Постанова № 76938342, 04.10.2018, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа № 266/3974/18

Провадженя№ 3/266/1238/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2018 року м.Маріуполь

Суддя Приморського районного суду м. Маріуполя Пантелєєв Д.Г. розглянувши адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, не працюючої, який мешкає за адресою: м. Маріуполь, вул. Гагаріна, б. 2, кв. 11.

за ст. 130 ч.1 КУпАП

ВСТАНОВИВ:

09 липня 2018 року о 01 год. 50 хв. ОСОБА_1, рухаючись в районі б. 4 по пр. Луніна в Приморському районі м. Маріуполя, керував транспортним засобом «ЗАЗ – Daewoo Lanos», державний номерний знак НОМЕР_1, з явними ознаками алкогольного сп’яніння. Від проходження відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п. 2.9 (а) Правил Дорожнього руху України, стан сп’яніння встановлено в закладі охорони здоров’я, тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч.1 КУпАП.

Розгляд справи був призначений на 08.30 годину 04.10.2018 року, про що правопорушниці ОСОБА_1 та її захиснику адвокату ОСОБА_2 було достовірно відомо.

Однак, правопорушниця та її захисник у судове засідання не з’явились.

Адвокат ОСОБА_2 про причини неявки суд не повідомив.

04.10.2018 р. о 09.10 годині правопорушниця ОСОБА_1 до канцелярії суду особисто подала заяву про відкладення розгляду справи у зв’язку із хворобою дитини з 01.10.2018 р. до 05.10.2018 р.

При цьому, до заяви від 04.10.2018 р. вона долучила медичну довідку про стан здоров’я дитини, датовану 05.10.2018 р., а також у довідці виправлено дату закінчення лікування, що ставить під сумнів достовірність вказаної довідки.

Та, нібито, хвороба дитини, не завадила порушниці саме у час розгляду справи подати вказану заяву.

Крім того, ОСОБА_1 також не з’явилася до суду на раніше призначені дати – 29.08.2018 р. у зв’язку із виїздом з межі м. Маріуполя (згідно її заяви), а 24.09.2018 р. - без пояснення причин.

В усіх випадках про час та місце судового розгляду справи ОСОБА_1 була повідомлена належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Наведені обставини дають право вважати, що правопорушниця ОСОБА_1 не має бажання скористатись наданими їй ст. 268 КУпАП правами, та свідчать про її намагання у будь-який спосіб затягнути розгляд справи з метою ухилення від адміністративної відповідальності.

Таким чином, суддя вважає, що правопорушниця не з’явилась у судове засідання з неповажних причин. А, оскільки, згідно ст. 268 КУпАП, присутність правопорушника при розгляді справи не є обов’язковою, то це обумовлює розгляд справи за відсутності ОСОБА_1

Відповідно до ч. 1ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», українські суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (далі Конвенція), встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Ратифікуючи Конвенцію, Україна взяла на себе обов’язки гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики ЄСПЛ вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом та потребою з боку держави регулювання доступу до суду.

Відповідно до положень ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення ж своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин справи.

Відповідно до положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з’ясовувати всі обставини, перелічені у ст.ст.247,280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст.283,284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Згідно з вимогамист.252 КУпАП орган, посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Диспозицією частини першої статті 130 КУпАП встановлено, що відповідальність за вказаною нормою закону настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від провадження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбаченийст.266 КУпАП,Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008р №1103, якою затверджено «Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду»; спільним Наказом МВС та МОЗ України віл 9 листопада 2015р. № 1452/735 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», самої Інструкцією.

На підтвердження наявності в діях ОСОБА_1 вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАП, працівниками поліції до суду надані протокол про адміністративне правопорушення серії БД №062103 від 09.07.2018 року, пояснення свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, відеозапис, висновок лікаря №266 від 09.07.2017 року.

Відповідно до ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.

У разі незгоди водія на проведення зазначеного огляду поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров’я.

Відповідно до п.3 Порядку КМУ огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом, лікарем закладу охорони здоров’я.

Згідно до п.6 Порядку КМУ та п.7 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп’яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такій огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров’я.

Встановлення стану алкогольного сп’яніння в закладі охорони здоров’я проведено згідно Інструкції, підтверджується висновком лікаря – нарколога №266 від 09.07.2018 року

Відмова водія транспортного засобу від проходження огляду на виявлення стану алкогольного сп’яніння є порушенням вимог п.2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1ст. 130 КУпАП.

За положеннями п. 1.10Правил дорожнього руху України водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії, а також особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Факт керування транспортним засобом та проходження огляду підтверджено, крім письмових доказів, проглянути відеозаписом.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст. ст. 283, 284, 130 ч.1 КУпАП, суд,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2) визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 10200 (десять тисяч двісті) грн. 00 коп. (розрахунковий рахунок № 31112149005001, отримувач Донецьке УК/Дон.обл./2108300/, ЄДРПОУ 38033949, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. Податків), МФО 899998, код класифікації доходів бюджету 21081300) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з правопорушника судовий збір на користь держави у розмірі 352 грн. 40 коп. (р/р 31211256026001 банк отримувача коштів – Казначейство України, код банку 899998, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код класифікації доходів бюджету 22030106, ЄДРПОУ 37993783 ).

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів після винесення в апеляційний суд Донецької області через Приморський районний суд м. Маріуполя Донецької області.

Постанова може бути пред’явлена до виконання протягом трьох місяців із дня її винесення.

Суддя: Пантелєєв Д. Г.