Рішення № 76943582, 26.09.2018, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/2159/18

пр.№ 2/464/1011/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.09.2018 року

Сихівський районний суд м. Львова

в складі: головуючої - судді Бойко О.М.

секретар судового засідання Кравс С.В.

з участю:

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у спрощеному провадженні у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини,-

в с т а н о в и в :

позивач звернулась до суду з позовом, збільшивши розмір позовних вимог якого просить стягувати з відповідача в її користь аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 у твердій грошовій сумі в розмірі 12 000 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття; стягувати з відповідача на її користь аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 2 000 грн. щомісячно до досягнення дитиною трьох років; стягнути з відповідача в її користь витрати на правничу допомогу у розмірі 4 000 грн.

В обґрунтування уточнених позовних вимог покликається на те, що з 16.12.2011 перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, від якого 03.11.2016 народився син ОСОБА_4. З квітня 2018 року вони не проживають однією сім’єю та не ведуть спільного господарства. З того часу жодних коштів на утримання сина відповідач не надає та не бере участі у його вихованні. В свою чергу, вона піклується про фізичний та духовний розвиток сина, який залишився проживати з нею, зокрема, забезпечує необхідне спеціальне харчування через нездатність до засвоєння лактози, медичний догляд та лікування, займається розвитком його здібностей. Щомісяця витрати на утримання дитини (харчування, засоби гігієни, іграшки, одяг тощо) складають 12 000 – 13 000 грн. Зазначає, що відповідач зареєстрований як ФОП та надає послуги в сфері ІТ технологій, співпрацюючи із іноземними компаніями, щомісячний дохід останнього становить 85 000 грн. Оскільки відповідач на утриманні інших осіб не має, аліменти не сплачує, має у власності нерухоме майно, на рахунках останнього, відкритих у АТ «УкрСиббанк» та АТ КБ «Приватбанк», знаходяться значні заощадження, просить суд стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини в розмірі 12 000 грн., що є менше ніж ? частини від його доходу та буде достатньою сумою коштів для забезпечення дитини усім необхідним для повноцінного проживання та розвитку. Окрім цього, оскільки вона перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років, відтак, вважає, що відповідно до вимог ст. 84 СК України має право на утримання від відповідача до досягнення дитиною трьох років у розмірі 2 000 грн. щомісяця для забезпечення мінімальними засобами для проживання.

У судовому засіданні позивач та її представник уточнення позовних вимог підтримали, просять позов задоволити, проти ухвалення заочного рішення не заперечують.

Відповідач в судове засідання повторно не з’явився, хоча згідно з ст.130 ЦПК України належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, а тому відповідно до ст.280 ЦПК України суд вважає за можливе розглядати справу заочно у його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши позивача, представника позивача, з’ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ст. 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого ч. 5 ст. 157 цього Кодексу.

Статтею 181 Сімейного кодексу України встановлено, що способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Встановлено, що сторони є батьками ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії І-СГ №527270, останній проживає з матір’ю за адресою: м. Львів, вул. В.Великого,79/78.

Відповідно до довідки №168 від 07.06.2018, позивач працює у ЛСЗШ І ступеня «Джерельце» з поглибленим вивченням англійської мови на посаді вчителя англійської мови та перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьох роківзгідно з наказом №02-квід 02.01.2017.

З наданих позивачем документів вбачається, що відповідач ОСОБА_3 є фізичною особою-підприємцем, згідно даних АІС «Податковий блок» отримує дохід від підприємницької діяльності, крім того, відповідач на підставі договору від 27.12.2017 із компанією «AdaptCore», з 02.01.2018 займає посаду дизайнера інтерфейсу, розмір заробітної плати відповідача становить 2 000 доларів США.

Окрім цього, Львівським регіональним управлінням Західного регіонального управління РБ АТ «УкрСиббанк» та АК КБ «Приватбанк» на виконання ухвали суду, надано інформацію про відкриті рахунки на ім’я відповідача та виписки по таких за період з 01.01.2017 по 03.07.2018.

