Рішення № 76931998, 04.10.2018, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 4/93/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.10.2018 Справа № 908/1349/18

м.Запоріжжя Запорізької області

За позовом Фермерського господарства “Вільховатка”, (62620, Харківська область, с.Вільхуватка, вул. Гагаріна, буд. 10)

до відповідача: Публічного акціонерного товариства “ВІДРАДНЕНСЬКЕ”, (70406, Запорізька область, сел. Відрадне, вул. Перемоги, буд. 3)

про стягнення 87000, 00 грн. основного боргу за Договором поставки №30 від 29.03.2017, та 16 112, 00 грн. пені

суддя Зінченко Н.Г.

секретар судового засідання Петриченко А.С.

Без участі представників сторін

12.07.2018 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Фермерського господарства “Вільховатка”, Харківська область, с.Вільхуватка за вих.№05- б/н б/д (вх. № 1457/08-07/18 від 12.07.2018) до Публічного акціонерного товариства “ВІДРАДНЕНСЬКЕ”, Запорізька область, сел. Відрадне про стягнення 87000,00 грн. основного боргу за Договором поставки № 30 від 29.03.2017, та 16112,00 грн. пені.

12.07.2018 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу №908/1349/18 розподілено судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою суду від 16.07.2018 позовну заяву Фермерського господарства “Вільховатка” залишено без руху, надано Фермерському господарству “Вільховатка” строк для усунення недоліків терміном 10 днів з дня отримання вказаної ухвали, але не пізніше 02.08.2018, шляхом: - надання довідки про те в кого знаходяться оригінали письмових доказів доданих до позовної заяви, - надання належних документів, які підтверджують відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів. Всі зазначені докази надати до суду у вказаний вище строк.

30.07.2017 Фермерське господарство “Вільховатка” засобами курєрської доставки направлено на адресу господарського суду Запорізької області документи на виконання ухвали суду.

Ухвалою господарського суду від 06.08.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №908/1349/18, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання.

Заявлені позивачем вимоги, викладені в позовній заяві та ґрунтуються на ст. ст. 525, 526, 530, 549, 552, 624, 625 Цивільного кодексу України, та договорі поставки №30 від 29.03.2017, на підставі яких позивач просить, позов задовольнити, стягнути з Публічного акціонерного товариства “ВІДРАДНЕНСЬКЕ” 89067,59 грн. основного боргу, 87000, 00 грн. основного боргу та 16 112, 00 грн. пені.

Відповідач проти позову заперечив, у відзиві на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 28.08.2018, зокрема зазначив, що за період з 01.04.2017 по 09.10.2017 позивач поставив відповідачу товар за договором поставки № 30 від 29.03.2017 на загальну суму 211017, 60 грн., а відповідач в свою чергу розрахувався за поставлений товар в повному обсязі. Просить відмовити в задоволенні позову повністю.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суду не надходило.

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення – 04.10.2018.

Розглянувши матеріали справи, суд -

ВСТАНОВИВ:

29.03.2017 Фермерським господарством “Вільховатка” (позивачем у справі, постачальником) та Публічним акціонерним товариством “ВІДРАДНЕНСЬКЕ” (відповідачем у справі, покупцем) укладений Договір поставки № 30 (далі за текстом – Договір).

За умовами Договору Постачальник зобов’язується в порядку та строки, встановлені цим договором, передати у власність Покупцеві, зерно кукурудзи (далі «Товар»), в певній кількості, відповідної якості і за узгодженою ціною, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити поставлений Товар згідно з умовами цього договору. (п.1.1 Договору).

Відповідно до п.1.2 Договору кількість Товару, що поставляється однією партією, його ціна і загальна вартість, якісні характеристики Товару, а також строки поставки кожної партії Товару визначаються згідно двосторонній узгодженій Специфікації, яка є невід'ємною частиною цього договору і не підлягає перегляду в односторонньому порядку (Типова форма Специфікації передбачена Додатком № 1, який є невід'ємною частиною цього договору).

Пунктом 1. 3 Договору сторони узгодили, що загальна кількість Товару, що підлягає поставці за цим договором, визначається як наростаюча кількість по всіх поставкам, виробленим згідно з оформленими Специфікаціям. Ціна цього договору складається із загальної вартості Товару, поставленого за даним договором.

