Рішення № 76938113, 05.10.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1540/4223/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2018 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Стефанова С.О.,

за участю секретаря судового засідання - Гунька О.В.,

представника позивача - Калюжного А.Є. (за довіреністю),

представника відповідача - Тарановського Р.В. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Агроальянс-2007» до Державної фіскальної служби України, Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішень від 02.08.2018 року № 867711/35462581, № 867710/35462581, № 867714/35462581 та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство «Агроальянс-2007» (надалі по тексту - позивач або ПП «Агроальянс-2007») звернулося до суду з позовом до Державної фіскальної служби України, Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління ДФС в Одеській області, в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних: № 867711/35462581 від 02.08.2018 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 64 від 13.04.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних; № 867710/35462581 від 02.08.2018 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 107 від 18.04.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних; № 867714/35462581 від 02.08.2018 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 141 від 23.04.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкові накладні ПП «Агроальянс-2007» № 64 від 13.04.2018 року, № 107 від 18.04.2018 року, № 141 від 23.04.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В обґрунтування позовних вимог позивач в цілому зазначив, що ПП «Агроальянс-2007» у порядку визначеному законодавством склало в електронній формі податкові накладні: № 64 від 13.04.2018 року; № 107 від 18.04.2018 року; № 141 від 23.04.2018 року та направило їх на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних. Згідно отриманих квитанцій вказані податкові накладні прийнято, але їх реєстрацію зупинено. Підставою для зупинення реєстрації податкових накладних стало те, що вони відповідають вимогам пп.1.6 п.1 «Критеріїв ризиковості платника податку». При цьому, було запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних (копії квитанцій додаються). Позивач в електронному вигляді через засоби електронного зв'язку направив повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення господарських операцій по зупиненим податковим накладним, пояснення та копії документів, перелік яких відповідав вичерпаному переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Отже, як вважає позивач, ним було надано усі необхідні документи, які беззаперечно підтверджують реальність здійснення господарських операцій по вищевказаним податковим накладним. За результатами розгляду пояснень та документів, комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, були прийняті рішення: № 867711/35462581 від 02.08.2018 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 64 від 13.04.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних; № 867710/35462581 від 02.08.2018 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 107 від 18.04.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних; № 867714/35462581 від 02.08.2018 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 141 від 23.04.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних. В усіх випадках, підставою для відмови в реєстрації було зазначено, що платником податку не надані копії документів:договори, довіреності, акти керівного органу платнику податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операцій. Первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано, підкреслити). При цьому, які саме документи не були надані, зазначено (підкреслено) не було, було лише формально процитовано норму закону, без будь якої конкретизації. Вважаючи зазначені рішення протиправними, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Ухвалою судді від 21 серпня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Перше судове засідання по справі призначено на 13 вересня 2018 року на 09:10 годину.

11 вересня 2018 року представником відповідачів через канцелярію суду (вхід. № 26645/18) подано відзив на позовну заяву, згідно якого, відповідач позивні вимоги не визнає та просить суд в задоволенні позову відмовити, посилаючись в цілому на те, що позивачем після отримання квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних було відправлено засобами електронного зв'язку повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим податковим накладним. Відповідач зазначає, що з огляду на не надання позивачем разом із повідомленнями, всіх необхідних документів, ГУДФС в Одеській області про відмову в реєстрації податкових накладних. Таким чином, рішення комісії ГУДФС в Одеській області із посиланням на підставу - не надання платником податку всіх необхідних копій документів - є повністю обґрунтованими.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити у повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив суд в задоволенні позову відмовити, посилаючись на обставини викладені у відзиві.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги та відзив, перевіривши їх доказами, суд виходив з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що відповідно до приписів п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України ПП «Агроальянс-2007» було складено податкові накладні: № 64 від 13.04.2018 року; № 107 від 18.04.2018 року; № 141 від 23.04.2018 року та направлено їх на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно отриманих квитанцій вказані податкові накладні прийнято, але їх реєстрацію зупинено. Підставою для зупинення реєстрації податкових накладних стало те, що вони відповідають вимогам пп.1.6 п.1 «Критеріїв ризиковості платника податку». При цьому, було запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Судом встановлено, що на виконання п.п. 201.16.2. п. 201.16. ст. 201 Податкового кодексу України, позивач в електронному вигляді через засоби електронного зв'язку направив повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення господарських операцій по зупиненим податковим накладним, пояснення та копії документів, перелік яких відповідав вичерпаному переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Водночас, рішеннями Комісії Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 867711/35462581 від 02.08.2018 року, № 867710/35462581 від 02.08.2018 року, № 867714/35462581 від 02.08.2018 року позивачу було відмовлено у реєстрації податкових накладних: № 64 від 13.04.2018 року, № 107 від 18.04.2018 року, № 141 від 23.04.2018 року (а.с. 23, 67, 113).

В усіх випадках, підставою для відмови в реєстрації вищезазначених податкових накладних було зазначено, що платником податку не надані копії документів: договори, довіреності, акти керівного органу платнику податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операцій; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано, підкреслити).

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями ПП «Агроальянс-2007» звернулось до Державної фіскальної служби України зі скаргами на вищевказані рішення, прийняті за результатами розгляду пояснень та документів. Згідно отриманих рішень комісії з питань розгляду скарг ДФС України, скарги залишенні без задоволення, а рішення комісії ДФС без змін.

Вважаючи зазначені рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.

Вирішуючи спір по суті суд виходив з наступного.

Згідно із ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що ПП «Агроальянс-2007» є юридичною особою, основним видом діяльності якого є оптова торгівля хімічними продуктами (код КВЕД 46.75). Позивач має безстрокову ліцензію Міністерства аграрної політики та продовольства України на торгівлю пестицидами та агрохімікатами серії АЕ № 0293367 від 09.04.2014 року.

В межах вказаного напрямку діяльності між ПП « Агроальянс-2007» (Продавець) та ПСП «Вороновське» (Покупець) було укладено договір поставки № 23 від 16.02.2018 р., відповідно до умов якого ПП « Агроальянс- 2007» поставило Покупцю товар: «Кальма, КЕ» у кількості 320 л., на загальну вартість 374 688 грн. у т.ч. ПДВ.

Згідно умов Договору ПСП «Вороновське» зобов'язано розрахуватися за поставлений товар у строк до 01.09.2018 року.

Поставка вказаного товару на адресу ПСП «Вороновське» здійснювалась на умовах самостійного вивозу зі складу Продавця.

В свою чергу ПП «Агроальянс-2007» придбав вказаний товар у ТОВ «Агроскоп Інтернешнл» на підставі договору купівлі-продажу № 18НХ 01/КВКН від 30.01.2018 року. Копії первинних документів, які підтверджують усі вищезазначені господарські операції наявні в матеріалах справи.

Також відповідно до умов вищезазначеного договору поставки № 23 від 16.02.2018 року, укладеного між ПП « Агроальянс-2007» (Продавець), та ПСП «Вороновське» (Покупець), ПП «Агроальянс-2007» поставило Покупцю товар: «Пульсар 40 в.р.» у кількості 60 л, на загальну вартість 41 346, 72 грн. у т.ч. ПДВ.

ПСП «Вороновське» розрахувалося за вказаний товар про що свідчить виписка з обслуговуючого банку за 18.04.2018 р.

Поставка вказаного товару на адресу ПСП «Вороновське» здійснювалась на умовах самостійного вивозу зі складу Продавця.

В свою чергу ПП «Агроальянс-2007» придбав вказаний товар у ТОВ «Агро-Захист» на підставі договору поставки № 261 від 21.11.2017 року. Копії первинних документів, які підтверджують усі вищезазначені господарські операції наявні в матеріалах справи.

