Рішення № 76933577, 01.10.2018, Піщанський районний суд Вінницької області

РІШЕННЯ

іменем України

142/515/18

2/142/288/18

"01" жовтня 2018 р.

Піщанський районний суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді Гринишиної А.А.,

секретаря Курасевич В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Піщанського районного суду Вінницької області з позовною заявою до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання доньок ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку і доходу, але не менше 50% від прожиткового мінімуму на дітей відповідного віку щомісячно, починаючи від дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дітьми повноліття.

Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно рішення Біляївського районного суду від 30 жовтня 2013 року вирішено стягувати з відповідача в користь позивача аліменти на утримання доньок ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, в твердій грошовій сумі по 350 грн. на дитину щомісяця, починаючи стягувати від дня пред'явлення позову до суду і до досягнення дітьми повноліття.

Аліментів, які сплачує відповідач на утримання дітей недостатньо, їх розмір не може забезпечити нормальне життєве існування та розвиток дітей. Cоціальної допомоги на утримання дітей не вистачає, донька ОСОБА_4 з народження хворіє, є інвалідом дитинства з діагнозом: дитячий церебральний параліч, діскінетична форма з неможливістю самостійного сидіння (рухові розлади V рівня), з важкою розумовою відсталістю, яка постійно потребує витрат на лікування, придбання ліків, та інших витрат, матеріальний стан позивача значно погіршився.

Відповідач є здоровою працездатною особою, що надає йому можливість працювати та заробляти кошти, має неофіційні доходи, а тому просить змінити спосіб стягненн аліментів з твердої грошової суми на частку з усіх видів його заробітку і доходу.

Ухвалою судді від 06.06.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

07.09.2018 року позивачем подано письмову заяву про зміну позовних вимог, згідно якої ОСОБА_1 просила збільшити розмір аліментів та стягувати з відповідача в свою користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей в твердій грошовій сумі в розмірі 1500 гривень щомісячно.

Ухвалою суду від 01.10.2018 року відмовлено в прийнятті заяви про зміну позовних вимог.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву в якій свої позовні вимоги підтримала, просить суд стягувати з відповідача на її користь на утримання дітей аліменти в розмірі 1/3 від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, розгляд справи проводити у її відсутність.

Відповідач ОСОБА_2, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, у відзиві на позовну заяву позовні вимоги визнав частково не заперечував проти стягнення з нього аліментів в розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на утримання доньки ОСОБА_3, в задоволенні позовних вимог, в частині стягнення аліментів на утримання доньки ОСОБА_4, просив відмовити, оскільки не вважає себе батьком дитини, погоджується що 350 грн. не відповідає вимогам законодавства, однак не зможе сплачувати аліменти у частці від доходу, оскільки має неофіційний та мінливий дохід.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

В судовому засіданні встановлено, що сторони по справі перебували в зареєстрованому шлюбі, який був розірваний рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 08.08.2013 року( а.с.6).

За час перебування у шлюбі у них народилося двоє дітей: донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується свідоцтвом про народження серії І-АМ №049720, виданого виконкомом Дмитрашківської сільської ради Піщанського району Вінницької області 4 жовтня 2006 року, та донька - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про народження серії І-АМ №127805, виданого виконкомом Дмитрашківської сільської ради Піщанського району Вінницької області 26 лютого 2009 року, в графі "батько дітей" записаний "Муся Ігор Іванович".

Згідно довідки Дмитрашківської сільської ради №825 від 26.12.2017 року на утриманні ОСОБА_1 знаходяться її неповнолітні діти: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_5. Відповідно до медичного висновку №8 дитина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6 є інвалідом дитинства з діагнозом: дитячий церебральний параліч, діскінетична форма з неможливістю самостійного сидіння (рухові розлади V рівня) (а.с.13-14).

Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 30 жовтня 2013 року вирішено стягувати з відповідача в користь позивача аліменти на утримання доньок ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6 в твердій грошовій сумі в розмірі 350 грн. щомісячно, з дня предявлення позову до суду до досягнення дітьми повноліття.

Відповідно до ст. ст. 180, 182, 184 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття; при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Підставою звернення до суду з позовом про зміну способу стягнення аліментів є те, що позивач не може повністю забезпечити та задовольнити потреби неповнолітніх дітей одягом, продуктами харчування, засобами гігієни, не має змоги оплатити лікування, діти потребують значно більшого догляду та матеріальних коштів, так як збільшуються потреби в навчанні та розвитку дітей.

