Рішення № 76939778, 02.10.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02 жовтня 2018 року № 826/3485/18

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вєкуа Н.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач) про:

- визнання протиправними дії Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо перерахунку пенсії за віком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1., РНОКПП НОМЕР_1, проведеного 01.10.2017 із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %, внаслідок чого розмір пенсії за віком зменшився з 13253,50 грн. до 9819,48 грн.;

- зобов'язання Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, без обмеження її максимального розміру із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1,35% та виплачувати пенсію за віком в розмірі 13 340,79 грн., а також пенсію за особливі заслуги перед Україною в розмірі 25% від прожиткового мінімуму визначеного для осіб, які втратили працездатність, починаючи з 01.01.2018.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.03.2018 відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк для надання відзиву та витребувано від останнього докази та відповідні матеріали.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 жовтня 2018 року замінено відповідача Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві його правонаступником - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368).

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на те, що з 18.04.2017 року йому Центральним об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві призначена пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до протоколу № 4387 від 10.04.2017 року та розрахунку пенсії загальний розмір пенсії складав 13 340,79 грн. Відповідачем було перераховано пенсію із розрахунку величини оцінки одного року страхового стажу 1 відсоток. Проте, зазначає позивач, попередня пенсія йому виплачувалась із розрахунку 1,35 відсоток.

Позивач не погоджується із застосуванням вказаного розрахунку коефіцієнту страхового стажу, звернувся із заявою до відповідача про призначення та виплату пенсії по віку із урахуванням коефіцієнту стажу 1,35 відсоток.

Відповідач листом від 07.02.2018 року повідомив позивача про те, що розмір пенсії обчислено відповідно вимог чинного законодавства.

За наведеного вище, позивач не погоджуючись із рішенням Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

Відповідачем на день розгляду справи відзиву на позовну заяву не було подано.

Розглянувши подані сторонам документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Центральному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України у м. Києві та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Як вбачається з протоколу № 4387 від 10.04.2017 відповідачем призначено пенсію позивачу із застосуванням коефіцієнту стажу 1,35 %.

Проте, як вбачається з розпорядження №867773 від 23.01.2018 відповідачем було здійснено перерахунок пенсії, внаслідок чого було осучаснено пенсію та призначено пенсію позивачу із застосуванням коефіцієнту стажу 1 %.

25 січня 2018 року позивач звернувся до Центрального об'єднаного управлінні Пенсійного фонду України у м. Києві щодо здійснення йому перерахунку пенсії за віком без обмеження максимального розміру.

Центральне об'єднане управлінні Пенсійного фонду України у м. Києві листом № 387/Р-228 від 07.02.2018 повідомило позивача про те, що з 01.10.2017 проведено автоматичні перерахунки пенсій із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з яких сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015, 2016 роки, на рівні 3764,40 грн із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %, підстав для проведення перерахунку із застосуванням оцінки одного року страхового стажу 1,35 % відсутні.

Вважаючи дії відповідача щодо відмови в перерахунку позивачу пенсії за віком протиправними, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19, частини 3 статті 22 Конституції України, органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України та при прийнятті нових нормативно-правових актів або внесенні змін у діючі не допускається зменшення змісту й обсягу існуючих прав і свобод.

Конституційний суд України у Рішенні від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005 визначив, що: «зміст прав і свобод людини - це умови і засоби, які визначають матеріальні та духовні можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку… Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами і свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірювальних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики».

Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

При вирішенні спору по суті судом прийнято до уваги приписи Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (ст.27, до п.4 Розділу XV «Прикінцеві положення»), Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» у редакціях на час виникнення спірних правовідносин.

Частиною першою статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» 1058-ІV від 09 березня 2003 року (далі - Закон №1058-ІV) передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону №1058-ІV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Коефіцієнт страхового стажу - величина, що визначається відповідно до цього Закону для обрахування страхового стажу при обчисленні розміру пенсії у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (№1058-ІV).

