Рішення № 76940440, 04.10.2018, Покровський міський суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області)

Справа № 184/1695/18

Номер провадження 2/184/567/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2018 рокум. Покров

Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді – Малашиної Ю.Б.,

за участю секретаря судового засідання – Попівніч Н.І.,

позивача – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Покров цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: виконавчий комітет Покровської міської ради Дніпропетровської області про усунення перешкод у здійсненні права розпорядження житловим будинком та зняття з реєстрації місця проживання, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області з вищевказаним позовом, та з врахуванням уточнених позовних вимог просить визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме: будинком №47 по вул. Руднічній в м. Покров Дніпропетровської області, знявши з реєстрації місце проживання останнього, зазначеного за адресою: вул. Руднічна в м. Покров Дніпропетровської області.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказав на те, що йому на підставі договору купівлі – продажу від 04.08.1998 року належить житловий будинок № 47 по вул. Руднічній в м. Покров Дніпропетровської області. На даний час у даному будинку зареєстровані ОСОБА_3 та ОСОБА_2. Вже декілька років відповідач за зареєстрованою адресою не проживає, де саме він перебуває позивачу не відомо. Відповідач не бере участі в утриманні, облаштуванні та благоустрою житлового будинку. За нормами Положення «Про порядок призначення житлових субсидій», що діяло у минулі опалювальні або/та неопалювальні періоди УП та СЗН призначало ОСОБА_3 відповідні субсидії. У зв’язку із внесенням змін від 27.04.2018 року №329 до деяких постанов КМУ, що регулюють порядок надання населенню субсидій, на сьогоднішній день та в подальшому ОСОБА_3 не має права (обмежена у праві) на призначення житлової субсидії, оскільки для її призначення необхідно подавати документи про доходи кожного члена сім’ї. Однак ОСОБА_3 не має можливості надати до управління праці документи про доходи відповідача. Крім того, у разі виникнення необхідності продажу будинку позивачу неможливо буде знайти покупців, які погодяться укласти договір купівлі – продажу зазначеного будинку при зареєстрованому у житловому приміщенні громадянина, який не в змозі самостійно знятися з реєстраційного обліку.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити, пояснивши, що він є власником будинку №47 по вул. Руднічній в м. Покров Дніпропетровської області. У 2009 році на прохання жінки він прописав у вказаному будинку її брата – ОСОБА_2 Останній проживав у будинку один тиждень, після чого, виїхав, де він зараз перебуває позивачу не відомо.

Відповідач в судове засідання не з’явився, причини неявки суду не відомі, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, в порядку ч.11 ст.128 ЦПК України та оголошеннями на офіційному веб-порталі судової влади України.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, однак надав письмову заяву про розгляд справи у його відсутності. При винесенні рішення, покладається на розсуд суду.

Відповідно до ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з’явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Зважаючи на ці обставини, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення, про що 04.10.2018 року Орджонікідзевським міським судом постановлена відповідна ухвала.

Суд, заслухавши позивача, свідків, дослідивши матеріали справи і оцінивши їх в сукупності, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Кожна особа, згідно з ч.1ст.15 ЦК України, має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 2 ст.16 ЦК України встановлено способи захисту цивільних прав та інтересів, до яких, зокрема, належить припинення дії, яка порушує право (п.3 ч.2ст.16 ЦК).

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судом встановлено, що на підставі договору купівлі – продажу серії ААО №764851 від 04.08.1998 року, (зареєстрований в реєстрі під номером 4201) ОСОБА_1 належить житловий будинок №47 по вул. Руднічній в м. Орджонікідзе (теперішня назва місто Покров) Дніпропетровської області (а.с.6).

Згідно реєстрового надпису, державна реєстрація права власності вказаної квартири здійснена на ім’я громадянина ОСОБА_1 КП «МБТІ» м. Нікополь 14.08.1998 року за реєстровим номером 141, записано в реєстраційну книгу №10 (а.с.6).

Згідно довідки виконавчого комітету Покровської міської ради Дніпропетровської області про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб встановлено, що за адресою по вул. Руднічна, буд.47 в м. Покров зареєстровані: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_2, 21.04.1969 (а.с.7).

