Вирок № 76938576, 05.10.2018, Селидівський міський суд Донецької області

Справа № 242/4494/16-к

Провадження №1-кп/242/109/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2018 року Селидівський міський суд Донецької області в складі: головуючого судді Владимирської І.M., при секретарях Козаковій Н.Г., Носаль А.В., Сафроновій К.В., Гандзюк К.С., за участю прокурора Анищенко А.О., захисника ОСОБА_1, обвинуваченого ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016050500001568 від 05.09.2016 року, за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, який в зареєстрованому шлюбі не перебуває, на утриманні неповнолітніх дітей не має, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого оператором в ТОВ «ПростоДом», раніше не судимого, який зареєстрований та мешкає за адресою: Донецька область м. Курахове, вул. Пушкіна, 10/4,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

24 травня 2016 року приблизно о 09 годині 00 хвилин ОСОБА_2 знаходився в приміщенні грибниці, розташованій за адресою: Донецька область, м. Селидове, вул. Урожайна, яка належить ТОВ «Сідіай Агротрейдінг», де виконував будівельні роботи. В цей час у нього виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, реалізуючи який, ОСОБА_2, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, та вони невідомі оточуючим, діючи умисно, таємно, з корисливою метою, викрав шуруповерт Dewalt моделі DK728KA з зарядним пристроєм та двома акумуляторними батареями, вартістю 3070,43 грн., який належить директору ТОВ «Сідіай Агротрейдінг» ОСОБА_3, розпорядившись викраденим на власний розсуд, спричинивши своїми діями майнову шкоду на загальну суму 3070,43 грн.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою провину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, не визнав та пояснив, що 24 травня 2016 року вранці він прийшов до приміщення грибниці, розташованій в м. Селидове, яка належить ТОВ «Сідіай Агро», де працював на той час, та з»ясував, що зник інструмент та були побиті лампочки освітлення, з цього приводу він телефонував керівництву. Через декілька днів, перебуваючи в приміщенні грибниці, він знайшов шуруповерт, який поклав на коробку в роздягальні, зарядний пристрій знаходився під лавкою. В подальшому він поїхав з міста, а коли повернувся, щоб забрати спецодяг, приїхали працівники поліції, він казав, що знайшов шуруповерт. Крадіжку він не скоював. Протоколи слідчих дій він не читав, лише підписував, на слідчому експерименті він показав, де знайшов шуруповерт.

Висновок суду про винність обвинуваченого у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення обґрунтований наступними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні показав, що в травні 2016 року в приміщенні грибниці, розташованій за адресою: Донецька область, м. Селидове, вул. Урожайна, відбулася крадіжка інструмента, яку скоїв ОСОБА_4 Викрадене майно ОСОБА_4 повернув, за виключенням шуруповерту, пояснивши, що його забрав ОСОБА_2 Коли ОСОБА_2 повернувся за своїми речами, вони викликали поліцію, ОСОБА_2 показав, де він залишив шуруповерт. Шуруповерт був йому повернутий. Потім ОСОБА_2 приходив до нього зі своєю матір»ю, вони просили у нього пробачення.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні показав, що він працює охоронцем в ТОВ «Сідіай Агротрейдінг», йому достовірно відомо, що ОСОБА_2 в 2016 році працював в приміщенні грибниці. У вересні 2016 року він був запрошений у якості понятого при огляді місця події, де відбулась крадіжка шуруповерта, були також присутні ще один понятий, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ОСОБА_2 показав, де він сховав шуруповерт, товариш, що разом з ним працював викрав зварювальний апарат та болгарку, а він припрятав для себе шуруповерт. Шуруповерт знайшли там, де вказав ОСОБА_2 Під час слідчої дії складався протокол, який прочитали та підписали учасники. Зауважень не надходило.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні показав, що в вересні 2016 року він був присутній у якості понятого при проведенні слідчої дії в приміщенні грибниці, де відбулась крадіжка. Окрім нього були ще один понятий, ОСОБА_2 та працівники поліції. ОСОБА_2 самостійно показував та розповідав, як він скоїв крадіжку, в санвузлі він показав на коробку, де знаходився шуруповерт. Проводилась фотофіксація, складений протокол читав, підписував, зауважень не було. В протоколі було все зафіксовано так, як відбувалось під час слідчої дії.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні показав, що в вересні 2016 року він працював охоронцем в «Сідіай Агро», та був запрошений у якості понятого для проведення огляду в приміщенні грибниці, з якого відбулась крадіжка. ОСОБА_2 показував, як він перекладав якісь речі. Складався протокол, який він підписав, в протоколі все відповідало тому, як відбувалось в дійсності, про що він стверджує. Зауважень не надходило.

Згідно протоколу огляду місця події від 05.09.2016 року, проведеного за участю потерпілого ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в присутності понятих, здійснено огляд приміщення грибниці ТОВ «Сідіай Агротрейдінг», в ході якого ОСОБА_2 пояснив, що після того, як він виявив крадіжку інструменту, вчинену ОСОБА_4 та повідомивши про це ОСОБА_3, розраховуючи, що останній запідозрить ОСОБА_4, викрав з того ж сінника грибниці шуруповерт Dewalt з зарядним пристроєм, поклавши в коробку та сховавши її у вбиральні, а зарядний пристрій від шуруповерта сховав під полицею. Під час огляду ОСОБА_2 показав місця, де він сховав викрадене майно, звідки останнє було виявлене та вилучено.

Під час проведення слідчого експерименту, згідно протоколу від 24.09.2016 року, за участю підозрюваного ОСОБА_2, останній, в присутності понятих, пояснив обставини скоєння ним злочину 24 травня 2016 року, та показав місце скоєння крадіжки.

Зіставляючи та аналізуючи показання обвинуваченого, дані ним під час огляду місця події та слідчого експерименту за його участю, суд вважає, що при їх взаємозв’язку вони надають повне уявлення про причетність обвинуваченого до скоєння злочину, характер дій, спрямованих на досягнення мети під час вчинення злочину.

Доказом на підтвердження обставин, визнаних судом доведеними, що підтверджують вину ОСОБА_2О у вчиненні ним інкримінованого йому кримінального правопорушення, також є: висновок експерта №417 від 16.09.2016 року, згідно якого залишкова вартість дрилі акумуляторної (шуруповерта) марки Dewalt моделі DС728KA на момент скоєння злочину з урахуванням зносу могла становити 3070,43 грн.

В судовому засіданні експерт ОСОБА_8 пояснила які методики використовувалися нею під час експертизи та яким чином була визначена вартість електроприладу.

Суд критично ставиться до доводів захисту щодо недопустимості як доказу висновку товарознавчої експертизи, оскільки досліджений висновок та показання експерта в судовому засіданні дають всі підстави вважати, що експертиза проведена у відповідності з вимогами чинного кримінально-процесуального законодавства.

Суд звертає увагу на ту обставину, що всі перераховані вище документи та свідчення свідків, не тільки узгоджуються між собою, як окремо, так і в сукупності узгоджуються з показаннями обвинуваченого під час огляду місця події та слідчого експерименту про обставини скоєння ним злочину, що на думку суду свідчить не тільки про їх об'єктивність, але й у свою чергу підтверджує достовірність свідчень обвинуваченого як під час слідчого експерименту, так і під час огляду місця події.

При цьому, суд приймає до уваги при оцінці доказів критерій доведення «поза розумним сумнівом», що випливає зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту, визначених у рішеннях «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року, «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 липня 2011 року, «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року, а також у рішенні, які, відповідно до положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються як джерело права.

Таким чином, надавши оцінку зазначеним доказам з точки зору належності, допустимості та достовірності у сукупності з достатністю та взаємозв'язком, суд визнає доведеною винність ОСОБА_2 у вчинені інкримінованого йому правопорушення.

Надані обвинуваченим ОСОБА_2 в судовому засіданні показання з приводу того, що в нього не було наміру на вчинення крадіжки, суд вважає недостовірними та розцінює їх як спосіб захисту і намір обвинуваченого уникнути кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, а тому не приймає їх до уваги.

В п. 4 своєї постанови від 06.11.2009 № 10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності» Пленум Верховного Суду України зазначив, що крадіжку і грабіж потрібно вважати закінченими з моменту, коли винна особа вилучила майно і мала реальну можливість розпоряджатися чи користуватися ним.

Слід також зазначити, що крадіжка визнається закінченою з моменту протиправного вилучення майна, коли винна особа отримала реальну змогу розпорядитися або користуватися ним (сховати, передати іншим особам, застосувати за призначенням, тощо). Зокрема, як крадіжку слідує кваліфікувати протиправне вилучення чужого майна особою, яка не була наділена певними правомочностями відносно викраденого майна, а по роду своєї діяльності тільки мало доступ до даного майна.

Аналізуючи надані прокурором докази, які логічно взаємопов'язані, послідовно доповнюють один одного, не містять протиріч, суд, оцінивши їх в сукупності, приходить до висновку, що вина обвинуваченого доведена та інкриміноване йому діяння мало місце і містить склад вищезазначеного кримінального правопорушення.

Дії ОСОБА_2 суд вважає вірно кваліфіковані за ст. 185 ч.1 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_2 вперше скоїв кримінальне правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості.

Обвинувачений ОСОБА_2 за місцем проживання характеризується позитивно, раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, працює.

Обставин, що пом’якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, судом не встановлено.

Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Суд при призначенні покарання обвинуваченому, також виходить із позиції Європейського суду з прав людини, практика якого, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування Практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ, застосовується як джерело права, та у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09.06.2005 року), та у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24.03.2005 року) суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». Також у справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16.10.2008 року) суд встановив, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи».

З огляду на вищезазначене, суд, при обранні виду та міри покарання обвинуваченому, з урахуванням ступеню тяжкості кримінального правопорушення, особи винного, враховуючи фактичні обставини вчиненого кримінального правопорушення, та його наслідки, приходить до висновку про призначення обвинуваченому ОСОБА_2 покарання, яке буде необхідне і достатнє для його виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень, у виді штрафу, передбаченого санкцією інкримінованої йому статті.

Відповідно до ст. 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_2 слід стягнути на користь держави процесуальні витрати у зв’язку з проведенням експертизи у розмірі 351 грн. 84 коп.

Питання про речові докази вирішується судом відповідно до ст. 100 КПК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд,-

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, і призначити ОСОБА_2 покарання за ст. 185 ч.1 КК України у виді штрафу у розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 не обирати.

Стягнути з ОСОБА_2 процесуальні витрати на користь держави р/р 31117090005070, код ЄРДПОУ 37791274, МФО 899998,отримувач Селидівське УК 21080500, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), призначення платежу «Інші надходження», витрати на проведення товарознавчої експертизи у розмірі 351 (триста п’ятдесят одна) грн. 84 коп. (за висновком експерта № 417 від 16.09.2016 року).

Речові докази: шуруповерт Dewalt моделі DK728KA з зарядним пристроєм та двома акумуляторними батареями, які передані під розписку потерпілому ОСОБА_3, залишити потерпілому ОСОБА_3

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Донецького апеляційного суду через Селидівський міський суд Донецької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя І.М. Владимирська