Рішення № 76932568, 05.10.2018, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" жовтня 2018 р.Справа № 916/1670/18

Господарський суд Одеської області м. Одеса у складі:

судді Малярчук І.А.,

при секретарі судового засідання Матвієнко А.С.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 згідно довіреності №1936 від 10.08.2017р.

від відповідача: не з’явився,

дослідивши матеріали справи №916/1670/18 за позовом Публічного акціонерного товариства „Укртелеком” (01601, м. Київ, бульвар тараса Шевченка,18) в особі Одеської філії Публічного акціонерного товариства „Укртелеком” до Управління соціального захисту населення Любашівської районної державної адміністрації (66502, Одеська область, смт.Любашівка, вул. Софіївська,142) про стягнення 67734,77грн.,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача, заяв, клопотань сторін, процесуальні дії суду:

Позивач заявлені позовні вимоги підтримує, в їх обґрунтування зазначає, що ПАТ “Укртелеком” є оператором телекомунікацій, який надає телекомунікаційні послуги споживачам, у т.ч. тим, що мають установлені пільги з їх оплати. Так, позивач вказує, що Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу” від 22.10.1993р. №3551-XII, Законом України “Про жертви нацистських переслідувань” від 23.03.2000р. №1584-ІІІ, Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991р. №796-ХІІ, Законом України “Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний статус” від 24.03.2008р. №203/98-ВР та Законом України “Про охорону дитинства” від 26.04.2001р. №2402-ІІІ встановлені пільги з оплати за послуги зв’язку категорій осіб, визначених цими законами. Позивач вказує, що ним в період з січня 2017р. по грудень 2017р. пільговим категоріям громадян надано телекомунікаційні послуги, які повинен відшкодувати відповідач - Управління соціального захисту населення Любашівської районної державної адміністрації у розмірі 67734,77 грн. (відповідно до актів звіряння розрахунків за надані телекомунікаційні послуги).

Посилаючись на положення ст.ст.87, 102, пп. б п.4 ч.1 ст.89, ч.2 ст.97 Бюджетного кодексу України, п.п.2, 3, 5, 6 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення на рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002р. №256, позивач вказує, що щомісячно через канцелярію відповідача нарочно надавав акти звіряння щодо надання пільг з послуг зв’язку, зокрема, безпроводного доступу до телекомунікаційної мережі. Відповідач в совою чергу відмовлявся їх приймати та підписувати, посилаючись на відсутність фінансування з державного бюджету за відповідною бюджетною програмою та неможливість здійснювати сплату компенсації за надані пільги. В подальшому позивачем вищезазначені документи надсилались повторно рекомендованим поштовим відправленням, однак, як стверджує позивач, відповідачем обов'язки щодо відшкодування витрат, які понесені позивачем в результаті надання послуг на пільгових умовах, не виконано.

Відповідач позов визнає частково, 03.09.2018р. подав відзив на позов за вх.№17861/18, в обґрунтування якого посилається на ЗУ „Про державний бюджет України”, п.20 ст.91 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010р. №2456-VI та зазначає, що, враховуючи необхідність недопущення припинення надання пільг окремим категоріям громадян згідно законодавства на оплату послуг зв’язку, звертався до фінансового управління Любашівської райдержадміністрації з пропозицією передбачити в бюджеті району на 2018 рік кошти на покриття витрат на надання пільг з послуг зв’язку окремим категоріям громадян району. Оскільки з районного бюджету в повному обсязі немає можливості виділити необхідні кошти, відповідач звернувся до голів сільських (селищних) рад, Любашівської об’єднаної територіальної громади району з проханням розглянути питання щодо співфінансування та внесення змін до бюджету на 2018р. в частині субвенцій районному бюджету на надання послуг зв’язку пільговим категорія громадян Любошівського району.

