Рішення № 76944041, 20.09.2018, Самбірський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 452/1665/18

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"20" вересня 2018 р. м.Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області

у складі: головуючого судді Казана І.С.,

при секретарі Кафтан О.Ю.,

з участю представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 державної нотаріальної контори про скасування заборони на відчуження майна, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 звернулася до суду із зазначеним позовом посилаючись на те, що 30.12.2014 року помер її батько ОСОБА_4, котрому на праві приватної власності належав житловий будинок у м. Самборі по вул. Дорошенка, 8 Львівської області згідно свідоцтва про право власності на житловий будинок серії КММ №016547 від 31.07.2002 року. Із метою оформлення спадкових прав, позивач зверталася у нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини, однак їй було відмовлено через наявність ряду заборон на дане майно, а саме: заборона (архівний запис) реєстраційний номер обтяження 4359260, зареєстрований в Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна 16.01.2007 року за №4359260 реєстратором ОСОБА_3 державна нотаріальна контора; підстава обтяження: повідомлення б/н 22.06.1982р., не вказано ЛВО Львівбудматер, власник ОСОБА_5; заборона (архівний запис) реєстраційний номер обтяження 4359996, зареєстрований в Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна 16.01.2007 року за №4359996 реєстратором ОСОБА_3 державна нотаріальна контора; підстава обтяження повідомлення б/н 05.06.1987, ОСОБА_3 відділення будбанку, власник ОСОБА_6; заборона (архівний запис) реєстраційний номер обтяження 4362062, зареєстрований в Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна 17.01.2007 року за №4362062 реєстратором ОСОБА_3 державна нотаріальна контора; підстава обтяження повідомлення б/н 14.03.1991р., Ощадбанк №6310 м. Самбір, власник: ОСОБА_6. Зазначає, що її батько купив даний житловий будинок у ОСОБА_6 згідно договору купівлі – продажу від 20.12.1996 року і на момент укладення договору жодних заборон на майно не було. Вище вказані заборони були накладені вже після укладення правочину у 2007 році як на майно ОСОБА_6, хоча таке майно вже йому не належало, а належало її батьку ОСОБА_4 Тому позивач вважає, що зазначені заборони є безпідставними, порушують її право на оформлення спадкових прав і повинні бути припинені, оскільки її батько за життя не мав жодних боргових зобов’язань, а тому ОСОБА_2 просить у судовому порядку зняти ці заборони із житлового будинку в м. Самборі по вул. Дорошенка, 8 Львівської області.

Позивач у судове засідання не з’явилася, її представник-адвокат ОСОБА_1 у судовому засіданні позов своєї довірительки підтримала, просила його задовольнити з підстав, наведених у зверненні до місцевого суду.

Представник відповідача ОСОБА_3 державної нотаріальної контори у судове засідання не з’явився; подав клопотання про розгляд справи у його відсутності та по суті про незаперечення позову. Тому суд вважає за можливе розглядати справу в його відсутності на підставі наявних даних про права та взаємовідносини сторін у заочному провадженні.

Заслухавши пояснення представника позивача, з’ясувавши обставини справи та перевіривши їх письмовими доказами, суд дійшов до висновку, що позов ОСОБА_2 необхідно задовольнити повністю виходячи з наступних підстав:

Судом установлено, що згідно інформації з єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна №89147413 від 08.06.2017 року, 16.01.2007 року ОСОБА_3 державною нотаріальною конторою на підставі повідомлення б/н 22.06.1982 року ЛВО Львібудматер накладено заборону (архівний запис) на майно ОСОБА_5 у м. Самборі по вул. Дорошенка, 8 Львівської області; 16.01.2007 року та 17.01.2007 року цією ж нотаріальною конторою на підставі повідомлення від 05.06.1987 року ОСОБА_3 відділення будбанку і повідомлення від 14.03.1991 року Ощадбанку м. Самбір накладено дві заборони (архівні записи) на це саме майно, власником вказано ОСОБА_6.

Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення.

Згідно п. 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України від 3 червня 2016 року №5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» позов про зняття арешту з майна може бути пред’явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Як убачається із матеріалів справи між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 20.12.1996 року було укладено договір купівлі – продажу, де останній продав ОСОБА_4 незакінчений будівництвом житловий будинок по вул. Дорошенка, 8 у м. Самборі та на час укладення такого правочину жодних заборон на його відчуження не було. Згідно акту від 10.05.2002 року даний будинок прийнято у експлуатацію і 31.07.2002 року ОСОБА_4 видано свідоцтво про право власності на будинок №8 по вул. Дорошенка. Отже, на час реєстрації заборони на будинковолодіння юридичним і фактичним власником цього майна був ОСОБА_4 а не ОСОБА_6 як це зазначено у єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна. Відносно заборони №4359260, накладеної нібито на майно ОСОБА_5, то така заборона є помилково накладеною, оскільки як убачається із фотокопії паспорта громадянина України, ОСОБА_5 зареєстрований у ІНФОРМАЦІЯ_1 і в будинку №8 по вул. Дорошенка ніколи не проживав та не був його власником.

Згідно ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Ураховуючи наведені норми закону в сукупності з представленими суду документами, приводять суд до висновку, що позов є підставний і такий, що підлягає задоволенню. Суд прийшов до такого вирішення спору виходячи у тому числі із засад змагальності щодо подання доказів, їх дослідження та доведеності перед судом їх переконливості, диспозитивності цивільного судочинства, аналізуючи подані суду документи. Судом із матеріалів справи встановлено які реально права порушені, ким саме, в який спосіб і які конкретно несприятливі наслідки спричинило для позивача це порушення; а також мету пред’явлення позову позивачем як захист (відновлення) її прав і законних інтересів, оскільки лише при обраному нею способі захисту можливо відновити (захистити) її права.

Керуючись ст. ст. 7, 10, 12, 13, 258, 263-265, 268, 280 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_2 задовольнити.

Зняти заборону (архівний запис) зареєстровану 16.01.2007 року за №4359260 ОСОБА_3 державною нотаріальною конторою на підставі повідомлення б/н від 22.06.1982 року, ЛВО Львівбудматер, накладену на житловий будинок у м. Самборі по вул. Дорошенка, 8 Львівської області, власником вказано ОСОБА_5.

Зняти заборону (архівний запис) зареєстровану 16.01.2007 року за №4359996 ОСОБА_3 державною нотаріальною конторою на підставі повідомлення б/н від 05.06.1987 року, ОСОБА_3 відділення будбанку, накладену на житловий будинок у м. Самборі по вул. Дорошенка, 8 Львівської області, власник ОСОБА_6.

Зняти заборону (архівний запис) зареєстровану 17.01.2007 року за №4362062 ОСОБА_3 державною нотаріальною конторою на підставі повідомлення б/н від 14.03.1991 року, Ощадбанку №6310 м. Самбір, накладену на житловий будинок у м. Самборі по вул. Дорошенка, 8 Львівської області, власник ОСОБА_6.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області протягом тридцяти днів із дня його проголошення. Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом цього ж строку.

Суддя