Рішення № 76945715, 05.10.2018, Новоодеський районний суд Миколаївської області

05.10.2018

Справа № 482/1543/17

Номер провадження 2/482/104/2018

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2018 року м. Нова Одеса

Новоодеський районний суд Миколаївської області у складі: головуючого судді – Баранкевич В.О., за участю секретаря судового засідання – Андрусенко В.А., представника позивача АТ «Миколаївобленерго» - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нова Одеса цивільну справу за позовом Публічного Акціонерного Товариства «Миколаївобленерго» до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог – ОСОБА_3, про стягнення вартості необлікованої електричної енергії, -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2017 року позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення вартості не облікованої електричної енергії в сумі 5852,85 гривень.

В обґрунтування свого позову, позивач посилається на порушення відповідачем, яка проживає ІНФОРМАЦІЯ_1, п.п.42,48,53 «Правил користування електроенергією для населення», а саме на виявлення факту встановлення споживачем постійного (змінного) магніту, що призвели до зміни показів засобу обліку, яке неможливо виявити при контрольному огляді засобу обліку, внаслідок чого спожита електроенергія не враховувалася, не обліковувалася і не сплачувалась.

За фактом виявлення цього порушення, працівниками енергокомпанії, 17.03.2017 року, було складено акт № S 3867 від 17.03.2017 року, який підписано двома представниками енергокомпанії, та відповідачем без зауважень.

За безоблікове користування електроенергією і заподіяну, в зв’язку з цим, матеріальну шкоду, по цьому акту, комісією позивача, відповідачу було нараховано до сплати 5852,85 гривень шкоди, яку відповідач добровільно не відшкодував.

Посилаючись на ці викладені в позові обставини, представник позивача просив суд стягнути з відповідача вартість необлікованої електричної енергії в сумі 5852,85 гривень і судові витрати по справі у вигляді судового збору в розмірі 1600,00 грн.

Ухвалою суду від 14.05.2018 року, до участі в справі було залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійний вимог щодо предмету спору ОСОБА_3, так як вона є власником вказаного будинку, з 27.04.2017 року договір про користування електричною енергією за адресою: вулиця Макарова, 2 м. Нова Одеса укладено ПАТ «Миколаївобленерго» з ОСОБА_3, а вирішення даної позовної заяви без залучення до справи в якості третьої особи може порушити її права.

Під час винесення даної ухвали, судом представнику позивача було роз’яснено право позивача на подачу клопотання про залучення до участі у справі співвідповідача або про заміну неналежного відповідача на ОСОБА_3, однак представник позивача, не заявляв такого клопотання в судовому засіданні та не заперечив проти залучення ОСОБА_3 до участі в справі саме в якості третьої особи.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, просила про їх задоволення, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

У судове засідання, призначене на 24.09.2018 р., як і в попередні призначені судові засідання, відповідач не з’явилася, про дату, час та місце слухання справи судом повідомлялася належним чином, у відповідності до вимог ст.. ст. 28, 128 ЦПК України, за останнім відомим місцем реєстрації та через оголошення на веб-сайті суду, про причини неявки суд не повідомила, відзиву не подала.

Згідно копії актового запису про шлюб № 55 від 20.10.2004 року, складеного відділом реєстрації актів цивільного стану Новоодеського районного управління юстиції Миколаївської області, відповідач ОСОБА_2 20.10.2004 р. уклала шлюб з ОСОБА_4, після укладення шлюбу прізвище ОСОБА_2 змінено на ОСОБА_4

Третя особа без самостійних вимог ОСОБА_5 та її представник в судове засідання не з’явилися, представник надав заяву, якою просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог ПАТ «Миколаївобленерго», поскільки третьою особою категорично заперечується використання та встановлення магніту, а ОСОБА_5 є власником будинку та також споживачем електричної енергії, заперечує також втручання в роботу електролічильника як нею, так і відповідачем. Представник третьої особи просив суд про розгляд справи у його відсутності та третьої особи.

У відповідності з вимогами ст.ст. 223, 280 ЦПК України, справу розглянуто у відсутність відповідача та третьої особи і її представника, в порядку заочного розгляду, оскільки у справі достатньо даних про права та взаємини сторін, відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, у відповідності до ст..ст. 28, 128 ЦПК України, представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши обставини справи та перевіривши їх письмовими доказами, оцінивши дослідженні в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що даний позов не підлягає задоволенню.

Цей висновок суду ґрунтується на наступному.

Як встановлено з матеріалів справи, 07.12.2009 р. між ВАТ ЕК «Миколаївобленерго» (правонаступником якого є ПАТ «Миколаївобленерго») та ОСОБА_2 було укладено договір про користування електричною енергією № 41350664 на об’єкт – житловий будинок № 2 по вул.Макарова в м.Нова Одеса Миколаївської області, який діяв до 27.04.2017 р.

17.03.2017 року, працівниками філії ПАТ «Миколаївобленерго» Новоодеського району Північного округу, під час проведення рейдової перевірки за адресою: вул.Макарова, 2 м. Нова Одеса Миколаївській області, було складено акт за № S 3867 від 17.03.2017 р., в якому зазначено, що в житловому будинку за вказаною адресою було виявлено факт порушення споживачем ОСОБА_2 п.42 «Правил КЕЕН», а саме – виявлення факту встановлення споживачем постійного (змінного) магніту, що призвели до зміни показів засобу обліку, яке неможливо виявити при контрольному огляді засобу обліку, внаслідок чого спожита електроенергія не враховувалася, не обліковувалася і не сплачувалась.

