Рішення № 76935435, 02.10.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2018 р. Справа№805/4763/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голубової Л.Б.,

за участі секретаря судового засідання Широбокової М.О., розглянувши в приміщенні

Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом державного підприємства «Селидіввугілля»

до Державної фіскальної служби України

про визнання протиправним та скасування рішення про результати розгляду скарги від 03 травня 2018 року № 15245/6/99-99-11-02-02-25

Державне підприємство «Селидіввугілля» звернулося до суду з позовом до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення про результати розгляду скарги від 03 травня 2018 року № 15245/6/99-99-11-02-02-25.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовував тим, що структурним підрозділом позивача - відокремлений підрозділ «Шахта 1-2 «Новогродівська» було отримано рішення заступника начальника Покровсько-Добропільського управління Головного управління ДФС у Донецькій області від 22.03.2018 року № 0012164512 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму 42553473,81 гривень, у тому числі: штраф - 15998428,77 гривень, пеня -26555045,04 гривень.

Не погодившись з вказаним рішенням Головного управління ДФС у Донецькій області, позивач оскаржив його в адміністративному порядку до Державної фіскальної служби України, проте рішенням ДФС України від 03 травня 2018 року оскаржуване рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення з підстав невиконання норм ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та втрату чинності пункту 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» в частині звільнення від виконання обов'язків платника єдиного внеску до закінчення проведення антитерористичної операції, зокрема, звільнення від сплати єдиного внеску у період з 14.04.2014 року по теперішній час.

Зазначає, що ВП «Шахта 1-2 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» є самостійним платником єдиного внеску. Місцезнаходження підрозділу - місто Новогродівка.

Місто Новогродівка, де було взято на облік структурний підрозділ позивача як платника ЄСВ входить до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція відповідно до розпорядження КМУ від 02.12.2015 року № 1275-р., місто Селидове, де знаходиться на обліку юридична особа ДП «Селидіввугілля» також віднесено до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

ДП «Селидіввугілля» направило на адресу податкового органу заяву від 16.12.2015 року за № 1/451 про звільнення від сплати єдиного соціального внеску, та таким чином виконало вимоги, передбачені пунктом 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Виходячи з наведеного, державне підприємство «Селидіввугілля» вважає, що звільнене від сплати підприємством ЄСВ, тому з зазначених підстав просить скасувати рішення ДФС України від 03 травня 2018 року про результати розгляду його скарги на рішення ГУ ДФС у Донецькій області від 22.03.2018 року № 0012164512 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 42553473,81 гривень, не оскаржуючи при цьому в судовому порядку саме рішення ГУ ДФС у Донецькій області від 22.03.2018 року.

Посилається на рішення Верховного Суду від 30.03.2018 року у зразковій справі № 812/292/18, предметом якої є скасування рішення ГУ ДФС у Луганській області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до обласної комунальної установи «Луганський центр підтримки молодіжних ініціатив та соціальних досліджень».

Ухвалою суду від 23 червня 2018 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 18 липня 2018 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 30 липня 2018 року.

Ухвалою суду від 30 липня 2018 року відкладено підготовче засідання на 05 вересня 2018 року.

05 вересня 2018 року відкладено підготовче засідання на 12 вересня 2018 року.

Ухвалою суду від 12 вересня 2018 року підготовче провадження закрито та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 02 жовтня 2018 року.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином. Надав клопотання про розгляд справи без участі представника (а.с. 89).

Представник відповідача Тернинко С.М. до суду з'явилася.

Представником відповідача через канцелярію суду 05 вересня 2018 року надано письмовий відзив (а.с. 74-76). В обґрунтування незгоди з позовними вимогами зазначає, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно сплачувати внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця. Несвоєчасно не сплачена сума є недоїмкою та стягується з застосуванням штрафів.

Позивачем на порушення ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок, самостійно визначений ним у звітах за період жовтень 2015 року - вересень 2016 року сплачено з порушенням законодавчо встановленого строку, у зв'язку з чим, ГУ ДФС у Донецькій області прийнято рішення від 22.03.2018 року № 0012164512 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на загальну суму 42553473,81 гривень.

