Рішення № 76946173, 27.09.2018, Балтський районний суд Одеської області

Справа № 493/280/18

Провадження № 2/493/254/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2018 року м. Балта Одеської області

Балтський районний суд Одеської області в складі:

головуючого-судді Тітової Т.П.

за участю секретаря Сирота О.В.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Балта цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за аліментами,

В С Т А Н О В И В:

19.02.2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за аліментами, просила ухвалити рішення. Яким стягнути з відповідача на її користь заборгованість по сплаті аліментів в сумі 41526,77 грн. та неустойку (пеню) від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення, за період з 01.02.2011 року по 31.01.2018 року включно, в розмірі 15803,09 грн., а всього стягнути 57329,86 грн.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.02.2018 р. справа передана судді Бодашко Л.І.

Ухвалою судді Бодашко Л.І. від 27.02.2018 р. постановлено провести розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та призначено перше судове засідання на 22.03.2018 р.

Ухвалою суду від 04.04.2018 р. задоволено відвід, заявлений головуючому у справі судді Бодашко Л.І.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.04.2018 р. визначено головуючого суддю – Тітову Т.П.

05.07.2018 року від представника відповідача – адвоката ОСОБА_3 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просив позов задовольнити частково, стягнувши з відповідача заборгованість зі сплати аліментів в сумі 1471.07 грн., в іншій частині - відмовити позивачу у задоволенні позову.

Ухвалою суду від 05.07.2018 року витребовувалася з Балтського РВ ДВС ГТУЮ в Одеській області належним чином завірена копія виконавчого провадження № 808/4, відкритого на підставі виконавчого листа № 2-373/11 згідно рішення Балтського районного суду Одеської області від 06.04.2011 року про стягнення аліментів з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 на утримання доньки Каміли, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Ухвалою суду від 05.07.2018 року було постановлено провести розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 за правилами загального позовного провадження та замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим судовим засіданням.

24.07.2018 року від представника позивача – адвоката ОСОБА_2 надійшла відповідь на відзив відповідача, в якій представник позивача просив відзив ОСОБА_4 на позовну заяву ОСОБА_1 відхилити та позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою суду від 07.08.2018 р. підготовче провадження у справі закрито, справа призначена до судового розгляду на 13.08.2018 року.

Ухвалою суду від 13.08.2018 року клопотання представника відповідача – адвоката ОСОБА_3 про виклик та допит свідка ОСОБА_5 було задоволено.

Ухвалою суду від 13.08.2018 року визнавалася явка відповідача ОСОБА_4 обов’язковою.

05.09.2018 року на адресу суду надійшла остаточна уточнена позовна заява.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що вона проживала з відповідачем у фактичних шлюбних відносинах з 2005 року до 2011 року, від яких у них народилася донька Каміла. ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає з нею і на утримання якої відповідач повинен виплачувати аліменти, що підтверджується заочним рішенням Балтського районного суду від 06.04.2011 року. Відповідно до виконавчого листа № 2-373/11 від 15.05.2011 року. Який знаходиться на виконанні у Балтському районному відділі ДВС ГТУЮ в Одеській області, відповідач виплачує аліменти не в повному обсязі на її користь. Відповідач ухиляється від сплати аліментів в повному обсязі на утримання дочки і станом на 02.07.2013 року розмір аліментів складав 15697 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості по аліментам державного виконавця відділу ДВС по м. Ладижину Тростянецького міськрайонного управління юстиції № 3016 від 02.07.2013 року, заборгованість не погашена.