Крім того, в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснила, що вона зареєстрована за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2, в будинку №47, який перебуває у власності позивача. Відповідач по справі є її рідним братом. Між нею та позивачем шлюб розірвано. В 2009 році її брат ОСОБА_2 попросив зареєструвати його за вищезазначеною адресою, щоб отримати новий паспорт замість втраченого. На даний час місце проживання відповідача їй не відомо.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що відповідач ОСОБА_2 є його знайомим, якого він бачив в останній раз в 90-х роках, зв’язок з ним з того часу не підтримує.

Статтями 47, 48 Конституції України закріплено право громадян на житло, як найважливішою ланкою соціально-економічного права.

Статтею 319 ЦК України визначено, що саме власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно із ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Частиною 1 статті 383 ЦК України та ст. 150 Житлового кодексу УРСР закріплені положення, відповідно до яких громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей та інших осіб.

Частиною 1 ст. 156 Житлового кодексу УРСР передбачено, що члени сім’ї власника житлового будинку, які проживають разом із ним у будинку, що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. Відповідно до ч.4 ст. 156 Житлового кодексу УРСР до членів сім’ї власника відносяться особи, зазначені в ч.2 ст. 64 цього Кодексу, а саме дружина наймача, їх діти і батьки; членами сім’ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

За змістом зазначених норм правом користування житлом, який знаходиться у власності особи, мають члени сім’ї власника та інші особи, які постійно проживають разом з власником будинку, ведуть з ним спільне господарство, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про користування цим приміщенням.

У випадку припинення права власності особи на житлове приміщення, припиняється і право користування (проживання) у цьому приміщенні членів його сім’ї. З припиненням права власності особи на житлове приміщення втрачається й право користування цим жилим приміщенням у членів його сім’ї.

Судом встановлено, що відповідач не є членом сім’ї позивача, не є співвласником будинку, вказані особи не ведуть спільне господарство. Між сторонами не було укладено угоди про безоплатне користування жилим приміщенням, також не був укладений і договір найму житлового приміщення. Таким чином, суд доходить до висновку, що відповідач ОСОБА_2 втратив право користування вказаним житловим приміщенням.

Разом з цим, згідно з положеннями ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.

Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 16.11.2016 р. у справі №6-709цс16, в якій Суд прийшов до висновку про те, що власник має право вимагати від осіб, як і не є членами його сім’ї, а також не відносяться до кола осіб, які постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство, усунення порушень свого права власності у будь-якій час.

Згідно зі ст. 7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Відповідно до п.3 Правил реєстрації місця проживання, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 р. №207, реєстрація/зняття з реєстрації місця проживання/перебування здійснюється виконавчим органом сільської, селищної або міської ради, сільським головою (у разі коли відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено) на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради. Пунктом 26 вказаних Правил визначено, що зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі: рішення суду, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про зняття з реєстрації місця проживання особи, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 81, 141, 265, 280-283, 289 ЦПК України, ст.ст.319, 321, 383, 391, ЦК України, ст.ст.150, 156 ЖК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН:НОМЕР_1, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, ІПН:НОМЕР_2, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, третя особа: виконавчий комітет Покровської міської ради Дніпропетровської області (ЄДРПОУ:04052212, місце знаходження: 53304, Дніпропетровська область, м. Покров, вул. Центральна, буд.48) про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження житловим будинком, шляхом визнання особи такою, що втратила право користування ним та зняття з реєстрації – задовольнити.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме: будинком №47 по вул. Руднічній в м. Покров Дніпропетровської області, знявши з реєстрації місце проживання останнього, зазначеного за адресою: Дніпропетровська область, м. Покров, вул. Руднічна, буд.47.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, ІПН:НОМЕР_2, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН:НОМЕР_1, сплачений ним судовий збір в сумі 704 грн. 80 копійок

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, яким повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, мають право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30 днів, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до апеляційного суду Дніпропетровської області через Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлено 05.10.2018 року.

Суддя Орджонікідзевського міського суду ОСОБА_5