Рішення № 76943484, 02.10.2018, Бродівський районний суд Львівської області

Справа № 439/531/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

2 жовтня 2018 року м. Броди

Бродівський районний суд Львівської області в складі судді Бородійчук О.І., з участю секретаря судового засідання Скорик І.Б., третьої особи ОСОБА_1, під час розгляду у відкритому судовому засіданні справи за позовною заявою ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Готель «Європа-Броди» до ОСОБА_3, Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_4 завод мінеральних вод», треті особи: ОСОБА_5 ВДВС м. Львова ГТУЮ у Львівській області, Відділ примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Львівській області, ОСОБА_1 про звільнення майна з-під арешту та звернення стягнення на предмет іпотеки,-

в с т а н о в и в :

До суду звернулося ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Готель «Європа-Броди» з позовом до ОСОБА_3 та Приватного акціонерного товариства «ОСОБА_4 завод мінеральних вод», третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів ОСОБА_5 відділ Державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області, Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області в якому просить:

1. звільнити з-під арешту (зняти арешт), накладеного постановою про арешт майна боржника, винесеною 26 березня 2013 року державним виконавцем Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції у виконавчому провадженні № 37221358 та постановою про опис та арешт майна боржника, винесеної 06 грудня 2016 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у зведеному виконавчому провадженні № 51502370, наступне майно боржника, ОСОБА_3, яке є предметом іпотеки:

а) готельний комплекс з вбудованими приміщеннями громадського харчування загальною площею 1413,9 квадратних метрів, житловою площею 158,9 квадратних метрів, яке розташоване за адресою: вулиця Юридика, будинок 9, місто Броди, Львівська область, Україна;

б) земельну ділянку площею 0,1000 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер: 4620310100:11:004:0004, яка розташована за адресою: вулиця Юридика, будинок 9, місто Броди, Львівська область, Україна;

2. у рахунок погашення заборгованості за договором банківського кредиту (кредитна лінія) № 2-КЛ/10-Л від 09 квітня 2010 року, яка станом на 23 вересня 2016 року становила 2334482,94 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: готельний комплекс з вбудованими приміщеннями громадського харчування загальною площею 1413,9 квадратних метрів, житловою площею 158,9 квадратних метрів, яке розташоване за адресою: вулиця Юридика, будинок 9, місто Броди, Львівська область, Україна та земельну ділянку площею 0,1000 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер: 4620310100:11:004:0004, яка розташована за адресою: вулиця Юридика, будинок 9, місто Броди, Львівська область, Україна шляхом передачі його іпотекодержателю, ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «ГОТЕЛЬ ЄВРОПА», у власність та визнання за іпотекодержателем права власності це майно за початковою ціною, установленою на рівні, не нижчому звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єкт оціночної діяльності/незалежним експертом.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 09 квітня 2010 року між ОСОБА_3 та Публічним акціонерним товариством «УКРГАЗПРОМБАНК» було укладено іпотечний договір, що посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Львівської області ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі за № 722. 23 вересня 2016 року між ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «ГОТЕЛЬ «ЄВРОПА-БРОДИ» та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_6 ФІНАНС» було укладено в письмовій формі наступні двосторонні правочини (договори):

1) Договір про відступлення права вимоги № 2 від 23 вересня 2016 року;

2) Договір про відступлення права вимоги за Іпотечним договором від 9 квітня 2010 року, посвідченим ОСОБА_4, приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Львівської області та зареєстрований в реєстрі за № 722. Даний договір було посвідчено 23 вересня 2016 року ОСОБА_7, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрованим в реєстрі за № 907. Позивач вважає, що таким чином, починаючи з 23 вересня 2016 року, позивач набув права іпотекодержателя щодо нерухомого майна, переданого відповідачем в якості предмету іпотеки на підставі відповідного іпотечного договору. Згодом позивач дізнався про те, що на відповідне іпотечне майно боржника державною виконавчою службою накладено обтяження у вигляді арешту, а саме:

1) постановою про арешт майна боржника, винесеною 26 березня 2013 року державним виконавцем Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції у виконавчому провадженні № 37221358;

2) постановою про опис та арешт майна боржника, винесеної 06 грудня 2016 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у зведеному виконавчому провадженні № 51502370.

Позивач вважає, що накладення арешту на вищезгадане майно порушує його права.

23.01.2018 року судом до участі у справі залучено ОСОБА_1 в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

В судовому засіданні 21.02.2018 року представник позивача ОСОБА_8 позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві.

Третя особа без самостійних вимог ОСОБА_1 судовому засіданні просив відмовити в задоволенні вимог позивача.

