Рішення № 76933358, 01.10.2018, Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

РІШЕННЯ

Іменем України

Справа № 133/2598/17

01.10.18

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

В складі головуючого - судді Сороки Д.В.

за участю секретаря судового засідання Блащук Н.І.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в місті Козятині Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, за період з 27.04.2017 по 27.12.2017,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_3 на її користь пеню за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, за період з 27.04.2017 по 27.12.2017 у розмірі 6573 грн. 00 коп.

Позивач посилається на те, що вона є матір’ю малолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. З батьком сина, ОСОБА_3, вона не перебувала у зареєстрованому шлюбі. За їх спільною заявою, поданою до органу реєстрації, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 125 СК України, ОСОБА_3 визнав себе батьком ОСОБА_4, про що є відповідний запис у свідоцтві про народження дитини.

Вона звернулася до ОСОБА_3 з проханням матеріально підтримувати сина, сплачуючи аліменти, так як вони проживають окремо, не ведуть спільного господарства, а син проживає з нею. ОСОБА_3 дав усну обіцянку, що він зобов’язується сплачувати аліменти та інші витрати, пов’язані з вихованням та лікуванням сина. Інших дітей та непрацездатних осіб, які б знаходились на утриманні ОСОБА_3, не має.

Рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 21.08.2017 по справі № 133/745/17 та ухвалою Апеляційного суду Вінницької області по справі № 133/745/17 задоволено її позов до ОСОБА_3 і стягнуто з нього на її користь аліменти в розмірі ? частини від всіх доходів, щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 27.04.2017 і до повноліття дитини. Станом на 27.12.2017 рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 21.08.2017 по справі № 133/745/17 не виконано. Від ОСОБА_3 не було надходження коштів взагалі. Після вступу судового рішення в законну силу, вона отримала виконавчий лист та подала його до виконавчої служби за місцем проживання боржника. 02.11.2017 року Дарницький районний відділ державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві відкрив виконавче провадження, однак з дня відкриття виконавчого провадження боржник ОСОБА_3 рішення суду у добровільному порядку не виконує і станом на 01.12.2017 має заборгованість 19 614 грн. 95 коп. В зв’язку із заборгованістю по сплаті аліментів, що виникла з вини відповідача, вона має право на стягнення пені, яка згідно розрахунку становить 6573 грн. 00 коп. за період з 27.04.2017 по 27.12.2017.

Досудове врегулювання спору не проводилося, оскільки на засіданні Козятинського міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_3 був особисто присутній на проголошенні вступної та резолютивної частини рішення від 21.08.2017 по справі №133/745/17, повний текст рішення відповідач забрав 31.08.2017 і цього ж дня подав апеляційну скаргу до Апеляційного суду Вінницької області через канцелярію Козятинського міськрайонного суду Вінницької області. Тобто, про присудження аліментів відповідачу відомо.

Крім того, державним виконавцем Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Києва до ОСОБА_3, як боржника за виконавчим провадженням 55015284, надсилалася постанова про відкриття виконавчого провадження від 02.11.2017 і надавалися строки для надання відомостей про заробітну плату та добровільну сплату аліментів.

Ухвала Апеляційного суду Вінницької області по справі № 133/745/17 від 26.09.2017 набрала законної сили в той же день, проте відповідач умисно ухилявся від сплати аліментів і виконавчий лист вона одержала лише 17.10.2017. 18.10.2017 відповідач в грубій формі повідомив, що ніяких коштів на дитину він сплачувати не збирається, лише після цих слів вона звернулася з заявою до Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Києва про примусове стягнення аліментів на дитину з ОСОБА_3.

До початку розгляду справи по суті позивач ОСОБА_1 подала заяву про збільшення розміру позовних вимог у справі про стягнення пені за прострочення сплати аліментів. В заяві посилається на те, що з часу подачі позову 13.06.2018 старшим державним виконавцем Єрмаковою О.А. було надіслано на її електронну пошту скоригований розрахунок заборгованості. У відповідності до розрахунку боржник ОСОБА_3 по ВП 22015284 заборгував і не сплачував з 27.04.2017 по 01.01.2018 - 28569,12 грн. Тому і загальна сума пені за несвоєчасну сплату аліментів у період з 27.04.2017 по 01.01.2018 становить 7948,31 грн.

