Рішення № 76942760, 05.10.2018, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

69009 Україна м. Запоріжжя вул. Лізи Чайкіної 65 тел.(061) 236-59-98

Справа № 332/2799/18

Провадження №: 2/332/1369/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2018 р. Заводський районний суд м. Запоріжжя в складі: головуючого – судді Андрюшиної Л.А., за участю секретаря судового засідання Ковтуна В.І., розглянувши цивільну справу №332/2799/18 (провадження №2/332/1369/18) за позовом ОСОБА_1 (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу, -

В С Т А Н О В И В :

Моторне (транспортне) страхове бюро України звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу. В обґрунтування позову зазначено, що 24.12.2016 року о 18год.05хв. сталася дорожньо-транспортна пригода за участю відповідача, який керуючи транспортним засобом ВАЗ, реєстраційний номер 14930НЕ в м. Запоріжжі, по вул. Бородинський, 3 не дотримався безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, унаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_1, та транспортним засобам було завдано механічні пошкодження. Постановою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 21.02.2017 року відповідача ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за фактом вказаної дорожньо-транспортної пригоди. Оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на час настання ДТП не була застрахована, 25.01.2017 року власник вищевказаного пошкодженого транспортного засобу Mercedes Вenz ОСОБА_3 звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування та 24.05.2017 року позивач здійснив виплату у розмірі 51968,29грн., що підтверджується платіжним дорученням № 4382рв від 24.05.2017 року. Вартість послуг аварійного комісара становить 1300,00грн., отже, загальний розмір витрат складає 53268,29грн.. Відповідно до ч.1 ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. Частиною 2 ст. 38 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду та який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність. Таким чином, оскільки цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_2 не була застрахована, він, як особа, яка винна у настанні дорожньо-транспортної пригоди, зобов’язаний відшкодувати в порядку регресу позивачу завдану шкоду. На адресу відповідача ОСОБА_2 позивачем було направлено претензію щодо добровільного відшкодування шкоди, але до цього часу відшкодування не отримано. Просять суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 в порядку регресу завдану шкоду у сумі 53268,29грн. та понесені судові витрати у розмірі 1762,00грн..

Представник позивача ОСОБА_1 (транспортного) страхового бюро України в судове засідання не з»явився. Про дату, час і місце судового засідання позивач був повідомлений своєчасно та належним чином, в установленому законом порядку(а.с.77,78). Суду надана заява з проханням розглянути справу у відсутності їх представника. Позовні вимоги підтримують у повному обсязі та просять їх задовольнити. Проти ухвалення судом заочного рішення не заперечують(а.с.80).

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з?явився. Про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, в установленому законом порядку, про що свідчить його особистий підпис у розписці про отримання судової повістки, копії позовної заяви з доданими до неї документами(а.с.75,76). Через канцелярію суду надійшла письмова заява відповідача ОСОБА_2, відповідно до якої відповідач позовні вимоги визнає в повному обсязі та просить розглянути справу у його відсутності(а.с.79).

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази, у їх сукупності, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відносини у сфері обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про страхування», Законом України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них (ст.2 п.2.1. Закону України № 1961-IV «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»)

Відповідно до ч.1 ст. 999 ЦК України законом може бути встановлений обов’язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров’я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи(обов’язкове страхування). До відносин, що випливають із обов’язкового страхування, застосовуються положення Цивільного кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства( ч.2 ст. 999 ЦК України).

Положеннями п.9 ст. 7 Закону України «Про страхування» передбачено, що страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів в України є видом обов’язкового страхування. За договором страхування одна сторона (страховик) зобов’язується у разі настання певної події(страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму(страхову виплату), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі та виконувати умови договору(ч.1 ст. 979 ЦК України).