В акті зазначено, що він складений у відношенні ОСОБА_2 в її присутності, підписано двома представниками енергокомпанії, та відповідачем без зауважень.

За безоблікове користування електроенергією по цьому акту, комісією позивача, проведеною без участі відповідача, оскільки остання на засідання комісії не з’явилася, хоча про дату проведення засідання зазначено в п. 9 вищевказаного ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2 було визнано причетною до порушення ПКЕЕН та прийнято рішення про визначення обсягу та вартості не облікованої електроенергії на суму 5852,85 гривень, яку було розраховано відповідно до Методики обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановю НКРЕ від 04.05.2006 р. № 562.

Протокол засідання комісії № 11 від 07.04.2017 р. та рахунок на оплату було направлено відповідачу поштою, який вона отримала 18.04.2017 р., однак нараховану вартість не облікованої електроенергії в сумі 5852,85 грн. відповідач добровільно не відшкодувала.

Відносини з приводу постачання фізичним особам електричної енергії регулюються статтею 714 ЦК України, статтями 24-27 Закону України «Про електроенергетику», а також нормативно-правовими актами в сфері електропостачання.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населеннязатверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з положенням ч. 2 статті 27 зазначеного Закону України, відповідальність за порушення законодавства про електроенергетику, визначено, що правопорушеннями в електроенергетиці, зокрема, є: крадіжка електричної енергії.

Відповідно до положень пункту 3.1 Методики, вона застосовується на підставі акта про порушення, складеного з урахуванням вимог ПКЕЕН, та в разі виявлення таких порушень ПКЕЕН, зокрема, пошкодження приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо), інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку (фіксація індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів, використання фазозсувного трансформатору тощо (у разі підтвердження факту встановлення та передачі на збереження споживачу (власнику або наймачу об'єкта) приладів обліку, установлених пломб та індикаторів).

Факт втручання споживача в роботу приладів обліку, факт пошкодження пломб та/або приладів обліку має бути підтверджений експертизою.

У разі визнання споживачем факту втручання в роботу приладів обліку, факту зумисного пошкодження пломб з відбитками тавр енергопостачальника чи тавр про повірку приладів обліку (у разі встановлення таких пломб та зазначення їх в акті про збереження пломб), складеному в порядку, установленому ПКЕЕН, який підтверджує факт установлення і передачу на збереження приладів обліку і пломб), факту зумисного пошкодження приладів обліку, про що окремо зазначається в акті про порушення, підтвердження експертизою зазначених порушень ПКЕЕН необов'язкове.

Аналіз положень пункту 3.1 Методики вказує на те, що факт втручання споживача у роботу приладів обліку, у тому числі й дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку, зокрема і шляхом впливу магнітного поля, у разі невизнання ним такого факту, в обов'язковому порядку має бути підтверджений експертизою.

У пункті 3.1 Методики також визначено, що до отримання енергопостачальником результатів експертизи (у зазначених цією Методикою випадках) ця Методика не застосовується.

Ст.89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина друга статті 78 ЦПК України ).

Відповідно до положень ч.3 ст. 12 та ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідальність особи у вигляді обов’язку відшкодувати завдані збитки наступає лише за наявності в сукупності певних умов, які разом утворюють склад правопорушення, а саме: шкоди, противоправної поведінки, причинного звязку між поведінкою і шкодою, вини.

В акті № S 3867 від 17.03.2017 року зазначено про встановлення споживачем постійного (змінного) магніту, що призвели до зміни показів засобу обліку, яке неможливо виявити при контрольному огляді засобу обліку, відповідно, внаслідок цього спожита електроенергія не враховувалася, не обліковувалася і не сплачувалась.

Незважаючи на те, що відповідачем підписано акт № S 3867 від 17.03.2017 року, однак це не свідчить про визнання нею факту втручання в роботу електролічильника та враховуючи те, що третя особа ОСОБА_3 не визнала факту втручання в роботу електролічильника відповідачем, так як сама проживає у вказаному будинку, є його власником та споживачем електричної енергії, а експертиза з цього приводу проведена не була, застосування позивачем ПКЕЕ, які призвели до використання необлікованої електричної енергії, є необґрунтованим, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

Тобто, позивачем не надано суду допустимих та належних доказів на підтвердження факту втручання відповідачем в роботу електролічильника, енергопостачальник не довів у встановленому порядку факт порушення відповідачем, як споживачем, послуг з постачання електроенергії, правил ПКЕЕ, які призвели до використання необлікованої електричної енергії, а відтак не довів своїх позовних вимог. Відеозапис, представлений представником позивача, судом до уваги не береться у зв’язку з тим, що на ньому взагалі не зрозуміло хто, де проводить дії по зміні лічильника.

Аналогічна правова позиція щодо доведення енергопостачальником факту розкрадання електроенергії. висловлена Верховним Судом України у постанові від 11 липня 2018 року у цивільній справі № 336/6535/16-ц (касаційне провадження № 61-19355св18) с.

Відповідно зі ст.141 ЦПК України, внаслідок відмови в задоволені позову, судові витрати понесені позивачем покладаються на позивача..

Керуючись ст.ст. 12, 76, 141, 259, 264, 265, 273, 285 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову Публічного Акціонерного Товариства «Миколаївобленерго» до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог – ОСОБА_3, про стягнення вартості необлікованої електричної енергії – відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Новоодеський районний суд Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 358 цього Кодексу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Головуючий