Крім того, відповідно до умов вищезазначеного договору поставки № 23 від 16.02.2018 року, укладеного між ПП « Агроальянс-2007» (Продавець) та ПСП «Вороновське» (Покупець), ПП «Агроальянс-2007» поставило Покупцю товар: «Агропав» у кількості 140 л, на загальну вартість 18 369, 12 грн. у т.ч. ПДВ.

ПСП «Вороновське» розрахувалося за вказаний товар про що свідчить виписка з обслуговуючого банку за 26.04.2018 р. (докази додаються).

Поставка вказаного товару на адресу ПСП «Вороновське» здійснювалась на умовах самостійного вивозу зі складу Продавця.

В свою чергу ПП «Агроальянс-2007» придбав вказаний товар у ТОВ «Агрітех Україна» на підставі договору поставки № 51/2017 АХТ від 10.03.2017 року. Копії первинних документів, які підтверджують усі вищезазначені господарські операції наявні в матеріалах справи.

Тобто з вищевикладеного вбачається, що позивач має та надав до комісії всі необхідні та належним чином оформлені документи, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій ПП «Агроальянс-2007» по незареєстроваиим податковим накладним. Первинні документи по вказаним господарським операціям відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні». Таким чином, первинні документи засвідчують факт реального виконання позивачем та його контрагентами господарських зобов'язань.

При цьому, ГУ ДФС в Одеській області не спростовано і встановленої ст.204 ЦК України презумпції правомірності вчинених підприємствами правочинів. Взагалі не досліджувались фактичні обставини щодо змісту та умов угод, зобов'язань сторін за договором та порядку оплати вартості продукції.

Отже, на підставі вищевикладеного та з первинних документів вбачається вчинення позивачем дій, спрямованих на реальне виконання умов укладених угод, зокрема, постачання товарів, господарські операції спричинили реальні зміни у майновому стані сторін, є економічно виправданими та відповідають основним видам господарської діяльності позивача. Первинні документи бухгалтерського обліку та податкової звітності, якими сторони супроводжували господарські операції не суперечать вимогам чинного законодавства, містять вичерпні дані щодо переліку наданих послуг, у повній мірі розкривають зміст та обсяг господарських операцій.

Судом встановлено, що позивач надав відповідачу усі первинні документи на підтвердження реальності вищезазначених господарських операцій. При цьому, первинні документи оформленні позивачем та його контрагентом, копії яких були надані ГУ ДФС в Одеській області, не мають дефекту форми, змісту або походження, котрі відповідно ст. ст. 198, 201 Податкового кодексу України, ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність», п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Таким чином, первинні документи засвідчують факт реальності виконання позивачем та його контрагентом господарських зобов'язань. Позивач надав відповідачу документи, які в сукупності підтверджують наявність підстав для реєстрації податкових накладних. Перелік наданих документів відповідає переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 13.06.2017 року № 567.

Разом з тим, як встановлено судом, 02.08.2018 року позивач отримав від Комісії ГУ ДФС в Одеській області рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації № 867711/35462581 від 02.08.2018 року, № 867710/35462581 від 02.08.2018 року, № 867714/35462581 від 02.08.2018 року, якими позивачу було відмовлено у реєстрації податкових накладних: № 64 від 13.04.2018 року, № 107 від 18.04.2018 року, № 141 від 23.04.2018 року (а.с. 23, 67, 113).

Згідно отриманих квитанцій вказані податкові накладні прийнято, але їх реєстрацію зупинено. Підставою для зупинення реєстрації податкових накладних стало те, що вони відповідають вимогам пп.1.6 п.1 «Критеріїв ризиковості платника податку». При цьому, було запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Пункт 6 наказу Мінфіну України від 13.06.2017 року №567, яким затверджено Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Критерії ) містить у собі визначення двох різних критеріїв.

Моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями: 1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється); 2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 ПК України, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

У пункті 1 Вичерпного переліку документів достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, наведено вичерпний перелік документів, у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом №567, а саме:

1) для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 наказу №567: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;

2) для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 наказу №567: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Як вбачається із квитанції, якою зупинено реєстрацію податкової накладної, фіскальним органом запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних відповідно до пункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, вичерпний перелік яких встановлено наказом №567.

Відповідно до пп. 201.16.1 п. 201 ст. 201 ПК України у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно з пп. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 ПК України письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

У пп. 201.16.3 п. 201.16 ст. 201 ПК України зазначено, що письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України. Порядок роботи комісії визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту. Форма таких рішень встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з пп. 201.16.4 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється удень настання однієї із таких подій: а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд вважає, що відповідачем порушено норми підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, оскільки ним не зазначено у квитанціях конкретного чіткого критерію оцінки ступеня ризиків, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Фіскальним органом у Квитанціях зазначено лише загальне посилання на відповідність податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених п.п. 1.6 п. 1 «Критеріїв ризиковості платника податку». Натомість, підпункт 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України вимагає від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію.

Так, суд зазначає, що Критерії ризиковості платника податку визначені Листом ДФС України від 21.03.2018 року № 959/99-99-07- 18, який навіть не є нормативно-правовим актом.

На це звертає увагу також Державна регуляторна служба України на офіційному веб-порталі (Лист ДРСУ від 19.04.2018 р. № 3890/0/20-18), та зазначає, що критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій та перелік показників, що визначають позитивну податкову історію платника податку відповідно були затверджені ДФС листами від 21.03.2018 р. № 959/99-99-07-18 та № 960/99-99-07-18 без дотримання регуляторних процедур.

До того ж, було порушено один із принципів державної регуляторної політики, визначених Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», а саме передбачуваність, тобто послідовність регуляторної діяльності, відповідність її цілям державної політики, а також планам з підготовки проектів регуляторних актів, що дозволяє суб'єктам господарювання здійснювати планування їхньої діяльності.

Відповідно до п. 10 Порядку зупинення, критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

При цьому на офіційному веб-порталі ДФС відсутня інформація про затвердження у передбаченому вище порядку таких критеріїв.

Що стосується безпосередньо посилання на причину зупинення реєстрації, то зміст пп.1.6 п.1 вказаних Критеріїв наступний: « 1.6. комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.»

Суд зазначає, що яка саме з цих посилань стало причиною зупинення реєстрації, у Квитанціях про зупинення відповідачем не зазначено.

Відповідно до цього ж Листа ДФС, головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв. Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв. При цьому, якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Незважаючи на це, жодного рішення Комісії про внесення позивача до переліку ризикових платників позивач не отримував.

Таким чином, фіскальний орган був зобов'язаний у Квитанціях № 1 по кожній з податкових накладних чітко вказати на конкретний вид критерію, який встановлений одним із підпунктів пункту 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків Наказу №567, який діяв на час зупинення реєстрації податкових і вкладних.

Визначення фіскальним органом у Квитанціях № 1 конкретного критерію ризику прямо впливає наможливість надання у подальшому платником податків відповідних документів.

Суд також зазначає, що факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарських операцій, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

Наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, а також факт того, що зазначені документи були надані контролюючому органу, свідчать про те, що останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації вищезазначених податкових накладних.

Порядком зупинення реєстрації визначено механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена (така інформація у квитанції відсутня); критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку (не зазначено конкретні критерії; пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (відсутня пропозиція подати конкретні документи).

При цьому Порядком зупинення також встановлений перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної (п.14), який включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Так, на виконання вимог, зазначених вище, позивачем було надано документи, які підтверджують реальність здійснення операцій по податковим накладним №№ 64, 107, 41. При цьому перелік наданих документів відповідає переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Суд наголошує, що в оскаржуваних рішеннях зазначені лише загальні підстави для відмови у реєстрації, визначені законодавством, а саме: «Ненадання платником податку копій документів: договори, довіреності, акти керівного органу платнику податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операцій; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано, підкреслити)». При цьому документи, які не надано, не підкреслено всупереч тому, що зазначає фіскальний орган самостійно.

