Рішення № 76941593, 19.09.2018, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Тернівський районний суд міста ОСОБА_1

Дніпропетровської області

справа № 215/53/17

номер провадження 2/215/115/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2018 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

у складі:

головуючого судді Дудікова А.В.,

при секретарі: Бисовій В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області цивільну справу № 215/53/17 за позовом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки,-

в с т а н о в и в:

У січні 2017 року уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» ОСОБА_2 звернулась до суду з указаним позовом.

Свої позовні вимоги обґрунтовувала тим, що між ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_4» далі (ОСОБА_4) та ОСОБА_3 13.07.2007р. було укладено кредитний договір № 117/в. За умовами вказаного договору банк повинен був надати ОСОБА_3 кредит у сумі 18 000 доларів США, цільове призначення кредиту проведення розрахунків по договору купівлі-продажу квартири, зі сплатою 13% річних, а з 14.11.2008р. 16,5% річних, з кінцевим строком погашення 11.07.2025р. Додатком № 1 до вказаного договору, погоджено графік погашення кредиту, який є невід’ємною частиною договору. В забезпечення виконання зобов’язання за кредитним договором № 117/в від 13.07.2007р., між банком та ОСОБА_3 13.07.2007 р. було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_5 за реєстровим № 4498. Відповідно іпотечного договору предметом іпотеки є трикімнатна квартира за номером 17, загальною площею 53,1 кв.м., житловою площею 39,5 кв.м., розташована на першому поверсі чотирьох поверхового житлового будинку за номером 6 на вул. Бірюзова в місті Кривий Ріг Дніпропетровської області. Банк взяті на себе зобов’язання виконав належним чином, надавши позичальнику кредит у розмірі 18 000 доларів США. Однак ОСОБА_3 належним чином умови договору не виконував та у зв’язку з цим 25.01.2010р. Тернівським районним судом м. Кривого Рогу ухвалено рішення про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «ВіЕйБі Банк» заборгованості у розмірі 139 711, 35 грн. Однак, ОСОБА_3 до теперішнього часу рішення не виконав. Внаслідок чого станом на грудень 2016р. виникла заборгованість, яка становить: 16 755 доларів США – кредитна заборгованість; 21 545,72 доларів США – заборгованість по процентам; 2 617,92 грн – комісія за РО; 18 602,94 грн – штраф за несвоєчасне погашення кредиту (неустойка).

За таких обставин, ОСОБА_4 просив в рахунок погашення заборгованості перед ПАТ «ВіЕйБі Банк», за кредитним договором, звернути стягнення на нерухоме майно, яке є предметом договору іпотеки від 13.07.2007 р., посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_5 за реєстровим №4498, а саме: - трикімнатна квартира за номером 17 загальною площею 53,1 кв.м., житловою площею 39,5 кв.м., розташованої на першому поверсі чотирьох поверхового житлового будинку за номером 6 на вулиці Бірюзова в місті Кривий Ріг Дніпропетровської області, шляхом його продажу ПАТ «ВіЕйБі Банк» від свого імені будь-якій особі-покупцю за початковою ціною, визначеною суб’єктом оціночної діяльності, з наданням ПАТ «ВіЕйБі Банк»всіх прав продавця та стягнути з відповідачів на свою користь суму сплаченого судового збору в розмірі 1 378 грн.

У судове засіданні представник позивача не з’явився,подав до суду заяву, в якій просив суд розглянути справу без його участі та задовольнити позов, проти заочного розгляду справи не заперечував.

У судове засідання відповідач не з’явився, про день та час розгляду справи повідомлявся судом належним чином, однак конверт повернувся на адресу суду за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

За таких обставин, суд вважає можливим відповідно до ст.ст. 223, 280 ЦПК України, розглянути справу та ухвалити заочне рішення у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів, враховуючи, що представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно ч.8 ст. 178 ЦПК України у разі не подання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвалою суду від 06.01.2017 р. відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.

25.01.2017 р. від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи у режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 31.01.2017 р. клопотання представника про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.

Ухвалою суду від 11.04.2018 р. витребувано у уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «ВіЕйБі» ОСОБА_2 докази на підтвердження оцінки майна суб’єктом оціночної діяльності ціни продажу предмета іпотеки, а саме квартири №17, що розташована по вул. Бірюзова, 6 в місті Кривому Розі.

27.07.2018 р. на виконання ухвали суду від 11.04.2018р. представником позивача надано висновок про вартість об’єкта незалежної оцінки та звіт про оцінку трикімнатної квартири загальною площею 53,1 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до наступного висновку.

З матеріалів справи вбачається, що 13.07.2007 р. між ВАТ «ВіЕйБі Банк» та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, було укладено кредитний договір № 117/в (далі Договір) (а.с. 5-12).

За умовами вказаного договору банк надав ОСОБА_3А.(позичальнику) грошові кошти у сумі 18 000 доларів США, що складає еквівалент 90 900 грн, зі сплатою 13% річних, а з 14.11.2008р. 16,5% річних, з кінцевим строком погашення 11.07.2025р., для проведення розрахунків по договору купівлі-продажу квартири від 13 липня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Криворізького МНО ОСОБА_5, що укладений між позичальником та ОСОБА_6 (продавцем), згідно якого позичальник придбав у власність нерухоме майно – квартира №17, що знаходиться за адресою Дніпропетровської область, м. Кривий Ріг, вул. Бірюзова, будинок 6, та яка стала власністю позичальника.