Згідно з п. 2.1 Договору поставка Товару здійснюється на умовах ЕXW - склад постачальника (ІНКОТЕРМС 2010). Доставка Товару здійснюється транспортом Покупця. Навантаження Товару на транспорт здійснюється силами і за рахунок Постачальника.

Відповідно до п. 2.2 Договору терміни поставки Товару встановлюються відповідно до специфікації, яка є невід'ємною частиною цього договору.

Специфікація на кожну партію Товару підписується уповноваженими представниками Сторін за умови погодження (письмового чи усного) Постачальником специфікації Покупця (п. 2.3 Договору).

Згідно з п.5.2 Договору оплата Товару за цим договором здійснюється Покупцем протягом 14 календарних днів по факту поставки, на підставі виставлених Постачальником рахунків або підписаних Специфікацій. Ціна Товару після передоплати змінюватись не може. За домовленістю Сторін можливий інший порядок оплати, про що зазначається у специфікації.

Оплата кожної партії Товару здійснюється в національній валюті України, безготівковим платежем за реквізитами Постачальника, зазначеним у рахунку або договорі (специфікації). (п. 5.3 Договору).

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками. Термін дії договору встановлюється до 31.12.2017, але не раніше повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором. У випадку, якщо жодна з сторін не заявить про свій намір розірвати або змінити договір за один місяць до його закінчення, даний договір вважається пролонгованим на один рік на кожен наступний рік.

Позивач в позовній заяві вказує, що Фермерським господарством “Вільховатка” поставлено відповідачу товар, передбачений умовами договору, за видатковими накладними, а саме: - видаткова накладна №01/04-01 від 01.04.2017 на суму 83307, 60 та № 09/10-01 від 09.10.2017 на суму 127710, 00 грн., всього на загальну суму 211017, 60 грн. За зазначеними видатковими накладними відповідач розрахувався частково в сумі 124017, 60 грн., тобто заборгованість станом на час подання позову складає 87000, 00 грн.

Предметом розгляду справи є стягнення заборгованості за видатковою накладною № 09/10-01 від 09.10.2017 у розмірі 87000, 00 грн., оскільки за видатковою накладною №01/04-01 від 01.04.2017 сума заборгованості погашена відповідачем в повному обсязі.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору сторонами укладено Специфікацію №2 (Додаток №1 до договору), в якій сторонами обумовлено найменування товару - зерно кукурудзи, його кількість (орієнтовно) – 33 тн, та загальна вартість з ПДВ 20% - 127710, 00 грн.

Позивачем поставлено відповідачу товар, передбачений умовами договору, що підтверджується видатковою накладною № 09/10-01 від 09.10.2017 на суму 127710, 00 грн.

Вище зазначена видаткова накладна підписана уповноваженими особами позивача та відповідача і скріплена відбитками печаток підприємств.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, факт поставки позивачем відповідачу товару згідно умов Договору №30 від 29.03.2017 доведений відповідною видатковою накладною, яка узгоджена сторонами та підтверджує факт прийняття відповідачем товару без жодних зауважень та претензій, про що свідчать підписи скріплені печатками сторін на вказаній видатковій накладній.

Крім того, факт отримання товару підтверджується довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей встановленої форми, а саме за № 424 від 09.10.2017.

На оплату поставленого Товару, позивачем відповідачу виставлено Рахунок на оплату № 09/10-01 від 09.10.2017 на суму 127710, 00 грн.

Таким чином, позивач взяті на себе зобов’язання за Договором виконав належним чином і у повному обсязі.

Частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати. Покупець зобов’язаний сплатити повну ціну переданого товару.

Якщо договором встановлений обов’язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором – у строк, визначений відповідно до статті 530 ЦК України. (частина 1 статті 693 ЦК України).

Отже, строк оплати є таким, що настав.