Неустойка (пеня) за один місяць рахується так: заборгованість за аліментами за місяць помножена на 1% пені і помножена на кількість днів місяця, в якому виникла заборгованість. Загальна сума неустойки (пені) визначається шляхом додавання нарахованої пені за кожен із прострочених платежів (за кожен місяць).

Позивач ОСОБА_1 та її представник - ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю та підтвердили вищенаведені обставини .

Крім того позивач ОСОБА_1 подала до суду додаткові письмові пояснення до заяви про збільшення розміру позовних вимог у зазначеній справі.

Відповідач ОСОБА_3 01.10.2018 в судове засідання не з"явився, але до суду 12.07.2018 надіслав заяву про розгляд справи у його відсутності та просив відмовити у задоволенні позову.

04.05.2018 відповідач надав відзив на позовну заяву про стягнення пені за прострочення сплати аліментів, в якому вказав, що він має на утриманні двох непрацездатних батьків, які є пенсіонерами за віком та проживають разом з ним. Твердження позивача, що нібито «ОСОБА_3 ухиляється добровільно сплачувати аліменти» є неправдивою інформацією, яка вводить суд в оману, оскільки насправді він у 2017 році письмово двічі пропонував позивачу офіційно укласти договір про добровільне фінансове утримання дитини, але ОСОБА_6 особисто письмово відмовилась від добровільної сплати аліментів та зажадала вимагати аліменти виключно в судовому порядку, що вона й отримала згідно з рішенням Козятинського міськрайонного суду по справі № 133/745/17. Оскільки ОСОБА_1 в односторонньому порядку письмово відмовилась від добровільної сплати ним аліментів, згідно ч. 1 ст. 189 СК України, то вона має нести за ці свої особисті дії адекватну відповідальність.

Чинне законодавство передбачає сплату аліментів у судовому порядку через встановлену Законом «Про виконавче провадження» процедуру виключно примусового виконання рішення суду через відповідні дії державного виконавця. Однак, ОСОБА_1 цим правом не скористалася й звинувачує тепер у своїй бездіяльності відповідача. Крім того, розрахунок заборгованості ВП 55015284/24, складений державним виконавцем Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Києва О.А.Єрмаковою не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки виконаний лише на власний розсуд держвиконавця.

Зазначені незаконні дії державного виконавця в частині неправомірного складання розрахунку та відповідної постанови про стягнення заборгованості оскард жуються ним у окремому провадженні у формі цивільного судочинства до відповідного суду першої інстанції за підсудністю (справа № 753/7632/18 за позовом ОСОБА_3 до державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Києва О.А.Єрмакової, щодо визнання розрахунку заборгованості по аліментах недійсним та скасування постанови державного виконавця Дарницького ВДВС м. Києва від 18.12.2017 про оскарження дій державного виконавця та визнання їх неправомірними. Позивач вказала у позовній заяві суму заборгованості зі сплати аліментів за період до дня подання позовної заяви, але держвиконавцем у розрахунку вказано суму заборгованості лише за період до 01.12.2017. Таким чином, позивач самостійно «обчислила» частину заборгованості за період з 01.12.2017 до дня подання позову. Повноважень самостійного розрахунку позивачем частини вигаданої нею заборгованості, а саме за період з 01.12.2017 до дня подання позивачем позовної заяви, чинним законодавством не передбачено. Тому, частина суми заборгованості, вказана позивачем за період з 01.12.2017 до дня подання позовної заяви, а саме 22026,01 грн., та сумою заборгованості, обчисленою держвиконавцем за період з 28.04.2017 до 01.12.2017, а саме 19614,95 грн., тобто 22026,01-19614,95=2411,06 грн., є такою, що визначена незаконним шляхом та не відповідає дійсності, а тому не може розглядатися у якості належного та допустимого доказу по справі, не може бути підставою для задоволення позовних вимог позивача. А тому просить відмовити позивачу у задоволенні даного позову в повному обсязі, на підставі неправомірності, а також того що позивач не надала суду належних доказів на підтвердження своїх вимог (а.с. 56-59).

