Рішення № 76935383, 05.10.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2018 р. Справа№805/4719/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Ушенка С.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Селидовського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 15.06.2018 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Селидовського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання неправомірним та скасування рішення від 15.12.2017 щодо не зарахування до його пільгового стажу роботи періодів з 15.07.1993 по 19.11.1993 на підприємстві ЧМП фірма „Грань"; з 16.06.1995 по 01.09.1995 на підприємстві Шахтоуправління "ім. XVII партз'їзду в\о "Шахтарськвугілля"; з 12.09.1995 по 30.01.1996 на підприємстві "Антарес"; з 21.08.2003 по 13.04.2004, з 02.06.2004 по 31.12.2004 на підприємстві ВАТ "Доншахтобуд"; з 01.01.2005 по 10.09.2005 на підприємстві Донецьке шахтобудівельне підприємство; з 12.09.2005 по 22.02.2006 на підприємстві ДП "Вугільна компанія "Краснолиманська"; з 02.01.1998 по 31.08.1998 на підприємстві ВАТ "Кедр"; з 03.03.1995 по 31.05.1995 на підприємстві "Антарес"; з 01.11.2017 по 17.11.2017 на підприємстві ПАТ „Шахтоуправління „Покровське" та зобов'язання зарахувати зазначені періоди до його пільгового стажу роботи і повторно розглянути заяву від 06.12.2017 (зареєстровану за № 4248) про призначення пенсії згідно ч.1. ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-ХІІ від 05.11.1991 та п.2 р.XV Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV від 09.07.2003.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 16.12.2017 він звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і надав всі необхідні документи. Відповідач, розглянувши заяву та надані документи, прийняв рішення від 15.12.2017, яким відмовив позивачеві у призначенні пенсійної виплати з підстав відсутності у нього необхідного пільгового стажу роботи, так як вважає, що період роботи позивача з 15.07.1993 по 19.11.1993 на підприємстві ЧМП фірма „Грань"; з 16.06.1995 по 01.09.1995 на підприємстві Шахтоуправління "ім. XVII партз'їзду в\о "Шахтарськвугілля"; з 12.09.1995 по 30.01.1996 на підприємстві "Антарес"; з 21.08.2003 по 13.04.2004, з 02.06.2004 по 31.12.2004 на підприємстві ВАТ "Доншахтобуд"; з 01.01.2005 по 10.09.2005 на підприємстві Донецьке шахтобудівельне підприємство; з 12.09.2005 по 22.02.2006 на підприємстві ДП "Вугільна компанія "Краснолиманська" неможливо зарахувати, оскільки позивачем не надані пільгові довідки та довідки про фактичні спуски до шахти, з 02.01.1998 по 31.08.1998 на підприємстві ВАТ "Кедр" неможливо зарахувати, оскільки пільгова довідка, яка підтверджує зайнятість повний робочий день у шахті, надана Новогродівською міською радою «архівний відділ», з 03.03.1995 по 31.05.1995 на підприємстві "Антарес" неможливо зарахувати, оскільки запис у трудовій книжці має виправлення в даті та не надана довідка про роботу та підземні спуски до шахти, з 01.11.2017 по 17.11.2017 на підприємстві ПАТ „Шахтоуправління „Покровське" неможливо зарахувати у зв'язку з відсутністю нарахованої суми заробітної плати (форма ОК-5 від 08.12.2017).

Позивач вважає таке рішення відповідача протиправним, оскільки воно прийнято із порушенням норм чинного законодавства та його конституційних прав.

Відповідач заперечував проти позовних вимог, надав до суду письмовий відзив на адміністративний позов, у якому зазначив, що при зверненні до Управління позивачем в підтвердження наявного пільгового стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах не було надано достатньо доказів, а саме довідок, які підтверджували б його зайнятість на підземних (гірничих) роботах та спуски під землю. З огляду на вищевказане УПФ вважає, що не порушувало прав позивача, діяло в межах наданих йому законом та нормативно-правовими актами повноважень.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22.06.2018 відкрито провадженні в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23.07.2018 позовну заяву вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05.09.2018 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті.

Позивач та представник позивача до суду не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача до суду у визначений час не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні.

Приймаючи до уваги наведене та враховуючи приписи чинного процесуального законодавства, суд дійшов висновку про розгляд справи у письмовому провадженні.

Розглянувши матеріали адміністративної справи та наявні заяви по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, дослідивши докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, про що свідчить копія паспорту серії НОМЕР_2, наявна в матеріалах справи (а.с. 8-9).