Додатком № 1 до вказаного договору, погоджено графік погашення кредиту, який є невід’ємною частиною договору (а.с. 13).

В забезпечення виконання зобов’язання за кредитним договором № 117/в від 13.07.2007р., між банком та ОСОБА_3 13.07.2007 р. було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_5 за реєстровим № 4498 (а.с.14-18).

Відповідно іпотечного договору предметом іпотеки є трикімнатна квартира за номером 17, загальною площею 53,1 кв.м., житловою площею 39,5 кв.м., розташована на першому поверсі чотирьох поверхового житлового будинку за номером 6 на вул. Бірюзова в місті Кривий Ріг Дніпропетровської області.

Статтею 7 п. 7.1. іпотечного Договору передбачено, що у випадку невиконання або неналежного виконання Позичальником зобов’язання по кредитному договору в цілому або в тій чи іншій його частині та/або невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем обов’язків, встановлених цим договором, в цілому або в тій чи іншій його частині, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов’язання, а в разі його невиконання – звернути стягнення на предмет іпотеки.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі: - рішення суду; - виконавчого напису нотаріуса; - переходу до іпотеко держателя права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобов’язання по кредитному договору в порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку» та умовами цього договору; - продажу іпотекодержателем від свого імені предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому статтею 38 Закону України «Про іпотеку» та умовами договору (п.7.4). Іпотекодержатель має право на свій розсуд обрати порядок звернення стягнення на предмет іпотеки в межах передбачених п. 7.4 цього договору (п.7.5).

Тобто право вибору способу звернення стягнення на предмет іпотеки, згідно цього договору, належить іпотекодержателю.

Банк взяті на себе зобов’язання належним чином виконав, надавши позичальнику кредит у розмірі 18 000 доларів США (а.с. 19).

Однак ОСОБА_3 належним чином умови договору не виконував, у зв’язку з чим ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором.

Рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу 25.01.2010р. стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «ВіЕйБі Банк» заборгованості у розмірі 139 711,35 грн, по Кредитному договору № 117/в від 13.07.2007р., яка утворилася станом на 09.02.2009р., а також судові витрати. Рішення набрало законної сили 05.02.2010р. (а.с. 27-29).

Згідно з статтею 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання обома сторонами.

Правові наслідки порушення зобов’язання, забезпеченого іпотекою, передбачені Законом України «Про іпотеку».

Відповідно до ст.1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов’язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов’язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст. 572 ЦК України, ст.1, ч.6 ст.3 Закону України «Про іпотеку» в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов’язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно правової позиції Верховного Суду України у справі N 6-1080цс15 (постанова Верховного Суду України від 3 лютого 2016 року) слідує, що відповідно до частини першої статті 33 Закону України "Про іпотеку" в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Право вибору конкретного способу звернення стягнення на предмет іпотеки покладається на іпотекодержателя. Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суди повинні розглядати питання про можливість застосування звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб, заявлений у позовній вимозі. При цьому здійснення особою права на захист не може ставитися в залежність від застосування нею інших способів правового захисту.

Відповідно до частини третьої статті 33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Статтею 34 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що після прийняття рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки і з метою отримання продукції, плодів та доходів, забезпечення належного господарського використання переданого в іпотеку нерухомого майна згідно з його цільовим призначенням предмет іпотеки на підставі договору між іпотекодавцем і іпотекодержателем або рішення суду може бути переданий іпотекодержателю або іншій особі в управління на період до його реалізації у порядку, встановленому цим Законом. Управління майном здійснюється відповідно до законодавства та умов, визначених договором чи рішенням суду. Продукція, плоди і доходи, отримані в результаті управління предметом іпотеки, спрямовуються на задоволення забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя, якщо інше не встановлено договором або рішенням суду.

Відповідно ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказів на підтвердження погашення кредитної заборгованості за кредитним договором ОСОБА_3, до суд не було надано.

Заборгованість по кредитному договору № 117/в від 13.07.2007р. ОСОБА_3 до теперішнього часу не погашена, внаслідок чого станом на грудень 2016р. виникла заборгованість, яка становить: 16 755 доларів США – кредитна заборгованість; 21 545,72 доларів США – заборгованість по процентам (що станом на 11.08.2016р. становить 950 493,26 грн); 2 617,92 грн – комісія за РО; 18 602,94 грн – штраф за несвоєчасне погашення кредиту (неустойка) (а.с. 23-26).

Факт наявності заборгованості за кредитним договором у встановленому законом (ст. ст. 12, 81 ЦПК України) порядку ніким не спростовано.

