Рішення № 76932829, 04.10.2018, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2018 року Cправа № 925/793/18

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді – Васяновича А.В.,

секретар судового засідання – Козоріз О.І.,

за участі представників сторін:

від позивача – представник не з’явився,

від відповідача – представник не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Теплотвор”,

смт. Ставище, м. Київської області

до відділу освіти Жашківської районної державної адміністрації,

м. Жашків, Черкаської області

про стягнення 305 306 грн. 38 коп.

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю “Теплотвор” до відділу освіти Жашківської районної державної адміністрації про стягнення з відповідача 294 845 грн. 42 коп. боргу, 9 612 грн. 77 коп. пені та 848 грн. 19 коп. 3% річних, з підстав неналежного виконання відповідачем умов договору про закупівлю послуг з постачання пари та гарячої води (теплової енергії) за державні кошти від 25 жовтня 2017 року за №2.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 31 липня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 06 вересня 2018 року.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 06 вересня 2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Розгляд справи по суті призначено на 27 вересня 2018 року.

В судовому засіданні, яке відбулося 27 вересня 2018 року, було оголошено перерву до 10 год. 20 хв. на 04 жовтня 2018 року.

Представники сторін в судове засідання не з’явилися, відповідач про причини неявки суд не повідомив.

Від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 31 липня 2018 року встановлено строк для подання відзиву до 27 серпня 2018 року.

Водночас у визначені судом строки відповідач відзиву суду не надав.

Оскільки про дату, час і місце проведення судового засідання відповідач повідомлений належним чином, та оскільки явка учасників судового провадження в судове засідання обов’язковою не визнавалась, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ч. 9 ст. 165 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково виходячи з наступного:

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач в обґрунтування своїх вимог зазначав, що на підставі договору про закупівлю послуг з постачання пари та гарячої води (теплової енергії) за державні кошти від 25 жовтня 2017 року за №2 надав відповідачу послуги з постачання теплової енергії, проте свій обов’язок щодо оплати наданих послуг відповідач не виконав, у зв’язку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача 294 845 грн. 42 коп. боргу.

Крім того на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем заявлено до стягнення 848 грн. 19 коп. 3% річних та 9 612 грн. 77 коп. пені.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено господарським судом під час її розгляду, 25 жовтня 2017 року між відділом освіти Жашківської районної державної адміністрації (споживач) та товариством з обмеженою відповідальністю “Теплотвор” (виконавець) було укладено договір про закупівлю послуг з постачання пари та гарячої води (теплової енергії) за державні кошти за №2 (а.с. 19-21).

Згідно п. 1.1. договору виконавець зобов’язався протягом 2017 року своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з постачання теплової енергії, а споживач – своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.

Відповідно до ч.2 ст. 714 ЦК України до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Тарифи на послуги становлять: плата за спожите тепло 1 442 грн. 23 коп. за 1 Гкал по факту (п.3.3. договору).

01 листопада 2017 року сторонами було укладено додаткову угоду №1/1 до договору №2 від 25 жовтня 2017 року, якою було викладено п. 3.3. в новій редакції: “Тарифи на послуги становлять: плата за спожите тепло 1 392 грн. 19 коп. за 1 Гкал без ПДВ по факту, ПДВ 20% -278 грн. 44 коп. (на підставі зміни статусу платника податків відповідно до витягу №1710214500031 від 19 жовтня 2017 року, загальна вартість 1 Гкал з ПДВ становить 1 670 грн. 63 коп.”.

Позивач на виконання умов договору надав послуги з постачання теплової енергії в жовні-грудні 2017 року на загальну суму 642 395 грн. 73 коп.

З письмових пояснень позивача вбачається, що частину кошів сплачених 08 листопада 2017 року в розмірі 397 120 грн. 82 коп., позивач зарахував на погашення боргу за попередні періоди, а саме в розмірі 266 839 грн. 67 коп., решту суми в розмірі 130 281 грн. 15 коп. позивачем було зараховано в рахунок оплати згідно договору від 25 жовтня 2017 року №2.

Отже, відповідач сплатив позивачу заборгованість по договору лише на суму 347 550 грн. 31 коп. (130 281 грн. 15 коп. + 217 269 грн. 16 коп. (сплата 07 грудня 2017 року), в зв’язку з чим борг відповідача станом на момент звернення позивача до суду складає 294 845 грн. 42 коп.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов‘язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов‘язку не встановлений або визначений моментом пред‘явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов‘язок у семиденний строк від дня пред‘явлення вимоги, якщо обов‘язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно п. 4.2. договору платежі вносяться споживачем не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Таким чином з урахуванням п. 4.2. договору строк оплати за поставлену теплову енергію в жовтні 2017 року настав 10 листопада 2017 року, за поставлену теплову енергію в листопаді та грудні 2017 року - відповідно 10 грудня 2017 року та 10 січня 2018 року.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем всупереч ч. 1 ст. 74, ст. ст. 76, 77 ГПК України не було доведено факту своєчасного та повного здійснення, на підставі умов договору від 25 жовтня 2017 року, розрахунку з позивачем за поставлену теплову енергію.

Крім того, відповідач відзиву на позов не надав, підприємство своїм правом на захист не скористалося.

Доказів, що підтверджують повне виконання грошового зобов’язання відповідач суду також не надав.

Водночас, надані позивачем суду докази є достатніми в розумінні ст. 79 ГПК України, оскільки у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність обставин справи, які входять до предмета доказування, зокрема, про надання послуг постачання теплової енергії на суму вказану у позові та наявність невиконаного грошового зобов’язання відповідача перед позивачем по договору про закупівлю послуг з постачання пари та гарячої води (теплової енергії) за державні кошти від 25 жовтня 2017 року за №2.

Актом звірки взаємних розрахунків за період з 01 січня 2017 року по 22 травня 2018 року, підписаного між сторонами, підтверджується борг відповідача станом на 22 травня 2018 року на суму 294 845 грн. 42 коп.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, сума боргу в розмірі 294 845 грн. 42 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 та ст. 549 ЦК України виконання зобов’язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов’язання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов’язання (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 9 612 грн. 77 коп. пені нарахованої у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 22 травня 2018 року по 25 червня 2018 року на суму заборгованості в розмірі 294 845 грн. 42 коп.

Згідно вимог ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, встановленому за згодою сторін.

Даний Закон розмір пені не встановлює. Стаття 3 вказаного Закону лише обмежує розмір пені подвійною обліковою ставкою НБУ у випадку, якщо вона передбачена договором.

Водночас умовами договору розмір та підстави стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем грошових зобов’язань не був визначений та встановлений.

Враховуючи вищенаведене, в задоволенні позову в частині вимог про стягнення пені слід відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України позивачем заявлено до стягнення 848 грн. 19 коп. 3% річних нарахованих за період з 22 травня 2018 року по 25 червня 2018 року на суму боргу в розмірі 294 845грн. 42 коп.

Здійснивши перевірку правильності нарахування 3% річних за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій “ЛЗ ПІДПРИЄМСТВО 9.5.3.” судом встановлено, що річні нараховано вірно, а тому заявлена до стягнення сума підлягає задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 17 000 грн. 00 коп. понесених витрат, пов’язаних з правничою допомогою.

Згідно ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат враховується наступне:

розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Пунктом 2 розділу V договору про надання правих послуг адвоката від 25 травня 2018 року №08Т/18 укладеного між позивачем та адвокатом ОСОБА_1 визначено, що гонорар складається з суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені сторонами та зазначені в Додатку 1 до цього договору.

Згідно додатку №1 від 25 травня 2018 року до договору №08Т/18 вартість послуг становить: усна консультація адвоката з вивчення документів клієнта при зверненні 500 грн. 00 коп.; складання письмових документів, вимог, заяв від імені товариства з обмеженою відповідальністю “Теплотвор” 500 грн. 00 коп.; розрахунки пені, відсотків за користування, інфляційних втрат 500 грн. 00 коп.; складання позовної заяви 5 000 грн. 00 коп.; гонорар за участь у судовому розгляді справи у господарському суді першої інстанції 10 000 грн. 00 коп.

Згідно акту виконаних робіт №1 від 26 червня 2018 року до договору №08Т/18 від 25 травня 2018 року сторони визначили, що адвокатом було надано послуги на суму 17 000 грн. 00 коп.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було сплачено адвокату ОСОБА_1 17 000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу, що підтверджується платіжним дорученням №321 від 26 червня 2018 року.

Згідно ч.ч. 4-6 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Від відповідача не надходило до суду клопотань про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката позивача, а тому вказані витрати підлягають розподілу між сторонами в порядку ч.4 ст.129 ГПК України.

З урахуванням розміру задоволених позовних вимог, з відповідача підлягає стягненню 16 464 грн. 50 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір” за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно платіжного доручення №320 від 26 червня 2018 року позивачем було сплачено 4 834 грн. 61 коп. судового збору.

Слід зазначити, що 1,5% від ціни позову складає 4 579 грн. 60 коп., а тому позивачем надмірно сплачено 255 грн. 01 коп. судового збору.

Водночас статтею 7 Закону України “Про судовий збір” врегульовано, що внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом є підставою для повернення судового збору за відповідним клопотанням сторони.

Тобто, повернення судового збору без відповідного клопотання сторони не допускається.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 129, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з відділу освіти Жашківської районної державної адміністрації, вул. Соборна, 56, м. Жашків, Черкаської області, ідентифікаційний код 2147109 на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Теплотвор”, вул. Цимбала Сергія, 50, смт. Ставище, Київської області, ідентифікаційний код 37910534 – 294 845 грн. 42 коп. боргу, 848 грн. 19 коп. 3% річних, 4 435 грн. 34 коп. судового збору та 16 464 грн. 50 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

3. В решті вимог – в позові відмовити.

Видати наказ після набрання рішення суду законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строк визначені ст. 241 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 04 жовтня 2018 року.

Суддя А.В.Васянович