Так, у рішеннях не зазначено, які саме документи складені з порушенням законодавства, яких документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Відповідно до п. 16 Порядку зупинення письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв'язку. Такі письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Згідно з п. 19 цього Порядку комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

З вищевикладеного слідує, що рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної, у даному випадку.

Суд зазначає, що оскаржувані рішення комісії № 867711/35462581, № 867710/35462581 та № 867714/35462581 від 02.08.2018 року є актами індивідуальної дії.

Правовий акт індивідуальної дії виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосується прав і обов'язків чітко визначеного суб'єкта (суб'єктів), якому він адресований.

Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер.

Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Натомість, оскаржувані рішення комісії не відповідають критерію чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, та породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб'єкта владних повноважень.

Відповідно суд вважає доведеним безпідставність та незаконність оскаржуваних рішень комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про відмову у реєстрації зазначених податкових накладних.

Суд наголошує, що відповідно до положень п. 56.4 ст. 56 ПК України під час процедури адміністративного оскарження обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених цим Кодексом, або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий орган.

Так, ч. 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За приписами статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Такий підхід цілком узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Зокрема, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» визначив, що «...адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління».

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

З огляду на презумцію правомірності рішень платника податку, яка закріплена в статті 4.1 ПК України у випадку, коли є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, пріоритет правомірності рішення залишається за платником податків.

З аналізу ст.2 КАС України випливає, що рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності всіх перед законом; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансі між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що оскаржувані рішення № 867711/35462581, № 867710/35462581 та № 867714/35462581 від 02.08.2018 року про відмову в реєстрації податкових накладних прийняті суб'єктом владних повноважень не у спосіб визначений законом, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 року (остаточне) по справі «Чуйкіна проти України» (Заява №28924/04) констатував: « 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті б Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства»). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії», заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та «Кутіч проти Хорватії», заява № 48778/99, п. 25)».

В даному випадку, суд зазначає, що задоволення позовної вимоги щодо зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі спірні податкові накладні, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Таким чином, на підставі ст. 8 КАС України, згідно якої, усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст. 9 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з'ясувавши обставини у справі; перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати розподілити за правилами ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 12, 14, 44, 139, 242-246 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов приватного підприємства «Агроальянс-2007» до Державної фіскальної служби України, Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішень від 02.08.2018 року № 867711/35462581, № 867710/35462581, № 867714/35462581 та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 867711/35462581 від 02.08.2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 64 від 13.04.2018 року.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 64 від 13.04.2018 року та вважати вказану податкову накладну прийнятою та зареєстрованою протягом операційного дня, коли її було надіслано платником податку - приватним підприємством «Агроальянс-2007», а саме - 02.08.2018 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 867710/35462581 від 02.08.2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 107 від 18.04.2018 року.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 107 від 18.04.2018 року та вважати вказану податкову накладну прийнятою та зареєстрованою протягом операційного дня, коли її було надіслано платником податку - приватним підприємством «Агроальянс-2007», а саме - 02.08.2018 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 867714/35462581 від 02.08.2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 141 від 23.04.2018 року.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 141 від 23.04.2018 року та вважати вказану податкову накладну прийнятою та зареєстрованою протягом операційного дня, коли її було надіслано платником податку - приватним підприємством «Агроальянс-2007», а саме - 02.08.2018 року.

Стягнути солідарно за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197) та Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646) на користь приватного підприємства «Агроальянс-2007» (код ЄДРПОУ 35462581) суму сплаченого судового збору в розмірі 10572,00 грн.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складено та підписано суддею 05 жовтня 2018 року.

Суддя С.О. Cтефанов