Рішення № 76939176, 01.10.2018, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 2240/2459/18

РІШЕННЯ

іменем України

01 жовтня 2018 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Михайлова О.О.

за участю:секретаря судового засідання Литвинюк К.Б. позивача - ОСОБА_1 представника позивача - ОСОБА_2 представника відповідача - ОСОБА_3 розглянувши адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Хмельницькій області Державної служби України з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Держпраці у Хмельницькій області, в якій просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Хмельницькій області від 13.07.2018 №22/355, якою на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 накладено штраф в розмірі 223380 гривень.

Позивач підставою позову зазначає порушення відповідачем вимог ст. 19 Конституції України, п. 6 та п. 8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №509 від 17.07.2013.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за результатами проведеної посадовими особами ГУ ДФС у Хмельницькій області перевірки, встановлено порушення Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України, що ґрунтується на висновку про використання праці двох неоформлених найманих працівників за вересень 2015 року та грудень 2016 року.

Позивач вказує, що на підставі складеного за результатами перевірки акта, Управлінням Держпраці у Хмельницькій області Державної служби України з питань праці винесено постанову про накладення штрафу №22/355 від 13.07.2018 на позивача в сумі 223380,00 грн.

Позивач вважає оскаржувану постанову протиправною, оскільки при винесенні постанови порушено права позивача на захист, а тому просить її визнати протиправною та скасувати.

Від відповідача 03.08.2018 надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача зазначає, що штраф на Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1, в порядку ст. 265 КЗпП України був накладений згідно з абз. 5 п. 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509, на підставі акта документальної виїзної перевірки територіального органу ДФС, в ході якої виявлені порушення законодавства про працю. Зазначає, що оскаржувана постанова прийнята на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законодавством. А тому, з підстав викладених у відзиві просить в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.07.2018 відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження.

Справу розглянуто за правилами загального позовного провадження.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні підтвердили викладені в позовній заяві обставини, просили позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заперечив, з підстав, викладених у відзиві, просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Свідок ОСОБА_4 надав суду покази, що 25 вересня 2015 року саме він мав здійснювати перевезення вантажу, разом з тим, митними органами була здійснено розвантаження вантажу і фактичне перевезення не здійснювалося.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1, 14.04.2010 зареєстрована як фізична особа-підприємець, номер запису 2 673 000 0000 035889.

У період з 07.05.5018 по 21.05.2018, на підставі направлення ГУ ДФС у Хмельницькій області від 07.05.2018 №1380 на проведення документальної планової виїзної перевірки (яке пред'явлено позивачеві 29.05.2018) посадовими особами ГУ ДФС у Хмельницькій області проведено документальну планову виїзну перевірку суб'єкта підприємницької діяльності Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.

За результатами вищевказаної перевірки складено акт від 22.06.2018 №1142/22-01-13-07/НОМЕР_1 про результати документальної планової виїзної перевірки суб'єкта підприємницької діяльності Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1), з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, правильності нарахування сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з "01" січня 2015 року по "31" грудня 2017 року.

Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем:

1. вимог п. 177.2, п.п. 177.4.1 п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України, в результаті чого фізичною особою-підприємцем занижено чистий оподатковуваний дохід від здійснення підприємницької діяльності за період з 01.01.2015 по 30.06.2015 на загальну суму 13042,19 грн;

2. вимоги ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України, в результаті чого позивачем у господарській діяльності використовувалася праця одного неоформленого найманого працівника в вересні місяці 2015 року та одного неоформленого найманого працівника в грудні 2016 року;

3. вимоги п. 1 ч. 2 ст. 6, п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", в результаті чого фізичною особою-підприємцем занижено чистий оподатковуваний дохід від здійснення підприємницької діяльності за період з 01.01.2015 по 30.06.2015 на загальну суму 86947,91 грн, внаслідок чого платником занижено єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на загальну суму 31822,94 грн;

4. вимоги вимог п. 177.2, п.п. 177.4.1 п. 177.4 ст. 177, п.п. 1.6 п. 16-1 розділу ХХ Податкового кодексу України, в результаті чого фізичною особою-підприємцем занижено податкове зобов'язання з військового збору за період з 01.01.2015 по 30.06.2015 на загальну суму 1630,75 грн.

