Вирок № 76941162, 04.10.2018, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/5477/18

Провадження № 1-кп/206/401/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" жовтня 2018 р. Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді: Поштаренко О.В.

за участю секретаря с/з: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12018040700000708 від 07.07.2018 року та угоду про визнання винуватості від 04.10.2018 року за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с.м.т. Томаківка, Томаківського району, Дніпропетровської області, громадянин України, маючий середню освіту, не працюючий, одружений, не маючий на утриманні неповнолітніх чи малолітніх дітей, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 та проживаючий за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимий: - 25.01.2001 Томаківським районним судом Дніпропетровської області за ст. 208, ч. 2 ст. 140, ч. 2 ст. 81, ч. 3 ст. 81 КК України (в редакції 1960 р.) до позбавлення волі строком 3 роки. За постановою Желтоводського районного суду Дніпропетровської області від 02.12.2002, змінена не відбута частина покарання 1 рік 1 місяць 23 дні на обмеження волі, на той же строк; - 15.07.2005 Томаківським районним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком 3 роки. На підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з випробувальним терміном 1 рік; - 19.07.2005 Томаківським районним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком 3 роки. На підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з випробувальним терміном 1 рік; - 01.11.2005 Томаківським районним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком 3 роки 1 місяць. На підставі ст. 71 КК України частково приєднано 3 місяця за вироком від 19.07.2005, до відбуття покарання 3 роки 4 місяця позбавлення волі; - 06.11.2009 Томаківським районним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком 2 роки. На підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з випробувальним терміном 1 рік;

- 06.09.2010 Томаківським районним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 307 КК України до позбавлення волі строком 3 роки 2 місяця. За постановою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 23.09.2011, змінена не відбута частина на обмеження волі;

- 29.10.2013 Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до обмеження волі строком 2 роки. На підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з випробувальним терміном 1 рік;

- 19.05.2014 Самарським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 1 ст. 125 КК України до 100 годин громадських робіт. На підставі ст. 71 КК України частково приєднано не відбутий термін за вироком від 29.10.2013, до відбуття покарання 2 роки 7 днів обмеження волі; - 07.09.2015 Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до обмеження волі строком 2 роки. На підставі ст. 71 КК України частково приєднано не відбутий термін за вироком від 19.05.2014, до відбуття покарання 2 роки 3 місяця обмеження волі;

- 28.10.2015 Самарським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 1 ст. 390 КК України до позбавлення волі строком 1 рік 2 місяця. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України дане покарання поглинуте покаранням від 07.09.2015, до відбуття 1 рік 2 місяця позбавлення волі, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,

за участю сторін кримінального провадження: прокурора – Марковецького Ю.Б.,

обвинуваченого – ОСОБА_2,

захисника – ОСОБА_3

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2, будучи особою яку засуджено за вироком Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 06.09.2010, за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 307 КК України, маючи не зняту і не погашену, у встановленому законом порядку судимість, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив, знов вчинив умисний злочин пов'язаний з незаконним обігом наркотичних засобів.

06.07.2018, приблизно о 15 годині 20 хвилин, ОСОБА_2, перебуваючи біля буд. № 55 Г по вул. 20 річчя Перемоги у м. Дніпро виявив на землі медичний шприц об’ємом 2 мл., заповнений рідиною коричневого кольору до позначки приблизно 0,9 мл., яку останній за кольором та запахом визначив для себе, як наркотичний засіб «опій». В цей час, у ОСОБА_2, виник злочинний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання в якості наркотичного засобу «опій» рідини, яка знаходилась в зазначеному медичному шприці, без мети збуту, будучи особою яка раніше вчинила злочин передбачений ст. 307 КК України.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2, порушуючи вимоги Закону України "Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори" від 15.02.1995 року, привласнив раніше виявлений медичний шприц, поклавши його в передню праву кишеню, одягнутих на ньому шортів коричневого кольору, тим самим придбав та почав незаконно зберігати при собі в якості наркотичного засобу «опій» вказану рідину після чого, пішки попрямував до ділянки місцевості розташованої між буд. № 55 по вул. 20 річчя Перемоги та буд. № 68 по вул. Немировича Данченко в м. Дніпро.

Цього ж дня, приблизно о 15 годині 30 хвилин ОСОБА_2, перебуваючи на ділянці місцевості розташованої між буд. № 55 по вул. 20 річчя Перемоги та буд. № 68 по вул. Немировича Данченко в м. Дніпро, палив тютюнові вироби в забороненому місці, внаслідок чого був помічений інспекторами 3 роти 4 батальйону Управління Національної Поліції в м. Дніпро. За паління тютюнових виробів в забороненому місці інспектором 3 роти 4 батальйону Управління Національної Поліції в м. Дніпро, старшим сержантом поліції ОСОБА_4 притягнуто ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 175-1 КУпАП, про що винесено постанову серії АА № 138021. На запитання працівників поліції чи маються у ОСОБА_2 заборонені для зберігання предмети, останній відповів, що він зберігає при собі медичний шприц з наркотичним засобом «опій», у зв’язку із чим було викликано слідчо-оперативну групу Самарського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області.