Як стверджує відповідач, станом на 27.08.2018р. кошторисні призначення по ТПКВКМБ 0813032 „Надання пільг окремим категоріям громадян з оплати послуг зв’язку” складають 100404,00 грн., які перераховані на рахунок ПАТ „Укртелеком”, в тому числі, і на погашення заборгованості в 2017р. в сумі 30295,83 грн. У зв’язку із чим та із урахуванням браку коштів у місцевому бюджеті відповідач вказує на відсутність можливості погасити заборгованість у повному обсязі, тому просить суд задовольнити позовні вимоги Одеської філії ПАТ „Укртелеком” частково в сумі 37438,94грн., в іншій частині відмовити у зв’язку із тим, що відповідачем погашена заборгованість у розмірі 30295,83грн., а також просить розстрочити йому погашення боргу частинами по мірі надходження коштів від сільських (селищних) рад, об’єднаної територіальної громади до кінця 2018р., розглядати справу за відсутністю представника Управління соціального захисту населення Любашівської районної державної адміністрації.

25.09.2018р. за вх.№19467/18 позивачем подана відповідь на відзив, в якій позивач підтверджує те, що після подання позовної заяви до Господарського суду Одеської області відповідачем - Управлінням соціального захисту населення Любашівської районної державної адміністрації частково сплачено борг у сумі 30030,55грн., проте не 30295,83 грн., як про це вказує відповідач у своєму відзиві. Крім того, позивач заперечує проти надання можливості відповідачу погасити борг частинами до кінця 2018р., так як вважає, що відповідач у супереч п.3 ст.331 ГПК України не обґрунтував та не зазначив обставини, які б могли істотно вплинути на встановлення чи зміну способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення.

01.10.2018р. за вх.№19922/18 до суду відповідачем подано клопотання, в якому останній просить суд врахувати при винесенні рішення те, що 24.09.2018р. за платіжним дорученням №1 від 21.09.2018р. відповідачем перераховано на рахунок ПАТ „Укртелеком” 10000грн. в якості суми погашення боргу за телекомунікаційні послуги пільговим категоріям громадян.

Ухвалою суду від 13.08.2018р. відкрито провадження у справі №916/1670/18, ухвалено розглядати справу №916/1670/18 за правилами Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України №2147-VIII від 03.10.2017р.) в порядку спрощеного позовного провадження, призначено розгляд справи по суті.

В судовому засіданні 12.09.2018р. оголошено протокольну ухвалу про відкладення розгляду справи на 26.09.2018р. об 11год.30хв.

В судовому засіданні 26.09.2018р. оголошено протокольну ухвалу про перерву у судовому засіданні до 05.10.2018р. 11год.40хв.

Зміст спірних правовідносин, фактичні обставини справи та докази, на підставі яких судом встановлені обставини справи:

ПАТ “Укртелеком” щомісячно через канцелярію відповідача надавало акти звіряння взаєморозрахунків щодо надання пільг з послуг зв’язку, зокрема, безпроводного доступу до телекомунікаційної мережі, відповідно до яких позивачем нараховано відповідачу з 01.01.2017р. по 01.02.2017р. заборгованість в сумі 7031,81грн., з 01.01.2017р. по 01.04.2017р. заборгованість в сумі 20988,60грн, з 01.01.2017р. по 01.05.2017р. заборгованість в сумі 27949,80грн., з 01.01.2017р. по 01.06.2017р. заборгованість в сумі 34834,41 грн., з 01.01.2017р. по 01.07.2017р. заборгованість в сумі 41492,84грн., з 01.01.2017р. по 01.08.2017р. заборгованість в сумі 47923,82грн., з 01.01.2017р. по 01.09.2017р. заборгованість в сумі 54942,96грн., з 01.01.2017р. по 01.10.2017р. заборгованість в сумі 62031,37грн., з 01.01.2017р. по 01.11.2017р. заборгованість в сумі 69067,87грн., з 01.01.2017р. по 01.12.2017р. заборгованість в сумі 75761,82грн., з 01.01.2017р. по 01.01.2018р., у зв’язку із частковою оплатою відповідачем, заборгованість складає 67734,77грн.