Згідно з відомостями з Реєстру прав власності на нерухоме майно, відповідачу на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 184 Сімейного кодексу України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Згідно з ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

При визначенні розміру аліментів, суд відповідно до ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України враховує: вік та стан здоров’я дитини, потреби на її утримання, матеріальне становище відповідача, який є фізичною особою-підприємцем, отримує значний дохід, відсутність на утриманні інших осіб, наявність в останнього нерухомого майна та грошових активів, а також зважаючи на однаковий обов'язок обох батьків утримувати дитину та приходить до висновку, що з відповідача в користь позивача на утримання дитини слід щомісячно стягувати аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 5 000 грн. до досягнення дитиною повноліття, що становить більше трьох розмірів прожиткових мінімумів для дитини цього віку та буде достатнім для забезпечення її повноцінного розвитку.

Суд вважає необґрунтованою вимогу в частині стягнення аліментів на утримання дитини в розмірі 12 000 грн., оскільки позивачем не надано суду жодних доказів, які б свідчили про щомісячні витрати на утримання сина у зазначеному розмірі.

Відповідно до вимог ч.ч 1, 4 ст. 84 Сімейного кодексу України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Враховуючи те, що позивач перебуває у відпустці по догляду за дитиною ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, до досягнення ним трьох років, відповідач працює та отримує дохід, який є значним, відтак, суд вважає, що відповідач може надавати матеріальну допомогу позивачці на час догляду за дитиною до досягнення нею трьох років.

З огляду на зазначені обставини, а також з урахуванням положень ст. 80 Сімейного кодексу України, суд приходить до висновку, що з відповідача в користь позивача на її утримання слід стягувати аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 2 000 грн. щомісячно до досягнення дитиною трьох років.

Відповідно до ст. 79, 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину та одному з подружжя присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви, тобто з 20.04.2018.

Згідно з вимогами ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Що стосується вимоги про відшкодування витрат на правничу допомогу в розмірі 4000 грн., то в задоволенні такої необхідно відмовити, оскільки в порушення вимог ст.137 ЦПК України позивачем не надано доказів на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу, а також до матеріалів справи не долучено детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, у зв’язку з чим суд позбавлений можливості визначити розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача в користь держави підлягає стягненню 1 409 грн. 60 коп. судового збору.

Керуючись ст.ст. 79, 80, 84, 141, 180-182, 191 Сімейного Кодексу України та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 130, 137, 141, 263-265, 280-289, 430Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

в и р і ш и в :

позов задоволити частково.

Стягувати з ОСОБА_3 (місце проживання – м.Львів, вул. Стрийська, 89/68, ІПН НОМЕР_1) в користь ОСОБА_1 (місце проживання - м.Львів, вул. В. Великого, 79/78, ІПН НОМЕР_2) аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі в розмірі 5 000 гривень щомісячно, починаючи з часу подачі позову до суду, тобто з 20.04.2018 року до досягнення дитиною повноліття.

Стягувати з ОСОБА_3 (місце проживання – м.Львів, вул. Стрийська, 89/68, ІПН НОМЕР_1) в користь ОСОБА_1 (місце проживання - м.Львів, вул. В. Великого, 79/78, ІПН НОМЕР_2) аліменти на її утримання у твердій грошовій сумі в розмірі 2 000 гривень щомісячно, починаючи з часу подачі позову до суду, тобто з 20.04.2018 року до досягнення дитиною трьох років.

Стягнути з ОСОБА_3 (місце проживання – м.Львів, вул. Стрийська, 89/68, ІПН НОМЕР_1) в користь держави 1 409 грн. 60 коп. судового збору.

В решті позову - відмовити.

Рішення суду в межах стягнення суми аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Львівської області шляхом подання апеляційної скарги через Сихівський районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлено 01.10.2018.

Головуюча: