Рішення № 76936155, 27.09.2018, Апостолівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 171/692/18

2/171/518/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" вересня 2018 р. м. Апостолове

Апостолівський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Кодрян Л.І.

за участю секретаря - Титаренко Л.Б.

представника позивача - ОСОБА_1

відповідача - ОСОБА_2

представника Служби у справах дітей АРДА - Волобоєвої О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Апостолове цивільну справу за позовом виконавчого комітету Апостолівської міської ради в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,-

ВИРІШИВ:

Позивач виконавчий комітет Апостолівської міської ради звернувся в суд, в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_4 до відповідача ОСОБА_2з позовом, в якому просить позбавити батьківських прав ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, відносно її малолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та стягнути з ОСОБА_2аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 у розмірі 1/4 доходу (заробітку) щомісячно, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до досягнення повноліття, на користь особи, де буде виховуватися та утримуватися дитина.

Підставою для звернення до суду є факт невиконання своїх батьківських обов'язків відповідачки по відношенню до малолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Позивач зазначає, що ОСОБА_2 є матір'ю-одиначкою, дані про батька дітей внесені на підставі ч.1 ст. 135 СК України.

ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідачка ОСОБА_2 в с. Червона Людмилівка Херсонської області народила доньку ОСОБА_4, про що в книзі реєстрації народжень 20 жовтня 2009 року зроблено відповідний актовий запис за № 4, без реєстрації місця проживання.

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, перебуває на обліку в КЗ «Апостолівська ЦРЛ «ДОР» з 17.03.2011 року. Дитина страждає тяжким інфекційним захворюванням і потребує постійного лікування. Мати ОСОБА_2 веде аморальний спосіб життя. Дитина не отримує підтримуючу терапію, що може призвести до тяжких наслідків. За домовленості з завідуючим відділення ОКЛ ім. Мечникова на госпіталізацію, дитина повинна була перебувати на стаціонарному лікуванні, але мати категорично відмовилась вести дитину на лікування. На теперішній час лабораторні показники вказують на погіршення стану дитини. Мати дитини ОСОБА_2 не виконує належним чином обов'язків по вихованню дитини, зловживає алкогольними напоями, не лікує дитину, хоча ліки отримує безкоштовно.

За недбале ставлення матері до лікування дитини 28 грудня 2016 року вироком Апостолівського районного суду Дніпропетровської області визнано винною у скоєнні злочину передбаченого ст. 166 КК України, їй призначено покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, з відстрочкою вироку на 2 роки.

Позивач вказує, що на адресу виконавчого комітету Апостолівської міської ради надійшов лист від директора Широчанського НВК Романець Н.І. про ситуацію яка склалась в сім'ї учениці 2-го класу ОСОБА_4. Дитина має статус «дитина з інвалідністю з дитинства», ОСОБА_4 повинна отримувати постійно медичну допомогу, але останні пів року дитина не отримує належної уваги, так як мати ОСОБА_2 не приділяє належної уваги лікуванню доньки. Класним керівником було здійснено обстеження, в ході якого було встановлено що мати учениці проживає зі співмешканцем, разом з яким зловживає алкогольними напоями, тому не займається належним чином здоров'ям доньки.

18.08.2017 року комісією опікунської ради при виконавчому комітеті Апостолівської міської ради було проведено обстеження умов проживання сім'ї за адресою АДРЕСА_1, в ході якого встановлено, що сім'я складається з трьох чоловік: мати - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, дитина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, співмешканець - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, в будинку чисто, прибрано, дитячий одяг, постільна білизна, продукти харчування є в наявності.

Під час обстеження з'ясовано, що мати не забезпечує свою дитину належним лікуванням, призначеним лікарем - інфекціоністом.

31.01.2018 року староста надав характеристику сім'ї ОСОБА_2, повідомивши, що вони проживають за адресою АДРЕСА_1 без реєстрації. ОСОБА_2 не працює, трудової книжки не має. За час проживання в с. Широчани зарекомендувала себе негативно. Неодноразово притягувалась до адміністративної та кримінальної відповідальності за неналежне відношення до малолітньої дитини. Не займається вихованням та лікуванням доньки, веде аморальний спосіб життя.