Крім того, виконавчий лист № 2-373/11 від 15.05.2011 року знаходиться на виконанні у Балтському районному відділі ДВС ГТУЮ в Одеській області, станом на 02.07.2018 року розмір заборгованості по аліментам складає 39037,77 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості по сплаті аліментів державного виконавця, заборгованість не погашена. При виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду. Одержувач аліментів має право на стягнення пені (неустойки) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Розмір пені (неустойки) від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення за період 01.02.2011 року по 02.07.2018 року включно складає 12275,77 грн., а всього просила стягнути з відповідача 51313,54 грн.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 підтримали позов та просили його задовольнити в повному обсязі, пояснивши, що твердження відповідача про те, що до 04.02.2013 року він проживав разом з ОСОБА_1 однією сім`єю і обов’язку сплачувати аліменти у нього не було, спростовуються рішенням суду від 12.02.2018 року, яким позивача та її доньку визнано такими, що втратили право на житло, з якого вбачається, що вона разом з донькою в кінці 2010 року на початку 2011 року переїхали на постійне місце проживання в ІНФОРМАЦІЯ_2, оскільки з відповідачем сімейні стосунки не склалися і вони припинили спільне проживання. Доводи відповідача про те, що позивачем невірно визначений розмір аліментів, також не відповідає дійсності, оскільки він офіційно не працював і тому розрахунок заборгованості по аліментам був проведений з розрахунку середньої зарплати, за місцем проживання та реєстрації відповідача, а величина середнього заробітку відповідного спеціаліста або некваліфікованого працівника співвідноситься з певною місцевістю. Якщо платник аліментів не погоджується з розміром заборгованості, визначеним державним виконавцем, він має право оскаржити його до суду. Таким чином, доводи відповідача необґрунтовані і не відповідають обставинам справи.

Представник відповідача ОСОБА_4 – адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні просив відмовити в позові, пояснивши, що виконавче провадження про стягнення аліментів відкрито 04.02.2013 року та до цього моменту виконавчий лист про стягнення аліментів до виконання не пред’являвся. Відповідач та позивач жили разом та обов’язку сплачувати аліменти у відповідача не було. У Балтському районному відділі ДВС виконавчий лист про стягнення аліментів з відповідача знаходиться з 07.10.2013 року. До цього виконавчий документ був на виконанні у відділі ДВС по м. Ладижин Тростянецького МРУЮ. Але існують певні розбіжності в документах, що були складені відділом ДВС по м. Ладижин Тростянецького МРУЮ та Балтським РВ ДВС. Незрозуміло походження боргу в сумі 15697 грн., що виник під час знаходження виконавчого документа на виконанні у відділі ДВС по м. Ладижин Тростянецького МРУЮ, а також невірно розраховано розмір заборгованості по аліментам в Балтському РВ ДВС, але відповідач дані розрахунки не оскаржував, заборгованість за аліментами виникла в процесі відкритого виконавчого провадження та повторному стягненню заборгованість по аліментам не підлягає. Щодо стягнення неустойки (пені) від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення, то відповідач вважає, що ні розмір заборгованості. Ні період її виникнення позивачем не доведено. В матеріалах справи та в матеріалах виконавчого провадження містяться суперечливі документи, які не дають змоги зробити однозначний висновок, яка сума заборгованості зі сплати аліментів виникла в певний період часу, а тому зробити висновок щодо розміру неустойки (пені) від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення неможливо. Позивач не лише не надав до суду доказів, що підтверджують початок виникнення заборгованості та суму боргу. А і здійснив невірний розрахунок пені, спираючись на дані, які суперечать матеріалам виконавчого провадження. Немає належних підтверджень наявності боргу за період з лютого 2011 року по червень 2013 року. Розрахунок заборгованості за період з червня 2013 року по квітень 2018 року відповідач вважає невірним. По-перше в різних розрахунках зазначено різні суми боргу, по-друге, розрахунок заборгованості здійснений з безпідставним завищенням сум щомісячних платежів.

Вислухавши сторони, ознайомившись з відзивом представника відповідача та відповіддю на відзив, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Встановлено, що рішенням Балтського районного суду Одеської області від 06 квітня 2011 року в справі № 2-373/2011 р. з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 на утримання дочки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, стягнуто аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 24.02.2011 року до повноліття дитини, тобто до 16.01.2028 року.

04.02.2013 року постановою державного виконавця відділу ДВС по м. Ладижин Тростянецького МРУЮ виконавче провадження було відкрите.