Як вбачається з матеріалів справи, 16.12.2017 позивач звернувся до Селидовського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою № 4248 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

15.12.2017 рішенням Селидовського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області позивачеві відмовлено в призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку за нормами ч. 1 ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та п. 2 р.XV Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у зв'язку з відсутністю пільгового стажу 25 років в підземних умовах (а.с. 15-16).

Рішення про відмову у призначенні пенсії від 15.12.2017 вмотивовано тим, що період роботи позивача з 15.07.1993 по 19.11.1993 на підприємстві ЧМП фірма «Грань»; з 16.06.1995 по 01.09.1995 на підприємстві Шахтоуправління "ім. XVII партз'їзду в\о "Шахтарськвугілля"; з 12.09.1995 по 30.01.1996 на підприємстві "Антарес"; з 21.08.2003 по 13.04.2004, з 02.06.2004 по 31.12.2004 на підприємстві ВАТ "Доншахтобуд"; з 01.01.2005 по 10.09.2005 на підприємстві Донецьке шахтобудівельне підприємство; з 12.09.2005 по 22.02.2006 на підприємстві ДП "Вугільна компанія "Краснолиманська" неможливо зарахувати до пільгового стажу, оскільки позивачем не надані пільгові довідки та довідки про фактичні спуски до шахти, з 02.01.1998 по 31.08.1998 на підприємстві ВАТ "Кедр" неможливо зарахувати, оскільки пільгова довідка, яка підтверджує зайнятість повний робочий день у шахті, надана Новогродівською міською радою «архівний відділ», з 03.03.1995 по 31.05.1995 на підприємстві "Антарес" неможливо зарахувати, оскільки запис у трудовій книжці має виправлення в даті та не надані довідки про роботу та підземні спуски до шахти, з 01.11.2017 по 17.11.2017 на підприємстві ПАТ „Шахтоуправління «Покровське» неможливо зарахувати у зв'язку з відсутністю нарахованої суми заробітної плати (форма ОК-5 від 08.12.2017).

Позивач оскаржує вищевказане рішення відповідача як таке, що прийняте з порушенням норм чинного законодавства та його конституційних прав.

Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 року, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 1058- ІV).

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону № 1058-ІV, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Пунктом 1 частини 1 статті 9 Закону № 1058-ІV визначено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються у т. ч. пенсія за віком.

Частиною 4 статті 24 Закону № 1058-ІV визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

У відповідності зі статтею 26 Закону № 1058-ІV (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Згідно п. 2 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-ІV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими і важкими умовами праці на списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вищезазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону і в разі досягнення пенсійного віку та трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII від 05.11.1991 року (далі - Закон № 1788-XII).

Відповідно до положень п. 16 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-ІV, положення Закону № 1788-XII застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Пунктом 1 частини 1 статті 45 Закону № 1058-ІV визначено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

На підставі частини 1 статті 44 Закону № 1058-ІV, заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Закон України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII від 05.11.1991 відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих.

Закон гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.

У відповідності до ст. 1 цього Закону, громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Статтею 2 Закону № 1788-XII визначено, що за цим Законом призначаються, зокрема, трудові пенсії: за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років.

Право на пенсію за віком, у відповідності до ст. 12 Закону № 1788-XII, мають:

- чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років;

- жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону № 1788-XII, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах із зниженням пенсійного віку за нормами ч.1 ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та п. 2 р.XV Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та надав відповідні документи.

У відповідності до статті 62 Закону № 1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Аналіз вищезазначених положень свідчить, що для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за даними трудової книжки необхідна наявність в трудовій книжці відомостей щодо стажу роботи не менше 25 років на роботах з повним робочим днем на підземних гірничих роботах.

Щодо позовних вимог про зарахування до пільгового стажу періодів роботи з 15.07.1993 по 19.11.1993 на підприємстві ЧМП фірма «Грань»; з 16.06.1995 по 01.09.1995 на підприємстві Шахтоуправління "ім. XVII партз'їзду в\о "Шахтарськвугілля"; з 12.09.1995 по 30.01.1996 на підприємстві "Антарес"; з 21.08.2003 по 13.04.2004, з 02.06.2004 по 31.12.2004 на підприємстві ВАТ "Доншахтобуд"; з 01.01.2005 по 10.09.2005 на підприємстві Донецьке шахтобудівельне підприємство; з 12.09.2005 по 22.02.2006 на підприємстві ДП "Вугільна компанія "Краснолиманська", суд зазначає наступне.

Підставою для не зарахування до пільгового стажу роботи спірних періодів за рішенням відповідача є те, що заявником не було надано пільгові довідки та довідки про фактичні спуски до шахти.

В матеріалах справи наявна копія трудової книжки позивача серії НОМЕР_3, в якій за спірні періоди є наступні відомості:

№ 8 від 15.07.1993 про прийняття на підприємство ЧМП фірма „Грань" підземним прохідником 5 розряду з повним робочим днем;

№ 9 від 19.11.1993 про звільнення з підприємства ЧМП фірма „Грань" за власним бажанням;

№ 12 від 16.06.1995 про прийняття на підприємство Шахтоуправління "ім. XVII партз'їзду в\о "Шахтарськвугілля" помічником начальника ділянки підземним з повним робочим днем під землею;

№ 13 від 01.09.1995 про звільнення з підприємства Шахтоуправління "ім. XVII партз'їзду в\о "Шахтарськвугілля" за власним бажанням;

№ 14 від 12.09.1995 про прийняття на підприємство "Антарес" підземним гірничим майстром з повним робочим днем під землею;

№ 15 від 30.01.1996 про звільнення з підприємства "Антарес" за власним бажанням;

№ 25 від 21.08.2003 про прийняття на підприємство ВАТ "Доншахтобуд" підземним гірничим майстром з повним робочим днем під землею;

№ 26 від 13.04.2004 про звільнення з підприємства ВАТ "Доншахтобуд" за власним бажанням;

№ 27 від 02.06.2004 про прийняття на підприємство ВАТ "Доншахтобуд" підземним гірничим майстром з повним робочим днем під землею;

№ 28 від 31.12.2004 про звільнення з підприємства ВАТ "Доншахтобуд" по переводу до підприємства Донецьке шахтобудівельне підприємство;

№ 29 від 01.01.2005 про прийняття на підприємство Донецьке шахтобудівельне підприємство підземним гірничим майстром з повним робочим днем під землею;

№ 30 від 10.09.2005 про звільнення з підприємства Донецьке шахтобудівельне підприємство за власним бажанням;

№ 31 від 12.09.2005 про прийняття на підприємство ДП "Вугільна компанія "Краснолиманська" прохідником підземним 4 розряду з повним робочим днем під землею;

№ 33 від 22.02.2006 про звільнення з підприємства ДП "Вугільна компанія "Краснолиманська" за власним бажанням. (а.с. 10-13).

Також у матеріалах справи містяться: архівна довідка Селидівської міської ради від 11.12.2017 № 07-08/338 про те, що ОСОБА_1 працював на підприємстві ЧМП фірма „Грань" прохідником 5 розряду з 15.07.1993 по 19.11.1993; довідка № 04-22/94 від 09.01.2018 про фактичні спуски в шахту на підприємстві Донецьке шахтобудівельне підприємство за період з 01.01.2005 по 10.09.2005; довідка № 04-22/94 від 09.01.2018 про фактичні спуски в шахту на підприємстві ВАТ "Доншахтобуд" за період з 02.06.2004 по 31.12.2004; довідка №04-22/94 від 09.01.2018 про фактичні спуски в шахту на підприємстві ВАТ "Доншахтобуд" за період з 21.08.2003 по 13.04.2004; довідка ДП "Вугільна компанія "Краснолиманська" від 03.05.2018 № 161 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній за період з 12.09.2005 по 22.02.2006 про те, що ОСОБА_1 працював повний робочий день і виконував гірничі роботи підземним способом, що передбачено Списком 1; довідка № 162 арх. від 03.05.2018 ДП "Вугільна компанія "Краснолиманська" про фактичні спуски в шахту за період з 12.09.2005 по 22.02.2006 (а.с. 17-23).

Суд зазначає, що наведені відомості у трудовій книжці про роботу позивача за вказані періоди та інші надані до суду докази у їх сукупності свідчать про зайнятість останнього за відповідними професіями повний робочий день в шахті під землею. Записи про спірні періоди роботи засвідчені відповідними печатками підприємств і дефектів їх вчинення не мають, а відтак факт роботи позивача у спірні періоди підтверджується відповідними записами трудової книжки, які були внесені відповідно до діючого законодавства.

Щодо позовних вимог про зарахування до пільгового стажу періоду роботи з 02.01.1998 по 31.08.1998 на підприємстві ВАТ "Кедр", суд зазначає наступне.

Підставою для не зарахування до пільгового стажу роботи спірного періоду за рішенням відповідача є те, що пільгова довідка, яка підтверджує зайнятість повний робочий день у шахті, надана Новогродівською міською радою «архівний відділ».

Як вбачається з трудової книжки позивача серії НОМЕР_3, в період з 02.01.1998 по 31.08.1998 він працював на підприємстві ВАТ "Кедр" за професією підземного прохідника 5 розряду з повним робочим днем у шахті (а.с. 12).

Як вже зазначалось судом, у відповідності до статті 62 Закону № 1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Оскільки записи у трудовій книжці позивача підтверджують виконання ним роботи за вказаною професією і спірний період повний робочий день під землею, в даному випадку, на переконання суду, архівна довідка, надана позивачем, жодним чином не спростовує вказані обставини і не є обов'язковою для надання до органу пенсійного фонду для встановлення трудового стажу позивача.

Щодо позовних вимог про зарахування до пільгового стажу періоду роботи з 03.03.1995 по 31.05.1995 на підприємстві "Антарес", суд зазначає наступне.

Підставою для не зарахування до пільгового стажу роботи спірного періоду за рішенням відповідача є те, що у трудовій книжці має місце виправлення в даті та не надані довідки про роботу та підземні спуски до шахти.

Як вбачається з трудової книжки позивача серії НОМЕР_3, в період з 03.03.1995 по 31.05.1995 він працював на підприємстві "Антарес" за професією підземного майстра з повним робочим днем в шахті (а.с. 11).

Суд зауважує, що запис в даті звільнення дійсно має виправлення, проте ця підстава не може слугувати умовою для не зарахування усього періоду роботи, так як зазначений запис містить посилання на номер та дату наказу про звільнення, а саме: Пр. 90к від 31.05.1995, та ці відомості не є суперечливими та узгоджуються між собою.

При цьому, відповідальність за правильність ведення трудових книжок покладена на власника підприємства, установи чи організації або уповноважений ним орган, а не на працівника.

Таким чином, суд вважає доводи відповідача щодо не зарахування до пільгового стажу позивача спірного періоду роботи із зазначеної підстави такими, що не відповідають діючому законодавству, оскільки з наведеної інформації у трудовій книжці НОМЕР_3 вбачається, що позивач виконував роботи за зазначеною професією у шахті повний робочий день.

Щодо позовних вимог про зарахування до пільгового стажу періоду роботи з 01.11.2017 по 17.11.2017 на підприємстві ВАТ „Шахтоуправління „Покровське", суд зазначає наступне.

Підставою для не зарахування до пільгового стажу роботи спірного періоду за рішенням відповідача є відсутність нарахованої суми заробітної плати (форма ОК-5 від 08.12.2017).

Як вбачається з трудової книжки позивача серії НОМЕР_3, в період з 01.03.2006 і по теперішній час він працює на підприємстві ВАТ «Вугільна компанія «Шахта «Красноармійська західна № 1» (з 05.08.2008 по 01.10.2008 ВАТ «Шахтоуправління «Покровське») за професією підземного прохідника 5 розряду з повним робочим днем в шахті (а.с. 13), що також не заперечується відповідачем.

При цьому, як вже зазначалось судом, спірним між сторонами є період роботи позивача з 1 по 17 листопада 2017 року, який не зараховано відповідачем до пільгового стажу роботи позивача у зв'язку із простоями - 8 днів та безкоштовними відпустками - 3 дні, за які відсутні нараховані суми заробітної плати відповідно до довідки за формою ОК-5 від 08.12.2017.

В даному випадку, суд дійшов висновку, що позивач не може бути позбавлений свого права, що стосується предмету позову, оскільки факт трудових відносин та зайнятості повний робочий день на підприємстві позивача підтверджується відповідними записами у трудовій книжці.

Крім того, доказів, які б спростовували факт роботи позивача повний робочий день у шкідливих умовах праці зі спуском під землю відповідачем не надано, як і не надано до суду довідки за формою ОК-5 від 08.12.2017 та інших доказів, які підтверджували б не виконання позивачем роботи за зазначеною професією у спірний період часу у зв'язку із простоями - 8 днів та безкоштовними відпустками - 3 дні.

Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 рішення у справі "Ковач проти України" від 7 лютого 2008 року, п.59 рішення у справі "Мельниченко проти України" від 19 жовтня 2004 року, п.50 рішення у справі "Чуйкіна проти України" від 13 січня 2011 року, п.54 рішення у справі "Швидка проти України" від 30 жовтня 2014 року тощо).

Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

Таким чином, позивач опинився в ситуації, що відповідно позбавляє його можливості забезпечити належний захист своїх прав.

У відповідності до частини 2 статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Згідно із статтею 21 Конституції України, усі люди є вільними у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

Виходячи із зазначеного принципу та гарантування Конституцією судового захисту конституційних прав і свобод, судова діяльність має бути спрямована на захист цих прав і свобод від будь-яких посягань шляхом забезпечення своєчасного та якісного розгляду конкретних справ.