В подальшому позивачем вищезазначені документи, у зв’язку із неотриманням їх відповідачем надсилались останньому повторно рекомендованим поштовим відправленням, а саме листами ПАТ „Укртелеком” в особі Одеської філії ПАТ „Укртелеком” до Начальника управління соціального захисту населення Любашівської РДА: №1258 від 16.04.2018р, №1257 від 16.04.2018р., №1256 від 16.04.2018р., №1255 від 16.04.2018р., №1254 від 16.04.2018р., №1253 від16.04.2018р., №1252 від 16.04.2018р., №1251 від 16.04.2018р., №1250 від 16.04.2018р., №1249 від 16.04.2018р., №1248 від 16.04.2018р., №1247 від 16.04.2018р., №1246 від 16.04.2018р., №1245 від 16.04.2018р., №1244 від 16.04.2018р., №1243 від 16.04.2018р., №1242 від 16.04.2018р., №1241 від 16.04.2018р., №1240 від 16.04.2018р., №1239 від 16.04.2018р., №1238 від 16.04.2018р., №1237 від 16.04.2018р., №1236 від 16.04.2018р., №1235 від 16.04.2018р. Належним чином засвідченні копії зазначених листів були залучені до матеріалів справи, оригінали яких судом оглянуті в судову засіданні 12.09.2018р.

На підтвердження надання населенню Любашівського району Одеської області послуг зв'язку на пільгових умовах за період з січня 2017р. по грудень 2017р. позивачем подано до матеріалів справи Форми-2 пільги, в яких зазначено перелік пільговиків, яким надано зазначені вище послуги.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши пояснення представника позивача, його мотивовану оцінку кожного аргументу щодо наявності підстав для задоволення позову, проаналізувавши нижченаведені норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків.

В силу вимог статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст.19 Закону України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” виключно законами України визначаються: мінімальний розмір заробітної плати; мінімальний розмір пенсії за віком; неоподатковуваний мінімум доходів громадян; величина порогу індексації грошових доходів громадян; пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв’язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов’язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності. Органи місцевого самоврядування при розробці та реалізації місцевих соціально-економічних програм можуть передбачати додаткові соціальні гарантії за рахунок коштів місцевих бюджетів.

Відповідно до ч.3 ст.63 Закону України "Про телекомунікації" телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

Так, Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993р. №35551-ХІІІ, Законом України "Про жертви нацистських переслідувань" від 23.03.2000р. №1584-ІІІ, Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991р. №796-ХІІ, Законом України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист" від 24.03.2008р. №203/98-ВР, Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991р. №2011-ХІІ та Законом України "Про охорону дитинства" від 26.04.2001р. №2402-ІІІ встановлені пільги з оплати послуг зв'язку для окремих категорій осіб.

Відповідно до п.13 ч.1 ст.2 Бюджетного кодексу України видатки бюджету - кошти, спрямовані на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом.

Видатки Державного бюджету України включають бюджетні призначення, встановлені законом про Державний бюджет України на конкретні цілі, що пов’язані з реалізацією державних програм, перелік яких визначено статтею 87 цього Кодексу. До видатків, що здійснюються з Державного бюджету України, належать видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення (ч.1 ст.30, п.9 ч.1 ст.87 Бюджетного кодексу України).

У відповідності до підпункту "б" пункту 4 статті 89 Бюджетного кодексу України до видатків, які здійснюються з районних бюджетів та бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим і міст обласного значення та враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належать видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення, зокрема, державні програми соціального захисту.

За змістом ч.2 ст.97, ст.102 Бюджетного кодексу України порядок та умови надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, яка вперше визначена законом про Державний бюджет України, затверджуються Кабінетом Міністрів України не пізніше 30 днів з дня набрання ним чинності. Розподіл додаткових дотацій між місцевими бюджетами здійснюється на підставі критеріїв, визначених Кабінетом Міністрів України. У Державному бюджеті України затверджується обсяг міжбюджетних трансфертів окремо для кожного з відповідних місцевих бюджетів, якщо є підстави для надання та отримання відповідних міжбюджетних трансфертів. Видатки місцевих бюджетів, передбачені у підпункті "б" пункту 4 частини першої статті 89 Бюджетного кодексу України, проводяться за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 2, 3 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002р. №256, передбачено, що фінансування видатків місцевих бюджетів за державними програмами соціального захисту населення провадиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, у межах обсягів, затверджених у обласних бюджетах, бюджеті Автономної Республіки Крим, бюджетах міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення та у районних бюджетах на зазначені цілі. Забороняється фінансування місцевих програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету. Головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.

