Рішення № 76940322, 01.10.2018, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/2258/18

Провадження № 2/0182/1996/2018

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем УКРАЇНИ

01.10.2018 м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді – Тихомирова І.В.

за участю секретаря – Рахуба О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нікополя за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Червоногригорівської селищної ради, Служба у справах дітей Нікопольської міської ради про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2, третя особа: Орган опіки та піклування при виконкомі Червоногригорівської селищної ради про позбавлення батьківських прав.

Свої вимоги мотивує тим, що вони з ОСОБА_2 перебували у шлюбі з 25.09.2010 року та мають малолітню дитину ОСОБА_3, 20.04.2011 народження. Фактично шлюбні стосунки припинені у лютому 2011 року, ще до народження доньки, а шлюб було розірвано рішенням Нікопольського міськрайонного суду від 25.12.2012 року. Відповідач не приймає жодної участі у житті своєї дитини, її долею не цікавиться, не піклується про її виховання, повністю самоусунувся від виконання своїх батьківських обов’язків по відношенню до неї. Станом на 01.03.2018 року ОСОБА_2 має заборгованість зі сплати аліментів, які були стягнуті з нього на утримання дитини за рішенням Нікопольського міськрайонного суду від 05.09.2011 року, у розмірі 48 997,16 грн. Малолітня ОСОБА_3 проживає з матір’ю, знаходиться на її повному забезпеченні, свого батька не знає. Позивач ніколи не створювала перешкоди відповідачеві у спілкуванні з дітьми, однак він всупереч закону не бажає виконувати покладені на нього батьківські обов’язки. Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 просить суд позбавити ОСОБА_2 батьківських прав по відношенню до його малолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду від 30.05.2018 року провадження по справі було відкрито за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 09.07.2018 року. Крім того, у зв’язку з тим, що дитина проживає з матір’ю у м. Нікополь Дніпропетровської області, з метою всебічного та повного розгляду справи, залучено до участі у справі у якості третьої особи Службу у справах дітей Нікопольської міської ради та витребувано висновок щодо доцільності або недоцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовно його доньки ОСОБА_3 09.07.2018 року підготовче засідання було відкладено на 01.10.2018 року у зв’язку з відпусткою судді.

Ухвалою від 01.10.2018 року закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач у судове засідання не з’явилася, подала заяву про слухання справи за її відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі, на їх задоволенні наполягає, проти винесення заочного рішення не заперечує (а.с.53).

Відповідач у судові засідання не з’являвся, причини неявки суду невідомі. Про час та місце судового розгляду справи був належним чином повідомлений відповідно до вимог п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України за адресою місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку (а.с.38,52). З позовом ознайомлений, оскільки отримав ухвалу про відкриття провадження та копію позову з додатками, що підтверджується поштовим повідомленням з його особистим підписом, яке повернулося на адресу суду (а.с.38). Відзиву або жодних заяв суду не подавав.

Представник Органу опіки та піклування при виконавчому комітеті Червоногригорівської селищної ради у судове засідання не з’явився. В матеріалах справи наявний їх висновок від 19.12.2016 року про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2

Від представника Служби у справах дітей Нікопольської міської ради надійшли матеріали на виконання ухвали судді. Також подав заяву про слухання справи за їх відсутності, у якій позовні вимоги ОСОБА_1 підтримують та не заперечують проти заочного розгляду справи (а.с.54-55).

Враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, на виклик суду не з’явився без повідомлення причин неявки, відзив на позов не подав, а позивач, представник третьої особи не заперечують проти заочного розгляду справи, суд, керуючись ч. 1 ст. 280 ЦПК України, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового засідання звукозаписувальними технічними засобами, що передбачено ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд приходить до наступного.

Статтею 150 Сімейного кодексу України (далі – СК України) визначено обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини. Зокрема, крім іншого, батьки зобов’язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, піклуватися про здоров’я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов’язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов’язку батьківського піклування щодо неї.

У відповідності до п.2 ч.1 ст. 164 СК України, мати і батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

На підставі ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Як встановлено судом, з 25.09.2010 року сторони перебували у шлюбі, який було розірвано заочним рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області 25.12.2012 року (а.с.9-10). Від шлюбу є малолітня донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8). Шлюбні стосунки між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 фактично припинені у лютому 2011 року ще до її народження (а.с.10). З того часу відповідач жодним чином долею своєї доньки не цікавився.

Малолітня ОСОБА_3 мешкала разом з матір’ю ОСОБА_1, бабусею ОСОБА_4 та дідусем ОСОБА_5 у смт Червоногригорівка Нікопольського району по вулиці Суворова, 63, з квітня 2011 року по 2014 рік (а.с.20). З 2014 року і по теперішній час дитина проживає у місті Нікополь з позивачем, яка належним чином дбає про неї, знаходиться на її повному утриманні (а.с.15). Дитина відвідує позакласні гуртки, має нагороди зі змагань по спортивним бальним танцям (а.с.22-24).

На виконанні Нікопольського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області знаходиться виконавчий лист № 2-3939, виданий 03.09.2011 року Нікопольським міськрайонним судом про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у розмірі 1/4 частини доходу щомісячно на утримання доньки ОСОБА_3. Однак, відповідач рішення суду не виконує, станом на 01.03.2018 року має заборгованість на суму 48997,16 грн. (а.с.11-14).

Як вбачаються з довідки Комунального дошкільного навчального закладу (ясла-садок) № 38 «Малятко» Відділу освіти і науки Нікопольської міської ради Дніпропетровської області від 14.07.2017 року за № 40, ОСОБА_3 з 03.07.2013 року відвідувала ясла-садок. Вихованням доньки займалася мати, батько участі у вихованні не приймав (а.с.18).

Відповідно до довідки № 62 від 29.03.2018 року ОСОБА_3 навчається в Комунальному закладі «Нікопольська середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 20» (а.с.46). Батько ОСОБА_2 участі у шкільному житті доньки не приймав, з вчителями школи не спілкується, не цікавиться результатами навчання дитини, не відвідує батьківських зборів, що підтверджується довідкою № 16/112, виданою Комунальним закладом «Нікопольська середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 20» (а.с.47).

Згідно з поясненнями, наданими Службою у справах дітей Нікопольської міської ради на виконання ухвали суду про витребування доказів, надати належним чином оформлений висновок про доцільність (недоцільність) позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно його малолітньої доньки ОСОБА_3 неможливо, оскільки відповідач проживає на території Червоногригорівської селищної ради Нікопольського району. Однак, вивчивши матеріали справи, Служба у справах дітей підтримує позовні вимоги ОСОБА_1 При проведені бесіди з ОСОБА_3 представниками Служби у справах дітей з’ясовано, що дитина не знає батька, жодного разу з ним не спілкувалася, ніколи про нього не питала та не цікавилася (а.с.42).

Рішенням виконавчого комітету Червоногригорівської селищної ради Нікопольського району Дніпропетровської області № 139 від 22.12.2016 року затверджено висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 (а.с.19-20). Встановлено, що відповідач ігнорує запрошення ради опіки та піклування, не з’являється для надання відповідних пояснень щодо виконання ним своїх батьківських обов’язків. Протягом останніх п’яти років не спілкується з дитиною, жодним чином не піклується про неї (а.с.20). З часу ухвалення даного рішення ОСОБА_2 свою позицію у відношенні доньки не змінив.

Фактів, які б перешкоджали йому виконувати свої батьківські обов’язки по відношенню до його дитини, не зафіксовано.

Сукупністю доказів, що були досліджені судом та містяться в матеріалах справи встановлено, що відповідач долею своєї дитини не цікавиться, не піклуються про її фізичний і духовний розвиток, навчання, підготовку до самостійного життя, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування, не надає доньці доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу, не створює умов для отримання нею освіти.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач не дбає про здоров'я своєї дитини та духовний зріст, свідомо, злісно нехтує батьківськими обов'язками щодо її виховання та матеріального утримання, не захищає її права та інтереси, а тому позов підлягає задоволенню. З урахуванням викладеного суд погоджується з висновком органу опіки та піклування Червоногригорівської селищної ради Нікопольського району, та в інтересах малолітньої дитини вважає доцільним позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, батьківських прав відносно його малолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За таких обставин суд вважає необхідним стягнути з відповідача суму сплаченого позивачем судового збору у розмірі 704,80 грн. (а.с.1).

Керуючись ст.ст. 150,164,166 СК України, ст.ст. 12,13,18,76,81,141,263-265,280 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Орган опіки та піклування при виконкомі Червоногригорівської селищної ради про позбавлення батьківських прав – задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, батьківських прав відносно його малолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2) судовий збір у сумі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Згідно підпункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя: ОСОБА_6