Відповідно до ч. 1 ст. 18, ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (батьки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України..

У відповідності до ч. 2 ст. 51 Конституції України та статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.

Cт. 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дітей і проживання батьків окремо від них не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дітей.

Відповідно до ст. 5 Протоколу №7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (зі змінами, внесеними Протоколом № 11) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебуванні в шлюбі та у випадку його розірвання.

Статтею 150 СК України визначені обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, а саме: батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Виходячи з вищенаведеного, сторони мають рівні права та обов'язки по утриманні та матеріальному забезпеченні дітей, а отже не тільки позивач, але й відповідач зобов'язані утримувати своїх малолітніх (неповнолітніх) дітей.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання та розвиток дитини, а отже і витрати на потреби дитини також мають бути однаковими.

Згідно ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Аналогічна вимога міститься і в п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» N 3 від 15.05.2006 року.

Тобто зазначена законодавча норма вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

У відповідності до ч. 3ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Позивач має право змінити спосіб стягнення аліментів, законодавством не встановлено обов'язку доведення мотивів, на підставі яких позивач бажає скористатися такою можливістю.

Згідно ч. 1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Визначаючи розмір аліментів згідно позовних вимог, суд, приймаючи до уваги вимоги діючого законодавства, а також встановлені по справі обставини, розмір прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, який встановлений на даний час ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», можливість відповідача працювати та надавати матеріальну допомогу на утримання дітей, суд приходить до висновку, що з моменту ухвалення рішення Біляївського районного суду Одеської області від 22.09.2015 року суттєво змінились обставини, за яких суд виходив при встановлені такого розміру аліментів.

За таких обставин суд приходить до висновку, що визначений розмір аліментів у сумі 350 грн. щомісячно суттєво порушує інтереси як позивача, на утриманні якої перебувають діти, так і самих дітей, стягнення аліментів у частці від заробітку (доходу) відповідача, який працює (може працювати), дозволяє забезпечити більшу стабільність щодо утримання дитини, що є підставою для зміни розміру аліментів, стягнутих з відповідача у твердій грошовій сумі, на аліменти у розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку і доходу щомісячно, даний розмір аліментів не порушує баланс інтересів сторін з огляду на проживання та утримання дітей саме позивачем. Відповідач ОСОБА_2 є батьком дітей, працездатниий, має неофіційний мінливий дохід, може надавати матеріальну допомогу на утримання дітей, принаймні іншого відповідачем не доведено.

Крім вищевказаного, суд, при зміні способу стягнення аліментів також враховує положення ч. 2 ст. 182 СК України, якою визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, проте встановлений розмір аліментів, який відповідач повинен сплачувати згідно рішення Біляївського районного суду Одеської області від 30.10.2013 року є меншим від мінімального розміру аліментів, визначеного законом, що не може забезпечити належного утримання та виховання дітей, а тому підлягає збільшенню (зміні).

Прийняття Закону "Про внесення змін щодо мінімального розміру аліментів" спрямоване на посилення захисту права дитини на належне утримання, а тому є підставою для зміни розміру аліментів.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», щодо визначення початку строку стягнення аліментів, слід враховувати, що у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.

Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України передбачено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, такі судові витрати стягуються з другої сторони.

Суд вважає за необхідне стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати, а саме 1500 гривень на професійну правничу допомогу (згідно квитанції № 1 від 31 травня 2018 року (а.с.1).

На підставі викладеного, керуючись ст. 179, 192, 180, 182 СК України, Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» ст.ст. 10-13, 81, 133, 141, 209- 214, 258, 263-265, 267 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Змінити розмір аліментів, стягуваних за рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 30 жовтня 2013 рокуз ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_8, на утримання дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, в твердій грошовій сумі в розмірі по 350 грн. щомісячно на кожну дитину, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку до досягнення дітьми повноліття.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2,в розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку на кожну дитину, починаючи з дня набрання цим рішенням суду законної сили до досягнення дітьми повноліття.

Стягнути ОСОБА_2 на користь держави 704,80 грн. судового збору .

Стягнути ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1500 грн. судових витрат за надання правничої допомоги.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Вінницької області через Піщанський районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач:Муся ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_8, проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_9, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

відповідач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7, зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_10, ідентифікаційний номер НОМЕР_2.

Суддя: