Рішення № 76935417, 05.10.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2018 р. Справа№0540/6651/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олішевської В.В., розглянувши в порядку письмового провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1

до відповідача: Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство "Макіївський коксохімічний завод"

про: визнання дій Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо відмови ОСОБА_1 призначенні пенсії протиправними, зобов'язання Слов'янське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області призначити пенсію на пільгових умовах згідно чинного законодавства України з моменту подання заяви від 14.02.2018 року з урахуванням пільгового стажу.

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство "Макіївський коксохімічний завод" про визнання дій Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо відмови ОСОБА_1 призначенні пенсії протиправними, зобов'язання Слов'янське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області призначити пенсію на пільгових умовах згідно чинного законодавства України з моменту подання заяви від 14.02.2018 року з урахуванням пільгового стажу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у лютому 2018 року він переїхав до м. Слов'янська, у зв'язку з проведенням на території м. Макіївки Донецької області антитерористичної операції, де і став на облік як внутрішньо переміщена особа. 14.02.2018 року він звернувся до Слов'янського ОУПФУ Донецької області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до п. 2 розділу XV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Відповідач зазначає, що відповідачем прийнято рішенням від 23.02.2017 року № 7 про відмову у призначенні пенсії, оскільки відсутній необхідний загальний стаж для призначення пенсії за списком № 2. Позивач вважає зазначене рішення протиправним та таким, що порушує його право на соціальний захист у старості визначене ст. 49 Конституції України.

Позивач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідач через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування відзиву на позовну заяву відповідач посилається на те, що позивач звернувся до управління з заявою № 3468 від 14.02.2018 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст.. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». 23.02.2018 року управлінням прийнято рішення № 7 про відмову в призначення пенсії. Відповідач вважає, що спірне рішення прийняте відповідно до вимог чинного пенсійного законодавства. Відповідач зазначає, що основним документом, що підтверджує загальний стаж працівника є трудова книжка, яка повинна бути належним чином оформленою. З огляду на це відповідач вказує, на те, що оскільки трудова книжка позивача не містила інформації стосовно дати народження ОСОБА_1, відповідно до загального стажу позивача не зараховано періоди роботи по цій трудовій книжці. Крім того, відповідач посилається на те, що відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій № 22-1 від 25.11.2005 року визначено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевірки обґрунтованості їх видачі та достовірності поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. Відповідач зазначає, що з метою перевірки наданих відповідачем довідок про підтвердження пільгового характеру роботи, останній звернувся до ПАТ «Макіївський коксовім завод», який зазначив про неможливість здійснення перевірки пільгової довідки № 012 від 24.02.2017 року, у зв'язку з тим, що підприємство фактично знаходиться на території не підконтрольній українській владі та доступ до відповідних документів та архівів відсутній. Відповідач вказує, що у зв'язку з неможливістю перевірки довідок про підтвердження пільгового характеру роботи позивача на ПАТ «Макіївський коксохімічний завод», період роботи позивача на зазначеному підприємстві не може бути зарахований до пільгового стажу. Відповідач зазначає, що на момент звернення позивача з заявою про призначення пенсії його страховий стаж складає 22 роки 00 місяців 01 день, за таких обставин позивачу відповідно в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно ч. 1 ст. 144 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Клопотань (заяв) про розгляд справи без участі представника управління до суду не надав.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, письмових пояснень стосовно заявлених позовних вимог до суду не надав.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13 серпня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справи та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження у підготовче засідання на 11 вересня 2018 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11 вересня 2018 року залучено в якості третьої особи ПАТ «Макіївський коксохімічний завод» та відкладено розгляд справи на 26 вересня 2018 року, у зв'язку необхідністю надання додаткових доказів.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26 вересня 2018 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Приписами частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

З огляду на те, що позивач та представник відповідача у судове засідання не з'явились, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи без участі сторін в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянином України, що підтверджується копією паспорту серії НОМЕР_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (а.с. 8-9).

Судом встановлено, що 14.02.2018 року ОСОБА_1 звернувся до Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області з заявою про призначення пенсії, відповідно до якої просив призначити пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 50).