Зазначає, що відповідно до Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 11.12.1996 року № 29 рішення про результати розгляду скарги є апеляційним розглядом вищестоящим органом податкової служби.

В даному випадку, юридичні наслідки у форми обов'язків щодо сплати нарахованих штрафних санкцій і пені спричиняє рішення від 22.03.2018 року № 0012164512, а тому саме воно повинно бути оскаржено до суду.

З зазначених причин відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Селидіввугілля» є юридичною особою, яке зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з кодом 33426253, має структурний підрозділ - відокремлений підрозділ «Шахта 1-3 «Новогродівська» з кодом 33621589, що доведено витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 22-25) та Положенням у новій редакції (а.с. 14-20).

Структурний підрозділ позивача значиться на обліку у Покровсько-Добропільському управлінні Головного управління ДФС у Донецькій області, про що свідчить рішення від 22.03.2018 року № 00012164512 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на загальну суму 42553473,81 гривень, винесене у його відношенні (а.с. 29).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України, статті 94 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до абзаців 1, 3, 4 частини 4 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з п. 2 та п. 4 розділу ІІІ Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, який діяв до 10.06.2016 року, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 05.12.2013 року № 765 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04 лютого 2014 року за № 217/24994, передбачено, що зобов'язання, штрафні санкції, пеня за податками, зборами, митними платежами, суми до сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником у звітності, відображаються територіальним органом Міндоходів в інтегрованій картці платника.

Нарахування податків, зборів та сум єдиного внеску в інтегрованій картці платника здійснюються відповідно до звітності, що подається платником до територіального органу Міндоходів, а також митних та інших платежів - на підставі оформленої митної декларації.

Нарахування узгоджених сум грошових зобов'язань за податками, зборами, митними платежами та сум єдиного внеску, нарахованих до сплати, в інтегрованій картці платника здійснюється датою граничного строку сплати таких нарахувань.

Згідно з п. 1 підрозділу 1 розділу IV Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, який діє з 10.06.2016 року, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 року №422 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 травня 2016 року за №751/28881, передбачено, що первинні показники, що відображаються в підсистемі, яка забезпечує обробку податкової звітності та платежів, є показниками форм податкової звітності та звітності з єдиного внеску, затверджених у встановленому порядку.

У відповідності до п. 1 підрозділу 2 вказаного Порядку прийняття Звітного документа є обов'язком контролюючого органу.

Дані звітних документів, поданих платниками на паперових носіях, переносяться до інформаційної системи органів ДФС у терміни, встановлені регламентом комп'ютерної обробки Звітних документів.

Після повного внесення даних Звітного документа такий документ отримує статус «Повністю введено».

Для звітних документів, поданих засобами електронного зв'язку в електронній формі, статус «Повністю введено» вважається присвоєним за умовчанням.

Таким чином, визначені платником суми єдиного внеску до сплати підлягають відображенню у відповідній картці платника ЄСВ.

Згідно з п. 1 та п. 12 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.

Підставою виникнення зазначеного вище боргу з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є самостійно задекларовані позивачем суми ЄСВ, у тому числі, за період з жовтня 2015 року по вересень 2016 року, що не спростовується сторонами.

З причин несвоєчасної сплати структурним підрозділом позивача Головним управлінням ДФС у Донецькій області винесене рішення від 22.03.2018 року № 00012164512 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на загальну суму 42553473,81 гривень (а.с. 29).

Вказане рішення не оскаржене позивачем до суду, проте оскаржено в адміністративному порядку до ДФС України, про що свідчить скарга від 30.03.2018 року № 20/139 (а.с. 33-34).

Рішенням ДФС України від 03 травня 2018 року оскаржуване рішення ГУ ДФС у Донецькій області залишено без змін, а скаргу без задоволення (а.с. 30-31).

Підставою прийнятого рішення зазначено невиконання норм ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та втрату чинності пункту 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» в частині звільнення від виконання обов'язків платника єдиного внеску до закінчення проведення антитерористичної операції, зокрема, звільнення від сплати єдиного внеску у період з 14.04.2014 року по теперішній час.