Матеріали справи свідчать, що в порушення умов Договору, за видатковою накладною № 09/10-01 від 09.10.2017, відповідач у встановлені строки та в повному обсязі з позивачем не розрахувався. Оплату за поставлений товар, що поставлявся позивачем за умовами Договору № 30 від 29.03.2017, а саме згідно спірної видаткової накладної № 09/10-01 від 09.10.2017 відповідач здійснив частково в сумі 40 710,00 грн. Решту суми боргу відповідач не сплатив.

Таким чином, відповідач порушив взяті на себе за умовами Договору № 30 від 29.03.2017 зобов’язання та вимоги чинного законодавства.

28.03.2018 позивачем на адресу відповідача направлена за вих. №22 претензія про сплату заборгованості в розмірі 87000, 00 грн. основного боргу за договором № 30 від 29.03.2017.

Вказана претензія залишена без відповіді та задоволення.

Таким чином, на момент звернення позивача до суду з позовом у даній справі відповідач має заборгованість за поставлений товар за Договором № 30 від 29.03.2017 в розмірі 87000, 00 грн.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання, зокрема, статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже, зобов'язання відповідача оплатити поставлений товар не припинено.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 68 Конституції України закони України підлягають обов'язковому виконанню на всій території України всіма юридичними та фізичними особами.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.

У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.

Твердження відповідача про повну оплату товару за договором поставки № 30 від 29.03.2017, судом до уваги не приймається з огляду на таке.

Згідно ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частинами 1, 3 ст. 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ч.1 ст. 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ч.1 ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ч. 3 ст. 80 ГПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Матеріали справи не містять, а відповідачем не надано жодних доказів щодо належного виконання взятих на себе зобов’язань за договором поставки № 30 від 29.03.2017. (платіжних доручень про перерахування коштів, тощо). Отже, на день прийняття судового рішення відповідач оплату товару в повному обсязі суду не довів.

Враховуючи зазначене, вимога позивача про стягнення з відповідача 87000, 00 грн. основного боргу за договором № 30 від 29.03.2017 пред’явлена до стягнення обґрунтовано та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання малу бути виконано, що передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України.

Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує п. 6.3 Договору, який передбачає, що у разі порушення термінів та (або) умов оплати, встановлених цим договором, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення, яка діяла в період, за який нараховується (сплачується) пеня.

За невиконання грошових зобов'язання за Договором поставки № 30 від 29.03.2017 позивачем пред’явлена до стягнення пеня в розмірі 16112, 00 грн., яка розрахована за загальний період з 24.11.2017 по 30.06.2018.

Перевіривши в судовому засіданні наданий позивачем розрахунок пені, судом встановлено, що розрахунок пені позивачем виконаний не вірно, позивачем допущено помилку при визначенні періоду, за який нараховується пеня.

Таким чином, вимога про стягнення з відповідача пені за несвоєчасну оплату товару є обґрунтованою та підлягає задоволенню частково, за період з 24.11.2017 по 24.05.2018 в сумі 13 731,70 грн. В іншій частині вимог про стягнення пені за несвоєчасну оплату товару судом відмовляється в задоволенні позову.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 74 ГПК України обов’язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

На підставі викладеного, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, заснованими на законі, доведеними та такими, що підлягають задоволенню частково в частині стягнення з відповідача на користь позивача 87000, 00 грн. основного боргу за Договором поставки №30 від 29.03.2017, та 13731,70 грн. пені

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, пропорційно розміру заявлених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 248, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов Фермерського господарства “Вільховатка”, Харківська область, с.Вільхуватка до Публічного акціонерного товариства “ВІДРАДНЕНСЬКЕ”, Запорізька область, сел. Відрадне задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства “ВІДРАДНЕНСЬКЕ”, (70406, Запорізька область, сел. Відрадне, вул. Перемоги, буд. 3, код ЄДРПОУ 00852186) на користь Фермерського господарства “Вільховатка”, (62620, Харківська область, с.Вільхуватка, вул. Гагаріна, буд. 10, код ЄДРПОУ 34173293) 87000 ( вісімдесят сім тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 13 731 (тринадцять тисяч сімсот тридцять одну) грн. 70 коп. пені, та 1721 (одну тисячу сімсот двадцять одну) грн. 32 коп. судового збору. Видати наказ.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Повне судове рішення складено “04” жовтня 2018р.

Суддя Н. Г. Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.