Заслухавши позивача, його представника, дослідивши письмові пояснення позивача, відзив відповідача та письмові докази, суд вважає, що у позові слід відмовити.

Судом встановлено, що відповідач є батьком неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає з матір’ю - позивачем по справі, що підтверджується свідоцтвом про народження дитини та довідкою Центра надання адміністративних послуг від 05.10.2017 (а.с.а.с.6, 7).

Рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 21.08.2017 по справі № 133/745/17 та ухвалою Апеляційного суду Вінницької області по справі № 133/745/17 з ОСОБА_3 стягнуто на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти в розмірі ? частини від всіх доходів, щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 27.04.2017 і до повноліття дитини (а.с. 8-12).

Відповідно звернень ОСОБА_3 до ОСОБА_1 від 04.06.2017 та 30.06.2017, ОСОБА_3 звертався до ОСОБА_1 з пропозицією укласти у письмовій формі та нотаріально посвідчити договір про сплату аліментів на дитину, тобто їх сина ОСОБА_4 (а.с.61, 62). 05.07.2017 ОСОБА_1 надала відповідь на звернення, в якому повідомляє, що вона готова розглянути пропозицію про укладення договору про сплату аліментів на дитину лише після набрання законної сили рішення Козятинського міськрайонного суду про стягнення аліментів та негайне виконання цього рішення в межах суми платежу за один місяць. Вона не проти укласти у письмовій формі договір про сплату аліментів на дитину, але лише як додаткову сплату аліментів, тобто ? частину з усіх видів доходу за рішенням Козятинського міськрайонного суду та ? за договором про сплату аліментів на дитину, що сумарно буде становити ? частини з усіх доходів (а.с. 63). Про надання такої відповіді відповідачу позивач в судовому засіданні не заперечував.

Старшим державним виконавцем Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Києва 02.11.2017 відкрито виконавче провадження на виконавчий лист № 133/745/17, виданий 17.10.2017 Козятинським міськрайонним судом Вінницької області, щодо стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 27.04.2017 року до повноліття дитини, що підтверджується копією постанови про відкриття виконавчого провадження 55015284 (а.с. 13-14).

З відповіді Міністерства юстиції ГТУЮ у м. Києві управління державної виконавчої служби № Т-1697 від 24.04.2018 на скаргу ОСОБА_1 вбачається, що ними було направлено запити щодо перевірки майнового стану боржника ОСОБА_3 до реєстраційних установ. Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Реєстру прав власності на нерухоме майно, нерухомого майна за боржником не зареєстровано. Згідно відповіді УПФ України, відомості щодо отримання доходів боржника відсутні. Згідно відповіді ДФС України, інформація про номери рахунків, відкритих у банках та інших фінансових установах боржниками – юридичними особами та/або фізичними особами – підприємцями до ДФС України не надходила. Згідно відповіді ДФС України, боржник ОСОБА_3 працює у Регіональній філії «Південно-Західна залізниця» ПАТ «Українська залізниця».

18.12.2017 державним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, копію якої направлено до бухгалтерії Регіональної філії «Південно-Західна залізниця» ПАТ «Українська залізниця» для виконання. 17.03.2018 до відділу надійшов звіт з бухгалтерії Регіональної філії «Південно-Західна залізниця» ПАТ «Українська залізниця» про здійснені відрахування та виплати з заробітної плати боржника, відповідно до якого у січні 2018 року на рахунок ОСОБА_1 перераховано кошти у розмірі 7669,92 грн. Заборгованість станом на 01.02.2018становить 21553,19 грн. 17.03.2018 державним виконавцем на адресу боржника направлено лист про внесення останнього до Єдиного реєстру боржників та повідомлено, що 06.02.2018 набув чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів». 19.03.2018 державним виконавцем, керуючись ст.ст. 11, 71 ЗУ «Про виконавче провадження», Порядком взаємодії органів та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів, та органів Державної прикордонної служби України під час здійснення виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерства внутрішніх справ України від 30.01.2018 № 256/5/65, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.02.2018 за № 133/31585, винесено постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України, копії якої направлено до Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України для виконання та сторонам для відому. 19.03.2018 державним виконавцем, керуючись ст.ст. 11, 71 ЗУ «Про виконавче провадження», розділом VІІ Порядку взаємодії Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України та органів і осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України від 30.01.2018 № 64/261/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2018 за № 140/31592, винесено постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолодженою зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічним за своїми властивостями матеріальними нарядами несмертельної дії, копії якої направлено до Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України для виконання та сторонам для відому. 19.03.2018 державним виконавцем, керуючись ст.ст. 11, 71 ЗУ «Про виконавче провадження» та ст. 14 ЗУ «Про мисливське господарювання», винесено постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання, копії якої направлено до Державного агентства лісових ресурсів України для виконання та сторонам для відому. 19.03.2018 державним виконавцем, винесено постанову про арешт майна боржника, копії якої направлено до Регіонального сервісного центру МВС України у м. Києві для виконання та сторонам для відому (а.с. 126-128).

Відповідно до повідомлення заступника директора регіональної філії "Південно-Західна залізниця" від 13.02.2018 вбачається , що локомотивне депо Київ-Пасажирський після надходження постанови державного виконавця в примусовому порядку розпочало відрахуавння із заробітної плати ОСОБА_3 аліментів і перераховує утримані кошти ОСОБА_1 (а.с.87-88)

Статтею 180 СК України встановлено обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним зі способів виконання обов'язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) в твердій грошовій сумі.

Ч. 3 ст. 195 СК України вказує, що розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.

Правовідносини, які склались між сторонами, відповідають вимогам ч. 1 ст. 196 СК України, згідно з якими при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Тобто, одержувач аліментів має право на стягнення пені лише за наявності дійсної вини особи,яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду ( фактичне, умисне ухилення, яке може виражатися в приховуванні доходу, майна тощо).

Чинне законодавство передбачає сплату аліментів у судовому порядку через встановлену Законом «Про виконавче провадження» процедуру виключно примусового виконання рішення суду через відповідні дії державного виконавця.

Статтею 74 ЗУ «Про виконавче провадження» визначено порядок стягнення аліментів на виконання рішення суду.

Згідно із ч. 3 ст. 74 цього Закону, розмір заборгованості зі сплати аліментів визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення в порядку, встановленому СК України. У разі визначення суми заборгованості у частці від заробітку (доходу) розмір аліментів не може бути менше встановленого СК України.

У ч. 9 ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадження» зазначено, що спір щодо розміру заборгованості зі сплати аліментів вирішується судом за заявою заінтересованої особи в порядку, встановленому законом.

ЗУ «Про виконавче провадження» не передбачає обов"язку боржника щодо самовільного (добровільного) виконання ним рішення суду про сплату аліментів та відповідних документів виконавчого провадження, так як існує лише порядок примусового виконання рішення суду.

Ч. 4 ст. 187 СК України передбачено: «Особа, на користь якої присуджено аліменти на дитину, може самостійно подати заяву з виконавчим листом про відрахування аліментів із заробітної плати, пенсії, стипендії або іншого доходу платника аліментів безпосередньо за місцем виплати платникові аліментів заробітної плати».

Відповідно до ч. 1 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Норма ст. 81 ЦПК України зазначає, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Зміст ч. 2 ст. 78 ЦПК України визначає, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтями 76 і 81 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином суд, аналізуючи вище викладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, дійшов висновку про безпідставність та недоведеність позовних вимог ОСОБА_1 в заявлених нею межах та про відсутність існування правових підстав для їх задоволення.

Враховуючи прийняте судом рішення та на підставі ст.141 ЦПК України, судовий збір компенсуються за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України .

На підставі наведенного, керуючись ч. 1 ст. 196 СК України, ст..ст. 141, 259, 263-265 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів на утримання сина ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_1, за період з 27.04.2017 по 27.12.2017, відмовити.

Судовий збір компенсуються за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України .

Повне судове рішення буде виготовлено 05.10.2018.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Вінницької області через Козятинський міськрайонний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення .

СУДДЯ: підпис

З оригіналом вірно:

СУДДЯ - СЕКРЕТАР -

Дата документу 01.10.18