Рішення № 76946847, 26.09.2018, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

26.09.18

ЗАОЧНЕ Рішення

ІмЕНЕм УкрАїни

справа № 521/10030/18

провадження № 2/521/3444/18

26 вересня 2018 року

Малиновський районний суд міста ОСОБА_1 в складі:

Головуючого судді Михайлюка О.А.,

при секретарі Лефтеровій О.І.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_1 цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, третя особа АТ КБ «ПриватБанк», -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, в якому просить суд стягнути з відповідача на його користь матеріальну шкоду в розмірі 23 110,88 гривень, моральну шкоду в розмірі 30 000 гривень, витрати по сплаті судового збору; а також зобов'язати ПАТ КБ «ПриватБанк» здійснити переведення (повернення) зі всіх рахунків ОСОБА_3 на рахунок кредитної кратки 5168 7422 0974 8791, яка належить позивачу грошових коштів в розмірі 23 110,88 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 10 грудня 2017 року з належної йому платіжної картки 5168742206270500, відкритої в ПАТ КБ «ПриватБанк» списано без згоди та відома позивача, грошові кошти в сумі 22 222,00 гривень. Вказана грошова сума переведена на платіжну картку 5168755615389455, відкриту в ПАТ КБ «ПриватБанк» на ім’я ОСОБА_3.

Оскільки позивач вважає, що відповідач безпідставно та незаконно заволодів вказаними грошовими коштами, він вимушений звернутись до суду з позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Позивач, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, надав суду заяву в якій підтримав позовні вимоги, просить розглянути справу в його відсутність, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання на повторний виклик до суду не з’явився, про день, час, місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з’явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Представник третьої особи АТ КБ «ПриватБанк» надав заяву в якій заперечує проти задоволення позовних вимог в частині покладення на банк обов’язку вчинити дії.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що 10 грудня 2017 року з належної ОСОБА_2 платіжної картки 5168742206270500, відкритої в ПАТ КБ «ПриватБанк» списано без згоди та відома позивача, грошові кошти включно з банківською комісією в сумі 23 110,88 гривень, .

Вказана грошова сума переведена на платіжну картку 5168755615389455, відкриту в ПАТ КБ «ПриватБанк» на ім’я ОСОБА_3.

11 грудня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до ПАТ КБ «ПриватБанк» з заявою № 113-037-33, в якій повідомив банку про вищевказані обставини та заблокував вказаний платіж.

15 грудня 2017 року ПАТ КБ «ПриватБанк» повідомив позивача, що грошова сума переведена на платіжну картку 5168755615389455, відкриту в ПАТ КБ «ПриватБанк» на ім’я ОСОБА_3 заблокована та знаходиться на вказаному рахунку.

19 грудня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до ПАТ КБ «ПриватБанк» з заявою про переведення зі всіх рахунків ОСОБА_3 на рахунок позивача грошових коштів в розмірі 23 110,88 гривень.

Згідно відповіді ПАТ КБ «ПриватБанк» від 14.02.2018 року списання коштів з рахунку клієнта без його розпорядження можливе лише за рішенням суду.

Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 1071 ЦК України грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.

Згідно ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Відповідно до ч. 3 цієї статті, збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За таких обставин суд вважає можливим стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 23 110,88 гривень в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

У п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» зазначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Згідно п. 9 вказаної Постанови розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Враховуючи характер та обсяг страждань, тривалість вимушених змін в житті позивача та виходячи з засад розумності виваженості та справедливості, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 30 000,00 гривень в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 23 1071, 1166, 1167 ЦК України, ст. ст. 10, 12, 141, 265, 354 ЦПК України, суд –

Вирішив:

Позов ОСОБА_2 – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1) на користь ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2) 23 110,88 гривень в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, 30 000,00 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди, 704 гривень 80 копійок в рахунок сплаченого судового збору; а всього 53 815 гривень 68 копійок.

Зобов’язати ПАТ КБ «ПриватБанк» здійснити переведення (повернення) зі всіх рахунків ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1) на рахунок кредитної кратки 5168 7422 0974 8791, яка належить ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2), грошових коштів в розмірі 23 110,88 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: /підпис/ ОСОБА_1