Окрім того, в судовому засіданні 02.10.2018 року він просив визнати недійсним договір від 23 вересня 2016 року про відступлення права вимоги за іпотечним договором від 09 квітня 2010 року, укладеним між ТзОВ «ОСОБА_6 ФІНАНС» і ТзОВ «Готель «Європа-Броди»; вилучити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно номер запису про іпотеку 14877329 і номери запису про обтяження 14877899 та 14877698, про що подав суду 02.10.2018 року письмове клопотання від 01.10.2018 року.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до пункту 9 Розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У зв'язку із зазначеним справа підлягає розгляду у порядку, встановленому ЦПК України у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1-5 ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Незважаючи на такі вимоги закону позивач не надав суду жодного належного доказу у справі.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

За таких обставин суд не має можливості встановити факт порушеного права позивача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Готель «Європа-Броди». Тому в задоволенні вимог позивача слід відмовити.

Щодо мотивів третьої особи без самостійних вимог ОСОБА_1 про відсутність в матеріалах справи доказів, які він подав суду, то такі твердження є голослівними. Адже, ОСОБА_1 у своєму клопотанні від 01.10.2018 року, яке подано ним до суду 02.10.2018 року, вказує про відсутність у матеріалах справи поданих ним суду документів на 64-х аркушах, долучених до його заяви від 10.05.2017 року. Проте, на підтвердження цього суду не надав жодного доказу, хоча покликається при цьому на «копію заяви із штампом суду і підписом працівника канцелярії суду». А матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 10.05.2017 року дійсно звертався до Бродівського районного суду Львівської області із заявою від 10.05.2018 року про вступ у справу як третьої особи (т. 1 а.с. 21-22), до якої долучив копії 11 документів на 64 аркушах, які знаходяться в матеріалах справи (т. 1 а.с. 23-85).

Щодо вимог третьої особи без самостійних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсним договору від 23 вересня 2016 року про відступлення права вимоги за іпотечним договором від 09 квітня 2010 року, укладеним між ТзОВ «ОСОБА_6 ФІНАНС» і ТзОВ «Готель «Європа-Броди»; вилучення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно номер запису про іпотеку 14877329 і номери запису про обтяження 14877899 та 14877698, поданих суду в судовому засіданні 02.10.2018 року, то судом враховано, що ОСОБА_1 визнаний судом третьою особою без самостійних вимог щодо предмета спору за клопотанням самого ж ОСОБА_1, що свідчить про відсутність у нього права пред'явлення позовних вимог.

Також судом при вирішенні питання щодо вимог ОСОБА_1 враховано мотиви колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області, викладені у Постанові від 27.07.2018 року у цій же справі, яка згідно вимог ст. 18 ЦПК України є обов'язковою для суду першої інстанції, якою скасовано Ухвалу суду першої інстанції від 29.03.2018 року на підставі того, що «суд першої інстанції не врахував, що позивач звернувся до суду з позовом у квітня 2014 року. За цей період розгляд справи відкладався неодноразово, представник позивача з'являвся у судові засідання та надавав свої пояснення щодо заявлених позовних вимог. Також суд не з'ясував у позивача та його представника можливості розгляду справи за їх відсутності. Отже, всупереч вимогам ст. 12 ЦПК України суд не сприяв всебічному і повному з'ясуванню обставин справи, в зв'язку з чим ухвалення рішення по суті не здійснюється понад рік. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 210 ЦПК України суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті» (т. 2 а.с. 81).

Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звертається до суду з заявами 10.05.2017 року (т. 2 а.с. 21) і лише 02.10.2018 року подає до суду свої позовні вимоги, не мотивуючи, чому такі не було подано з часу надання судом йому процесуального статусу, тобто з 23.01.2018 року (коли його залучено до участі у справі (т. 1. а.с. 214-215). Адже п. 2 ч. 2 ст. 43 ЦПК України визначено обов'язок ОСОБА_1 сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи.

Також враховано вимоги ч. 1 ст. 52 ЦПК України, із змісту якої вбачається, що подати позов до однієї або декількох сторін може третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору до початку першого судового засідання.

За таких обставин вимоги ОСОБА_1 щодо визнання недійсним договору про відступлення права вимоги та вилучення з державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про іпотеку та про обтяження, до розгляду не прийняті.

Керуючись ст. 4, 7, 12, 13, 43, 258-259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Відмовити в задоволенні позову.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Львівської області через Бродівський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його ухвалення, а особами, які не були присутні при проголошенні судового рішення, в той самий строк з часу отримання копії цього рішення.

Суддя О.Бородійчук