06.07.2018, о 16 годині 10 хвилин, слідчому СВ Самарського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанту поліції ОСОБА_5, ОСОБА_2 який знаходився на ділянці місцевості розташованої між буд. № 55 по вул. 20 річчя Перемоги та буд. № 68 по вул. Немировича Данченко в м. Дніпро, в присутності двох понятих, надав для огляду та вилучення, з передньої правої кишені одягнутих на ньому шортів коричневого кольору, медичний шприц об’ємом 2 мл., заповнений рідиною коричневого кольору до позначки приблизно 0,9 мл, яку він незаконно придбав та зберігав при собі, у якості наркотичного засобу, без мети збуту.

Згідно висновку експерта Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України №1/8.6/3231 від 05.09.2018:

- надана на експертизу рідина коричневого кольору масою 0,9200 г, у своєму складі містить особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонений – опій ацетильований. Маса опію ацетильованого в перерахунку на суху речовину складає 0,0423 г, що відповідно до наказу Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» № 188 від 01.08.2000 року перевищує невеликі розміри наркотичних засобів.

Так, своїми умисними діями ОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 309 КК України, тобто незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту, вчинене особою яка раніше вчинила злочин передбачений ст. 307 КК України.

04.10.2018 року між прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_6, якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12018040700000708 та обвинуваченим ОСОБА_2 в порядку, передбаченому ст.ст. 467,469 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно з даною угодою прокурор та обвинувачений ОСОБА_2 дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 309 КК України. Обвинувачений ОСОБА_2 у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення. Також сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_2 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки. На підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнити, з випробувальним терміном 2 роки. Крім цього, покласти на ОСОБА_2 обов’язки передбачені ч. 1 п. п. 1, 2 ст. 76 КК України, а саме: періодично з’являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Розглядаючи питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.ст.468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Прокурор в судовому засіданні вважає, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, просить цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.

Обвинувачений ОСОБА_2, захисник в судовому засіданні також просять вказану угоду з прокурором затвердити та призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, заявивши, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.

Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_2 беззастережно визнав себе винуватим, згідно із ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості, від якого потерпілих немає.

Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

При цьому, судом з`ясовано, що ОСОБА_2 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п.1 ч.4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст.476КПК України.

Враховуючи викладене, те, що умови угоди про визнання винуватості між прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_2 відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України суд, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження даної угоди.

За таких обставин, суд вважає доведеним в судовому засіданні те, що ОСОБА_2 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 309 КК України, тобто незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту, вчинене особою яка раніше вчинила злочин передбачений ст. 307 КК України, за яким належить призначити йому, узгоджену сторонами угоди про визнання винуватості, міру покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки. На підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнити, з випробувальним терміном 2 роки. Крім цього, покласти на ОСОБА_2 обов’язки передбачені ч. 1 п. п. 1, 2 ст. 76 КК України, а саме: періодично з’являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Крім того згідно з вимогами ч.2 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Таким чином, за проведення експертизи № 1/8.6/3231 від 05.09.2018 року підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь держави в розмірі 858 грн. 00 коп.

Питання речових доказів вирішити у відповідності з вимогами ст. 100 КПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 100,124,342,350,373,374,474- 475 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 10.04.2018 року між прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 у кримінальному провадженні № 12018040700000708.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 04.10.2018 року покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

На підставі п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, наступні обов'язки:

- періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, витрати на користь Дніпропетровського НДЕКЦ МВС України (УДКСУ у Шевченковському районі м. Дніпро Дніпропетровській області) номер рахунку: 31118115700004, МФО:805012, код ЄДРПОУ:37989274, найменування установи банку: ГУДКСУ у Дніпропетровській області, призначення платежу: за експертизу № 1/8.6/3231 від 05.09.2018 року у розмірі 858,00 грн.

Речові докази: один опечатаний спец пакет «Експертна служба МВС України» № 1239018, в якому знаходиться – одноразовий медичний шприц номінальною ємністю 2,0 мл., з голкою та захисним ковпачком, в якому знаходиться рідина коричневого кольору, яка у своєму складі містить особливо небезпечний наркотичний засіб обіг якого заборонено – опій ацетильований, масою 0,3698 г., переданий на зберігання речових доказів Самарське ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровькій області, згідно квитанції № 000950 (т.2 а.п. 20) - знищити.

Вирок може бути оскаржений з підстав передбачених статтею 394 КПК України до апеляційного суду Дніпропетровської області через Самарський районний суд м. Дніпропетровська протягом 30 днів з дня його проголошення. Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Суддя О.В. Поштаренко