Головним управлінням ДФС у Хмельницькій області було надіслано до Управління Держпраці у Хмельницькій області Державної служби України з питань праці: інформацію щодо витяг з акта вищевказаної документальної планової виїзної перевірки та пояснення Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.

Рішенням Управління Держпраці у Хмельницькій області Державної служби України з питань праці щодо розгляду справи про накладення штрафу №264 вирішено розгляд справи про накладення штрафу на Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 за порушення, відповідальність за які передбачена ст. 265 Кодексу законів про працю України, які зафіксовані актом Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 22.06.2018 №1142/22-01-13-07/НОМЕР_1 призначити на 10 год. 05 хв. 13 липня 2018 року за адресою: м. Хмельницький, вул. Кам'янецька, 74, 1-й поверх, Зал засідань.

Повідомленням Управління Держпраці у Хмельницькій області Державної служби України з питань праці №2892/18 від 02.07.2018 позивача повідомлено про розгляд справи з накладення штрафів.

Постановою Управління Держпраці у Хмельницькій області Державної служби України з питань праці про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №22/355 від 13.07.2018 на Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 223380,00 грн.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд враховує таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України 11.02.2015 року №96 (далі - Положення № 96) державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Пунктом 7 Положення № 96 визначено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Трудовим договором згідно ст. 21 КЗпП України є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату, забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбаченні законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасне на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше неї передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Трудовий договір укладається в письмовій формі (ст. 24 КЗпП України). При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи. Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу.

За ч. 3 ст. 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладання трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики та адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України №413 від 17 червня 2015 року "Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу", установлено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:

- засобами електронного зв'язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;

- на паперових носіях разом з копією в електронній формі;

- на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п'ятьма особами.

Інформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника на роботу, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Статтею 29 Закону України №108/95-ВР від 24 березня 1995 року "Про оплату праці", встановлено, що при укладенні працівником трудового договору (контракту), власник або уповноважений ним орган доводить до його відома умови оплати праці, розміри, порядок , строки виплати заробітної плати, підстави згідно з якими можуть провадитися відрахування у випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 265 КЗпП України встановлено, що юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Згідно з ч. 4 ст. 265 КЗпП України штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю і зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №509 від 17 липня 2013 року, акт документальної виїзної перевірки ДФС, її територіального органу, в ході якої виявлені порушення законодавства про працю, є підставою для застосування штрафу за порушення вимог ст. 24 КЗпП України.

Суд в встановив, що постановою Управління Держпраці у Хмельницькій області Державної служби України з питань праці про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №22/355 від 13.07.2018 на позивача накладені штрафні санкції за використання Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 праці найманих осіб без укладення трудового договору, які здійснювали міжнародні транспортні послуги з перевезення багажу та вантажобагажу (товаробагажу), зокрема ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_2) та ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_3).

Застосування штрафних санкцій до позивача за порушення 24 КЗпП України суд вважає правомірним, оскільки допущення ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_3) до роботи 28 грудня 2016 року без укладення з ним трудового договору, підтверджується неподанням до податкового органу повідомлення про прийняття працівника на роботу, невідображенням в податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма №1-ДФ) та відомості про трудові відносини осіб, звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Задовольняючи адміністративний позов частково суд виходить з того, що наявними доказами в матеріалах справи спростовуються висновки відповідача, щодо використання праці найманого працівника ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_2) для здійснення міжнародних транспортних послуг відповідно до вантажної митної декларації ЕК 10 АА 101100000/2015/004202, а саме: показами свідка ОСОБА_4, копією закордонного паспорту ОСОБА_5, доказами здійснення у цей період іншого перевезення автомобілем НОМЕР_4 з напівпричіпом державний номер НОМЕР_5.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути судові витрати в сумі 558,45 грн за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Хмельницькій області.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Хмельницькій області задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати постанову Управління Держпраці у Хмельницькій області від 13.07.2018 №22/355 в частині накладення на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штрафу в розмірі 111690 гривень.

В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 558 (п'ятсот п'ятдесят вісім) грн. 45 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у випадку, якщо в судовому засіданні були проголошені вступна та резолютивна частини рішення суду, - з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 05 жовтня 2018 року

Позивач:Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) Відповідач:Управління Держпраці у Хмельницькій області Державної служби України з питань праці (вул. Кам"нецька, 74, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29013 , код ЄДРПОУ - 39793137)

Головуючий суддя О.О. Михайлов