Ухвала суду № 76942636, 04.10.2018, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/10601/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2018 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства комерційного банку «Хрещатик» ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Хрещатик» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства комерційного банку «Хрещатик» ОСОБА_2 звернулося до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою до відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Одночасно з позовною заявою Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Хрещатик» ОСОБА_2 було надано клопотання про відстрочення сплати судового збору до вирішення справи по суті.

В обґрунтування наданого клопотання Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Хрещатик» ОСОБА_2 посилається на те, що відповідно до п. 3.7. глави 3 розділу V Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05 липня 2012 року №2, уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку зобов'язана: уключати до кошторису окремими статтями всі витрати, необхідні для забезпечення процедури ліквідації банку; складати кошторис щокварталу з розподілом за місяцями і подавати до 15 числа місяця, що передує наступному кварталу, до Фонду для затвердження виконавчою дирекцією. На початку ліквідації банку кошторис уключає період із дня, в якому уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку приступила до виконання своїх обов'язків, до кінця поточного кварталу і подається до Фонду не пізніше 15 днів після призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку. Не використана у звітному кварталі сума коштів за кошторисом не переноситься на наступний квартал.

Враховуючи викладене, витрати ПАТ «КБ «Хрещатик» мають попередньо, щоквартально включатися до кошторису та затверджуватися виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (за результатами відкритих проваджень на цей момент).

Такі обставини, в свою чергу, не дають змогу в короткий термін вирішити питання про авансування витрат ПАТ «КБ «Хрещатик» на сплату судового збору.

На даний час відповідно до рішень Національного банку України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб здійснюється процедура ліквідації ПАТ «КБ «Хрещатик», спрямована в першу чергу на задоволення вимог держави, в особі Національного банку України та Фонду, інших кредиторів ОСОБА_5, а тому неповернення боржниками грошових коштів, завдає збитку не тільки ПАТ «КБ «Хрещатик», а й державі в цілому.

З урахуванням викладеного, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Хрещатик» ОСОБА_2 просить відстрочити сплату судового збору до вирішення справи по суті.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов’язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;члени малозабезпеченої чи багатодітної сім’ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю.

Разом з тим, позивачем не надано суду жодних доказів скрутного матеріального стану.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Креуз проти Польщі, no. 28249/95 від 19.06.2001, зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України» та від 30.05.2013 у справі «ОСОБА_6 проти України» зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

У даному випадку, необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, яке визначено нормами ЦПК України і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Невиконання позивачем наведених вимог процесуального законодавства має правові наслідки.

Сама по собі обставина відсутності у кошторисі ПАТ «КБ «Хрещатик» витрат на сплату судового збору у необхідному розмірі, не означає відсутності у ПАТ «КБ «Хрещатик» будь-яких коштів, необхідних для сплати судового збору.

У свою чергу, Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Хрещатик» не надано будь-яких доказів в обґрунтування заявленого клопотання, які б свідчили про вжиття нею усіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору, зокрема, спрямованих на внесення змін до кошторису.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» та ст. 136 ЦПК України єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. На що також звернув увагу Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в Постанові Пленуму № 10 від 17.10.2014 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах».

Однак, позивачем такі докази суду не надано.

Судом прийнято до уваги, що аналогічні обставини стали підставою для відмови Верховним Судом у складі Касаційного господарського суду 02.04.2018 в задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору у справі № 909/891/17.

Звільнення, зменшення, відстрочення, розстрочення сплати судового збору за клопотанням сторони є правом суду, а не його обов’язком, тому відбувається на розсуд суду у кожному конкретному випадку на підставі поданих стороною доказів та наведених у клопотанні підстав.

Враховуючи вищезазначене, судом не встановлено підстав для відстрочення позивача від сплати судового збору, а тому суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору.

Таким чином, зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до п.10 ч.1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Відповідно до п. 13 постанови № 10 Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», якщо в позовній заяві об’єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов’язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою).

Відповідно до пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, судовий збір складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заявлено вимогу майнового характеру та визначено ціну позову у розмірі 107697 грн. 45 коп., однак при пред’явлені позову не надано документу, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» з 1 січня 2018 року установлено прожитковий мінімуму для працездатних осіб у розмірі 1762 грн.

Таким чином позивачу слід сплатити судовий збір в розмірі 1762 грн.

Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів УК у м.Ужгороді/м.Ужгород/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38015610; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача 31212206007002; Код класифікації доходів бюджету 22030101.

При цьому належним доказом сплати судового збору є фінансовий документ: платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою мають містити відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. Також фінансовий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою і скріплено печаткою установи з відміткою про дату виконання платіжного доручення та відміткою про зарахування суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору - згідно наданих Пленумом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду Цивільних і кримінальних справ роз’яснень у постанові №10 від 17.10.2014 №10 "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах ".

Крім того, як вбачається з матеріалів позовної заяви, позов підписано уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Хрещатик»» ОСОБА_2

Згідно з ч. 1 і ч. 3 ст. 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов’язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, установлених актами цивільного законодавства.

Частинами 2, 3 ст. 244 ЦК України установлено, що представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами (ст. 246 ЦК України).

Згідно із ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 62 ЦПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи можуть бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами (ч. 3 ст. 62 ЦПК України).

Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи (ч. 2 ст. 175 ЦПК України).

Згідно з ч. 7 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Отже, у представника за довіреністю від імені юридичної особи, підписаною особою, уповноваженою на це законом або установчими документами, виникає право на представництво інтересів саме юридичної особи від імені якої видано довіреність.

Із змісту позовної заяви вбачається, що 02.06.2016 Правлінням Національного банку України прийнято рішення № 46-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик».

За змістом ч. 1 ст. 35 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», тимчасовим адміністратором неплатоспроможного банку та ліквідатором банку (крім ліквідації банку за рішенням власників) є фонд. Фонд може делегувати рішенням виконавчої дирекції фонду частину або всі свої повноваження як тимчасового адміністратора або ліквідатора уповноваженій особі (уповноваженим особам) фонду, яка має високі професійні та моральні якості, бездоганну ділову репутацію, повну вищу освіту в галузі економіки, фінансів чи права (не нижче кваліфікаційного рівня «спеціаліст») та професійний досвід, необхідний для виконання заходів у межах здійснення тимчасової адміністрації.

Згідно з п. 17 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа фонду — працівник фонду, який від імені фонду та в межах повноважень, передбачених цим законом та/або делегованих фондом, виконує дії щодо забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

Уповноважена особа фонду (кілька уповноважених осіб фонду) визначається виконавчою дирекцією фонду (ч. 1 ст. 47 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

Уповноважена особа фонду діє від імені банку в межах повноважень фонду. Уповноважена особа фонду має право: призначати на посаду, звільняти з посади чи переводити на іншу посаду будь-кого з керівників чи працівників банку, переглядати їхні службові обов’язки, змінювати розмір оплати праці з додержанням вимог законодавства про працю; здійснювати інші повноваження, встановлені цим законом, та делеговані їй фондом (ч. 3 ст. 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

На виконання своїх повноважень уповноважена особа фонду діє без довіреності від імені банку, має право підпису будь-яких договорів (правочинів), інших документів від імені банку (п. 1 ч. 4 ст. 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

Відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює: повноваження органів управління банку; вживає у встановленому законодавством порядку заходів до повернення дебіторської заборгованості банку, заборгованості позичальників перед банком та пошуку, виявлення, повернення (витребування) майна банку, що перебуває у третіх осіб; виконує повноваження, визначені ч. 2 ст. 37 цього Закону.

Наведене дає підстави для висновку, що уповноважена особа фонду з дня початку процедури ліквідації банку набуває повноважень органів управління та контролю неплатоспроможного банку, тобто, крім повноважень, визначених законом, уповноважена особа фонду здійснює повноваження керівництва банку, а тому наділена правом видачі та підписання довіреностей від імені банку, як юридичної особи на представництво його (банку) інтересів.

Однак, в порушення вимог процесуального законодавства України, позивачем не додано до позовної заяви документ, що підтверджує безпосередньо повноваження ОСОБА_2 на звернення до суду з даним позовом.

Крім того, до матеріалів позовної заяви додано копію виконавчого листа виданого Ужгородським міськрайонним судом 03 листопада 2009 року на виконання рішення суду про стягнення з відповідачів суми заборгованості у розмірі 64337 грн. 60 коп. та 663 грн.30 коп. судових витрат та 30 грн. витрат на інформаційно-технічене забезпечення розгляду справи.

З долученої копії виконавчого листа виданого Ужгородським міськрайонним судом 03 листопада 2009 року неможливо зрозуміти з яких структурних елементів складається заборгованість відповідача на загальну суму 64337 грн. 60 коп. та за який період.

При цьому, не вказано чи проводилися стягнення за даним рішення суду, копії рішення суду до матеріалів справи не надано, ні з позову, ні з доданих до нього документів не вбачається, чи виконано реально рішення суду на даний час, і якщо виконане, то яким чином.

Дослідивши матеріали позовної заяви приходжу до переконання, що без зазначення наведених вище обставин, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, вважаю за необхідне позовну заяву позивача ОСОБА_1 акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства комерційного банку «Хрещатик» ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви з врахуванням вимог ст. 175 ЦПК України.

Згідно ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи наведене вважаю, що провадження у справі неможливо відкрити до усунення вказаних недоліків, а тому позовну заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк для їх усунення.

Керуючись ст.175,185,260 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Хрещатик» ОСОБА_2 про відстрочення сплати судового збору – відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства комерційного банку «Хрещатик» ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви протягом трьох днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху. Роз’яснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_7