Рішення № 76943722, 31.08.2018, Сокальський районний суд Львівської області

Справа № 454/1074/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

31 серпня 2018 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Веремчук О. А. ,

за участю секретаря Баран О.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сокалі, цивільнусправу запозовом ПАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди-,

в с т а н о в и в:

Представник позивача звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_1, в якому просить стягнути з останнього 29232,00грн. суми завданої майнової шкоди та судові витрати по справі.

В обґрунтування позову зазначає, що 27.10.2014р. між ПАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» та ОСОБА_2 було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АІ 3833998, за яким страховик зобов'язався відшкодувати шкоду перед третіми особами при експлуатації автомобіля марки «Mitsubishi Galant» р.н.з. АС 8970 ВК.

12.05.2015р. на автомобільній дорозі сполученням Ягодин-Ковель-Київ сталася ДТП за участю вищевказаного автомобіля в результаті якої настала смерть ОСОБА_3 Відповідно до вироку Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 09.02.2016р. ОСОБА_1

визнано винним за ч.3 ст.286 КК України.

На підставі заяв про виплату страхового відшкодування ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» сплатило на користь членів сім'ї потерпілої особи страхове відшкодування в сумі 29232грн.Оскільки на момент ДТП гр. ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння то після виплати суми страхового відшкодування у позивача виникло право вимоги про відшкодування завданої шкоди в порядку регресу. Оскільки досудового рагулювання спору не відбулося, за таких обставин позивач змушений звернутися до суду із даним позовом.

В судове засідання представник позивача ОСОБА_4 не прибула, однак надала суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує повністю та просить задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не прибув, будучи належним чином повідомлений про день та час розгляду справи та не повідомив суд про причину неявки.

За таких обставин та зі згоди позивачасудом прийнято рішення про проведення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

З оглянутої копії поліса обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АІ/3833998 від 27.10.2014р. встановлено, що ОСОБА_2 забезпечила транспортний засіб «MitsubishiGalant»р.н.з. АС 8970 ВК страховою відповідальністю за шкоду заподіяну життю і здоров’ю на 100000грн. та майну фізичної особи на 50000грн. у ПрАТ «СК «ПЗУ Україна».

Згідно вироку Ковельського міськрайонного суду Волинської області №159/5234/15-к від 09.02.2016р. ОСОБА_1 визнано винним за ч.3 ст.286 КК України за порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило загибель кількох осіб. У даному кримінальному провадженні, серед інших, ОСОБА_5 визнана потерпілою, оскільки їй завдано матеріальну та моральну шкоду.

Згідно ч.4 ст. 82 ЦПК України Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодоякоївстановленоціобставини, якщо інше не встановлено законом.

02.11.2015р. ОСОБА_5 звернулася із заявою у ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» про відшкодування моральної шкоди по страховому випадку №44151 а також заповнила взірець встановленого зразка про отримання страхової виплати.

Провівши розрахунок страхового відшкодування та сформулювавши страхові акти ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» здійснила виплати по страховому відшкодуванні на ім’я ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у розмірі 9342грн., 5274грн., 7308грн., 7308грн., що підтверджується платіжними дорученнями, які долучені до матеріалів справи: №1055 від 24.02.2016р., №3074 від 19.06.2015р., №5858 від 09.11.2015р., №5859 від 09.11.2015р.

Відповідно до вимог ст.1166 ЦК України майнова шкода, яка заподіяна неправомірними діями майну фізичної особи відшкодовується у повному обсязі особою, що її заподіяла.

Згідно ст.1187 ЦК України - шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання, або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до вимог ст.1191 ЦК України - особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу), до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ст. 22.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Як вбачається з ст.9 Закону України "Про страхування", страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Виниклі правовідносини між сторонами регулюються вимогами Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 1 липня 2004 року №1961-IV, із відповідними змінами. Відповідно до вимог ст. 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу. Пунктом 1.1. ст. 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що «страхувальники - це юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу. А пунктом 1.4. цього ж Закону передбачено, що «особи, відповідальність яких застрахована, визначені в договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності особи, цивільно-правова відповідальність яких застрахована згідно з цим договором, або, залежно від умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, будь-які особи, що експлуатують забезпечений транспортний засіб. Статтею 6 зазначеного Закону передбачено, що страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Також відповідно до положень статті 9 Закону України «Про страхування» страховим випадком є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Згідно із ст. 979 ЦК України за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку виплатити страхувальнику грошову суму (страхову виплату). Згідно із пунктом 3 ст. 20 Закону України «Про страхування» - при настанні страхового випадку страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ст. 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі. Отже, позивач надав суду докази щодо розміру шкоди, які не спростовано відповідачем, і сумнівів у доказах у суду не виникло.

Оскільки відповідач ухилявся від участі в судовому процесі, не реалізував обов’язку як учасник судового розгляду, то у суду не виникло сумнівів, що позивач надав суду докази щодо реального розміру шкоди, які не спростовано відповідачем.

Крім того відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Та згідно ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у разі задоволення позову на відповідача.

В судовому засіданні досліджено платіжне доручення за сплату судового збору №1372 від 13.07.2018р. АТ «УкрСиббанк» в розмірі 1600грн, що є судовими витратами.

Керуючись ст.ст. 133,141, 247, 258,259, 263-265, 280-285 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, 26.01.1989р.н., РНОКПП НОМЕР_1, на користь ПАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (п/р 26500032706901 в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005, Код ЄДРПОУ 20782312)суму завданої майнової шкоди в розмірі 29232 (двадцять дев’ять тисяч двісті тридцять дві)грн. 00коп.

Стягнути з ОСОБА_1, 26.01.1989р.н., РНОКПП НОМЕР_1, на користь ПАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (п/р 26500032706901 в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005, Код ЄДРПОУ 20782312) 1600 (одна тисяча шістсот)грн. 00коп. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий: О. А. Веремчук