Відповідно до п.21.3 ст.21 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при використанні транспортного засобу в дорожньому русі особа, яка керує ним, зобов?язана мати при собі страховий поліс(сертифікат). З урахуванням положень пункту 21.3 цієї статті на території України забороняється експлуатація транспортного засобу(за винятком транспортних засобів, щодо яких не встановлено коригуючий коефіцієнт в залежності від типу транспортного засобу) без поліса обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України, або поліса(сертифіката) обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного в іншій країні з уповноваженою організацією із страхування цивільно-правової відповідальності, з якою МТСБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування(п.21.1 ст.21 Закону України № 1961-IV).

З повідомлення ОСОБА_3 до ОСОБА_1 (транспортного) страхового бюро України про дорожньо-транспортну пригоду від 29.12.2016 року вбачається, що 24.12.2016 року о 18-05год. на вул. Бородинській,3 в м. Запоріжжі сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів Mercedes Вenz державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3 та ВАЗ 2105 державний реєстраційний номер 149-30НЕ під керуванням водія ОСОБА_2. На момент настання ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 в порушення вимог п.21.1 ст. 21 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не була застрахована(а.с.8-9).

Пунктом 39.1 статті 39 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам.

Відповідно до заяви від 25.01.2017 року про настання події, що має ознаки страхового випадку, ОСОБА_3 звернувся до МТСБУ з проханням виплатити страхове відшкодування внаслідок пошкодження транспортного засобу при ДТП, що мала місце 24.12.2016р. та перерахувати суму на його розрахунковий рахунок(а.с.10).

Згідно пп.39.2.1 п.39.2 ст. 39 Закону України № 1961-IV основним завданням МТСБУ є здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених цим Законом. Підпунктом «а» пункту 41.1 статті 41 вказаного Закону визначено, що МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її завдання транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

З постанови Заводського районного суду м. Запоріжжя від 21 лютого 2017 року, яка набрала законної сили 15.03.2017 року, вбачається, що відповідач ОСОБА_2 був притягнутий до адміністративної відповідальності та підданий адміністративному стягненню у виді штрафу на користь держави за вчинення правопорушень, передбачених ст.ст.122-4, 124 КпАП України, з тих підстав, що 24 грудня 2016 року о 18год.05хв., керуючи транспортним засобом марки ВАЗ 2105, державний реєстраційний номер 14930НЕ, рухаючись по вул. Бородинській,3 в м. Запоріжжі, в порушення вимог п.12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_3, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження(а.с.17-18).

Положеннями ч.6 ст. 82 ЦПК України зокрема передбачено, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов’язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії(бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до п.22.1 ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров’ю, майну третьої особи.

Згідно Звіту №20/01/17 про оцінку вартості майнової шкоди, завданої власнику КТЗ, складеному 23.01.2017 року СПД ОСОБА_4, вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля НОМЕР_1 з урахуванням зносу, а отже, майнової шкоди, становить 72330,88грн.(а.с.19-34).

Згідно Звіту №20-1/01/17 про оцінку вартості ліквідації(утилізаційної вартості) КТЗ, складеному 27.01.2017 року СПД ОСОБА_4, вартість ліквідації КТЗ Mercedes Вenz державний реєстраційний номер НОМЕР_2 становить 20362,59грн.(а.с.47-56).

Відповідно до Довідки №1 МТСБУ від 05.04.2017 року про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих, сума відшкодування ОСОБА_3 становить 51968,29грн.(72330,88-20362,59=51968,29грн.)(а.с.57). Згідно Наказу МТСБУ про відшкодування з фонду захисту потерпілих №4382 від 22.05.2017 року, на підставі ст.41 Закону України «Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.04 №1961-ІV, приймаючи до уваги довідку №1 від 05.04.2017 року про розмір відшкодування шкоди та документи, надані по справі МТСБУ №38574, ОСОБА_3 призначено виплату в рахунок відшкодування заподіяної шкоди у сумі 51968,29грн.(а.с.58), та згідно платіжного доручення №4382рв від 24.05.2017 року йому перераховано вказану суму(а.с.59).

