Ухвала суду № 76939119, 05.10.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження

05 жовтня 2018 р. Справа № 520/8564/18

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Білова О.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії та заборону вчиняти певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області, в якому просить суд:

- визнати дії Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо використання пристрою спостереження за рухомими об'єктами торгівельної марки « 3М Electronic Monitoring» моделі Two Piece GPS з радіомодулем системи стільникового зв'язку GSМ 900/1800 та радіопередавачем тривожного сповіщення ТХS-700-2 по відношенню до Позивача протиправними та зобов'язати Відповідача припинити порушення п.3 «Порядку застосування електронних засобів контролю», затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ від 08.06.2017 № 480, знявши з тіла Позивача пристрій спостереження за рухомими об'єктами торгівельної марки « 3М Electronic Monitoring» моделі Two Piece GPS з радіомодулем системи стільникового зв'язку О8М 900/1800 та радіопередавачем тривожного сповіщення ТХS-700-2 щодо якого не отримано висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи;

- заборонити Відповідачу використовувати відносно Позивача пристрій спостереження за рухомими об'єктами торгівельної марки « 3М Electronic Monitoring» моделі Two Piece GPS з радіомодулем системи стільникового зв'язку О8М 900/1800 та радіопередавачем тривожного сповіщення ТХS-700-2, щодо якого не отримано висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя вважає, що наявні підстави для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, з огляду на такі обставини.

Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України, публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.

Відповідно до ч 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, іншим суб'єктом при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні публічно-владних управлінських функцій, для яких не встановлено іншого порядку судового провадження.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 12.09.2018 продовжено до 10 листопада 2018 року строк дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно позивача, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, заборонено останньому залишати місце фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1, за виключенням надання останньому невідкладної медичної допомоги. Покладено на підозрюваного ОСОБА_1 обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема: носити електронний засіб контролю. Термін дії обов'язків, покладених судом, визначено в межах строку досудового розслідування - до 10 листопада 2018 року включно. Копію ухвали слідчого судді направлено для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_1. Вказана ухвала слідчого судді прийнята в порядку ст. 194 Кримінального процесуального кодексу України (далі за текстом - КПК України).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем заявлені позовні вимоги про визнання дій відповідача щодо використання пристрою спостереження за рухомими об'єктами (електронного браслета) при виконанні судового рішення про застосування запобіжного заходу під час досудового слідства у кримінальному провадженні по відношенню до Позивача протиправними та зобов'язання Відповідача припинити порушення, знявши з тіла Позивача вказаний пристрій, а також про заборону Відповідачу використовувати відносно Позивача пристрій спостереження за рухомими об'єктами торгівельної марки « 3М Electronic Monitoring» моделі Two Piece GPS з радіомодулем системи стільникового зв'язку О8М 900/1800 та радіопередавачем тривожного сповіщення ТХS-700-2, щодо якого не отримано висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи.

Порядок розгляду слідчим суддею питань, пов'язаних із застосуванням, зміною або скасуванням запобіжних заходів врегульовані главою 18 КПК України.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме, зокрема: 9) носити електронний засіб контролю.

Відповідно до ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання. Копія клопотання та матеріалів, якими воно обґрунтовується, надається прокурору не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання. До клопотання мають бути додані: 1) копії матеріалів, якими підозрюваний, обвинувачений обґрунтовує доводи клопотання; 2) перелік свідків, яких підозрюваний, обвинувачений вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання, із зазначенням відомостей, які вони можуть надати, та обґрунтуванням значення цих відомостей для вирішення питання; 3) підтвердження того, що прокурору надіслана копія клопотання та копії матеріалів, що обґрунтовують клопотання. Слідчий суддя, суд зобов'язаний розглянути клопотання підозрюваного, обвинуваченого протягом трьох днів з дня його одержання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Слідчий суддя, суд має право залишити без розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, подане раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу, якщо у ньому не зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею, судом.

Отже, всі питання, що пов'язані із застосуванням, зміною або скасуванням застосованого запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, до яких відноситься носіння електронних засобів контролю, знаходяться у компетенції слідчого судді (під час досудового розслідування) або суду (під час судового провадження), який застосував відповідний запобіжний захід.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі "Zand v. Austria" вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з &l7;…&?к; питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів &?л;…&? ;". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

З урахуванням того, що у даному випадку спірні правовідносини стосуються прав та інтересів позивача щодо застосування, зміни або скасування застосованого запобіжного заходу в частині скасування встановлених судом додаткових обов'язків під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42016000000003536 та враховуючи вищенаведені норми КПК України, суд приходить до висновку, що даний спір підлягає розгляду в порядку кримінального судочинства.

Відповідно до п.1 ч. ст.170 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

З огляду на викладене, суддя приходить до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170, 243, 248, 250, 256, 294, 295, 297 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії та заборону вчиняти певні дії.

Роз'яснити позивачу, що даний спір належить до юрисдикції місцевого загального суду та має розглядатися в порядку кримінального судочинства.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя Білова О.В.