Згідно з п.5 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення на рахунок субвенцій з державного бюджету, затв. Постановою КМУ №256 від 04.03.2002р., головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами - надавачами відповідних послуг і надсилають їх фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення): зокрема, щодо пільг з послуг зв’язку.

Фінансові органи районних держадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) на підставі актів звіряння, зазначених у пункті 5 цього Порядку, щомісяця готують реєстри нарахованих сум та подають їх Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, фінансовим органам обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, управлінням Державної казначейської служби в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі: до 25 числа місяця, що настає за звітним, - щодо пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот, компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян, пільг з послуг зв'язку, зокрема безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з придбанням відповідних стаціонарних абонентських терміналів, та інших передбачених законодавством пільг (крім пільг на одержання ліків та зубопротезування). Інформація про фактично нараховані за звітний період суми подається як в цілому, так і за розрахунками, не проведеними згідно з Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 р. N20 (п.6 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення на рахунок субвенцій з державного бюджету, затв. Постановою КМУ №256 від 04.03.2002р.).

Пунктом 8 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення на рахунок субвенцій з державного бюджету, затв. Постановою КМУ №256 від 04.03.2002р., передбачено, що отримані місцевими бюджетами суми субвенцій в межах отриманих коштів за відповідним видом послуг (витрат) перераховуються протягом двох операційних днів на рахунки головних розпорядників коштів, відкриті в територіальних управліннях Державної казначейської служби, для здійснення відповідних видатків.

Згідно п.3 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затв. Постановою КМУ №117 від 29.01.2003р., Управління праці та соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, структурні підрозділи з питань праці та соціального захисту населення виконавчих органів міських рад (далі уповноважені органи): організовують збирання, систематизацію і зберігання інформації про осіб, які мають право на пільги та забезпечують її автоматизоване використання для контролю за відомостями, які подаються підприємствами та організаціями, що надають послуги, для розрахунків за надані пільговикам послуги; ведуть облік пільговиків шляхом формування на кожного пільговика персональної облікової картки згідно з формою „1-пільга”, в якій використовується індивідуальний ідентифікаційний номер пільговика у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов’язкових платежів; вносять до Реєстру відповідні уточнення у разі визнання такими, що втратили чинність, чи зупинення дії законодавчих актів, на підставі яких пільговики отримують пільги; надають консультації пільговикам, підприємствам та організаціям, що надають послуги.

Пунктом 11 Положення визначено, що уповноважений орган щомісяця: звіряє інформацію, що міститься в Реєстрі, з інформацією, яка надходить від підприємств та організацій, що надають послуги, і у разі виявлення розбіжностей щодо загальної кількості пільговиків або розміру пільг, що надаються конкретному пільговику, не провадить розрахунків, що стосуються виявлених розбіжностей, до уточнення цієї інформації; після проведення розрахунків з підприємствами та організаціями, що надають послуги, складає: реєстр погашення заборгованості перед підприємствами та організаціями, що надають послуги, згідно з формою „5-пільга” та реєстр розрахунків згідно з формою „ 7-пільга”; акти звіряння розрахунків за надані пільговикам послуги згідно з формою „3-пільга”; до 15 числа подає: фінансовим органам районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських рад акти звіряння розрахунків згідно з формою „3-пільга”; Міністерству соціальної політики Автономної Республіки Крим, головним управлінням праці та соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій звіти згідно з формами „4-пільга” та „6-пільга”.

Таким чином, розпорядником коштів бюджетного фінансування вищевказаних соціальних пільг Любашівського району Одеської області є Управління праці та соціальногозахисту населення Любашівського районної державної адміністрації, а отже відшкодування витрат, понесених позивачем внаслідок надання населенню Любашівського району Одеської області послуг зв'язку на пільгових умовах, по даній справі повинен здійснювати відповідач за рахунок державних субвенцій.