20.03.2018 року на засіданні виконавчого комітету Апостолівської міської ради було прийнято рішення «Про затвердження висновку опікунської ради при виконавчому комітеті міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав громадянки ОСОБА_2.» № 41.

Позивач вважає, що вищевикладені факти свідчать про неналежне виконання ОСОБА_2 своїх батьківських обов'язків та несуть пряму загрозу життю та здоров'ю малолітній ОСОБА_4

З огляду на вищевикладене, позивач просить позбавити батьківських прав ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, по відношенню до ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та стягнути аліменти на її утримання у розмірі 1/4 частини всіх видів її заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку щомісячно на користь особи, де буде виховуватись та утримуватись дитина.

Ухвалою суду від 23.05.2018 року відкрито загальне позовне провадження у ланій справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 25.07.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Відповідачем ОСОБА_2 у встановлений строк відзив на позов до суду не надано.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, обґрунтовуючи їх вищенаведеним, просила задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні позов визнала та пояснила, що вона розуміє, що неналежно виконувала свої обов'язки, а саме не займалася лікуванням дитини, що могло призвести до поганих наслідків, за ліками зобов'язана була звертатися один раз на місяць однак пів року не брала ліки. Кошти на дитину отримувала в сумі 1900 грн. Пояснила що зловживала алкогольними напоями, проживала зі співмешканцем який також зловживав алкоголем, власного житла не має, постійно не працевлаштована, має тимчасові заробітки в селі. В судових дебатах попросила не позбавляти її батьківських прав.

Представник третьої особи - Служби у справах дітей Апостолівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області підтримала висновок щодо доцільності позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази по справі, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

В судовому засіданні було встановлено, що - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, є матір'ю ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.8).

Згідно характеристики виданої директором Широчанського НВК Романець Н.І. та класним керівником ОСОБА_7, ОСОБА_4 навчається у школі з першого класу, зарекомендувала себе як старанна, дисциплінована та працелюбна учениця, має багато друзів, відвідує школу регулярно, мати завжди цікавиться навчанням доньки, піклується про зовнішній вигляд дитини, відвідує батьківські збори (а.с.9).

Відповідно до листа директора Широчанського НВК Романець Н.І. ОСОБА_4 має статус «дитина з інвалідністю з дитинства» і повинна отримувати постійно медичну допомогу, але останні пів року дитина не отримує належного піклування, так, як мати ОСОБА_2 не приділяє належної уваги лікуванню доньки. Класним керівником було здійснено обстеження, в ході якого було встановлено що мати учениці проживає зі співмешканцем, разом з яким зловживає алкоголем, тому не займається належним чином здоров'ям доньки (а.с. 10).

Згідно довідки №78 виданої КЗ Криворізький психоневрологічний диспансер Дніпропетровської обласної ради» ОСОБА_2 з 22.07.2016 року по 06.08.2016 року знаходилася на стаціонарному лікуванні у відділенні №2 КУ «КПНД» ДОС» (а.с.12).

Відповідно до довідки-характеристики підписаної старостою села від 31.01.2018 року №3, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає в АДРЕСА_1, без реєстрації, не працює і трудової книжки не має. За час проживання в селі Широчани зарекомендувала себе негативно, часто вживає спиртні напої, притягувалась до адміністративної та кримінальної відповідальності за неналежне відношення до малолітньої дитини, не займається вихованням та лікуванням доньки, веде аморальний спосіб життя, проживає зі співмешканцем, який раніше був неодноразово засуджений (а.с.13).

Згідно довідки підписаної старостою села від 03.04.2018 року №21 на території с.Широчани із близьких родичів ОСОБА_4 проживає тільки мати ОСОБА_2 (а.с.16).