Правовою підставою розгляду скарг платників податків є наказ Міністерства фінансів України 21.10.2015 року № 916 Про затвердження Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами.

Відповідно до п. 1-3 Порядку № 916 цей Порядок розроблено на підставі статті 19-1 розділу I та статей 55, 56 глави 4 розділу II Податкового кодексу України, статті 24 глави 4 розділу I Митного кодексу України, з урахуванням вимог статті 8 Закону України «Про звернення громадян».

Цим Порядком визначено процедуру оскарження платниками податків податкових повідомлень-рішень або інших рішень контролюючих органів (далі - рішення) під час адміністративного оскарження.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Цей Порядок не застосовується щодо оскарження рішень контролюючих органів, дій або бездіяльності їх посадових осіб та інших працівників, якщо спеціальним законом встановлено інший порядок оскарження таких рішень, дій або бездіяльності, а також при оскарженні постанов, прийнятих у справах про адміністративні правопорушення.

У разі якщо скарга стосується оскарження декількох рішень контролюючого органу, щодо частини яких існує інший порядок оскарження, вимоги цього Порядку застосовуються відносно тих рішень, стосовно яких не передбачені інші процедури оскарження.

Порядок розгляду скарг передбачено Розділом VIII Порядку № 916.

Зокрема, за результатами проведення процедури адміністративного оскарження контролюючим органом приймається рішення. Рішення оформляються на бланку контролюючого органу, який розглянув скаргу.

Під час процедури адміністративного оскарження обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом, або інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий орган.

Контролюючий орган, який прийняв оскаржуване рішення, зобов'язаний надіслати до контролюючого органу вищого рівня, який розглядає скаргу, в електронній та/або письмовій формі всі документи, передбачені статтями 83 та 86 глави 8 розділу II Податкового кодексу України, які підтверджують правомірність прийнятого рішення, протягом 5 робочих днів з дня отримання повідомлення від платника податків про оскарження такого рішення та/або від контролюючого органу, який розглядає скаргу.

Позивачем не зазначено жодного порушення з боку Державної фіскальної служби України, вчиненого ним під час прийняття рішення про результати розгляду його адміністративної скарги.

Фактично, позивач намагається оскаржити по суті рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 22 березня 2018 року № 00012164512 про застосування до нього штрафу та пені, оскільки саме це рішення порушує його права, тому що спричиняє для нього негативні правові наслідки, на відміну від рішення про результати розгляду скарги ДФС України.

З зазначених підстав суд не бере до уваги посилання позивача на постанову Верховного Суду від 30 березня 2018 року у зразковій справі № 812/292/18, оскільки предметом даної справи є скасування рішення ГУ ДФС у Луганській області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до обласної комунальної установи «Луганський центр підтримки молодіжних ініціатив та соціальних досліджень».

Відтак, належним способом захисту права позивача є оскарження рішення Головного управління ДФС від 22 березня 2018 року № 00012164512, а не рішення про результати розгляду скарги ДФС України.

За таких обставин, вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги № 15245/6/99-99-11-02-02-25 від 03 травня 2018 року не підлягають задоволенню.

Питання судових витрат судом не вирішується у зв'язку з відмовою в задоволенні позовних вимог.

Згідно частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Відповідно до частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

На підставі положень Податкового кодексу України, Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та на підставі ст. ст. 2, 17, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог державного підприємства «Селидіввугілля» (місцезнаходження згідно даних з ЄДР: 85400, Донецька область, м. Селидове, вул. К.Маркса, буд. 41, код ЄДРПОУ 33426253) до Державної фіскальної служби України (місцезнаходження згідно даних з ЄДР: 04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код ЄДРПОУ 39292197) про визнання протиправним та скасування рішення про результати розгляду скарги від 03 травня 2018 року № 15245/6/99-99-11-02-02-25 - відмовити.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 04 жовтня 2018 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Голубова Л.Б.