Згідно останнього розрахунку заборгованості по аліментам, проведеного заступником начальника Балтського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, затвердженого 02.07.2018 року, станом на 02.07.2013 року складає – 15697 грн. та за період з 07.10.2013 року по 01.07.2018 року боржнику ОСОБА_4 нараховано аліментів до сплати на загальну суму 46908 грн.; всього за період з 07.10.2013 року по 02.07.2018 року боржником сплачено – 23567.23 грн.; заборгованість зі сплати аліментів станом з 07.10.2013 року по 02.07.2018 року визначена рівною 39037,77 грн.

Матеріали справи не місять, а відповідачем всупереч до вимог ст. 81 ЦПК України не надані докази у спростування розрахунку заборгованості.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 СК України аліменти можуть бути стягнуті за виконавчим листом за минулий час, але не більше як за три роки, що передували пред'явленню виконавчого листа до виконання.

Суд враховує, що вимоги ст. 194 СК України до правовідносин, які склалися між сторонами, після звернення позивача до виконавчої служби з заявою про примусове виконання виконавчого листа та відкриття 04.02.2013 року, виконавчого провадження не застосовуються, оскільки виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа вже відкрито та заборгованість за аліментами виникла в процесі відкритого виконавчого провадження та повторному стягненню заборгованість по аліментам не підлягає.

Позивач після набрання законної сили судового рішення отримала виконавчий лист, у лютому 2013 року пред'явила його до виконання та за яким було відкрито виконавче провадження, тому правових підстав для застосування ст. 194 СК України та додаткового стягнення з відповідача заборгованості за аліментами за період з 04.02.2013 року по 02.07.2018 року у суду немає.

Позивач набула право вимоги заборгованості по сплаті аліментів за період з лютого 2011 року по лютий 2013 року.

З врахуванням того, що відповідач мав сплачувати, щомісячно, аліменти на утримання дитини, проте матеріали справи не містять докази належного виконання відповідачем своїх зобов'язань, на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у розмірі 15696,40 грн.

Стосовно позовних вимог щодо стягнення пені за прострочення сплати аліментів слід зазначити наступне.

Ст. 180 СК України встановлено обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Сплата аліментів за рішенням суду є одним зі способів виконання обов'язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Таким чином, передбачене ч. 1 ст. 196 СК України право позивача як одержувача аліментів на стягнення з відповідача як платника аліментів неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості наявне.

Позивачем надано розрахунок неустойки (пені), яка за період з лютого 2011 року по липень 2018 року визначена рівною 12275,77 грн.

Так, з урахуванням правової природи пені, яка є дієвим стимулом належного виконання обов'язку та виходячи з того, що аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісячно, за змістом ст. 196 СК України пеня нараховується на суму заборгованості за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів. З огляду на те, що аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.

В даному випадку розрахунок державного виконавця не оспорений в установленому порядку і не може не прийматися до уваги судом. А також відповідачем не надано належних доказів на спростування розміру аліментів, нарахованих до сплати державним виконавцем. Відтак, при розрахунку розміру пені судом використані нарахування державного виконавця, зазначені в останньому розрахунку заборгованості по аліментах.

Таким чином, з відповідача на користь позивача за прострочення сплати аліментів за період з лютого 2011 року по липень 2018 року підлягає стягненню неустойка (пеня) в сумі 12275,77 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір у розмірі 704,80 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 180, 194, 196 СК України, ст. ст. 12, 13, 81, 141, 259 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за аліментами – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, РНОКПП НОМЕР_2, проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, заборгованість по сплаті аліментів за період з лютого 2011 року по лютий 2013 року в сумі 15696 грн. 40 коп. та неустойку (пеню) від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення, за період 01.02.2011 р. – 02.07.2018 р. включно, в розмірі 12275 грн. 77 коп., а всього 27972 грн. 17 коп.

Стягнути з ОСОБА_4, РНОКПП НОМЕР_1, на користь Державної судової адміністрації України судовий збір у сумі 704,80 грн. (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/ ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: ГУДКСУ в м. Києві, код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: 31211256026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106).

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається через Балтський районний суд Одеської області до апеляційного суду Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 05.10.2018 року.

СУДДЯ