Рішення № 76936966, 05.10.2018, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" жовтня 2018 р. справа № 346/3184/18

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Біньковської Н.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Коломийської міської ради про визнання дій протиправними, зобов'язання до вчинення дій та стягнення моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася в суд з адміністративним позовом до Коломийської міської ради про визнання дій протиправними по розгляду заяви від 14.06.2018 року, зобов'язання надати рішення про визначення місця розміщення сміттєвих контейнерів по вул. Вагилевича в м. Коломия, стягнення моральної шкоди.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернулася із заявою до філії «АВЕ Коломия» ТОВ «АВЕ Івано-Франківськ», а також до Коломийської міської ради, в якій просила відповідача надати належно завірену копію рішення про розміщення контейнерів для збору твердих побутових відходів в проїзді між вулицями Вагилевича та Головацького біля будинку №8 по вул. Театральна в м. Коломия, за його наявності, та з метою його можливого оскарження. Відповідачем неналежно, всупереч Закону України «Про звернення громадян» розглянуто звернення, та безпідставно відмовлено у видачі рішення, не повідомлено про наслідки розгляду заяви, без роз'яснення порядку оскарження. Такі протиправні дії завдали позивачу моральної шкоди, яку оцінює в розмірі 10 000 грн.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.08.2018 позовну заяву залишено без руху і позивачу надано строк для усунення її недоліків. У зазначений судом строк позивачем недоліки позовної заяви усунуто.

Ухвалою суду від 06.09.2018 у справі відкрито спрощене позовне провадження (письмове провадження).

05.10.2018 року відмовлено у задоволенні клопотання позивача про зупинення провадження у справі.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, в якому стосовно заявлених позовних вимог заперечив. Просив суд в задоволенні позову відмовити, з урахуванням тих обставин, що вирішення питання встановлення контейнерів для вивезення твердих побутових відходів не відноситься до повноважень міської ради та її виконавчих органів, таке рішення відповідачем не приймалось, а тому не є можливим його надати позивачу. З посиланням на п.2.9 наказу №145 від 17.03.2011 року «Про затвердження державних санітарних норм та правил утримання територій населених пунктів», ст.25 Закону України «Про місцеве самоврядування» відповідач зазначив, що позивачем не наведено фактів або обставин порушення її прав, свобод та інтересів з боку відповідача, з огляду відсутності встановленого законом обов'язку, а тому була надана позивачу відповідь, що питання перенесення сміттєвих контейнерів погоджено робочою групою з розроблення проекту Національного плану управління відходами Коломийської міської ради. Щодо стягнення моральної шкоди позивачем не наведено розміру завданої шкоди та не додано доказів на їх підтвердження.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статей 260-263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності подані докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позов, встановив наступне.

14.05.2018 позивач звернулась до філії «АВЕ Коломия» ТОВ «АВЕ Івано-Франківськ» та до Коломийської міської ради із заявою, в якій просила відповідача надати належно завірену копію рішення про розміщення контейнерів для збору твердих побутових відходів в проїзді між вулицями Вагилевича та Головацького біля будинку №8 по вул. Театральна в м. Коломия, за його наявності (а.с.6).

04.06.2018 Коломийською міською радою листом за вих. №Б/598 повідомлено ОСОБА_1, що питання перенесення сміттєвих контейнерів з вулиці Вагилевича погоджено робочою групою з розроблення проекту Національного плану управління відходами Коломийської міської ради (а.с.14).

Такі дії відповідача по розгляду її заяви позивач вважає протиправними, у зв'язку з чим оскаржила їх до суду.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України «Про звернення громадян» встановлено право громадян України на звернення до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Згідно з ст.3 Закону України «Про звернення громадян» під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Згідно з ст. 15 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Згідно ст. 19 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані, зокрема, об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги.

Таким чином, надання відповіді органом місцевого самоврядування на звернення громадян України є обов'язковим, та повинно бути належно розглянуте і доведено до відома громадянина з посиланням на Закон.

Під час з'ясування обставин справи судом встановлено, що позивачем подано звернення (заява), в якому позивач просила відповідача, у разі прийняття такого, надати належно завірену копію рішення про розміщення контейнерів для збору твердих побутових відходів в проїзді між вулицями Вагилевича та Головацького біля будинку №8 по вул. Театральна в м. Коломия.

Суд зазначає, що відповідачем не розглянуто належно подане звернення, оскільки відповідач зобов'язаний був надати повну і вичерпну відповідь на звернення, зазначивши про наявність чи відсутність рішення, про яке просила позивач, та із посиланням на норми Закону.

Таким чином, звернення позивача від 14.05.2018 року розглянуто відповідачем із порушенням вимог Закону України «Про звернення громадян», а тому суд приходить до висновку що такі дії відповідача є протиправними. Позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання Коломийську міську раду надати рішення Коломийської міської ради про визначення місця розміщення сміттєвих контейнерів по вулиці Вагилевича в м. Коломия суд зазначає наступне.

Як слідує з поданого відповідачем відзиву на позов, Коломийською міською радою рішення про місце розташування контейнерних майданчиків на об'єктах благоустрою населених пунктів не приймалось, а тому не могло бути видане позивачу на її вимогу, а отже вимоги в цій частині до задоволення не підлягають.

Однак, з метою ефективного захисту порушеного права позивача, суд відповідно до ч.2 ст.9 КАС України, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати Коломийську міську раду розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.06.2018 року у відповідності до вимог Закону України «Про звернення громадян».

Щодо позовної вимоги про стягнення моральної шкоди суд зазначає наступне.

Відповідно до п.5 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди» від 31.03.1995р. №4 при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають обов'язковому з'ясуванню: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

У адміністративному позові позивач зазначає, що протиправні дії відповідача завдали їй моральної шкоди, оскільки спричинили виникнення у неї хвилювань та душевних страждань, що негативно відобразилось на психоемоційному стані позивача. Однак, вказані твердження позивач не підтверджує належними доказами, а також не наводить будь-якого обґрунтування заявленої до стягнення моральної шкоди у зазначених розмірах.

Тому вимоги позивача в цій частині до задоволення не підлягають.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Враховуючи викладене, суд вважає, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Документально підтвердженими судовими витратами в даній справі є витрати позивача на сплату судового збору в розмірі 704,80 грн.

У зв'язку з цим, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Коломийської міської ради підлягає частина сплаченого судового збору, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в розмірі 281,92 грн. (40%).

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Коломийської міської ради щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_1 від 14 червня 2018 року.

Зобов'язати Коломийську міську раду розглянути заяву ОСОБА_1 від 14 червня 2018 року у відповідності до вимог Закону України «Про звернення громадян».

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Коломийської міської ради (код ЄДРПОУ 04054334, вул. Грушевського 1, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78200) на користь ОСОБА_1 (код НОМЕР_1, АДРЕСА_1) сплачений судовий збір в розмірі 281,92 грн. (двісті вісімдесят одна гривня 92 копійки).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Відповідно до статей 255, 295, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до суду апеляційної інстанції через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.