Рішення № 76932419, 12.09.2018, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.09.2018 Справа №914/730/18

Господарський суд Львівської області в складі судді Гоменюк З.П. розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Дочірнього підприємства “Львівський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України”, м.Львів

до відповідача ОСОБА_1 автомобільних доріг у Львівській області, м. Львів

про стягнення 5483434,00 грн.

За участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_2

від відповідача ОСОБА_3

Суть спору: Позовні вимоги заявлено Дочірним підприємством “Львівський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” до відповідача ОСОБА_1 автомобільних доріг у Львівській області про стягнення 5483434,00 грн.

Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду та протоколах судового засідання.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити з підстав, що викладені у позовній заяві.

Крім того, представник позивача подав заперечення проти клопотання відповідача про призначення у справі судової експертизи.

Слід зазначити, що ухвалою суду від 14.08.2018р. відповідачу було відмовлено у задоволенні його клопотання про призначення у справі судової експертизи.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, що викладені у поданому відзиві на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши доводи та заперечення представників позивача та відповідача, суд встановив наступне.

21.04.2017р. між ОСОБА_1 автомобільних доріг у Львівській області (замовник) та Дочірним підприємством “Львівський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” (підрядник) укладено договір № 39-04/17 на закупівлю послуг: «Поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування державного значення Львівської області».

Додатком №1 до договору передбачено перелік доріг, що доручаються підряднику для надання послуг «Поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування державного значення Львівської області».

До вказаного договору укладалися додаткові угоди №1, №2, №3, №4, №5, №6, №7, №8, №9, №10, копії яких містяться у матеріалах справи.

Відповідно до п.1.1. договору, замовник зобов?язаний прийняти надані згідно з цим договором та чинним законодавством України належним чином послуги після перевірки фізичних та вартісних показників та сплатити їх вартість по мірі надходження коштів, передбачених на ці цілі на рахунок підрядника.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору підрядником виконано роботи, про що складено акти приймання виконаних будівельних робіт за період вересень-грудень 2017 року на загальну суму 5483434,00 грн.

Пунктом 4 договору сторони погодили порядок оплати. Так, розрахунки проводяться замовником підряднику після підписання сторонами “ОСОБА_2 приймання виконаних будівельних робіт” (форма №КБ-2в) і “Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати” (форма №КБ-3), складених у відповідності з положенням чинних ДСТУ та СОУ, які складаються підрядником і подаються для підписання замовнику не пізніше як за 5 робочих днів до кінця звітного місяця, або поетапної оплати замовником наданих послуг.

Замовник може здійснювати подекадно проміжні платежі за надані послуги. Представник замовника на протязі п'яти робочих днів відповідно до погодженого сторонами графіку здачі виконаних обсягів робіт перевіряє виконання робіт згідно представленого акту і підписує його в частині фактично виконаних робіт, в межах виділених бюджетних асигнувань.

Підрядник надає для перевірки накладні (або їх реєстр) на придбані матеріали, конструкції, вироби та інші документи, які підтверджують витрати та документи передбачені цим Договором. Одночасно з ф.КБ-2в і ф.КБ-3 підрядник надає замовнику розрахунок фактичних витрат праці, експлуатації машин та механізмів, будівельних матеріалів, виробів та конструкцій за типовою формою “Підсумкова відомість ресурсів”, яка є невід’ємною частиною до ф.КБ-2в. Вихідні дані, які були використані для фактичного розрахунку вартості будівельних машин і механізмів, підрядник надає замовнику у вигляді довідки за підписом керівника та головного бухгалтера юридичної особи (відокремлених структурних підрозділів (філій).

При здачі виконаних робіт за звітний період підрядник подає на погодження замовнику калькуляції на приготування матеріалів власними силами, розраховані відповідно до МРД.1.2-218-03450778-767:2010 "Методичні рекомендації з калькулювання вартості матеріальних ресурсів, виготовлених на власному підсобному господарстві", що не повинна перевищувати цін інших виробників на ті самі ресурси, що склалися в регіоні, крім випадків, коли це обґрунтовано особливими вимогами до технічних характеристик та якості матеріальних ресурсів (п.4.1).

Фінансові зобов'язання за договором виникають при наявності та у межах бюджетних асигнувань, установлених планами використання бюджетних коштів. Оплата послуг проводиться у межах одержаних асигнувань на казначейський рахунок замовника за фактично виконані обсяги робіт згідно Ф.КБ-2в та Ф.КБ-3. Замовник може провести з дозволу Головного розпорядника бюджетних коштів попередню оплату (аванс), розмір якої не може перевищувати 30 відсотків виділеного фінансування на поточний рік терміном не більше одного місяця (п.4.2).

Докази оплати актів приймання виконаних робіт за вересень-грудень 2017 року на загальну суму 5483434,00 грн. у матеріалах справи відсутні, нездійснення оплати відповідач не заперечує.

29.12.2017 року позивачем надіслано відповідачу вимогу про оплату виконаних робіт згідно з актами виконаних робіт на загальну суму 5483434,00 грн. Дані факти матеріалами справи підтверджуються, документально не спростовувались.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.

Пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як встановлено судом вище, підставою виникнення правовідносин між сторонами є договір № 39-04/17 про закупівлю послуг від 21.04.2017р.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч.ч.1,2 ст. 837 ЦК України).

На виконання умов договору позивачем виконано роботи, передбачені договором, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт за період вересень-грудень 2017 року на загальну суму 5483434,00 грн. При цьому, відомості про причини відмови від підписання частини актів, про відступи від умов договору, про наявність зауважень до виконаних робіт, до інформації, зазначеної в актах, чи до оформлення наданих підрядником актів відсутні.

Факт підписання актів і виконання підрядником згідно з такими актами робіт відповідачем не заперечується. Натомість невизнання позовних вимог ґрунтуються на тому, що акти приймання виконаних робіт за вказаний період не представлялися змовнику до оплати у вказані договором терміни, а були направлені лише 29.12.2017 року.

Згідно зі ст.853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором

Відповідно до п.6.1 договору замовник зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за належним чином надані послуги в порядку, передбаченому п.4 договором, приймати надані послуги згідно з актом прийняття виконаних робіт (ф. КБ-2в) за умови дотримання підрядником п.2.1 договору, відповідно до актів виконаних робіт (ф. КБ-2в) здійснювати оплату (ф. КБ-3) за виконані послуги з поточного дрібного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг і заходах, пов’язаних із забезпеченням безпечних умов руху транспортних засобів на дорогах, відповідно актів дефектів в межах забезпечених фінансуванням.

Суд зазначає, що у матеріалах справи відсутні докази складення сторонами дефектних актів, як і відсутні інші докази неналежного виконання підрядником робіт по договору.

Також відсутні докази виявлення замовником допущених у роботі відступів від умов договору, не подано доказів відмови відповідача від підписання наданих позивачем актів чи висловлення будь-яких зауважень щодо відсутності додатків до таких актів, щодо вартості виконаних робіт чи щодо наявності будь-яких інших недоліків у строки, передбачені умовами п. 4.1 договору та ст.853 ЦК України.

Натомість складені акти підтверджують виконання підрядником робіт на загальну суму 5483434,00 грн. і оплата виконаних належним чином робіт не ставиться в залежність від підписання актів іншою стороною.

Відсутність довідок про вартість виконаних будівельних робіт не свідчить про невиконання підрядником робіт, зазначених в актах, і також не звільняє замовника від обов’язку оплати, адже підставою для оплати виконаних робіт є акти, які первинними документами і які засвідчують факт здійснення господарської операції.

Суд зазначає, що зі змісту актів однозначно вбачається, що підрядником на підставі договору виконано роботи, замовником по яких є ОСОБА_1 автомобільних доріг у Львівській області, на суми, вказані в кожному акті, що дозволяє зробити висновок про здійснення господарської операції та виникнення обов’язку у іншої сторони по оплаті виконаних робіт.

Крім цього, правова позиція про те, що підписані сторонами акти виконаних робіт є первинними документами, оскільки фіксують факт здійснення господарської операції, і відповідно, є підставою для здійснення розрахунків за фактично виконані роботи, висловлена Верховним судом у постанові від 03.05.2018 року у справі №914/1556/17.

Заперечення відповідача стосовно ненадання підрядником “Підсумкової відомості ресурсів”, яка є одним із обов’язкових документів для здійснення оплати, є безпідставними, оскільки згідно з п.4.1 договору та, як визнає сам відповідач, “Підсумкова відомість ресурсів”, яка містить розрахунок фактичних витрат праці, експлуатації машин та механізмів, будівельних матеріалів, виробів та конструкцій, є невід’ємною частиною ф.КБ-2в.

Суд зазначає, що в кожному акті вказано найменування робіт і витрати на виконання робіт, виокремлено прямі витрати, загальновиробничі витрати, кошти на зведення та розбирання тимчасових будівель і споруд, додаткові витрати при виконанні будівельних робіт у зимовий (літній) період, інші супутні витрати, адміністративні витрати, кошти на покриття ризиків, кошти на покриття додаткових витрат, а в примітках до акта вказано про визначення вартості ресурсів за фактичними витратами. Відповідно, підписуючи акти, замовник ознайомлювався з відповідними відомостями та повинен був перевіряти їх, як це передбачено п.4.1 договору.

Щодо заперечень відповідача про недотримання строку надіслання йому актів, суд зазначає, що надіслання позивачем відповідачу актів не у строки, визначені договором - не пізніше як за 5 робочих днів до кінця звітного місяця, не звільняють замовника від обов’язку оплати прийнятих робіт після підписання актів і отримання вимоги підрядника про здійснення оплати.

Щодо наданих відповідачем платіжних доручень, то такі не стосуються оплати виконаних робіт на підставі актів, що є предметом спору у даній справі, а лише підтверджують здійснення відповідачем оплати за виконані роботи в інші періоди 2017 року.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стосовно тверджень відповідача про те, що ОСОБА_1 автомобільних доріг є неприбутковою організацією, суд звертає увагу на висловлену Верховним судом у постанові від 03.05.2018 року у справі №914/1556/17 позицію.

За змістом частини другої статті 617 ЦК України та рішення Європейського суду з прав людини від 18.10.2005 у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" відсутність бюджетних коштів не виправдовує бездіяльність боржника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов’язання (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 у справі № 11/446).

Також суд звертає увагу на те, що для господарсько-правових відносин характерна юридична рівність сторін, тобто бюджетна установа як отримувач і розпорядник бюджетних коштів не має будь-яких привілеїв чи пільг в межах виконання зобов’язань, взятих на себе за договором.

Пленумом Вищого господарського суду України у п.1.10 Постанови №14 від 17.12.2013р. роз’яснено, що за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання через відсутність у нього необхідних коштів, оскільки згадане правило обумовлено замінністю грошей як їх юридичною властивістю. Тому у випадках порушення грошового зобов'язання суди не повинні приймати доводи боржника з посилання на неможливість виконання грошового зобов'язання через відсутність необхідних коштів (стаття 607 ЦК України) або на відсутність вини (статті 614, 617 ЦК України чи стаття 218 ГК України).

Також в п.5 оглядового листа Вищого господарського суду України № 01-06/374/2013 від 18.02.2013р. зазначено, що відсутність бюджетних коштів не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов'язання (Постанова Вищого господарського суду України від 23.08.2012 у справі №15/5027/715/2011).

Згідно з приписами статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями і, оскільки між сторонами виникли майнові відносини, які засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (частина перша статті 1 ЦК України), що регулюються актами цивільного законодавства України, то відсутність у ОСОБА_1 необхідних коштів або взяття нею зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень не звільняє її від обов'язку виконати зобов'язання за Договором.

Стаття 610 Цивільного кодексу України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Незважаючи на отримання відповідачем вимоги з актами виконаних робіт на суму 5483434,00 грн., останнім не оплачено їх вартість, чим не виконано своїх договірних зобов’язань та обов’язку замовника по договору в частині оплати виконаних підрядником робіт. Відповідно, замовником порушено право підрядника на отримання своєчасної оплати виконаних робіт.

Відповідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи досліджені та встановлені вище обставини справи, перевіривши доводи позивача, суд приходить висновку про обгрунтованість заявлених позовних вимог, підтвердженість їх матеріалами справи та неспростованість їх іншою стороною спору.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 автомобільних доріг у Львівській області (79053, Львівська обл., місто Львів, вулиця Володимира Великого, будинок 54, код ЄДР 25253009) на користь Дочірнього підприємства “Львівський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” (79053, Львівська обл., місто Львів, вулиця Володимира Великого, будинок 54, код ЄДР 31978981) заборгованість в розмірі 5483434,00 грн. та 82251,51 грн. витрат по сплаті судового збору.

Відповідно до ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку та строки, визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 21.09.2018р.

Суддя Гоменюк З.П.