Ухвала суду № 76946032, 04.10.2018, Балтський районний суд Одеської області

Справа № 505/2155/17

Номер провадження 2-др/493/17/18

У Х В А Л А

04 жовтня 2018 року м. Балта Одеської області

Балтський районний суд Одеської області в складі:

головуючої-судді ОСОБА_1

за участю секретаря Сирота О.В.

представника позивача ОСОБА_2

третьої особи ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Балті в залі суду заяву представника ОСОБА_4 – ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення,

ВСТАНОВИВ:

21.09.2018 року представник ОСОБА_4 – ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення.

Посилається на те, що 06.09.2018 року було винесено рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Ощадбанк» в особі філії – Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк», за участю третьої особи – ОСОБА_3 про визнання недійсним договору іпотеки. Цим рішенням в задоволенні позову було відмовлено у повному обсязі, але виносячи рішення по вказаній справі судом не було розглянуто питання про поновлення строку на звернення в суд з відповідним позовом і резолютивна частина рішення не містить відповідних відомостей, тому і звернувся з даною заявою до суду.

В судовому засіданні представник позивача висловилася на підтримання заяви, просив ухвалити додаткове рішення, яким визнати поважними причини пропуску строку на звернення в суд і поновити його, посилаючись на те, що позивача ввели в оману та коли вона дізналася про все, то була ініціатором розірвання шлюбу в 2015 році. Таким чином, просить рахувати строк позовної давності з 2015 року.

Третя особа – ОСОБА_3 в судовому засіданні також підтримав доводи заяви та просив ухвалити додаткове рішення, посилаючись на те, що дійсно нічого позивачу не пояснював, щоб вона не хвилювалася, а коли вона дізналася, то це стало підставою для припинення шлюбних відносин.

Відповідач в судове засідання не з’явився. Його неявка не перешкоджає розгляду питання про ухвалення додаткового рішення.

Заслухавши сторони, вивчивши матеріали зазначеної вище цивільної справи, суд приходить до висновку, що заява не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно із положеннями ч. ч. 3, 4 та 5 ст. 270 ЦПК України, питання ухвалення додаткового судового рішення розглядається судом, що ухвалив рішення в тому самому складі. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового може бути оскаржено.

Відповідно до ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати;

4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених ст. 430 цього Кодексу.

Згідно із ст. 256 ЦК України, позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Отже, позовна давність застосовується до обґрунтованого позову.

За правилами ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

При цьому, відмовити в позові через пропуск без поважних причин строку звернення до суду можливо лише в тому разі, коли позов є обґрунтованим. У разі безпідставності позовних вимог при пропуску строку звернення до суду в позові належить відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Таким чином, встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, то суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав. Якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього. Отже, відмовляючи у задоволенні позову з підстав пропуску строку позовної давності, суд має встановити обґрунтованість чи безпідставність позовних вимог. Належним чином мотивуючи свої висновки. Так, у випадку обґрунтованості позовних вимог суд може відмовити у їх задоволенні у зв’язку з пропуском строку позовної давності. У випадку недоведеності позову суд відмовляє у його задоволенні саме з цих підстав. А не застосовує наслідки пропуску позовної давності, що й судом було зроблено при винесені даного рішення.

Виходячи із вищенаведеного, підстави для задоволення заяви відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 260, 270 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви представника ОСОБА_4 – ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Ощадбанк» в особі філії – Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк», за участю третьої особи – ОСОБА_3 про визнання недійсним договору іпотеки - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області через Балтський районний суд протягом п’ятнадцяти днів з моменту її підписання. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину ухвали суду або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту вказаного судового рішення.

Повний текст ухвали складений 04 жовтня 2018 року.

СУДДЯ