Звернення стягнення на предмет іпотеки не призводить до заміни основного зобов'язання на забезпечувальне. У даному випадку позичальник допустив заборгованість по кредиту, а тому в банку виникло право звернення стягнення на предмет іпотеки –квартири №17, що знаходиться за адресою Дніпропетровської область, м. Кривий Ріг, вул. Бірюзова, будинок 6.

Відповідно до ч.1 ст.39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Суть іпотеки як засобу забезпечення виконання цивільно-правових зобов’язань полягає у тому, що кредитор (іпотекодержатель) набуває право в разі невиконання боржником зобов’язання, забезпеченого іпотекою, одержати задоволення з вартості іпотечного майна переважно перед іншими кредиторами іпотекодавця. Це право відповідно до Закону України «Про іпотеку» підлягає підтвердженню з боку суду.

За змістом частини першої статті 39 цього Закону в разі звернення стягнення на предмет іпотеки початкова ціна іпотечного майна, з якої починаються торги, встановлюється рішенням суду.

Виходячи зі змісту поняття ціни як форми грошового вираження вартості товару, послуг тощо, беручи до уваги аналіз норм статей 38, 39 Закону України «Про іпотеку» встановлення початкової ціни предмета іпотеки у грошовому вираженні визначається за процедурою, передбаченою частиною шостою статті 38 цього Закону.

На виконання ухвали суду про надання доказів на підтвердження оцінки майна суб’єктом оціночної діяльності ціни продажу предмета іпотеки, а саме квартири №17, що розташована по вул. Бірюзова 6 в місті Кривому Розі, представником позивача було надіслано звіт про оцінку трикімнатної квартири загальною площею 53,1 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, згідно якого ринкова вартість об’єкта оцінки, станом на 06.06.2018р. становить 108 000 грн або 4 129 доларів США за курсом НБУ станом на дату оцінки.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе визначити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», визнавши початкову ціну продажу предмету іпотеки у розмірі 108 000 грн.

Враховуючи викладене, вимоги уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки є законними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене необхідно стягнути з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_4» судовий збір у розмірі 1 378 (тисяча триста сімдесят вісім) гривень.

Керуючись ст.ст. 259, 263-265, 268, 272, 280-282 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, - задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості перед публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський ОСОБА_4» за Кредитним договором № 117/в від 13.07.2007 р., що становить 971 714 (дев`ятсот сімдесят одна тисяча сімсот чотирнадцять) гривень 13 копійок, звернути стягнення на нерухоме майно, яке є предметом Договору іпотеки від 13.07.2007 р., який був укладений між публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський ОСОБА_4» та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_5 за реєстровим №4498, а саме: - трикімнатна квартира за номером 17 загальною площею 53,1 кв.м., житловою площею 39,5 кв.м., розташованої на першому поверсі чотирьох поверхового житлового будинку за номером 6 на вулиці Бірюзова в місті Кривий Ріг Дніпропетровської області, шляхом його продажу Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський ОСОБА_4» (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 27т, код ЄДРПОУ: 19017842) від свого імені будь-якій особі-покупцю за початковою ціною, визначеною суб’єктом оціночної діяльності – ТОВ «Канзас ОСОБА_7», дата оцінки 06.06.2018р., 108 000 (сто вісім тисяч) гривень, з наданням Публічному акціонерному товариству «Всеукраїнський ОСОБА_4» всіх прав продавця, у тому числі, але не виключно: укладати договір купівлі - продажу, отримувати дублікати правовстановлюючих документів на вказаний предмет іпотеки в органах БТІ, органах нотаріату та інших органах державної влади, місцевого самоврядування та у будь-яких установах незалежно від форм власності; отримувати всі необхідні документи та довідки (в тому числі витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності) для продажу вищезазначеного предмета іпотеки у Державній реєстраційній службі України та всіх підпорядкованих структурних підрозділах, в органах нотаріату або у інших органах, які будуть здійснювати функції з реєстрації речових прав на нерухоме майно; здійснювати будь-які платежі у якості продавця в процесі укладання договору купівлі - продажу предмету іпотеки; звертатися до суб'єктів оціночної діяльності із заявою про проведення експертної оцінки предмету іпотеки, а також ставити підписи від свого імені за одержання експертної оцінки; отримувати довідки та документи, які необхідні для укладання та нотаріального посвідчення договору купівлі - продажу; надати приватному нотаріусу право відкрити розділ на Предмет іпотеки та зареєструвати право власності на Предмет іпотеки, отримувати в органах місцевого самоврядування за місцезнаходженням предмета іпотеки довідки, технічну документацію та ін.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_4» 1 378 (тисяча триста сімдесят вісім) гривень судового збору.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Роз’яснити сторонам у справі, що згідно з вимогами ч. 1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Тобто суб’єктом подання заяви про перегляд заочного рішення є виключно відповідач, а не інші особи, які беруть участь у справі. Повторне заочне рішення сторони можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивачем апеляційна скарга на рішення суду подається до або через відповідні суди, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач - уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» ОСОБА_2, код ЄДРПОУ 19017842, місцезнаходження: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 27Т.

Відповідач – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП – НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: 50066, АДРЕСА_3.

Повний текст судового рішення складено 01 жовтня 2018 року.

Суддя: