Рішення № 76935259, 04.10.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2018 р. Справа№0540/7398/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олішевської В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1

до відповідача: Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області

про: визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 22 травня 2018 року про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії, зобов'язання Селидовське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 періоди роботи: з 08.01.1992 року по 30.04.1992 року на підприємстві ВАТ "Гірницький шахтобуд", з 03.08.1994 року по 26.08.1996 року на підприємстві Федеральне державне унітарне підприємство "Державний трест "Арктиквугілля", з 01.09.2016 року по 14.12.2017 року на підприємстві ВП Шахта 1-3 "Новогродівська" ДП "Селидіввугілля", зобов'язання Селидовське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.02.2018 року № 1021 про призначення пенсії на пільгових умовах.

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 22 травня 2018 року про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії, зобов'язання Селидовське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 періоди роботи: з 08.01.1992 року по 30.04.1992 року на підприємстві ВАТ "Гірницький шахтобуд", з 03.08.1994 року по 26.08.1996 року на підприємстві Федеральне державне унітарне підприємство "Державний трест "Арктиквугілля", з 01.09.2016 року по 14.12.2017 року на підприємстві ВП Шахта 1-3 "Новогродівська" ДП "Селидіввугілля", зобов'язання Селидовське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.02.2018 року № 1021 про призначення пенсії на пільгових умовах.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що рішенням про відмову в призначенні пенсії від 22.05.2018 року за № 1625 відповідач відмовив йому в призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п. 2 розділу ХV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю пільгового стажу 25 років в підземних умовах. Позивача вважає рішення відповідача, відповідно до якого до пільгового стажу не зараховано періоди роботи на підприємстві ВАТ «Гірницький шахто буд» з 08.01.1992 року по 30.04.1992 року», у зв'язку з тим, що довідка не підтверджує зайнятість повний робочий день у шахті, на підприємстві Федеральне державне унітарне підприємство «Державний трест «Арктиквугілля» з 03.08.1994 року по 26.08.1996 року, оскільки пільгова довідка підлягає перевірці, а також на підприємстві ВП Шахта 1-3 «Новогродівка» ДП «Селидіввугілля» з 01.09.2016 року по 14.12.2017 року, оскільки відсутні відомості про сплату щомісячних внесків за ці періоди до МЗД України, протиправним, оскільки прийняте з порушенням вимог чинного пенсійного законодавства.

Представник позивача у судове засідання не з'явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідач через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування відзиву на позовну заяву відповідач посилається на те, що позивач звернувся до управління з заявою про призначення пенсії від 23.02.2018 року № 1021, відповідно до якої просив призначити пенсію згідно ч. 1 ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п. 2 р. XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Відповідач зазначає, що відповідно до наданих документів страховий стаж заявника складає 26 років 09 місяців 17 днів, в тому числі стаж підземної роботи, що дає право на призначення пенсії га пільгових умовах складає 22 роки 01 місяць 18 днів, в тому числі за ст. 14-20 - шахтарі складає 08 років 04 місяці 13 днів, за ст. 14-25 - шахтарі складає 13 років 09 місяців 04 дні. За таких обставин позивачу відмовлено в призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку за нормами ч. 1 ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п. 2 розділу XV Закону "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», у зв'язку з відсутністю пільгового стажу 25 років в підземних умовах. Стосовно неврахування до пільгового стажу період роботи позивача на підприємстві ВАТ «Гірницький шахто буд» з 08.01.1992 року по 30.04.1992 року», на підприємстві Федеральне державне унітарне підприємство «Державний трест «Арктиквугілля» з 03.08.1994 року по 26.08.1996 року та на підприємстві ВП Шахта 1-3 «Новогродівка» ДП «Селидіввугілля» з 01.09.2016 року по 14.12.2017 року, відповідач зазначає, для підтвердження пільгового стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах позивачу необхідно підтвердити спеціальний (пільговий) стаж довідками за правилами встановленими Порядком № 637 та надання довідок підтверджуючих зайнятість в підземних (гірничих) роботах спусками під землю. З огляду на викладене відповідач вважає, що позивачем не надано належних документів для підтвердження пільгового стажу. Також, відповідач вказує, що приймаючи рішення про відмову в призначенні пенсії позивач діяв в межах наданих йому законами та нормативно - правовими актами та не порушив вимоги чинного законодавства.