В ході розгляду справи судом встановлено, що позивачем було надано послуги зв’язку пільговим категоріям абонентів з січня 2017р. по грудень 2017р. загалом на суму 67734,77грн., про що складено акти, які надсилались позивачем відповідачу.

При цьому, лише після подання позивачем позову до суду відповідачем - Управлінням соціального захисту населення Любашівської районної державної адміністрації частково погашено борг на загальну суду 40030,55грн., з яких 30030,55 грн. підтверджується випискою по рахунках - Управління соціального захисту населення Любашівської районної державної адміністрації за 10.08.2018р., сформованою 13.08.2018р. із призначенням платежу: оплата послуг зв’язку пільговим категоріям громадян згідно акту звірки взаєморозрахунків станом на 01.08.2018р. та 10000грн., підтверджується випискою по рахунках - Управління соціального захисту населення Любашівської районної державної адміністрації за 24.09.2018р., сформованою 29.09.2018р.

Враховуючи вищевикладене, в процесі повного і всебічного з’ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку щодо частково задоволення заявлених ПАТ "Укртелеком" в особі Одеської філії ПАТ "Укртелеком" позовних вимог у зв'язку з чим стягненню з відповідача підлягає 27704,77грн. за надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям населення.

Заявлене відповідачем у відзиві клопотання стосовно розстрочення Управлінню соціального захисту населення Любашівської районної державної адміністрації погашення боргу частинами по мірі надходження коштів від сільських (селищних) рад, об’єднаної територіальної громади до кінця 2018р., не підлягає судом задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст.239 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Однак, у відзиві на позов відповідач не обґрунтував та не зазначив обставини, які б могли істотно вплинути на виконання судового рішення та стали б підставою для розстрочки виконання судового рішення, не надав належні докази на підтвердження заявленого клопотання в частині розстрочення погашення боргу частинами до кінця 2018р.

Стосовно заявленої позовної вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 40030,55грн., то суд зазначає, що згідно до ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, зокрема, якщо відсутній предмет спору.

У зв’язку із оплатою відповідачем після подачі позову частини суми боргу у розмірі 40030,55грн., провадження по справі в частині цієї позовної вимоги підлягає закриттю.

За попереднім розрахунком позивача сума судових витрат, які він поніс у зв’язку з розглядом даної справи складає: судовий збір в розмірі 1762грн.

Згідно ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи. Положення п.2 ч.1 ст.129 ГПК України передбачають, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що п.2 ст.4 ЗУ „Про судовий збір” визначена ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто, сума судового збору повинна складати не менше 1762,00грн., та у зв’язку із тим, що відповідачем лише в процесі розгляду справи було оплачено частину суми боргу, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 1762грн. підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 123, 124, 129, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Закрити провадження у справі №916/1670/18 в частині заявлених Публічним акціонерним товариством „Укртелеком” (01601, м. Київ, б-р Тараса Шевченка, 18) в особі Одеської філії ПАТ „Укртелеком” позовних вимог щодо стягнення з Управління соціального захисту населення Любашівської районної державної адміністрації (66502, Одеська область, смт. Любашівка, вул. Софіївська,142) боргу у розмірі 40030 (сорок тисяч тридцять) грн. 55коп.

2. Задовольнити позов Публічного акціонерного товариства „Укртелеком” (01601, м.Київ, б-р Тараса Шевченка, 18) в особі Одеської філії ПАТ „Укртелеком” частково.

3. Стягнути з Управління соціального захисту населення Любашівської районної державної адміністрації (66502, Одеська область, смт. Любашівка, вул. Софіївська,142) на користь Публічного акціонерного товариства „Укртелеком” (01601, м. Київ, б-р Тараса Шевченка, 18) в особі Одеської філії ПАТ „Укртелеком” 27704 (двадцять сім тисяч сімсот чотири)грн. 22 коп. – заборгованості, 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві)грн. 00коп. – судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст.241 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до п.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 05 жовтня 2018 р.

Суддя І.А. Малярчук