Рішення № 76932197, 01.10.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2018Справа № 910/9947/18

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження господарську справу

за позовною заявою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" (м. Київ)

до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" (м. Київ)

про стягнення 28 424, 29 грн.

без повідомлення учасників справи

В С Т А Н О В И В:

До господарського суду міста Києва звернулось Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Арсенал Страхування" (далі - ПрАТ "СК "Арсенал Страхування", позивач) з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" (далі - ТДВ "СТ "Домінанта", відповідач) про стягнення страхового відшкодування у сумі 28 424, 29 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що на підставі Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" позивачу перейшло право вимоги до відповідача у зв'язку з відшкодуваннням своєму страхувальнику матеріальної шкоди, завданої страхувальником відповідача, визнаного винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 16.02.2018 р. у місті Дніпро. Внаслідок вказаної ДТП застрахований у позивача транспортний засіб був пошкоджений та позивач сплатив потерпілій особі страхове відшкодування на суму 29 424,29 грн.

У позові ПрАТ "СК "Арсенал Страхування" просить компенсувати йому сплачене страхове відшкодування в розмірі 28 424,29 грн. та стягнути його з відповідача.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 01.08.2018 р. за вказаним позовом було відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до правил, визначених ст.ст. 12, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Цією ж ухвалою сторонам надано строк, передбачений законом, для реалізації ними своїх процесуальних прав та обов'язків.

Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, у строк, визначений законом, відзиву не надав, його позиція щодо заявлених вимог суду невідома.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин суд, розглянувши позовні вимоги та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, прийшов до висновку, що позов є обгрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до договору добровільного страхування № 763/17-Т/Дп/01 від 15.08.2017 р., укладеного між ПрАТ "СК "Арсенал Страхування" та ОСОБА_1, були застраховані майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом, а саме - автомобілем марки "Тойота", державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Із матеріалів справи вбачається, що 16.02.2018 р. у місті Дніпро сталась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого у позивача автомобіля "Тойота", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля "Тойота", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2

Згідно з постановою Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 16.03.2018 р. по справі № 201/2146/18 водія ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні вказаної ДТП, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Відповідно до експертного висновку № 20021802 від 20.02.2018 р. розмір матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки "Тойота", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок ДТП, склав 29 481,02 грн., а згідно з рахунком-фактурою СТО № АМ21693 від 20.02.2018 р. він становить 29 424,29 грн.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач на підставі страхового акту № 006.00185718-1 від 03.03.2018 р. платіжним дорученням № 985909 від 07.03.2018 р. відшкодував страхувальнику (потерпілій особі) матеріальний збиток у загальній сумі сумі 29 424,29 грн., що був заподіяний страхувальником ТДВ "СТ "Домінанта" (відповідача).

Згідно з ч. 1 статті 16 Закону України "Про страхування" за договором страхування страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до положень статті 9 Закону України "Про страхування" страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. При страхуванні майна страхова сума встановлюється в межах вартості майна за цінами і тарифами, що діють на момент укладання договору, якщо інше не передбачено договором страхування.

Статтею 25 Закону України "Про страхування" передбачено, що виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта, який складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що визначається страховиком.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та ч. 1 ст. 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність винної особи, якій належить автомобіль "Тойота", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, була застрахована у ТДВ "СТ "Домінанта" згідно з Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/000152373.

Отже, відповідач є особою, відповідальною за спричинену у ДТП шкоду, та згідно з положеннями Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" він відповідає за вимогами позивача (ПрАТ "СК "Арсенал Страхування") як страховика, що виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів потерпілій особі в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності.

При цьому законодавцем у положеннях статті 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено випадки, з настанням яких страховик набуває правових підстав для відмови у здійсненні такої виплати, зокрема, у випадку, коли потерпілим чи особою, яка має право на отримання відшкодування, не було протягом року з моменту скоєння ДТП подано заяви про виплату страхового відшкодування. Тобто право кредитора (потерпілого) на отримання відшкодування завданої йому шкоди шляхом виконання страховиком за договором (полісом) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів узятих на себе зобов'язань не є безумовним, а пов'язується з поданням до такого страховика заяви про здійснення страхової виплати (відшкодування), що у свою чергу, законодавець обмежує річним строком з моменту скоєння відповідної ДТП. Указане положення застосовується у тому числі і у випадку, коли з такою заявою звертається не безпосередньо потерпілий, а особа, яка здійснила відшкодування потерпілому завданого внаслідок пошкодження належного йому транспортного засобу збитку на підставі договору добровільного майнового страхування. Вказана правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05.06.2018 р. у справі № 910/7449/17.

Як встановлено судом, дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої було пошкоджено автомобіль марки "Тойота", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, сталась 16.02.2018 р., а 13.04.2018 р. позивач (ПрАТ "СК "Арсенал Страхування"), як особа, яка здійснила відшкодування потерпілому збитку, звернувся до страховика винної особи - ТДВ "СТ "Домінанта" із заявою про компенсацію страхового відшкодування у сумі 29 424,92 грн., тобто із дотриманням річного строку, передбаченого положенням статті 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". Оскільки вказана заява була залишена відповідачем без задоволення, ПрАТ "Арсенал Страхування" звернулося до суду з даним позовом про стягнення з ТДВ "СТ "Домінанта" страхового відшкодування у вказаній сумі.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про страхування" страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Також зазначена стаття встановлює, що страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування.

Виходячи з вимог ч.ч. 2, 3 ст. 22, ст. 1166 та ч. 2 ст. 1192 ЦК України, розмір реальних збитків не може бути меншим реальної вартості робіт виконаних або таких, які особа, яка зазнала збитків, мусить виконати з метою відновлення пошкодженої речі, що відповідає загальному правилу відшкодування збитків в повному обсязі.

Відповідно до статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Таким чином, з положень статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" вбачається, що витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу, розраховуються у порядку, встановленому законодавством, з урахуванням зносу. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України у постанові від 22.03.2017 р. по справі № 910/3650/16.

Із акту страхового відшкодування № 006.00185718-1 від 03.03.2018 р., а також експертного висновку № 20021802 від 20.02.2018 р. та рахунку-фактури СТО № АМ21693 від 20.02.2018 р. вбачається, що коефіцієнт зносу деталей пошкодженого автомобіля марки "Тойота", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 у даному випадку не застосовувався.

Таким чином, суд вважає доведеним позивачем належними засобами доказування вартість відновлювального ремонту вказаного автомобіля "Тойота" у сумі 29 424,29 грн. та обов'язку відповідача його відшкодувати.

Статтею 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Судом встановлено, що полісом № АМ/000152373 страхування цивільно - правової відповідальності винної особи передбачена франшиза - 1 000,00 грн., відтак, загальна сума страхового відшкодування, що підлягає виплаті відповідачем з вирахуванням суми франшизи становить 28 424,29 грн. (29 424,29 грн. - 1 000,00 грн.).

На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги ПрАТ "СК "Арсенал Страхування" підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73-79, 129, 236-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" про стягнення страхового відшкодування у сумі 28 424, 29 грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" (03056, м. Київ, провул. Індустріальний, буд. 23, ідентифікаційний код 35265086) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, буд. 154, ідентифікаційний код 33908322) страхове відшкодування у сумі 28 424 (двадцять вісім тисяч чотириста двадцять чотири) грн. 29 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

Повне судове рішення складено 1 жовтня 2018 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головіна К.І.