Відповідно до листа КЗ «Апостолівська ЦРЛ» ДОР» від 25.11.2015 року №3022, ОСОБА_2 разом зі своєю донькою ОСОБА_4 знаходяться на диспансерному обліку у лікаря-інфекціоніста. Дитина страждає тяжким інфекційним захворюванням і потребує постійного лікування. Мама веде аморальний спосіб життя, зловживає алкоголем, дитина не отримує підтримуючу терапію, за ліками не приїжджає, що може призвести до тяжких наслідків, мама категорично відмовилась везти дитину на стаціонарне лікування (а.с.17).

Згідно листа прокуратури Дніпропетровської області від 17.06.2016 року №114-2689 прокуратурою проведено перевірку та встановлено, що громадянка ОСОБА_2 разом зі своєю донькою ОСОБА_4 знаходиться на диспансерному обліку у лікаря-інфекціоніста, дитина страждає тяжким інфекційним захворюванням і потребує лікування, при цьому мати дитини ухиляється від оглядів та лікування дитини, постійно змінює місце проживання, що створює загрозу для здоров'я та життя дитини (а.с.20).

З листа КЗ «Апостолівська центральна районна лікарня» ДОР» від 03.06.2016 року вбачається, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, з 17.03.2011 року перебуває на обліку в кабінеті «Довіра» КЗ» Апостолівська ЦРЛ» ДОР» (а.с.21).

Згідно листа АРДА служби у справах дітей від 31.05.2017 року за №15 просить розглянути на опікунській раді Апостолівської міської ради питання щодо виконання батьківських обов'язків ОСОБА_2 відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, так як дитина має тяжке хронічне захворювання і потребує постійного лікування, але мати веде аморальний спосіб життя і не забезпечує регулярний прийом ліків, тому постійно перериває курс лікування, що несе загрозу життю та здоров'ю дитини. За недбале ставлення матері до лікування дитини 28.12.2016 року вироком Апостолівського районного суду Дніпропетровської області визнано винною у скоєнні злочину передбаченого ст.166 КК України, та призначено покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, з відстрочкою вироку на 2 роки (а.с.22).

З акту обстеження умов проживання сім'ї ОСОБА_2 від 18.08.2017 року складеного комісією опікунської ради при виконавчому комітеті Апостолівської міської ради вбачається, що при проведенні обстеження умов проживання сім'ї за адресою АДРЕСА_1, встановлено, що сім'я складається трьох чоловік: мати - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1., дитина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, співмешканець - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, в будинку чисто, прибрано, дитячий одяг, постільна білизна, продукти харчування є в наявності. Під час обстеження з'ясовано, що мати не забезпечує свою дитину належним лікуванням, призначеним лікарем - інфекціоністом (а.с.23).

Згідно листа КЗ «Апостолівський центр первинної медико-санітарної допомоги» від 01.02.2018 року вбачається, що ОСОБА_2 з приводу свого захворювання та захворювання дитини ОСОБА_4 за медичною допомогою до лікувального закладу не зверталася (а.с.27).

Актом обстеження матеріально-побутових умов ОСОБА_2 від 27.03.2018 року встановлено, що сім'я живе в будинку з пічним опаленням, в момент обстеження в будинку не прибрано, двері в кімнати завішені старими ковдрами, на всю родину одне ліжко. ОСОБА_2 написала заяву про тимчасове влаштування малолітньої дитини ОСОБА_4 до КЗ «Апостолівський центр соціально-психологічної реабілітації дітей «Надія» у зв'язку з важким матеріальним становищем та необхідністю відновлення лікування (а.с.30).

З Витягу із протоколу № 2 засідання опікунської ради від 02.02.2018 року вбачається, що члени опікунської ради при виконавчому комітеті Апостолівської міської ради вважають доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 по відношенню до неповнолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2(а.с. 31).

Судом встановлено, що згідно висновку опікунської ради при виконавчому комітеті Апостолівської міської ради прийнято рішення про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, відносно неповнолітньої дитини - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 32).

Рішенням Виконавчого комітету Апостолівської міської ради № 41 від 20.03.2018 року затверджено висновок опікунської ради при виконавчому комітеті Апостолівської міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 (а.с. 33).

Згідно ст. 3 Конвенції про права дитини ратифікованою Постановою ВР № 789-XII від 27.02.1991 (далі-Конвенція) в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Статтею 9 Конвенції визначено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки, зокрема, не піклуються про дитину.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно з ч. 1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину із пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться із дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засудженні за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Відповідно до ч.ч.3,4 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них. Під час ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім'ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

Пленум Верховного Суду України в п.п. 15 та 16 Постанови від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз'яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначенні фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками.

Таким чином, суду надано достатньо доказів, які свідчать про ухилення відповідача ОСОБА_2 від виконання своїх обов'язків щодо належної уваги по лікуванню доньки, яка знаходиться на диспансерному обліку у лікаря інфекціоніста та страждає тяжким інфекційним захворюванням і потребує постійного обстеження. Дитина ОСОБА_4 не отримує підтримуючу терапію, оскільки відповідач за ліками не приїжджала протягом шести місяців, про що відповідач підтвердила в судовому засіданні.

Крім того, ОСОБА_2 визнала факт усвідомлення нею того, що вказані дії можуть призвести до тяжких наслідків. Також підтвердила, що неприбула з дитиною ОСОБА_4 на стаціонарне лікування у визначений їй лікарем строк .

Факт притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності за ст.166 КК України встановлено в судовому засіданні, та визнано відповідачем і відповідно до ч.1. ст.82 ЦПК України не підлягає доказуванню.

Також встановлено, що на даний час дитина влаштована до КЗ «Апостолівський центр соціально-психологічної реабілітації дітей «Надія» і перебуває у вказаному закладі.

Відповідно до п.п. 47,49 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Савіни проти України» (Заява №39948/06) зазначено, що право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див., зокрема, рішення у справі "МакМайкл проти Сполученого Королівства" (McMichael v. The United Kingdom) від 24 лютого 1995 року, п. 6, серія A, N 307-B). Суд наголосив, що, хоча національним органам надається певна свобода розсуду у вирішенні питань щодо встановлення державної опіки над дитиною, вони повинні враховувати що розірвання сімейних зв'язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин (див.,наприклад, справу "Ньяоре проти Франції" (Gnahore v. France),N 40031/98, п. 59, ECHR 2000-IX).

Таким чином розірвання сімейних зв'язків між матір'ю та дитиною у даній справі обумовлено винятковими обставинами, що полягають у збереженні здоров'я та життя дитини, яка має тяжке інфекційне захворювання.

За таких обставин, винної поведінки відповідача та її свідомого нехтування своїми батьківськими обов'язками, враховуючи права та інтереси дитини, суд дійшов висновку про ухилення відповідача ОСОБА_2 від виконання своїх батьківських обов'язків та необхідність позбавлення її батьківських прав відносно її малолітньої дитини - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Що стосується вимог про стягнення аліментів, то суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову про позбавлення батьківських прав суд приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Відповідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів.

Згідно з ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до п.17 ч.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен враховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів, наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатного чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина;інші обставини, що мають істотне значення.

Врахувавши вимоги статей 182, 183 СК України та інші обставини, що мають істотне значення, суд вважає, що, на користь позивача з відповідача необхідно стягувати аліменти на утримання дітей в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, починаючи з 19.04.2018 року і до досягнення дитиною повноліття чи змін у майновому становищі сторін.

Питання судових витрат вирішити відповідно до ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги виконавчого комітету Апостолівської міської ради в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьківських прав щодо її малолітньої дитини - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, (РНОКПП НОМЕР_1, прож. АДРЕСА_1), аліменти на утримання дитини - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/4 частини всіх видів її заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку щомісячно на користь особи, де буде виховуватись та утримуватись дитина, починаючи з 19.04.2018 року.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, (РНОКПП НОМЕР_1, прож. АДРЕСА_1), на користь виконавчого комітету Апостолівської міської ради (м.Апостолове, Дніпропетровська область, вул.Центральна, 65, ЄРДПОУ 40209395, р/р 35422262093215) витрати на оплату судового збору в сумі 1762 грн. 00 коп.

На рішення може бути подана апеляція до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Апостолівський районний суд Дніпропетровської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 05 жовтня 2018 року.

СуддяЛ. І. Кодрян