Враховуючи викладене, суд вважає, що УПФ повинні використовувати всі передбачені законом повноваження за для повного та об'єктивного розгляду заяви про призначення пенсії, виходячи з тих обставин, що склалися.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що рішення відповідача від 15.12.2017 про відмову в призначенні пенсії, прийнято не на підставі Конституції та законодавства України, а отже підлягає скасуванню.

Таким чином, позов ОСОБА_1 до Селидовського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії підлягає задоволенню у повному обсязі.

Крім того, у відповідності до пункту 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі також - Постанова № 637), у разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (пункт 3 вказаної Постанови).

Пунктом 17 Постанови № 637 передбачено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливість їх одержання у зв'язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.

Згідно з частиною 3 статті 44 Закону № 1058-ІV, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Отже, з наведених норм чинного законодавства вбачається дуже великий обсяг прав та обов'язків у органів Пенсійного фонду при вирішенні питання про призначення пенсії та перевірки наявного стажу роботи для її призначення.

При цьому суд зауважує, що право особи на отримання пенсійних виплат не може бути поставлено у залежність від можливості органів Пенсійного фонду України здійснювати ці повноваження, а тому неможливість проведення перевірки, зокрема правомірності видачі архівної довідки не дає підстав для відмови у зарахуванні стажу роботи при його підтвердженні записами у трудовій книжці.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується квитанцією № 0.0.1059908722.1 від 14.06.2018, позивач за подання адміністративного позову сплатив 704,80 грн. судового збору (а.с.3)

Отже, суд повертає позивачу судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Селидовського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області у розмірі 704,80 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 9, 72-77, 139, 241-246, 255, 263, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Селидовського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати рішення Селидовського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 41247274; 85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Героїв праці, буд. 6) від 15.12.2017 про відмову в призначенні ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1; 85400, АДРЕСА_2) пенсії.

Зобов'язати Селидовське об'єднане Управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 41247274; 85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Героїв праці, буд. 6) зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1; 85400, АДРЕСА_2) періоди роботи з 15.07.1993 по 19.11.1993 на підприємстві ЧМП фірма «Грань»; з 16.06.1995 по 01.09.1995 на підприємстві Шахтоуправління «ім. XVII партз'їзду в\о «Шахтарськвугілля»; з 12.09.1995 по 30.01.1996 на підприємстві "Антарес"; з 21.08.2003 по 13.04.2004, з 02.06.2004 по 31.12.2004 на підприємстві ВАТ "Доншахтобуд"; з 01.01.2005 по 10.09.2005 на підприємстві Донецьке шахтобудівельне підприємство; з 12.09.2005 по 22.02.2006 на підприємстві ДП "Вугільна компанія "Краснолиманська"; з 02.01.1998 по 31.08.1998 на підприємстві ВАТ "Кедр"; з 03.03.1995 по 31.05.1995 на підприємстві "Антарес"; з 01.11.2017 по 17.11,2017 на підприємстві ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» за даними трудової книжки НОМЕР_4.

Зобов'язати Селидовське об'єднане Управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 41247274; 85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Героїв праці, буд. 6) повторно розглянути заяву ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1; 85400, АДРЕСА_2), № 4248 від 06 грудня 2017 року про призначення пенсії згідно ч. 1 ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII від 05.11.1991 та п. 2 р. XV Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003, з врахуванням до його пільгового стажу періодів роботи з 15.07.1993 по 19.11.1993 на підприємстві ЧМП фірма „Грань"; з 16.06.1995 по 01.09.1995 на підприємстві Шахтоуправління "ім. XVII партз'їзду в\о "Шахтарськвугілля"; з 12.09.1995 по 30.01.1996 на підприємстві "Антарес"; з 21.08.2003 по 13.04.2004, з 02.06.2004 по 31.12.2004 на підприємстві ВАТ "Доншахтобуд"; з 01.01.2005 по 10.09.2005 на підприємстві Донецьке шахтобудівельне підприємство; з 12.09.2005 по 22.02.2006 на підприємстві ДП "Вугільна компанія "Краснолиманська"; з 02.01.1998 по 31.08.1998 на підприємстві ВАТ "Кедр"; з 03.03.1995 по 31.05.1995 на підприємстві "Антарес"; з 01.11.2017 по 17.11,2017 на підприємстві ПАТ „Шахтоуправління „Покровське" за даними трудової книжки БТ-І №9430233.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Селидовського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 41247274; 85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Героїв праці, буд. 6) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1; 85400, АДРЕСА_2) понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 5 жовтня 2018 року.

Суддя Ушенко С.В.