Ухвала суду № 76940192, 02.10.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

02 жовтня 2018 року м. Київ № 826/5305/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Катющенка В.П., за участю секретаря судового засідання Скидан С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕГАЛПЛЕЙС" до Виконавчого комітету Черкаської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Корпорація "СПІВДРУЖНІСТЬ КОМП", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Черкаська міська рада про визнання протиправним та скасування рішення, -

за участю:

від позивача - Кожокар М.Ю.;

від відповідача - Житнікова Т.А.;

від третьої особи (Черкаська міська рада) - Житнікова Т.А.;

від третьої особи (Корпорація "Співдружність Комп") - не з'явився

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЕГАЛПЛЕЙС" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Черкаської міської ради від 22.09.2017 № 1009, яким затверджено акт про визначення збитків власнику землі від 02.08.2017 № 26-2017 з підстав відсутності у позивача та Черкаської міської ради договірних відносин щодо оренди земельної ділянки.

Ухвалою суду від 10.04.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 826/5305/18 та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

30.04.2018 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Після отримання позивачем відзиву на позовну заяву, 07.05.2018 останнім було подано до суду клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Також, 07.05.2018 позивач подав до суду клопотання про заміну первісного відповідача на належного та позовну заяву у новій редакції.

Ухвалою суду від 10.05.2018 задоволено клопотання позивача про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, вирішено розгляд адміністративної справи № 826/5305/18 здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 26.06.2018.

Відповідно до ухвали суду, постановленої без виходу до нарадчої кімнати у судовому засіданні 26.06.2018:

- допущено заміну первинного відповідача - Черкаську міську раду на належного - Виконавчий комітет Черкаської міської ради;

- залучено до участі у справі Черкаську міську раду в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача;

- прийнято до розгляду уточнену позовну заяву.

У зв'язку з наведеним, підготовче судове засідання було відкладено на 18.07.2018.

09.07.2018 до суду від представника Черкаської міської ради Житнікової Т.А. надійшло клопотання, у якому остання просить суд проводити підготовче засідання по даній справі без її участі.

Також 09.07.2018 до суду від представника відповідача Житнікової Т.А. надійшов відзив на позовну заяву, у якому остання просить суд закрити провадження у справі та провести підготовче засідання по даній справі без її участі.

Ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати у судовому засіданні 18.07.2018, відкладено підготовче судове засідання на 02.10.2018.

29.08.2018 засобами поштового зв'язку представник позивача Кожокар М.Ю. направив до суду відповідь на відзив та заперечення проти клопотання про закриття провадження у справі.

У судовому засіданні 02.10.2018 представник відповідача підтримала заявлене у відзиві клопотання та просила суд закрити провадження у справі, позаяк позовні вимоги ґрунтуються виключно на відсутності у відповідача підстав для визначення збитків, що свідчить про те, що спір має приватноправовий характер.

Представник позивача у судовому засіданні 02.10.2018 заперечував проти закриття провадження у справі, мотивуючи тим, що не ставить під сумнів розмір затверджених відповідачем збитків, а оскаржує рішення відповідача, яким останнім затверджено акт про визначення збитків, оскільки вважає, що у відповідача були відсутні правові підстави для нарахування збитків за неотриману орендну плату за користування земельною ділянкою, у зв'язку з тим, що орендарем земельної ділянки з 2004 року і станом на сьогоднішній день є Корпорація "Співдружність Комп".

На підставі частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 02.10.2018 було проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Вислухавши пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 № ETS N 005, ратифікованої Верховною Радою України 17.07.1997, проголошено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20.07.2006 у справі "Сокуренко і Стригун проти України" зазначив, що фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Приписами пункту 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

За визначенням статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України публічно-правовий спір - спір, у якому:

хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.

З аналізу наведених норм вбачається, що при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду справ недостатньо застосовувати виключно формальний критерій - визначення суб'єктного складу спірних правовідносин, адже визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір.

Так, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Так, предметом розгляду даної справи є рішення Виконавчого комітету Черкаської міської ради від 22.09.2017 № 1009, яким затверджено акт про визначення збитків власнику землі від 02.08.2017 № 26-2017.

Зі змісту спірного рішення вбачається, що підставою для визначення і відшкодування збитків є недодержання територіальною громадою доходів за час фактичного користування ТОВ "ЛЕГАЛПЛЕЙС" земельною ділянкою, на якій розташовано майно за адресою: м. Черкаси, вул. Чигиринська, 60/7, без документів, що посвідчують право на землю.

Позивач стверджує, що у відповідача не було правових підстав для прийняття спірного рішення, позаяк користувачем вказаної земельної ділянки з 2004 року є Корпорація "Співдружність Комп".

При цьому, позивач не оскаржує ні процедуру прийняття спірного рішення, ні наявність повноважень відповідача на прийняття такого рішення, а наголошує на відсутності у відповідача підстав для нарахування збитків за неотриману орендну плату.

Суд звертає увагу, що приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника.

Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин. Спір є приватноправовим також у тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.

Пунктом 2 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 N 284, передбачено, що розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад.

До складу комісій включаються представники Київської, Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських (міст обласного значення) рад (голови комісій), власники землі або землекористувачі (орендарі), яким заподіяні збитки, представники підприємств, установ, організацій та громадяни, які будуть їх відшкодовувати, представники територіальних органів Держгеокадастру, Держекоінспекції, фінансових органів, органів у справах містобудування і архітектури та виконавчих комітетів сільських, селищних, міських (міст районного значення) рад, на території яких знаходяться земельні ділянки.

Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.

З аналізу наведених норм вбачається, що рішення, яким затверджено акт про визначення збитків, констатує факт заподіяння збитків власнику землі.

При цьому, спірним рішенням передбачено, що у разі несплати коштів відповідачем буде розпочато претензійно-позовну роботу.

Зважаючи на те, що збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу місцевого самоврядування, правильність їх обчислення та наявність підстав для їх нарахування перевіряє суд, який розглядає такий позов.

Враховуючи наведене та те, що позивач оскаржує спірне рішення не з підстав дотримання відповідачем процедурних питань його прийняття, а виключно з підстав необґрунтованого нарахування збитків, оскільки користувачем земельної ділянки є інша юридична особа, суд дійшов висновку, що даний спір не має ознак публічно-правового спору.

Дана правова позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 08.05.2018 у справі № 676/223/17.

Згідно з пунктом 2 частини другої статті 183 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у даній справі.

Частиною другою статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

Згідно з частиною другою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення позивачеві сплаченого судового збору за подання до суду даного позову, згідно квитанції від 30.03.2018 № СВ00467297 у сумі 3524,00 грн.

Відповідно до статті 239 Кодексу адміністративного судочинства України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

На виконання вимог наведеної норми, суд роз'яснює позивачеві, що даний спір підлягає вирішенню за правилами господарського судочинства.

У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Керуючись статтями 183, 238, 239, 243, 248, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

Закрити провадження в адміністративній справі № 826/5305/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕГАЛПЛЕЙС" до Виконавчого комітету Черкаської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Корпорація "СПІВДРУЖНІСТЬ КОМП", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Черкаська міська рада про визнання протиправним та скасування рішення.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "ЛЕГАЛПЛЕЙС" (01042, м. Київ, вул. Філатова, 10-А, офіс 2/14, ідентифікаційний код 38346230) сплачений судовий збір в сумі 3524,00 грн.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини другої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена. Згідно з частиною першою статті 295 та частиною першою статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 2147-VIII.

Суддя В.П. Катющенко

Повний текст ухвали складено та підписано 4 жовтня 2018 року.