До заяви позивачем були надані наступні документи: заява, копія паспорту та ідентифікаційного коду; копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 0000476505 від 14.02.2018 року, копія трудової книжки НОМЕР_3 від 01.07.1980 року, копія диплому НОМЕР_7 від 18.06.1982 року, копія військового квитка НОМЕР_6 від 11.10.1982 року, довідка про пільговий характер роботи № 012 від 24.02.2017 року, яка видана ПАТ «Макіївський коксохімічний завод», довідка № 83 від 19.04.2011 року та копія наказу № І від 02.01.1998 року про реорганізацію ПАТ «Макіївський коксохімічний завод; копія виписки з наказу про підсумки атестації робочих місць № 334 від 05.10.1994 року з переліком робочих місць по ПАТ «Макіївський коксохімічний завод», довідка № 07-27 від 24.02.2017 року видана ПАТ «Макіївський коксохімічний завод», довідка № 16 від 27.12.2017 року, видана ПАТ «Макіївський коксохімічний завод».

23 лютого 2018 року Слов'янський об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області прийнято рішення № 7 про відмову у призначенні пенсії (а.с. 48-49).

Зі змісту рішення вбачається, що до пільгового стажу роботи позивача не зараховано період роботи на ПАТ «Макіївський коксохімічний завод», оскільки згідно листа підприємства № 16 від 27.12.2017 року зазначено, зазначено, що здійснити перевірку пільгової довідки № 012 від 24.02.2017 року не має можливості у зв'язку з тим, що підприємство знаходиться на території, тимчасово непідконтрольній українській владі, доступ до документації і архівів відсутній.

Також, відповідно до рішення вбачається, що страховий стаж ОСОБА_1 складає 22 роки 00 місяців 01 день.

За таких обставин відмовити в призначенні пенсійна пільгових умовах ОСОБА_1, так як на момент звернення 14.02.2018 року не має необхідного пільгового та страхового стажу.

Право на пенсію за віком згідно чинного законодавства ОСОБА_1 набуде після досягнення 63 років.

Не погодившись з прийнятим Слов'янським об'єднаним управлінням пенсійного фонду України Донецької області рішення про відмову у призначенні пенсії, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі по тексту - Закон № 1788), Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058 - IV (далі по тексту - Закон № 1058), Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 08 листопада 2005 року № 383 «Про порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» (далі по тексту - Порядок № 383), Постановою Кабінетом Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 «Про затвердження порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення (перерахунку) пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» (далі по тексту - Порядок № 637), Постанова Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442 «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» (далі по тексту - Порядок № 442).

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки, визначені у Законі України «Про пенсійне забезпечення».

Закон України «Про пенсійне забезпечення» №1788 від 05.11.1991 року, відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначаються періоди, з яких складається страховий стаж. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч. 4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Приписами частини 2 статті 114 Закону № 1058 передбачено на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу, зокрема, з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців у чоловіків і не менше 21 року 6 місяців у жінок.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи;

Відповідно до ст.48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 3 Порядку № 637 За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 12.08.1993 № 637 встановлено, що уточнюючі довідки підприємств або організацій для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників.

Суд зазначає, що вищевказаний Порядок, як вбачається з його назви та змісту, поширюється саме на випадки відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

З метою забезпечення соціального захисту та належного пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 № 383 затверджено Порядок застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі Порядок). Цей Порядок регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до пунктів «а», «б» статті 13 та статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку № 383, під повним робочим днем слід вважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків.

При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (приклади у додатках 1, 2).

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 N 442 (далі - Порядок проведення атестації робочих місць), атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.

Зазначена постанова набула чинності з 21.08.92. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.92, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації.

Результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника.

У разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

З аналізу вищезазначених норм вбачається, що у разі вперше проведеної до 21.08.1997 року атестації робочого місця до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 01.09.1992 № 41 (далі - Методичні рекомендації).

Відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць, затвердженого Постановою Кабінетом Міністрів України від 01 серпня 1992 року (який набрав чинності 21 серпня 1992 року) встановлено, що атестація робочих місць за умовами праці (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

Згідно із зазначеним нормативним актами основна мета атестації, як випливає із зазначених нормативних актів, полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Відповідно до положень Порядку відомості про результати атестації робочих місць заносяться до картки умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України.

Атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, організації, в строки, передбачені колективним договором, але не рідше ніж один раз на п'ять років. До складу комісії включається уповноважений представник виборного органу первинної профспілкової організації, а в разі відсутності профспілкової організації - уповноважена найманими працівниками особа.

Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: картка умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Отже, з аналізу норм Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Порядку дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах незалежно від віку є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку за умови безпосередньої зайнятості повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.

З копія трудової книжки серія НОМЕР_4 ОСОБА_1, відповідно до якої вбачається, що останній 28.03.1984 року прийнятий на роботу до Макіївського коксохімічного заводу в паро-котельний цех майстром по ремонту обладнання; 01.06.1987 року переведений старшим майстром по ремонту обладнання в паро - котельному цеху; 23.03.1996 року звільнений за власним бажанням.