Згідно частини 1 статті 25 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п'яти знаків після коми за формулою:

Кс= (См*Вс)/100%*12

Кс - коефіцієнт страхового стажу;

См - сума місяців страхового стажу;

Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%.

Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.

Згідно з частиною 3 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням змін, внесених Законом України від 08 липня 2011 року № 3668-VI «Про заходи по законодавчому забезпеченню реформування пенсійної системи» переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи або перерахунку пенсії може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

В силу частини 4-3 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.

При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 1 грудня 2017 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», збільшений на 79 гривень.

Відповідно до частини 4-4 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV з 1 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.

Проте, згідно із положеннями абз. 2 пункту 2 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 03.10.2017 № 2148-VIII у разі, якщо внаслідок перерахунку, проведеного відповідно до цього Закону, розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Відповідно до ч. 3 ст. 27 Закону №1058-ІV, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

З огляду на вищевказане, розмір пенсії позивача було обмежено максимальним розміром 10740 грн. до 31.12.2017.

Відповідачем, як вказано у відзиві було знято обмеження пенсії позивача максимальним розміром 10 740 гривень та здійснено її перерахунок із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.

Разом з тим, матеріалами справи підтверджується, до проведення перерахунку з урахуванням зняття обмеження пенсії максимальний розміром 10740 грн. та збільшення з 01.01.2018 прожиткового мінімуму, розмір пенсії мав би бути більшим, ніж після її перерахунку на виконання Закону України від 03.10.2017 № 2148-VIII. Вказане суперечить абз. 2 пункту 2 Розділу ІІ Закону України від 03.10.2017 № 2148-VIII. З огляду на таке, пенсія позивачу має виплачуватись в раніше встановленому розмірі, а з 01.01.2018 без обмеження максимальним розміром 10 740 гривень, проте з урахуванням ч. 3 ст. 27 Закону №1058-ІV.

Нормами статті 6 КАС України закріплено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 22 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

З огляду на викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За приписами вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Згідно вимог статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За правилами частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про повернення витрат на правову допомогу суд зазначає наступне.

За змістом норм ч. 1 і 2 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються втому числі витрат, пов'язаних з розглядом справи, - витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.ч. 1, 2 і 3 ст. 134 цього Кодексу витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат береться: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 4 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Поряд з цим, в силу приписів ст.1 Закону України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах" від 20.12.2011 року № 4191-VI (із змінами, внесеними згідно із Законом № 1774-VIII від 06.12.2016 року), розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

З наведеної норми Закону вбачається, що вказаним положеннями передбачено відшкодування витрат за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді.

Підготовка позову, надання консультацій, вивчення документів по справі в цілому під вищезазначений перелік не підпадає, а тому не підлягає компенсації згідно з положеннями даного Закону.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2018 у справі № 826/8311/17.

Разом з тим на підтвердження витрат на правову допомогу повинні бути надані: договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо).

В матеріалах справи відсутні документи, що свідчать про оплату витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

З урахуванням вищевикладеного суд доходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу.

У свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявної у матеріалах справи квитанції від 26.02.2018 №0.0.974835042.1, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн. Відтак, з урахуванням розміру задоволених позовних вимог, присудженню на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 704,80 грн.

Керуючись ст.ст. 77, 246, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; РНОКПП НОМЕР_1) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо перерахунку пенсії за віком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП: НОМЕР_1, проведеного 01.10.2017 р. із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %, внаслідок чого розмір пенсії за віком зменшився з 13253,50 грн. до 9819,48 грн.

3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП: НОМЕР_1, без обмеження її максимального розміру із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1,35% та виплачувати пенсію за віком в розмірі 13 340,79 грн., а також пенсію за особливі заслуги перед Україною в розмірі 25% від прожиткового мінімуму визначеного для осіб, які втратили працездатність, починаючи з 01.01.2018.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; РНОКПП НОМЕР_1) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульваро-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368).

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги).

Суддя Н.Г. Вєкуа