Рішення № 76936251, 26.09.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2018 року м.Житомир справа № 0640/3955/18

категорія 8.3.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Нагірняк М.Ф.,

секретар судового засідання Добровольська Н.А.,

за участю: представники позивача Рибинський М.Ю., Гудилко Т.М.,

представник відповідача Зеленюк Ю.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Овруцького щебеневого заводу Гомельського міського шляхового будівельного-ремонтного тресту до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18 липня 2018 року №0001641202,

встановив:

Овруцький щебеневий завод Гомельського міського шляхового будівельного-ремонтного тресту звернувся з позовом до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18 липня 2018 року №0001641202.

Ухвалою суду від 03.08.2018року відкрито провадження в адміністративній справі і її призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В судовому засіданні представники Позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі і пояснили, що Відповідачем була проведена камеральна перевірка підприємства з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника за травень 2018року. За результатами такої перевірки, на думку представників Позивача, уповноважена особа податкового органу безпідставно прийшли до висновку про відсутність підстав для віднесення підприємством до свого податкового кредиту з податку на додану вартість сум цього податку в розмірі 182870,00грн., сплаченого за господарськими операціями з ТОВ "ЗАХІДТОРГІНВЕСТ" щодо придбання запасних частин, які мали місце в січні, лютому і травні 2018року.

Вказані господарські операції, як зазначили представники Позивача, мали реальний характер і підтверджуються всіма необхідними документами, були зумовлені постійною потребою в таких запасних частинах враховуючи особливості кар'єрних механізмів .

В судовому засіданні представники Позивача заявили про відмову від розгляду клопотання від 30.08.2018року про зупинення провадження в даній справі.

Представник Відповідача, Головного управління ДФС у Житомирській області, проти позову заперечив і пояснив, що дійсно 27.06.2018року уповноваженою посадовою особою податкового органу була проведена камеральна перевірка підприємства з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника за травень 2018року. За результатами такої перевірки, на думку представника Відповідача, правомірно було встановлено завищення платником від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість за квітень 2018року. Таке завищення виникло по причині нереальності господарських операцій платника з "ЗАХІДТОРГІНВЕСТ" щодо придбання запасних частин, які мали місце в січні, лютому і травні 2018року. Зазначені порушення, на думку представника Відповідача, правомірно стали підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення щодо зменшення Позивачу суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту з податку на додану вартість наступного податкового періоду за травень 2018року на 182870,00грн..

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представників Позивача та заперечення представника Відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.

Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо формування податкового кредиту з податку на додану вартість та визначення платником своїх зобов'язань з цього податку та сум, що підлягають бюджетному відшкодуванню або включенню до податкового кредиту наступного звітного періоду регулюються правовими нормами Податкового кодексу України, що були чинні на день виникнення таких відносин.

В судовому засіданні встановлено, що 27.06.2018року уповноваженою посадовою особою податкового органу була проведена камеральна перевірка підприємства з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника за травень 2018року, про що був складений відповідний акт перевірки від 27.06.2018року. За результатами такої перевірки було винесено оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 18 липня 2018 року №0001641202, відповідно до якого підприємству зменшено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту з податку на додану вартість наступного податкового періоду за травень 2018року на 182870,00грн.

Як зазначено в оскаржуваному податковому повідомленні - рішенні №0001641202 від 18.07.2018 року, підставою для його винесення стали порушення Позивачем вимог п.198.1 і п. 198.3 ст.198 та п.200.4 "в" ст.200 Податкового кодексу України.

Відповідно до висновків, зазначених в акті перевірки від 27.06.2018року, та пояснень представника податкового органу в судовому засіданні підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення стало виключно невизнання податковим органом сум податкового кредиту, сформованого за результатами господарських операцій платника з ТОВ "ЗАХІДТОРГІНВЕСТ" щодо придбання запасних частин, які мали місце в січні, лютому і травні 2018року.

При цьому слід зазначити, що Відповідачем проводилася не документальна, а камеральна перевірка, в ході якої не досліджувалися документи податкової та бухгалтерської звітності і уповноваженою особою податкового органу зроблено висновок лише щодо невизнання господарської операції платника з ТОВ "Західторгінвест" щодо придбання запасних частин, яка мала місце в травні 2018року на загальну суму 28650,00грн., в тому числі ПДВ на 4775,00грн.

Доводи податкового органу про завищення Позивачем сум податкового кредиту за січень 2018року на 78591,67грн., за лютий 2018року на 99504,17грн. та за травень 2018року на 4775,00грн. не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, так як не відповідають обставинам справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, з огляду на наступне.

За приписами п.198.1 та п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В судовому засіданні встановлено, що спірні господарські відносини були зумовлені договором купівлі-продажу запасних частин до кар'єрного обладнання, укладеним 29.05.2017року між Позивачем та ТОВ "ЗАХІДТОРГІНВЕСТ".

Про реальність даних господарських операцій між Позивачем та ТОВ "ЗАХІДТОРГІНВЕСТ" щодо постачання відповідних запасних частин до кар'єрного обладнання, які мали місце 09.01.2018року, 22.01.2018року, 31.01.2018року, 01.02.2018року, 08.02.2018року, 20.02.2018року, 22.02.2018року та 17.05.2018року, свідчать наявні в матеріалах справи та досліджені судом первинні документи бухгалтерського та податкового обліку ( рахунок-фактури, товаро - транспортні накладні і відомості про вантаж до них, видаткові накладні, прибуткові ордери, картки складського обліку запасних частин до кар'єрного обладнання, банківські виписки по особовим рахункам Позивача), які підтверджують факт надання зазначених послуг та їх оплату.

Відповідно до вимог п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

На підставі викиданого суд приходить до висновку, що сплачені Позивачем у вартості вказаних послуг суми податку на додану вартість за січень 2018року на загальну суму 78591,67грн., за лютий 2018року на загальну суму 99504,17грн. та за травень в сумі 4775,00грн. правомірно, у відповідності до вимог Податкового кодексу України були віднесені до податкового кредиту Позивача відповідно за січень, лютий та травень 2018року.

За змістом п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

В розумінні вимог п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України враховуючи від'ємне значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, Позивач мав право і правомірно включив в податковій звітності з цього податку за травень 2018року зазначені суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

За приписами п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Заперечуючи проти позову Відповідачем та його представником, всупереч вимогам ст.77 КАС України, не надано жодних належних та відповідних доказів того, що податковий кредит за відповідні звітні періоди 2018року на загальну суму 182870,00грн. не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідачем та його представником в суді не надано жодних належних та відповідних доказів того, що відомості, які містяться в досліджених судом документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладання нікчемних (недійсних) правочинів або того, що такі відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних яких установлена судом.

Суд не приймає до уваги доводи Відповідача, що зазначені господарські відносини щодо купівлі-продажу запасних частин до кар'єрного обладнання між Позивачем та ТОВ "ЗАХІДТОРГІНВЕСТ" не носили реального характеру та були спрямовані на надання податкової вигоди третім особам.

Безспірно, за приписами ст.228 ЦК України правочин, який порушує публічний характер, є нікчемним. Разом з тим, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

В Постанові Пленуму Верховного суду України №9 від 06.11.2009року прямо зазначено, що при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однієї із сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.

Проте, податковим органом не надано жодних доказів, а в судовому засіданні не встановлено вини чи умислу Позивача, спрямованого на заволодіння державним майном, порушення публічного порядку, тощо.

Більш того, суд зазначає, що в основу застосування штрафу покладений акт камеральної перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, камеральна перевірка проводиться у приміщенні податкового органу виключно на підставі податкових декларацій (розрахунків), поданих платником податків. Об'єктом перевірки за положеннями цього підпункту є серед іншого дані Єдиного реєстру податкових накладних. Саме аналізуючи дані цього реєстру податковий орган встановив окремі порушення реєстрації податкових накладних іншими контрагентами, а не Позивачем, що і стало підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Мета камеральної перевірки - виявити в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, єдиних реєстрів, арифметичні та/або методологічні помилки, або інші відомості які призвели до заниження або завищення податкового зобов'язання або посвідчують інші реєстраційні порушення, які доводять склад податкового правопорушення. Камеральна перевірка проводиться на систематичній основі, тобто перевіряються всі без винятку податкові декларації та уточнюючі розрахунки, подані платником, якого перевіряють.

Камеральна перевірка є одним із способів реалізації контрольної функцій податкового органу, шляхом якої здійснюється систематичний контроль за своєчасністю нарахування та відображення всіх відомостей, які впливають на правильність декларування платником податків.

Зазначене свідчить, що за результатами камеральної перевірки неможливо робити висновки про наявність чи відсутність ( реальність чи нереальність) певних господарських операцій, так як в ході такої перевірки не досліджуються документи бухгалтерського та податкового обліку.

Висновок Відповідача про "певну безтоварність" таких господарських операцій платника з ТОВ "ЗАХІДТОРГІНВЕСТ" носить характер припущення, яке не підтверджено жодними належними доказами.

Надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, звільняє Позивача від відповідальності за порушення правил оподаткування його контрагентами чи контрагентами його контрагентів.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Житомирській області від 18 липня 2018 року №0001641202, відповідно до якого Овруцькому щебеневому заводу Гомельського міського шляхового будівельного-ремонтного тресту зменшенні суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту з податку на додану вартість наступного податкового періоду за травень 2018року на 182870,00грн., винесено не на підставі вимог чинного законодавства та без врахування всіх обставин, що мали значення для його винесення, а тому є протиправним та підлягає скасуванню, а позов - задоволенню.

Відповідно до вимог ст.ст.139-143 КАС України судові витрати Овруцького щебеневого заводу Гомельського міського шляхового будівельного-ремонтного тресту у вигляді судового збору в сумі 2743,06грн. підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Житомирській області.

Керуючись статтями 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Позов задовольнити, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Житомирській області від 18 липня 2018 року №0001641202.

Судові витрати Овруцького щебеневого заводу Гомельського міського шляхового будівельного-ремонтного тресту (11152, с.Бондарі Овруцького району Житомирської області, ЄДРПОУ 04990896) у вигляді судового збору в сумі 2743,06грн. підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Житомирській області (10003, м.Житомир, вул.Юрка Тютюнника,7 ЄДРПОУ 39459195).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя М.Ф. Нагірняк

Повне судове рішення складене 04 жовтня 2018 року