Суд зазначає, що на період роботи позивача з 28.03.1994 року по 11.03.1994 року застосовувались Списки № 2 виробництв, цехів, професій та посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах, затверджені Постановою Ради Міністрів СРСР № 1173 від 22.08.1956 р.

Так, розділом ХVІ «Електростанції, електропоїзда, паросилове хазяйство для виробничих цехів» Постанови № 1173 передбачено, що інженерно - технічні працівники: майстри, старші майстри та начальники змін: котельних, машинних (теплових), пилоприготування цехів та цехів топловиподання; начальники котельних цехів за їх заступники.

Постановою Кабінету Міністрів України № 162 «Про затвердження Списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» затверджено Списки № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Відповідно до розділу XIII підрозділу 2140000б-23362 Постанови № 162 визначено, що до професій які дають право на пенсію за віком на пільгових умовах відносяться:майстри, старші майстри по ремонту устаткування (котельного, турбінного (парогазотурбінного), паливоподавання та пилоприготування) у місцях його установки

З аналізу вищезазначеної постанов встановлено, що професія позивача «майстер по ремонту обладнання в парок отельних цехах» не входить до переліку професій, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до Списку № 2.

Отже, період роботи позивача у ПАТ «Макіївський коксохімічний завод» у період з 28.03.1984 року по 23.03.1996 року зараховується до пільгового стажу позивача та відповідно до вимог статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» дає позивачу право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Щодо посилання позивача на те, що до пільгового стажу не зарахований період роботи з 09.08.1982 року по 01.10.1982 року та з 25.03.1996 року по 31.12.1997 року, суд зазначає, що в зазначені періоди позивач не працював на ПАТ «Макіївський коксохімічний завод».

Згідно копії трудової книжки вбачається, що позивача з 09.08.1982 року по 01.10.1982 року позивач вбачається, що з 09.08.1992 року по 23.03.1996 року працював майстром та старшим майстром експлуатаційної дільниці № 1 в Єнакіївській тепломережі, а з 25.03.1993 року по 01.11.1997 року в Управлінні Комунального господарства Донецької обласної державної адміністрації Державного обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» Головне виробництво.

Суд зазначає, що позивачем у позовній заяві не надано обґрунтованих доводів стосовно того, що у зазначені періоди позивач працював на посадах, які мають дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, крім того, не надано належних доказів, які б підтверджували пільговий характер роботи позивача, а саме відповідних довідок, а трудова книжка не містить інформації, яка дає підстави вважати, що позивач у зазначений період працював на посадах, які дають право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Також, суд вказує на те, що відповідачем не зазначено, що саме періоди роботи позивача з 09.08.1982 року по 01.10.1982 року та з 25.03.1996 року по 31.12.1997 року не зараховано до пільгового стажу позивача.

Щодо посилання відповідача на те, що трудова книжка серії НОМЕР_3 ОСОБА_1 не містить інформації стосовно дати його народження, суд зазначає наступне.

Приписами пункту 1.1. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників передбачено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Відповідно до п. 1.3, 1.4 Інструкції № 58 При влаштуванні на роботу працівники зобов'язані подавати трудову книжку, оформлену в установленому порядку.

Особи, які вперше шукають роботу і не мають трудової книжки, повинні пред'явити паспорт, диплом або інший документ про освіту чи професійну підготовку. Військовослужбовці, звільнені із Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Прикордонних військ України, Цивільної оборони України, Управління охорони вищих посадових осіб України та інших військових формувань, створених відповідно до законодавства України (далі Збройні Сили України та інші війська) та військовослужбовці, звільнені із Збройних Сил колишнього Союзу РСР і Збройних сил держав учасниць СНД, пред'являють військовий квиток. Звільнені з місця відбування кримінального покарання зобов'язані пред'явити довідку про звільнення.

Пунктом 2.1 зазначеної Інструкції визначено, що трудові книжки і вкладиші до них заповнюються у відповідних розділах українською і російською мовами.

Заповнення трудової книжки вперше проводиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття працівника на роботу або прийняття студента вищого, учня професійно-технічного навчального закладу, що здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем "кваліфікований робітник", "молодший спеціаліст", "бакалавр", "спеціаліст" та продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, на стажування.

До трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди. Стягнення до трудової книжки не заносяться (п. 2.2. Інструції).

Відповідно до п. 2.4 Інструкції усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Згідно п. 2.11 відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім'я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження.

Суд зазначає, що з аналізу вищезазначених положень вбачається, що відповідальність за правильність ведення трудових книжок несе підприємство.

