартістю 100 000 грн.;

d). дивану для вітальні виробництва Італія, вартістю 150 000 грн.;

e). меблі для передпокію, вартістю 70 000 грн.;

f). штор та фіранок, вартістю 160 000 грн.;

g). телевізора «Samsung», вартістю 20 000 грн.;

h). телевізорів «Sony»(2 штуки), вартістю 60 000 грн.;

i). кондиціонера «Mitsubishi» (2 штуки), вартістю 60 000 грн.;

j). пральної машини-автомат «BOSCH», вартістю 30 000 грн.;

k). кофеварочної машини, виробництва «Delongi Prima», вартістю 30 000 грн..

В обґрунтування клопотання представник позивача вказує, що на теперішній час квартира №95 в будинку 11 корпус 4 по вул. Армійській в м.Одесі та автомобіль AUDI Q5,2017 року випуску, р/н НОМЕР_2 (до перереєстрації р/н НОМЕР_1) відчужені відповідачем ОСОБА_3 на користь третіх осіб без згоди позивача, та більш того, половину грошових коштів, отриманих від продажу зазначеного майна, відповідач позивачу не віддала, хоча останній мав право на ? частину вартості проданого майна. Продовжуючи свої незаконні дії, ОСОБА_3 в теперішній час намагаються відчужити і все інше їх майно, яке залишилось у її володінні, а саме квартиру 44 в будинку 13-а по Французькому бульвару в м.Одесі разом з домашнім начинням, на загальну суму 8 900 000 грн. (7 500 000 грн. – вартість квартири + 1 400 000 – вартість домашнього начиння).

Проте, відчуження зазначених речей буде відвертим порушенням прав позивача, оскільки майно, хоча і зареєстровано за відповідачем на праві власності, але фактично є спільним майном, оскільки було набуто подружжям під час шлюбу, відтак воно є спільним сумісним, тому продаж такого майна без згоди позивача є неправомірним. У зв’язку з чим, ОСОБА_3 слід обмежити у можливості розпорядитися спірним майном, щоб не допустити негативних наслідків у вигляді неможливості виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог позивача.

Заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі, відповідно до вимог ст.153 ч.1 ЦПК України.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд приходить до висновку, що в задоволенні даної заяви слід відмовити, виходячи з наступного.

Згідно з ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року N 9 розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Враховуючи, що ст. 150 ЦПК України є дискреційною, суд, відмовляючи у застосуванні заходів забезпечення позову, приймає до уваги наявність обставин, які виключають можливість їх застосування.

Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим вимогам, а також мають бути безпосередньо пов’язанні з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

При цьому, представник позивача – адвокат ОСОБА_2 у вищезазначеній заяві про забезпечення позову не довела існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду. В заяві відсутні дані, які б підтверджували наявність ризиків, які призведуть до невиконання або ускладнення виконання рішення суду, оскільки згідно поданої заяви ці дані ґрунтуються на особистому припущенні заявника.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

На підставі наведеного, керуючись ст. 149, 151 153, 260 ЦПК України, та постановою Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 – адвоката ОСОБА_2 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про розірвання шлюбу, визнання угод недійсними, поділ майна подружжя та усунення перешкод, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м.Одеси шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 15 днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя К.С. Шкамерда