З претензії за вих. №38574 від 19.06.2018 року вбачається, що МТСБУ зверталося до відповідача ОСОБА_2 з пропозицією у добровільному порядку здійснити перерахування суми сплаченого страхового відшкодування у розмірі 53268,29грн. на рахунок МТСБУ(а.с.62-63), але ці вимоги позивача не були виконані.

Відповідно до п.38.2, п.38.2.1 ст.38 Закону України «Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону, до яких відповідач не належить. Такі ж положення закріплені у статті 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, враховуючи вище наведене, суд приходить до переконання, що слід задовольнити позовні вимоги МТСБУ в частині стягнення з відповідача ОСОБА_2 в порядку регресу суми у розмірі 51968,29грн., яка була призначена до виплати як сума страхового відшкодування заподіяної потерпілому ОСОБА_3 шкоди та йому виплачена, оскільки вимоги в цій частині є обґрунтованими, підтверджені належними, достовірними, допустимими та достатніми доказами, якими є довідка №1 МТСБУ від 05.04.2017 року, наказ МТСБУ про відшкодування з фонду захисту потерпілих №4382 від 22.05.2017 року, платіжне доручення №4382рв від 24.05.2017 року.

Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача ОСОБА_2 суми вартості послуг аварійного комісара у розмірі 1300,00грн., яка включена позивачем до суми відшкодування шкоди, суд приходить до переконання, що вимоги в цій частині не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до платіжного доручення №117/СВ/201 від 11.04.2017 року МТСБУ сплатило на користь ПАТ «СК «Країна» 1300,00грн. з призначенням платежу: оплата послуг за врегулювання по справі №38574 згідно рахунку №117/СВ/2017 від 27.02.2017 року, ТЗ АР2929СХ(а.с.60). Але, витрати по вартості послуг аварійного комісара не віднесені до фактичних витрат, що були сплачені потерпілому в рахунок страхового відшкодування заподіяної йому матеріальної шкоди внаслідок пошкодження транспортного засобу при ДТП, а вони є наслідком виконаних робіт. Право МТСБУ після сплати страхового відшкодування подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду та який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, стосується саме виплаченої суми страхового відшкодування (п.38.2, п.38.2.1 ст.38 Закону України «Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»), а не інших витрат, понесених позивачем при здійснені своїх повноважень. Отже, можливість стягнення МТСБУ в порядку регресу витрат на послуги аварійного комісара не передбачена чинним законодавством.

Крім того, суд враховує, що умови та порядок провадження діяльності аварійних комісарів, які з'ясовують причини настання страхового випадку та визначають розмір збитків відповідно до Закону України "Про страхування", визначені Типовим положенням про організацію діяльності аварійних комісарів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 8 від 05 січня 1998 року, відповідно до ст. ст. 2, 5 якого аварійний комісар - особа, яка з'ясовує причини настання страхового випадку та визначає розмір збитків і відповідає кваліфікаційним вимогам, установленим Нацкомфінпослуг та діяльність аварійного комісара щодо з'ясування обставин і причин настання страхового випадку та визначення розміру збитків провадиться на підставі договору із страховиком.

Відповідно до ст.ст. 16, 17 зазначеного Типового положення на підставі проведеного дослідження і зібраних документів аварійний комісар складає аварійний сертифікат. Аварійний сертифікат - це документ, в якому зазначаються обставини і причини настання страхового випадку та розмір заподіяної шкоди. За вимогами п.п. 18, 19, 20 Типового положення аварійний комісар, який складає аварійний сертифікат, несе персональну відповідальність за достовірність відомостей, зазначених у ньому і такий сертифікат підписується аварійним комісаром, що з'ясував обставини і причини настання страхового випадку, і завіряється штампом. Аварійний сертифікат складається у двох примірниках, один з яких видається страховику (страхувальнику), а другий зберігається в аварійного комісара. Матеріали справи не містять аварійного сертифікату, складеного відповідно до зазначеного положення, а містять Довідку МТСБУ №1 від 05.04.2017 року про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих в сумі 51968,29грн.(а.с.57), внаслідок чого підстав для стягнення з відповідача витрат на залучення аварійного комісара суд не вбачає.