Отже, суд вважає не правомірним посипання відповідача на те, що оскільки трудова книжка не містить дати народження позивача та відсутні підстави для зарахування до загального стажу позивача періодів роботи по цій трудовій книжці.

Крім того, у продовжені трудової книжки серії НОМЕР_3 ОСОБА_1 наявна інформація стосовно дати народження останнього (а.с. 35).

З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача зарахувати до загального стажу позивача періоди роботи ОСОБА_1 по трудовій книжці серії НОМЕР_3 починаючи з 01.07.1980 року, оскільки основним документом, що підтверджує трудовий стаж є трудова книжка.

Суд зазначає, що спірне рішення Слов'янського ОУПФУ Донецької області № 7 від 23.02.2018 року про відмову у призначенні пенсії за віком, відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», прийнято без повного з'ясування усіх обставин справи та дослідження не в повному обсязі документів наданих позивачем при зверненні з заявою про призначення пенсії, в зв'язку з чим рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги позивача про зобов'язання Великоновосілківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області призначети пенсію ОСОБА_4 за віком відповідно до п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" починаючи з дня звернення з 12.02.2018 року та зобов'язання Управління Пенсійного фонду України у Мар'їнському районі Донецької області здійснити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_4 з часу звернення з 12.02.2018 року.

Суд зазначає наступне, частиною 5 статті 245 КАС України передбачено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті (визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії), суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Отже, правовідносини щодо призначення пенсії та здійснення нарахування та виплати пенсії позивачу відносяться до виключної компетенції працівників Пенсійного фонду України, та є їх дискреційними повноваженнями і суд, захищаючи права та свободи особи, не може перебирати на себе функції інших органів державної влади, та втручатися в делеговані повноваження.

Приписами частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Фактично суд зв'язаний предметом і розміром заявлених особою вимог, проте може вийти за межі вимог адміністративного позову у випадках, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Вихід за межі позовних вимог можливий у випадку помилкового обрання особою неналежного способу захисту порушеного права, у цьому випадку можливо на підставі частини другої статті 9 КАС України вийти за межі позовних вимог та застосувати той спосіб захисту порушеного права позивача, який відповідає фактичним обставинам справи і відновлює порушене право особи. Фактично, необхідною передумовою застосування частини другої статті 9 КАС України є саме порушення прав позивача та необхідність захисту порушеного права шляхом його відновлення.

Отже, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного суб'єктами владних повноважень, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення.

Таким чином, враховуючи те, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом та сприяти реальному відновленню порушеного права, беручи до уваги приписи ч. 2 ст. 9 КАС України, а також з аналізу норм чинного законодавства, суд приходить до висновку про визнання протиправним та скасування рішення Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 7 про відмову в призначенні пенсії від 23.02.2018 року, зобов'язання Слов'янське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 період роботи на Публічному акціонерному товаристві «Макіївський коксохімічний завод» з 28.03.1984 року по 23.03.1996 року, зобов'язання Слов'янське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області відповідача зарахувати до загального стажу позивача періоди роботи ОСОБА_1 по трудовій книжці серії НОМЕР_3 починаючи з 01.07.1980 року, зобов'язання Слов'янське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 14.02.2018 року, відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до ст. 19 Конституції України Відповідно суд, як орган державної влади, зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.

Згідно ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, суд вважає за необхідне присудити на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 352,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство "Макіївський коксохімічний завод" про визнання дій Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо відмови ОСОБА_1 призначенні пенсії протиправними, зобов'язання Слов'янське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області призначити пенсію на пільгових умовах згідно чинного законодавства України з моменту подання заяви від 14.02.2018 року з урахуванням пільгового стажу - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасування рішення Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 7 про відмову в призначенні пенсії від 23.02.2018 року.

Зобов'язати Слов'янське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 період роботи на Публічному акціонерному товаристві «Макіївський коксохімічний завод» з 28.03.1984 року по 23.03.1996 року.

Зобов'язати Слов'янське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області відповідача зарахувати до загального стажу позивача періоди роботи ОСОБА_1 по трудовій книжці серії НОМЕР_3 починаючи з 01.07.1980 року.

Зобов'язати Слов'янське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 14.02.2018 року, відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, адреса реєстрації: АДРЕСА_1, адреса фактичного проживання: АДРЕСА_2) за рахунок бюджетних асигнувань Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3, код ЄДРПОУ 37803258) судовий збір в розмірі 352 (триста п'ятдесят дві) гривні 40 копійок.

Повний текст рішення буде складено та підписано 05 жовтня 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п.п. 15-5 п. 15 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Олішевська В.В.