Представник відповідача до суду не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23 серпня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 25 вересня 2018 року.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Приписами частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

З огляду на те, що позивач та представник відповідача у судове засідання не з'явились, суд приходить висновку про можливість розгляду справи без участі сторін в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянином України, що підтверджується копією паспорту серії НОМЕР_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (а.с. 8-9)

Судом встановлено, що 23 лютого 2018 року ОСОБА_2 звернувся до Селидівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області з заявою про призначення пенсії, відповідно до якої просив призначити пенсію за віком згідно ч. 1 ст. 14 Закону України «Про пенсійне страхування» та п. 2 розділу XV «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування».

До заяви позивачем були надані: заява, копія паспорту і ІНН, копія трудової кижки серії НОМЕР_3 від 28.05.1991 року, копія військового квитка серія НОМЕР_4 від 21.01.1993 року; копія диплому серія НОМЕР_5 від 26.06.1992 року; архівні довідки видані Селидівською міською радою «архівний відділ» № 07-08/157, № 07-08/157/1, № 07-08/157/2 від 30.05.2017 року, довідка про підземні спуски в шахту з підприємства ВП «Шахта «Котляревська» ДП «Селидіввугілля» №04-22/13 від 03.01.2018 року; довідка про особливий характер роботи видані підприємством ДП «Шахта ім. Д,С. Коротченка» № 1-155 від 01.06.2017 року; виписка з наказу про атестацію робочих місць № 1-155 від 01.06.2017 року; довідка про особливий характер роботи видана підприємством Федеральне державне унітарне підприємство «Державний тресат «Атктиквугілля» № 119/сп від 19.02.2015 року; довідка про перейменування видана підприємством Федералене державне унітарне підприємство «Державний тресат «Атктиквугілля» № 68/ю від 24.02.2015 року ; довідка про особливий характер роботи видана підприємством ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» № 462 від 09.06.2017 року; довідка про особливий характер роботи видана підприємством ВП Шахта 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» № 204 від 14.12.2017 року; довідка про заробітну плату видана підприємством ДП «Шахта ім. Д,С. Коротченка» № 1-155 від 01.06.2017 року; про заробітну плату видана підприємством Федеральне унітарне підприємство «Державний трест «Атктиквугілля» № 121/ст від 19.02.2015 року.

22 травня 2018 року Селидовським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії (а.с. 10).

Зі змісту рішення вбачається, що до пільгового стажу роботи зараховано періоди: з 07.09.1992 року по 14.07.1994 року, 24.04.1997 року по 28.03.1999 року на підприємстві ДП «Шахта ім. Д.С.Коротченка», з 23.07.1999 року по 13.01.2013 року на підприємстві ПАТ «Шахтоуправління «Покровське», з 30.01.2013 року по 14.12.2017 року на підприємстві ВП Шахта 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» за винятком днів перебування у безкоштовних відпустках (4 дні), страйків (1 день).

До пільгового стажу не зараховано період роботи на підприємстві ВАТ «Гірницький шахтобуд» з 08.01.1992 року по 30.04.1992 року, оскільки довідка, не підтверджує зайнятість повний робочий день у шахті, надана Селидівською міською радою архівним відділом.

Не зараховано до пільгового стажу період роботи з 03.08.1994 року по 26.08.1996 року на підприємстві Федеральне державне унітарне підприємство «Державний трест «Атктиквугілля», оскільки пільгова довідка підлягає перевірці.

До страхового стажу не зараховано періоди роботи з 01.09.2016 року по 14.12.2017 року на підприємстві Шахта 1-3 «Новогродівка» ДП «Селидіввугілля», оскільки відсутні відомості про сплату щомісячних внесків за ці періоди до МДЗ України.

Відповідно до наданих документів, страховий стаж заявника складає 26 років 09 місяців 17 днів. В тому числі стаж підземної роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах складає 22 роки 01 місяць 18 днів, в тому числі за ст. 14-20- шахтарі складає 08 років 04 місяці 13 днів, за ст. 14-25 - шахтарі складає 13 років 09 місяців 04 дні.