Таким чином, аналізуючи надані по справі докази, у їх сукупності, суд вважає за необхідне задовольнити частково позовні вимоги та стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача МТСБУ в порядку регресу суму сплаченого потерпілому ОСОБА_3 страхового відшкодування у розмірі 51968,29грн., а в частині стягнення витрат на залучення аварійного комісара та оплату його послуг у розмірі 1300,00грн. слід відмовити, так як вимоги в цій частині не ґрунтуються на законі.

При цьому суд, при вирішенні спору по суті, також враховує вимоги ст.ст.12, 81 ЦПК України,відповідно до яких цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповідач в судове засідання не з’явився, не надав відзиву на позов, не надав суду жодних доказів, якщо у нього такі малися, що спростовують доводи позивача і надані ним докази в обґрунтування позовних вимог, а навпаки, надав заяву про визнання позовних вимог в повному обсязі, а тому суд, на підставі наявних у справі доказів, прийшов до переконання про можливість часткового задоволення позову.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, оскільки позовні вимоги задоволено частково, стягненню з відповідача підлягає судовий збір у розмірі 1719,00грн. (заявлено 53268,29грн., задоволено судом 51968,29грн.). Але, у відповідності зі ч.1 ст.142 ЦПК України, ч.3 ст.7 Закону України «Про судовий збір» у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Отже, у зв?язку із визнанням відповідачем позову до початку розгляду справи по суті, 50 відсотків судового збору в сумі 859,50грн. підлягають поверненню позивачу з державного бюджету, а 50 відсотків судового збору в сумі 859,50грн. підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача МТСБУ.

Керуючись п.9 ст. 7 Закону України “Про страхування”, п.21.1; 21.3 ст.21; п.38.2;п.38.2.1 ст. 38; п.39.1;39.2;39.2.1 ст.39 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»,ст.1191 ЦК України, ст. ст. 4,5,12, 81, 83, 89, 141,142, 259, 263-265, 268,274-279ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: 69106, АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_1 (транспортного) страхового бюро України (місцезнаходження: 02154, м. Київ, Русанівський бульвар, буд.8,ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 21647131) в порядку регресу суму сплаченого страхового відшкодування у розмірі 51968,29грн.(п?ятдесят одна тисяча дев?ятьсот шістдесят вісім гривень 29копійок).

Відмовити ОСОБА_1 (транспортному) страховому бюро України в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_2 вартості послуг аварійного комісара у розмірі 1300,00грн..

Стягнути з ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: 69106, АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_1 (транспортного) страхового бюро України (місцезнаходження: 02154, м. Київ, Русанівський бульвар, буд.8, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 21647131) судовий збір у розмірі 859,50грн.(вісімсот п?ятдесят дев?ять гривень 50копійок).

Управлінню Державної казначейської служби України у Заводському районі м.Запоріжжя Запорізької області повернути ОСОБА_1 (транспортному) страховому бюро України (код ЄДРПОУ 21647131, місцезнаходження: 02154, м. Київ, Русанівський бульвар, буд.8) 50 відсотків від сплаченого ним судового збору у сумі 859 грн.50 коп.(вісімсот п?ятдеят дев?ять гривень 50 копійок) на рахунок: 31219206008004, банк отримувача: Казначейство України, МФО: 899998, ЄРДПОУ: 38025372, одержувач: УК у Заводському районі м.Запоріжжя, згідно платіжного доручення №127354468 від 09 серпня 2018 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Запорізької області або через Заводський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідкам апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складене та підписане суддею 05 жовтня 2018 року, та датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суддя Андрюшина Л.А.