За таких обставин ОСОБА_2 відмовлено в призначенні пенсії із заниженням пенсійного віку за нормами ч. 1 ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п. 2 р. ХV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю пільгового стажу 25 років в підземних умовах.

Право на пенсії за нормами ч. 1 ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п. 2 р. ХV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» заявник набуде за умови роботи на посаді. Яка дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за нормами ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п. 2 р. ХV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» після досягнення 50 років.

Не погодившись з прийнятим Селидовським об'єднаним управлінням пенсійного фонду України Донецької області рішення про відмову у призначенні пенсії, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі по тексту - Закон № 1788), Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058 - IV (далі по тексту - Закон № 1058), Постановою Кабінетом Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 «Про затвердження порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення (перерахунку) пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» (далі по тексту - Порядок № 637).

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки, визначені у Законі України «Про пенсійне забезпечення».

Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначаються періоди, з яких складається страховий стаж. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч. 4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до п. а ч. 1 ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.

Відповідач приймаючи рішення про відмову в призначення пенсії позивача не врахував до пільгового стажу період роботи позивача на ВАТ «Гірницький шахтобуд» з 08.01.1992 року по 30.04.1992 року, оскільки надана позивачем довідка не підтверджує зайнятість повний робочий день у шахті, яка надана Селидовською міською радою архівний відділ.

Суд вважає зазначене посилання відповідача необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам чинного пенсійного законодавства.

Так, відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 за № 22-1 (надалі по тексту також - Порядок № 22-1), встановлено перелік документів, які додаються до заяви про призначення пенсії за віком, серед яких, документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року за № 637.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі по тексту - Порядок № 637) згідно з пунктом 1 якого основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 12.08.1993 року № 637 встановлено, що уточнюючі довідки підприємств або організацій для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників.

Суд зазначає, що вищевказаний Порядок, як вбачається з його назви та змісту, поширюється саме на випадки відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Таким чином, довідка уточнюючого характеру може бути основним доказом підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка чи відповідні записи у трудовій книжці.

Так, з копії трудової книжки серії НОМЕР_3 ОСОБА_1 вбачається, що останній 08.01.1992 року прийнятий учнем підземного гірника та направлений на дільницю № 3; 30.04.1992 року звільнений у зв'язку з закінченням виробничої практики.

Суд звертає увагу, що у трудовій книжці позивача міститься необхідна інформація, яка підтверджує, що позивач у спірний період працював гірником підземним з повним робочим днем під землею.

Крім того, суд вважає за доцільне зазначити, що професія гірник підземний, на яку був прийнятий позивач у ВАТ «Гірницький шахтобуд», віднесено до Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, які затверджені Постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 року № 10 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення».

З огляду на викладене, суд вважає, що відповідач неправомірно прийняв рішення в частині не зарахування до пільгового стажу період роботи ОСОБА_1 на підприємстві ВАТ «Гірницький шахтобуд» з 08.01.1992 року по 30.04.1992 року.

Щодо не зарахування до пільгового стажу період роботи позивача на підприємстві Федеральне державне унітарне підприємство «Державний трест «Арктиквугілля», оскільки пільгова довідка підлягає перевірці, суд зазначає наступне.

З копії трудової книжки позивача вбачається, що ОСОБА_1 14.07.1994 року був откомандирований в розпорядження тресту «Арктиквугілля» для роботи на архіпелазі на Шпицберген (Норвегія); 03.08.1994 року прийнятий гірником підземним 3 розряду на ділянку гідно ШТ з повним робочим днем під землею рудник Баренцбург; згідно наказу № 73к від 26.08.1996 року позивачу надана відпустка в кількості 159 днів з подальшим звільненням по ст. 29 ч. 2 КЗпП РСФСР (закінчення договору).

Згідно довідки Федерального державного унітарного підприємства «Державний трест «Арктиквугілля» від 24.02.2015 року № 68/ю вбачається, що Державний трест «Арктиквугілля» перейменований у Федеральне державне унітарне підприємство «Державний трест «Арктиквугілля» (а.с. 21).

Відповідно до довідки Федерального державного унітарного підприємства «Державний трест «Арктиквугілля» від 19.02.2015 року № 119/сп уточнюючої особовий характер роботи (особливі умови праці), необхідної для призначення трудової пенсії за віком вбачається, що ОСОБА_1 03.08.1994 року уклав трудовий договір про роботу на рудниках Баренцбург (архіпелаг Шпицберген, Норвегія); зарахований в штат рудника Баренцбург (архіпелаг Шпицберген, Норвегія) 05.08.1994 року; приступив до роботи з 05.08.1994 року та працював на посаді: гірником підземний 3 розряду дільниці ШТ (дільниця шахтного транспорту) з 05.08.1994 року, гірником підземним 3 розряду дільниці № 1 (дільниця видобутку вугілля) з 21.06.1995 року, тимчасово, строком 1 місяць, гірником підземним 3 розряду дільниці ШТ (дільниця шахтного транспорту) з 03.07.1995 року, у зв'язку з виробничою необхідністю; звільнений від роботи відповідно до п. 2 ст. 29 КЗПП РФ (закінчення договору) з 26.08.1996 року. Крім того, у довідці зазначено, що професія: гірник підземний відноситься до списку № 1, разділ 1, підрозділу 1010100а, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 року № 10, а також вказано, що роботи виконувались з повним робочім днем під землею (а.с. 22).

Відповідач приймаючи рішення про відмову у зарахуванні періоду роботи з 03.08.1994 року по 26.08.1996 року на підприємстві Федеральне державне унітарне підприємство «Державний трест «Арктиквугілля», посилався на неможливість перевірки пільгової довідки.

Суд зазначає, що відповідно до п. 4, 5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, звернення особою за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію, але не раніше, ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за пенсією вважається день приймання органом, що призначає пенсію, заяви про призначення, перерахунок, відновлення або переведення з одного виду пенсії на інший.

При прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;

4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Згідно з п.п. 1 та 2 вказаного Порядку за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Приписами статті 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

З аналізу вищезазначених положень, суд приходить до висновку про те, що органи, які призначають пенсію мають право перевіряти надані заявником документи, а саме вимагаючи відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряючи обґрунтованість їх видачі.

Суд звертає увагу, що відповідачем не надано суду доказів, які б підтверджували той факт, що відповідач вчиняв якісь дії для перевірки інформації зазначених у довідках Федерального державного унітарного підприємства «Державний трест «Арктиквугілля» від 19.02.2015 року № 119/сп.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до статтей 2, 3, 7 Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн від 14 січня 1993 року трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв'язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами.

Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.

Питання пенсійного забезпечення регулюються двосторонніми угодами в цій галузі, а також Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року (далі Угода), згідно із статтею 1 якої, пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць цієї Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством країни, на території якого вони проживають.

Ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлено чи буде встановлено законодавством держав-учасниць Угоди (стаття 5 Угоди).

Статтею 6 Угоди встановлено, що призначення пенсій громадянам держав-учасників Угоди проводиться за місцем проживання.

Для визначення права на пенсію громадянам держав-учасниць Угоди зараховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої із цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до введення в дію цієї Угоди.

Обчислення пенсій проводиться із заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу.

За змістом цих норм стаж, набутий на території однієї із зазначених в Угоді держав, зараховується до пільгового у разі, якщо такий стаж взаємно визначений Сторонами.

Згідно зі ст. 11 Угоди необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані у належному порядку на території держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав і держав, що входили до складу СРСР або до 1 грудня 1991 року, приймаються на території держав - учасниць Співдружності без легалізації.

Відповідно до ч. 4 ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у тих випадках, коли договорами (угодами) між Україною та іншими державами передбачені інші правила, ніж ті, які містяться в цьому законі, то застосовуються правила за цими договорами (угодами).

З вищенаведених норм міжнародних встановлено, що трудовий стаж, набутий на території Російської Федерації, визнається Україною.

Таким чином, суд зазначає, про те, що відповідачем не надано до суду належних доказів, які б підтверджували не можливість перевірки наданих позивачем довідок про підтвердження пільгового стажу, а про те, що зазначені довідки містять не правдиву інформацію.

З огляду на викладене вище, з врахуванням представлених суду копії трудової книжки та відповідних довідок, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог позивача в частині зарахування до пільгового стажу період роботи на Федеральному державному унітарному підприємстві «Державний трест «Арктиквугілля» з 03.08.1994 року по 26.08.1996 року.

Щодо не зарахування до пільгового стажу позивача період роботи на підприємстві Шахта 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» з 01.09.2016 року по 14.12.2017 року, оскільки відсутні відомості про сплату щомісячних внесків за ці періоди до МЗД України, суд зазначає наступне.

Відповідно до рішення Селидовського ОУПФУ про відмову в призначенні пенсії від 22.05.2018 року вбачається, що період роботи позивача на Шахті 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» з 30.01.2013 року по 14.12.2017 року зарахований до пільгового стажу роботи позивача, за винятком днів перебування у безкоштовних відпустках (04 дні), страйків (1 день).

Суд зазначає, що згідно вищезазначеного рішення спірний період роботи з 30.01.2013 року по 14.12.2017 року на підприємстві Шахта 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» з 30.01.2013 року по 14.12.2017 року не зарахований до страхового стажу.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону № 1058 загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають: громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, у громадських об'єднаннях, у фізичних осіб - підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та в інших фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи (надають послуги) на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру.

Приписами пункту 1 частини 1 статті 14 Закону № 1058 визначено, що страхувальниками відповідно до цього Закону є, зокрема, роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - підприємці та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10 статті 11 цього Закону.

Частиною 1 статті 15 вказаного Закону передбачено, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині 1 статті 12 цього Закону.

Пунктом 1 частини 1 статті 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці, в тому числі на підприємствах, установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України.

Відповідно до ч. 5 ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків.

Частиною 6 статті 20 цього Закону визначено, що перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг). При цьому фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення із цих виплат (доходу) відрахувань, передбачених законодавством або за виконавчими документами, чи будь-яких інших відрахувань.

У частині 9 ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду;

Частинами 10, 12 статті 20 цього Закону передбачено, що якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. Установи банків приймають від страхувальників платіжні доручення та інші платіжні документи на видачу (перерахування) коштів для виплат заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання страхувальником платіжних документів про перерахування коштів для сплати відповідних сум страхових внесків або документів, що підтверджують фактичну сплату цих сум, у порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Національним банком України та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення. У разі невиконання банками цієї вимоги вони за рахунок власних коштів у порядку, встановленому Національним банком України, сплачують відповідному територіальному органу Пенсійного фонду суму, що дорівнює сумі несплачених страхових внесків, з правом зворотної вимоги до страхувальників щодо відшкодування цієї суми.

Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.

Відповідно до ч. 2 ст.24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Частиною 3 статті 24 цього Закону визначає, що страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Приписами частини 4 статті 42 Закону № 1058 визначено, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.

Також, відповідно до п. 7-2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до 1 січня 2015 року право дострокового виходу на пенсію за віком мають жінки, яким виповнилося 55 років, за наявності страхового стажу не менше 30 років та за умови звільнення з роботи. У цьому випадку розмір їх пенсії, обчислений відповідно до статті 27 та з урахуванням статті 28 цього Закону, зменшується на 0,5 відсотка за кожний повний чи неповний місяць дострокового виходу на пенсію.

Згідно довідки ВП Шахта 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» № 219/07р від 27.07.2018 року вбачається, що ОСОБА_1 дійсно працював на вказаному підприємстві та в період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року йому була нарахована та сплачена заробітна плата, нараховано єдиний внесок і перераховано в ПФУ в м. Новогродівці (а.с. 24).

З аналізу вищезазначеної довідки вбачається, що підприємство здійснювало відраховування єдиного внеску із заробітної плати позивача та сплачувало єдиний внесок шляхом безготівкового перерахування коштів.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що сам факт незарахування сум єдиного внеску, сплачених із заробітної плати позивача, на банківський рахунок Пенсійного фонду, не є підставою для відмови у зарахуванні позивачу страхового стажу за вищевказані періоди. Крім того, оскільки із заробітної плати позивача щомісячно перераховувалися суми єдиного соціального внеску, а отже позивач не повинен нести відповідальність за неналежне виконання підприємством своїх обов'язків по сплаті обов'язкових платежів.

На підставі вищевикладеного, суд приходить висновку, що Селидовське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області не правомірно не зарахувало до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи у Відокремленому підрозділі «Шахта 1-3 «Новогродівська» Державного підприємства «Селидіввугілля» з 01 вересня 2016 року по 31 грудня 2017 року, оскільки підприємство, де працював позивач, не сплачував єдиний внесок.

Позивач у позовній заяві просив суд зарахувати період роботи у Відокремленому підрозділі «Шахта 1-3 «Новогродівська» Державного підприємства «Селидіввугілля» з 01 вересня 2016 року по 31 грудня 2017 року до пільгового стажу, однак судом встановлено, що зазначений період зараховано до пільгового стажу, а не зараховано до страхового стажу.

Приписами частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Фактично суд зв'язаний предметом і розміром заявлених особою вимог, проте може вийти за межі вимог адміністративного позову у випадках, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Вихід за межі позовних вимог можливий у випадку помилкового обрання особою неналежного способу захисту порушеного права, у цьому випадку можливо на підставі частини другої статті 9 КАС України вийти за межі позовних вимог та застосувати той спосіб захисту порушеного права позивача, який відповідає фактичним обставинам справи і відновлює порушене право особи. Фактично, необхідною передумовою застосування частини другої статті 9 КАС України є саме порушення прав позивача та необхідність захисту порушеного права шляхом його відновлення.

Отже, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного суб'єктами владних повноважень, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення.

Таким чином, враховуючи те, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом та сприяти реальному відновленню порушеного права, беручи до уваги приписи ч. 2 ст. 9 КАС України, а також з аналізу норм чинного законодавства, суд приходить висновку про необхідність зобов'язання Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи на підприємстві ВП «Шата 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» з 01 вересня 2016 року по 31 грудня 2017 року.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що спірне рішення № 1625 Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 22 травня 2018 року про відмову в призначенні пенсії, прийнято без повного з'ясування усіх обставин справи та дослідження не в повному обсязі документів наданих позивачем при зверненні з заявою про призначення пенсії, в зв'язку з чим рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 19 Конституції України суд, як орган державної влади, зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.

Згідно ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 22 травня 2018 року про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії, зобов'язання Селидовське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 періоди роботи: з 08.01.1992 року по 30.04.1992 року на підприємстві ВАТ "Гірницький шахтобуд", з 03.08.1994 року по 26.08.1996 року на підприємстві Федеральне державне унітарне підприємство "Державний трест "Арктиквугілля", зобов'язання Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи на підприємстві ВП «Шата 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» з 01 вересня 2016 року по 31 грудня 2017 року, зобов'язання Селидовське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.02.2018 року № 1021 про призначення пенсії на пільгових умовах.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 22 травня 2018 року про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії, зобов'язання Селидовське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 періоди роботи: з 08.01.1992 року по 30.04.1992 року на підприємстві ВАТ "Гірницький шахтобуд", з 03.08.1994 року по 26.08.1996 року на підприємстві Федеральне державне унітарне підприємство "Державний трест "Арктиквугілля", зобов'язання Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи на підприємстві ВП «Шата 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» з 01 вересня 2016 року по 31 грудня 2017 року, зобов'язання Селидовське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.02.2018 року № 1021 про призначення пенсії на пільгових умовах - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасування рішення Селидовське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької № 1625 від 22 травня 2018 року про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах згідно ч. 1 ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Зобов'язати Селидовське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 періоди роботи: з 08.01.1992 року по 30.04.1992 року на підприємстві ВАТ "Гірницький шахтобуд", з 03.08.1994 року по 26.08.1996 року на підприємстві Федеральне державне унітарне підприємство "Державний трест "Арктиквугілля".

Зобов'язати Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи на підприємстві ВП «Шата 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» з 01 вересня 2016 року по 31 грудня 2017 року

Зобов'язати Селидовське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.02.2018 року № 1021 про призначення пенсії на пільгових умовах.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП: НОМЕР_1, адреса реєстрації: 85400, АДРЕСА_1) за рахунок бюджетних асигнувань Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України (84500, Донецька область, м. Селидове, вул. Героїв праці, буд. 6, код ЄДРПОУ 41247274) судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.

Повний текст постанови складено та підписано 04 жовтня 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п.п. 15-5 п. 15 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Олішевська В.В.